Управління конкурентноспроможністю підприємства в ринкових умовах

 

Як видно з таблиці 2., для обох економетричних моделей коефіцієнт і відношення детермінації є низьким - не перевищують 20%, тобто регресійна модель, а точніше варіація рівня предметної спеціалізації  пояснює не більше 20% варіації результуючого фактора – обсяг виробництва нових меблевих.

Порівнюючи обидві моделі – лінійну та експоненційну, – потрібно сказати, що лінійна модель є точнішою, оскільки  коефіцієнт детермінації вище відношення детермінації, більшим є значення F-відношення Фішера-Снедекора. Тому лінійну модель Y=191,857-1,733*X1 краще використовувати для потреб планування і прогнозування.

 

 

 

 

 

 

Аналіз впливу  рентабельності ТП (Х3) на обсяг виробництва нових  меблевих виробів (Y)

Для аналізу зв’язку між  згаданими факторами побудуємо  кореляційне поле для цих показників (рис. 3.).

Рис. 3. Кореляційне поле залежності між рентабельністю ТП (X3) і обсягом виробництва нових меблевих виробів (Y)

Характер розташування точок  на координатній площині дає підставу зробити припущення, що між факторами  існує обернений помірний зв’язок  – чим вищий рівень рентабельності ТП, тим нищий обсяг виробництва  нових  меблевих виробів. Розрахунки підтверджують ці припущення - коефіцієнт кореляції дорівнює r = - 0,38.

Середній рівень рентабельності дорівнює 23,36%, а для більшості  областей він лежить у межах 17,39% –29,33%.

Розрахунки, виконані табличним  процесором, дають такі економетричні  моделі та їх оцінки (див. табл. 3):

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Економетричні моделі зв’язку між  обсягом виробництва нових меблевих виробів і рентабельністю випуску  товарної продукції  та їх оцінка

Економетрична модель Y = b0 + b1*X3  або Y = b0 * b1 X3	Коефіцієнт (відношення) детермінації	Оцінка адекватності моделі за критерієм  Фішера-Снедекора, Fкрит1; 20; 0,95 = 4,035		Оцінка значимості параметрів моделі за критерієм Ст’юдента, tкрит20; 0,95 = 2,086
		Fрозрах	Оцінка	tbi розр	Оцінка
Y=176,09 – 4,820 * X3	0,14	3,31	неадекватна	1,82	незначима
Y=117,95 * 0,957 X3	0,08	1,89	неадекватна	34,94	значима

 

Як видно з таблиці 3, для обох економетричних моделей  коефіцієнт і відношення детермінації є низьким - не перевищують 14%, тобто  регресійна модель, а точніше варіація рентабельності ТП пояснює не більше 14% варіації результуючого фактора  – обсяг виробництва нових  меблевих виробів.

Розрахункові значення F-критерію нижчі критичних, що не дозволяє використати  ці моделі для аналізу та прогнозування  з імовірністю 0,95.

Порівнюючи обидві моделі – лінійну та експоненційну, –  потрібно сказати, що лінійна модель є точнішою, оскільки  коефіцієнт детермінації вище відношення детермінації, більшим є значення F-відношення Фішера-Снедекора. Тому лінійну модель Y=176,09 – 4,820 * X₃  краще використовувати для потреб планування і прогнозування.

 

 

 

Багатофакторний аналіз обсягу виробництва ТП  (X1), рівня предметної спеціалізації (X2) і рентабельності ТП (X3) на обсяг виробництва нових меблевих виробів(Y)

На сторінці “Множ” електронної  таблиці “Кореляційно-регресійний  аналіз” наведені параметри та оцінки багатофакторного лінійного рівняння, яке описує одночасний вплив трьох  згаданих факторів на результуючий. Ця модель має вигляд: Y = 0,108*X₁ -1,733* X₂ – 4,820 * X₃ + 96,5.

Коефіцієнт множинної  детермінації даної моделі сягає 0,413%, що є середнім показником, оскільки три аналізовані незалежні фактори  Х1, Х2, Х3 описують 69% варіації результуючого  фактора Y. Розрахункове значення F-відношення  перевищує критичне значення: F^розрах = 17,971 > F^крит _{0,95; 3; 18} = 3,17,  що дає підстави використовувати дану модель для аналізу та прогнозування. Однак, перевірка статистичної значимості за критерієм Ст’юдента показує, що лише вільний член і коефіцієнт регресії для фактора Х1 –обсяг виробництва ТП, оскільки абсолютні значення їх t-статистик більші критичного значення (табл.4).

