Законодавча та нормативна база сертифікації

 

ДСТУ EN 45001-98	Загальні вимоги до діяльності випробувальних лабораторій
ДСТУ EN 45002-98	Загальні вимоги до атестації випробувальних лабораторій
ДСТУ EN 45003-98	Система акредитації калібрувальних і випробувальних лабораторій. Загальні вимоги до функціонування та визнання
ДСТУ EN 45004-98	Загальні вимоги до органів контролю різного типу
ДСТУ EN 45011-98	Загальні вимоги до органів із сертифікації продукції
ДСТУ EN 45012-98	Загальні вимоги до органів із сертифікації систем якості
ДСТУ EN 45014-98	Загальні вимоги до декларацій постачальника  про відповідність
Р 50-026-94	Система сертифікації УкрСЕПРО. Вибір номенклатури показників, які підлягають обов'язковому включенню до нормативних документів для забезпечення безпеки продукції
Р 50-027-94	Система сертифікації УкрСЕПРО. Система розрахунків під час виконання робіт із сертифікації
Р 50-042-95	Система сертифікації УкрСЕПРО. Критерії оцінки органу з сертифікації продукції під час його акредитації
Р 50-043-95	Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення експертизи документів випробувальних лабораторій
Р 50-044-95	Система сертифікації УкрСЕПРО. Побудова керівництва з якості для органу з сертифікації продукції
Р 50-045-95	Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення експертизи документів органів з сертифікації продукції
Р 50-046-95	Система сертифікації УкрСЕПРО. Інспекційний контроль. Порядок проведення
Р 50-047-95	Система сертифікації УкрСЕПРО. Критерії оцінки органу з сертифікації систем якості під час його акредитації

 

 

В індустріально розвинутих країнах  стало нормою наявність на підприємствах  сертифікатів відповідності стандарту  ІSO 9001. Останні роки по 50-100 тис. нових  підприємств сертифікують системи  управління якістю, а в цілому більш  ніж півмільйона мають сертифікат відповідності стандарту ІSO 9001.

Досить актуальною є проблема безпеки  і якості харчових продуктів. У зв'язку з цим виникла необхідність для  ряду держав послідовно зміцнювати системи  безпеки і якості харчових продуктів. НАССР - систем аналізу небезпечних  факторів і визначення критичних  контрольних точок, схвалена в усім світі, зокрема Комісією ООН і  Євросоюзом. Впровадження даної системи  не тільки реально гарантує безпеку  харчових продуктів українських  виробників, але і значно підвищує їхня конкурентоспроможність на міжнародному ринку. В Україні прийнятий відповідний  національний стандарт ДСТУ 4161-2003.

НАССР - являє собою систему оцінювання і контролю небезпечних факторів продовольчої сировини, технологічних  процесів, готової продукції, що забезпечує високу якість і безпеку харчових продуктів.

У наш час це - актуальна модель управління якістю і безпекою харчових продуктів у промислово розвинутих країнах світу. Важливо в цій  системі те, що у випадку застосування принципів НАССР значною мірою  знижуються рівні ризиків виникнення небезпек для життя і здоров'я  споживачів харчової продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 . Організаційна структура і види діяльності УкрСЕПРО

 

Система встановлює основні принципи, структуру і правила Української  державної системи сертифікації продукції, процесів і послуг, призначена для проведення обов'язкової і  добровільної сертифікації продукції, відкрита для вступу в неї органів  з сертифікації й випробувальних лабораторій інших держав і доступна для будь-яких підприємств і організацій. Система припускає, що сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам  нормативних документів і вимогам, передбаченим чинним законодавством України, проводиться винятково в ній.

Система передбачає такі взаємозалежні  види діяльності:

• сертифікацію продукції (процесів, послуг);
• сертифікацію систем якості;
• атестацію виробництва;
• акредитацію випробувальних лабораторій (центрів);
• акредитацію органів з сертифікації продукції;
• акредитацію органів з сертифікації систем якості;
• атестацію експертів-аудиторів по перерахованих видах діяльності.

Організаційну структуру Системи  утворюють:

• Національний орган з сертифікації – Держспоживстандарт України;
• Національний орган з акредитації – Національна агенція з акредитації України (НААУ);
• науково-технічна комісія;
• органи з сертифікації продукції;
• органи з сертифікації систем якості;
• випробувальні лабораторії (центри);
• експерти-аудитори;
• науково-методичний і інформаційний центр;
• Державні підприємства "Стандартметрологія" Держспоживстандарту України;
• територіальні управління в справах по захисту прав споживачів;
• Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології і сертифікації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже підбиваючи підсумки відзначимо,що законодавчу базу державної системи сертифікації складають: — Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97р. № 333/97 - ВР; — Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97 р. № 333/97-ВР; — Закон України «Про захист прав споживачів » від 12.05.91 р. №1024-XII - ВВР; — Відповідно до Указу Президента України від 22.01.2000 року № 89/2000 «Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємства » та доручення Кабінетом Міністрів України від 26.01.2000 року розроблені: Проект Закону України «Про підтвердження відповідності », «Про акредитацію органів з оцінки відповідності ».

Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні стандарти України: — ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення; — ДСТУ 3411-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації; — ДСТУ 3412-96. та ряд інших.

Однак через недостатньо  широке обговорення цих законів на стадії проектів, проведення через них відомчих інтересів, некомпетентність в ряді випадків осіб, які готують проекти законів, і інших причин існуюче законодавство має серйозні недоліки, що призвели до негативних наслідків у діяльності сертифікації.

У більшості випадків зазначені  закони містять лише загальну норму проведення обов'язкової сертифікації, не визначаючи при цьому ті питання, без яких неможлива організація діяльності з сертифікації.

 

 

 

Література

 

1. Метрологія, стандартизація, сертифікація і управління якістю: Навчальний посібник / В.Г. Топольник, М.А. Котляр. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. -  211 с.

 

2. Павлов В.І., Мишко О.В., Опьонова І.В., Павліха Н.В. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: Навчальний посібник. – Київ: Кондор, 2009.– 230 с.

3. Салухіна Н.Г., Язвінська О.М. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 336 с

4. Шаповал М.І. основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – К:,  2002, 172 с.
5. Саранча Г.А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та   управління якості. К: центр навчальної літератури. 206.-672 с.
6. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. «Урядовий кур’єр», №56 від 24.04.93 р.
7. http://www.bookzone.com.ua