Товар як обєкт комерційної діяльності

 

     Значення коефіцієнта  демонстраційної  площі в порівнянні з нормативом вказує на те, що демонстраційна площа в магазині «М’ясна крамничка» використовується ефективно.

     Господарську діяльність торгового  підприємства оцінюють на основі  виконання плану товарообігу  (див. табл.. 1.3.).

 

Таблиця 1.3.

Виконання плану товарообігу за ІІІ квартал 2010 року

 

Відсоток  виконання – 100,4%

     На основі приведених в табл..1.3. даних можна зробити висновок: магазин «М’ясна крамничка» в цілому за ІІІ квартал 2010 року з планом товарообігу впорався. План був виконаний на 100,4%, тобто реалізовано товарів на суму 17367 грн. Понад встановленого плану продано товарів на суму 67 грн. В цілому це позитивно характеризує роботу магазину. Виконання плану по місяцях є ритмічним. Відставання плану за серпень склало 0,2 %, а в сумі 88 грн.

     Виконання плану товарообігу  в певній мірі залежить від  того, як своєчасно постачальники постачають товари у магазин. Доставляються м’ясні товари в магазин тільки силами і засобами постачальників, тобто централізовано. Характеристика постачальників у табл.. 1.4.

 

Таблиця 1.4.

Характеристика  постачальників 

 

Постачальники постачають різноманітну ковбасу, сосиски, а також Володимир-Волинська птахофабрика «Курка Чеботурка» постачає кури. Дивлячись на продаж м’ясних виробів, високою популярністю користується постачальник ПП Чайка В. М. Ця продукція є високої якості згідно ветеринарного свідоцтва М-17 № 211794, а також Декларації про відповідність №120 готової продукції. А також якість продукції підтверджується Міністерством Охорони Здоров’я  Волинської  обласної санітарно-епідеміологічної станції Сертифікат №307 –У на вміст радіоактивних речовин в продукції ПП Чайки В. М.Доставлені замовником проби відповідають вимогам ДР-97 та КР по Волинській області.

     Магазин повністю забезпечений  кваліфікованими кадрами (див.  табл. 1.5.)  

Таблиця 1.6.

Штатний розпис 

 

Всі категорії  працівників виконують свої посадові обов’язки і підпорядковуються у відповідності до статуту підприємства. Підпорядкування можна зобразити схематично (мал..1.3.).

     Основними обов’язками завідуючого  магазином є чітка організація  торговельного процесу і забезпечення  високої культури обслуговування.

     Завідуючий забезпечує постійну  наявність у продажі товарів  в широкому асортименті, належної якості  і контролює дотримання правил торгівлі.

     Завідуючий зобов’язний творити умови для збереження матеріальних цінностей.

     Кожного дня керівник перевіряє готовність магазину і його працівників до роботи: перевіряє санітарний стан магазину, викладку товарів, правильність оформлення цінників; контролює правильність розрахунків з покупцями, забезпечує своєчасну здачу виторгу та наявність товарних запасів, приймає заходи для своєчасного заве здає постачальнику замовлення.

     Він несе відповідальність за  стан і точність ваг, гир,  забезпечує їх своєчасну перевірку  і таврування.

     На завідуючого покладаються  такі обов’язки: 

     - раціональна організація робочих  місць;

• розробка місячних графіків виходу на роботу працівників;
• забезпечення дотримання правил техніки безпеки та режиму праці і відпочинку;
• організація матеріальної відповідальності;
• - прийом і звільнення працівників;

Продавець зобов’язаний :

_постійно  підвищувати свою кваліфікацію;

• Забезпечувати зразковий порядок на робочому місці;
• Дбайливо зберігати довірені йому товарно-матеріальні цінності;
• Правильно розміщувати товари і вірно оформляти цінники;
• дотримуватись правил торгівлі і техніки безпеки;
• Допомагати покупцям у виборі товарів;
• Надавати покупцям послуги.
 

2. Комерційна класифікація товарів в магазині « М’ясна крамничка»

Класифікація – це послідовний розподіл великої кількості обєктів на окремі класи, групи. Та інші підрозділи й угрупування за найбільш загальними для кожного рівня ознаками. Товаром є все те, що може задовольнити певну потребу. Класифікація потрібна для впровадження автоматизованої обробки інформації про продукцію в різних сферах діяльності, для вивчення споживчих властивостей і якості товарів, обліку і планування товарообігу, вдосконалення системи автоматизації та сертифікації товарів.

