Учасники проекту та їх функції в проекті

  EFi = ESi + ti – 1; [6.1]

  ESi + 1 = EFi + 1, [6.2]

   де EFi — ранній термін завершення  і-ї роботи;

  ESi — ранній термін початку і-ї  роботи;

  ti —  тривалість і-ї роботи;

  ESi + 1 — ранній початок роботи  і + 1.

 5-й  крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

   Цей крок передбачає обчислення  зазначених параметрів у зворотному  порядку — від останньої роботи  проекту до першої.

   Пізній початок (LS — Late Start) —  найпізніший можливий термін  початку роботи, після якого затримка  вплине на строк завершення  виконання усього проекту.

   Пізнє закінчення (LF — Late Finish) —  найпізніший можливий термін  завершення роботи.

   Ці терміни обчислюються за  такими формулами:

  LSi = LFi – ti + 1; LFi – 1 = LSi – 1. Обчислюючи пізні терміни, користуються таким правилом: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завершення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пізніх початків наступних робіт.

   Проведені обчислення показують,  що для одних робіт ранні  й пізні терміни збігаються, а  для інших — ні. Що це означає  — покаже наступний крок.

 6-й  крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.

   Роботи, у яких ранні й пізні  терміни початку і закінчення  збігаються, називають критичними. Роботи, у яких ранні й пізні  терміни початку і закінчення  не збігаються, називають некритичними.

   Критичний шлях утворюється послідовністю  критичних робіт. Це найдовший  з усіх існуючих у проекті  шляхів, який показує найменший  час, який потрібно, аби повністю  виконати усі роботи за проектом.

   Якщо якусь роботу, яка стосується  критичного шляху, буде відкладено, то й тривалість виконання  усього проекту збільшиться на  такий самий термін. Інакше кажучи, вчасне виконання критичних робіт  є критичним з погляду забезпечення  успіху проекту в плані своєчасності  його завершення. Не можна відхилитися  від визначених термінів початку  і завершення критичних робіт,  щоб це одразу ж не вплинуло  на тривалість здійснення усього  проекту. Проте такого не можна  сказати про некритичні роботи, які мають так званий запас  часу.

   Запас часу (F — Float) — це той  максимальний час, на який можна  відкласти початок некритичної  роботи, щоб при цьому не змінилась  тривалість реалізації усього  проекту. Він обчислюється за  формулами:

  Fі  = LSі – ESі  або

  Fі  = LFі – EFі. 

 Якщо  менеджер хоче скоротити термін виконання  проекту, він має прагнути до скорочення термінів виконання передусім критичного шляху.

   Таким чином, щоб визначити  тривалість проекту та календарні  терміни початку і завершення  його робіт за допомогою сіткового  планування, потрібно виконати такі  кроки:

   1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт.

   2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

   3-й крок. Означення тривалості робіт.

   4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і завершення проектних робіт «прямим проходженням».

  5-й  крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

  6-й  крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.

   Ця інформація відбивається у  прямокутнику роботи (див. рис. 6.4) і використовується у подальшому  плануванні й аналізі виконання  проекту.

   Ми розглянули сутність і порядок  обчислення показників сіткового  графіка вручну. Проте на практиці  це роблять за допомогою сучасних  програм з управління проектами.  Менеджеру проекту для отримання  аналогічного результату (причому  не просто тривалості проекту  і робіт, а календарних дат  початку і завершення їх) треба  ввести в програму по кожній  роботі таку інформацію:

• персональний код або номер у єдиній для усього проекту системі кодування;
• назву або стислий опис роботи;
• логічні зв’язки з іншими роботами;
• тривалість виконання;
• календар робіт (режим роботи), цільові дати початку і завершення, коли такі є;
• ресурси, які потрібні;
• бюджет;
• до якого пакету робіт входить (якщо потрібно).

3. 
 
 
 
 

Висновки 

 Проект — це одноразовий комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямований на досягнення конкретних результатів при встановленому матеріальному (ресурсному) забезпеченні з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу.

 Функціонування  організації та проекту значною  мірою відрізняються один від  одного за такими критеріями, як тип вирішуваних проблем,  характер діяльності, ступінь інтенсивності  використання ресурсів, можливості  використання накопиченого досвіду,  ціна помилок і т. ін.

 До основних  ознак проекту слід віднести  кількісну вимірюваність, часовий  горизонт дії, цільову спрямованість,  життєвий цикл, системне функціонування  проекту, його елементний склад,  існування в певному зовнішньому  середовищі та ін. Залежно від  того, як реалізація одного проекту  впливає на результати іншого, розрізняють проекти: незалежні;  взаємовиключаючі; умовні; заміщуючі;  синергічні. Проекти класифікуються  ще й за такими критеріями: клас, тип, вид, масштаб, складність, тривалість.

 Здійснення  проекту проходить в оточенні  динамічного зовнішнього та під  впливом внутрішнього середовищ.  Для успішної реалізації проекту  необхідно визначити і врахувати  будь-яку можливу дію цих середовищ  щодо проекту та його оточення. До факторів найближчого оточення  проекту належать сфери фінансів, збуту, виробництва, матеріального  та кадрового забезпечення, інфраструктури, а також керівництво підприємства; до внутрішнього середовища —  економічні та соціальні умови  реалізації проекту, його організаційна  структура, учасники, стиль керівництва  проектом, методи та засоби комунікації.

 Учасники  проекту реалізують різні інтереси  у процесі здійснення проекту,  формують власні вимоги відповідно  до цілей і мотивації і впливають  на проект, виходячи зі своїх  інтересів, компетенції та ступеня  залучення до проекту. Їх склад,  ролі, розподіл функцій і відповідальність  залежать від типу, виду, масштабу  й складності проекту, а також  від фаз його життєвого циклу.