Таблиця 4

Оцінка багатофакторної  лінійної економетричної моделі впливу обсягів виробництва ТП (X1), рівня  предметної спеціалізації (X2) і рентабельності ТП  (X3) на обсяг виробництва нових  меблевих виробів (Y):

Характеристики моделі Y = b1*X1 + b2* X2 + b3 * X3 + + b0	Розрахункове  значення	Критичне значення	Оцінка
Адекватність моделі (F – відношення)	17,971	3,17	Модель неадекватна
Значимість коефіцієнта  регресії b1	6,232	2,1	значимий
Значимість коефіцієнта  регресії b2	1,013	2,1	незначимий
Значимість коефіцієнта  регресії b3	0,760	2,1	незначимий
Значимість коефіцієнта  регресії b0	1,667	2,1	незначимий

Аналізуючи коефіцієнти  еластичності, потрібно зазначити, що він теж найвищий у фактора  Х₁. Коефіцієнт еластичності показує темп зміни результуючого показника при зміні відповідного незалежного фактора на 1%. У нашому випадку цей коефіцієнт еластичності фактора Х₁ дорівнює 1,309, а це значить, що із зростанням обсягу виробництва ТП на 1% обсяг виробництва нових меблевих виробів збільшиться на 1,309%. Решта факторів мають менший вплив та й їх коефіцієнти статистично незначимі, тому у нашому прикладі вони не беруться до уваги.

Аналізуючи вплив факторів на результуючий показник, потрібно розглядати не лише коефіцієнти еластичності, а й можливість їх власної варіації (змінюваність самих факторів). У  нашому випадку b - коефіцієнт для фактора Х₁ - є високим, він дорівнює 1,035, що вказує на  велику можливість змінювати цей фактор. Значення коефіцієнтів еластичності і b - коефіцієнт для цих факторів, говорить про те, що вони мають вплив на результуючий фактор –обсяг виробництва меблів – і підприємства мають можливості впливу на нього, використовуючи економічні важелі, які описані далі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Як показав регресійний  аналіз, на обсяг виробництва нових  меблевих виробів найбільше впливає  обсяг виробництва товарної продукції (ТП).

Товарна продукція — це та частина валової продукції, яка  реалізована за межі підприємства різним споживачам. Вона визначається в натуральній  і вартісній (грошовій) формах. На кожному  підприємстві вартість товарної продукції  розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від  каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон’юнктури ринку та інших факторів. Грошові надходження  від продажу товарної продукції  називають грошовим доходом або  грошовою виручкою підприємства. Це —  важливий показник господарської діяльності, на основі якого визначають прибуток по кожній галузі і підприємству в  цілому. За інших однакових умов воно матиме тим більший прибуток, чим більший грошовий дохід одержано від реалізації продукції, і навпаки.

Шляхи збільшення ТП:

1. за рахунок збільшення тривалості робочого дня;
2. за рахунок середньогодинного виробітку робітника;
3. за рахунок покращення технологічного процесу.

Прибуток підприємства збільшується завдяки зменшенню собівартості товарної продукції 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Гасанов Р.М Промислове шпигунство на службі монополій. М.: Міжнародні відношення. 1986
2. Портер. М Міжнародна конкуренція. М.:1994
3. Робинсон. Дж. Економічна теорія недосконалої конкуренції. М.1986
4. Рузавін. Г.И. Основи ринкової економіки. М.: ЮНИТИ. 1996.
5. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. Київ 1998
6. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Менеджмент організації. К.  2002 – ст. 141-146.
7. 2.Мошек Г.Є., Піддубна Л.П., Гомба Л.А. Менеджмент підприємства. К. 2002 – ст. 100-105, 115-117
8. .3.Бойчик І.М. Економіка підприємств: Навчальний посібник. -Львів: Вид-во "Сполом", 1999. -211 с.
9. 4.Гетьман О. О.Економіка підприємства: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -487 с.
10. 5.Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства: Навч. посібник для студ. вузів. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -381, с.
11. 6.Конкурентоспроможність: країна, регіон, підприємство /Ред. Ю. В. Полунєєва; Рада конкурентоспроможності України, Центр стратегій конкурентоспроможності (МІМ-Київ). -К.: ЛАТ&К, 2006. -175, с.
12. 7.Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств: Навчальний посібник/ І. Ю. Сіваченко, Ю. Г. Козак, Ю. І. Єхануров, Ю. В. Макогон та ін. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -454 с
13. 8.Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспособності підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48
14. 9.Швец В.Я. Об управлении конкурентноспособностью продукции на предприятии. Л., 1990 г.
15. 10.Яковлева С., Денисова Е. Современные факторы повышения капиталистической фирмы. Л. ЛГУ, Серия экономики, 1990 г.
16. 11. Менеджмент персоналу: Навчальний посібник/ В. М. Данюк, В. М Петюх, С. О. Цимбалюк та ін.; За заг. ред. В. М. Данюка, В. М. Петюха; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 398 с.
17. 12.Барабась Д.О. Конкурентні стратегії підприємства // Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. – Вип. 2-3. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 201-208.
18. 13.Барабась Д.О. Концепція ключових факторів успіху підприємств як методологічна основа дослідження їх конкурентоспроможності // Проблеми науки – 2002. – №11. – с. 52-55.
19. 14.Гетьман О. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ Оксана Гетьман, Валентина Шаповал,; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -487 с.