Формування асортименту товарів

      4. Як всередині, так і поза  межами підприємства проводяться систематичні пошуки засобу вдосконалення виробництва і створення нових зразків.

      Внаслідок бурхливого технічного прогресу існуючі  товари “морально” застарівають задовго до їх фізичного зносу. Технічно нові продукти не тільки відрізняються від своїх попередників, але і переважають їх.

      5. Зменшення ризику. Ризик - це можлива небезпека. В економічній теорії під “ризиком” слід розуміти ймовірність (загрозу) втрати ринковим суб'єктом частини прибутку в результаті здійснення певної виробничої або фінансової діяльності . При формуванні товарного асортименту слід враховувати ризик:

      - зміна в зовнішньому середовищі (зміна цін, попиту);

      - зміна відношень підприємства з контрагентами (зміна орієнтації

партнерів та інші.);

      - зміни всередині підприємства (раптовий вихід з ладу основних виробничих фондів);

      - зміни внаслідок науково-технічного прогресу (поява нових технологій та інші).

      6. Сегментування ринку - це розподіл великого ринку на більш дрібні

групи індивідуальних або інституціональних  споживачів, яким властиві деякі

загальні  характеристики, тип поведінки, потреби. Мета сегментування – виявлення групи покупців, що цінують одні  ті ж якості конкретного товару або послуги.

      Ступінь впливу кожного з зазначених чинників визначається при формуванні товарного асортименту в залежності від типів товарів, що входять в його склад.

      На  основі прогнозу отримання державних  замовлень і проведених маркетингових досліджень складається динамічний набір номенклатурних позицій (типів, розмірів, марок, моделей) продукції, тобто іде формування базового товарного асортименту підприємства.

      До  потенційних економічних характеристик, що слід визначити по кожному виду продукції, включеної в базовий товарний асортимент (БТА) підприємства, відносять:

      - ціни на одиницю продукції  (по їх видам: фіксовані, договірні,

зовнішньоекономічні та інші);

      - потенційні обсяги виробництва  продукції в натуральному і  грошовому виразі;

      - трудомісткість продукції;

      - необхідна чисельність робітників;

      - витрати на виробництво продукції,  загальні та по елементам;

      - витрати на маркетинг;

      - капітальні вкладення в матеріально-технічну  базу виробничої і соціальної сфер діяльності;

      - всі види податків, передбачені  законодавством;

      - прибуток від реалізації продукції;

      - прибуток, що залишається в розпорядженні  підприємства після сплати всіх податків з урахуванням пільг і санкцій;

      - рентабельність кожного виду  продукції до витрат на виробництво;

      - ефективність капіталовкладення,  пов'язаного з засвоєнням і висновком продукції на ринок;

      - тривалість засвоєння і виводу  продукції на ринок.

      Порядок формування перспективного товарного  асортименту наведено на рис. 1.2.[20, c.118]

    

Рис. 1.2.Формування перспективного товарного асортименту підприємства  

      На  ряду з потенційними характеристиками кожного виду продукції, включеної  в БТА (цільові характеристики), визначають нецільові характеристики, стосовні до всього БТА:

      - капітальні вкладення в матеріально-технічну  базу виробничої і соціальної діяльності, що не можуть бути віднесені на конкретний вид продукції (природоохоронні заходи, ресурсозбереження, ін.);

      - нецільові санкції і збитки, зумовлені  збоями в діяльності підприємства, що не можуть бути віднесені до конкретного вигляду продукції (санкції за порушення екологічних і соціальних нормативів, ін.).

      Під час аналізу та визначення “перспективності”  асортиментної позиції і, як наслідок часто вдаються до ранжування асортименту продукції та визначення рейтингу кожної позиції

      Під рейтингом продукції розуміють місце, займане тією або іншою номенклатурною позицією в ранжованому ряді всіх позицій товарного асортименту

      Ранжування  номенклатурних позицій може здійснюватися  по будь-якій цільовій економічній характеристиці продукції, як по зменшенню значень характеристик, що оцінюють результативність для підприємства включення даної позиції в його товарний асортимент, так і по зростанню значень характеристик, що оцінюють величину витрат ресурсів, необхідних для засвоєння і виведення на ринок даної позиції.

      Рейтинг продукції падає по мірі зменшення  результативності і збільшення необхідних витрат ресурсів, пов'язаних з виробництвом і виведенням на ринок даної номенклатурної позиції.

      Вибір економічної характеристики, за якою слід провести ранжування номенклатурних позицій, залежить від конкретних умов, що складаються на підприємстві, для якого формується товарний асортимент.

      Перевага  повинна надаватися характеристикам, що відбивають гостроту дефіцитності ресурсів, якими воно володіє (або може придбати підприємство).

      Наприклад, якщо загострюється дефіцит матеріалів, в якості показника ранжування доцільно вибрати рентабельність по відношенню до матеріальних витрат.

      Можна ранжувати продукцію і по величині податків того або іншого вигляду  з тим, щоб проаналізувати причини зменшення (збільшення) остаточного прибутку.

      Важливе значення при формуванні варіантів  товарного асортименту мають  рішення про систему організації виробництва тих або інших товарів або асортиментних груп. Ці рішення залежать від багатьох чинників: потенційної ємності ринку і їхнього географічного розміщення, системи постачальників комплектуючих виробів і інших ресурсів, потенційно можливого ефекту масштабів виробництва, ін.