     Класифікація товарів повинна  відповідати таким вимогам%

• гарантувати повноту охоплення всіх видів продукції, що виробляється;
• - мати певну гнучкість, суть якої полягає в тому, щоб до переліку продукції можна було за необхідності включати нові найменування товарів, не порушуючи загальної системи класифікації, враховувати можливі в майбутньому зміни в номенклатурі та асортименті товарів;
• сприяти всебічному дослідженню властивостей товарів як споживчої цінності;
• Сприяти принципам кодування товарів і утворенню короткого шифру товарів;

Побудувати  класифікацію можна двома шляхами: ієрархічним і фасетним.

    Ієрархічний метод класифікації – послідовний розподіл великої кількості об’єктів на підлеглі класифікаційні угрупування. Особливістю цього методу виступає тісний взаємозв’язок між окремими класифікаційними угрупуваннями, який виявляється через спільність і відмінність основних ознак. Розподіл на окремі угрупування проводиться від більш загальної ознаки до менш загальної. Кожна наступна ланка повинна конкретизувати ознаку попередньої ланки. Для позначення окремих ланок класифікації можна використовувати такі терміни: клас, підклас, вид, підвид, різновид, підгрупа.

     В основу поділу великої кількості  об’єктів класифікації на окремі  угрупування покладено ступінь  класифікації – це етап класифікації  при ієрархічному методі, внаслідок  якого утворюється сукупність  класифікаційних угрупувань. Кількість ознак і ступенів класифікації визначають її глибину.

     В магазині «М’ясна крамничка»  ієрархічний метод  класифікації не застосовується, магазин застосовує фасетний метод класифікації.

     Особливість фасетного методу  полягає в тому, що різні ознаки класифікації не пов’язані між собою. Цей термін походить від французького слова, що означає «грань відшліфованого каменя». Дійсно, як кожна грань каменя існує окремо, так і різні класифікаційні угрупування при фасетному методі не залежать одне від одного і не підпорядковуються один одному.

     Завдяки цьому фасетна система  відзначається більшою гнучкістю,  можливістю більше обмежувати  кількість ознак і угрупувань.

     Використовуючи фасетний метод  класифікації, м’ясо можна класифікувати за видом тварин ( яловичина, свинина, конина і і н.), за видом термічної обробки ( свіже, копчене, морожене, охолоджене і т.д.),  за видом тари в яку воно упаковане (у поліетиленових пакетах, у ящиках і т.д.).

     Кожен із цих методів класифікації має свої переваги і недоліки, знання яких дозволяє раціонально використовувати їх з урахуванням цільового призначення.

     Найважливіше питання класифікації  – правильний вибір ознаки, за  якою той чи інший товар  буде зарахований до певного  угрупування. Основні класифікаційні ознаки продукції:

• спільність технологічних процесів виробництва. При цьому до одного класифікаційного угрупування можна зарахувати різні за зовнішнім виглядом і призначенням товари;
• напрям (або мета) використання товару. За цією ознакою товари поділяються на товари виробничо-технічного призначення і товари широкого вжитку;
• фізико-хімічні властивості. Товари можуть класифікуватися за формою, габаритними розмірами, хімічним складом (вміст жиру, води, цукру тощо).

     Залежно від порядку утворення класифікаційних угрупувань розрізняють десяткову, сотенну та довільну класифікацію.

     При десятковій і сотенній  системі класифікації кожен вищий  клас поділяється відповідно  на 10 або 1000 наступних класів. Кількість  класів в основному залежить від номенклатури товарів: з розширенням номенклатурі товарів зростає число класів.

     Розробка системи класифікації  супроводжується присвоєнням кожному  найменуванню товару номенклатурного  коду, величина якого залежить  від прийнятої системи класифікації і системи цифр, якими визначають кожен клас.

     Для товарознавства першочергове  значення мають три класифікації  товарів: загальнодержавна, торгова,  навчальна.

     Загальнодержавна класифікація  представлена Номенклатурою товарів  народного споживання (НТНС), яка затверджена Міністерством статистики України 14.01.94 за №12. Вона уніфікована відповідно до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку і звітності і в роздрібній та оптовій торгівлі. НТНС побудована з урахуванням основних принципів класифікації, передбачених Гармонізованою системою описів і кодування товарів (ГС), прийнятою ООН, Міжнародною стандартною торговою класифікацією та іншими нормативними документами. У ній максимально враховані структурні зміни та уточнення, внесені в діючі стандарти, номенклатуру статистичної звітності, систему оптового і роздрібного товарообороту. Групування товарів здійснено насамперед за їх споживчими призначеннями.

     Торгова класифікація стосується  тільки товарів широкого вжитку. Вона не являє собою послідовну систему класифікації і базується на розподілі товарів на групи відповідно до способів виробництва, можливостей використання, способів транспортування, зберігання і ін..