      Варіанти  системи організації припускають  різноманітні поєднання форм і напрямків спеціалізації, концентрації і розміщення виробництва, диференціювання останнього на самостійні етапи, що дозволять виділяти їх в

окремі, але взаємопов’язані підприємства. Кожний з подібних варіантів створює різноманітні передумови для досягнення того або іншого рівня витрат виробництва.[16, c.131]

      Стосовно  до окремого виробу або асортиментної  групи фірма може віддати перевагу стратегії створення одиничного підприємства. Стосовно до інших видів продукції або товарного асортименту найкращою може виявитися стратегія створення безлічі кооперуючих підприємств.

      Перспективним варіантом товарного асортименту слід вважати перелік номенклатурних позицій, що мають найвищий рейтинг за обраним показником ранжування в умовах заданих ресурсних обмежень: обсягів виробництва (виробничою потужністю), чисельності робітників, капітальних вкладень та інші.

      Варіанти  товарного асортименту формуються шляхом послідовного ранжування номенклатурних позицій за обраними економічними характеристиками і водночас складання значень цих характеристик для умов обмежень ,що задаються.

      Формування  варіантів товарного асортименту  здійснюється наступним чином:

      - задається величина обмеження, по якому формується варіант

товарного асортименту ;

      - здійснюється послідовне ранжування номенклатурних позицій за обраними економічними характеристиками до того критичного порядкового номера позиції, при якому зростаючий сумарний підсумок значень відповідної економічної характеристики по номенклатурним позиціям, що передують критичному номеру в перший раз перевищить задане значення відповідного обмеження;

      - визначається значення остаточного  прибутку і всіх інших економічних характеристик по всім номенклатурним позиціям, що передують критичному порядковому номеру;

      - в результаті набори номенклатурних позицій розглядаються як

можливі варіанти асортиментів.

      Перспективний варіант товарного асортименту  обирають на основі аналізу переваг і недоліків можливих варіантів з точки зору можливостей подолання проблем виробничого і соціального характеру, що можуть виникати у випадку включення в більш прийнятний товарний асортимент тієї або іншої номенклатурної позиції.

      З часом асортимент товарів ширшає, оскільки підприємства шукають нові шляхи для збільшення обсягу продажу. Існують декілька різноманітних варіантів розширення асортименту :

      1. Поновлення асортименту;

      2. Розширення асортименту;

      3. Розповсюдження товарного знаку.

      Поновлення  асортименту - розробка нових виробів для заповнення тих ринкових позицій, які залишилися непоміченими конкурентами або з'явилися в результаті зміни смаків і потреб споживачів. 
 
 

2.2. Етапи  і принципи формування асортименту  у роздрібній торгівлі 

     В даний час особливе місце в  організації торговельного обслуговування населення займає роздрібна торгівля.

     На  нашу думку добробут населення та регіонів оцінюється, впершу чергу, за рівнем торговельного обслуговування. [11, c.310]

     Роздрібна торгівля є кінцевою ланкою, що замикає  ланцюг господарських зв'язків в процесі руху товару від виробників доспоживачам. У роздрібній торговельній мережі матеріальні ресурси переходять з сфери обігу в сферу колективного, індивідуального, особистогоспоживання, тобто стають власністю споживачів. Це відбувається шляхом купівлі-продажу, оскільки покупці купують потрібні їм товари вобмін на свої грошові доходи.

     Отже, коли товар перетворюється в гроші,створюються  стартові можливості для нового циклу  виробництва. Звідси випливає, що роздрібну торгівлю слід розглядати в процесі кругообігу всього суспільного продукту, де стадії виробництва, розподілу, обміну та споживання тісно пов'язані між собою.

     Таким чином, економічне значення роздрібної торгової мережі складається у прискоренні руху і реалізації товару, а також збереження його кількості та якості на всьому шляху від виробництва до споживача.

     Економічний аспект торгівлі проявляється в величиною  сукупного суспільного продукту і національного доходу суспільства.

     Соціальне значення роздрібної торгової мережі полягає в задоволенні матеріальних, соціальних і побутових потреб членівсуспільства, підвищення рівня життя народу, створення сприятливих умов для всебічного розвитку особистості. Можна сказати, що соціальний аспект роздрібної торгівлі знаходить свій вияв у величині вільного часу трудящих. Таким чином, скорочення витрат часу на придбання товарів і приготування їжі створює необхідні умови для розвитку ринкової економіки, технічного процесу, підвищення продуктивності праці та ефективності суспільного виробництва.

     Наявність серед підприємств роздрібної торгівлі різних типів магазинів, по - нашу думку, є одним з важливих показників стану роздрібної торгівлі в ринкових умовах. Їх роль важко переоцінити, ці магазини мають у своєму розпорядженні найбільшим асортиментом в торгівлі, пропонують ряд інших послуг покупцям.

     Роздрібна торгівля - одна з найбільш значних для суспільства галузей господарства. У Росії налічується 1,4 млн. роздрібних торговців, сукупний річний обсяг продажу яких перевищує 1 трлн. доларів. У сфері роздрібної торгівлі зайнято близько 20 млн. чоловік. Варто, однак, відзначити, що за останні 10 років у Росії чисельність працівників торгівлі зросла на 30%, у той час як чисельність виробничих робітниківскоротилася на 21%

     Роздрібна торгова мережа класифікується за двома  ознаками: стаціонарності і товарно-асортиментного профілю.

     За  першою ознакою роздрібна торговельна мережа поділяється на:

     - стаціонарну (магазини);

     - напівстаціонарні (павільйони, намети, ятки, кіоски);

     - пересувну (розвозять і розносної).