Нормативне  значення для даного показника: Кзк ³ 0,1. Якщо коефіцієнт забезпеченості власними засобами на кінець звітного періоду має значення менш 0,1 , то структура балансу організації визначається незадовільною , а сама організація – неплатоспроможною [1, с. 161 ].

    

   2. Чистий оборотний капітал або робочий капітал Рк. Він розраховується як різниця між оборотними активами підприємства                        (ф.1 р.260) та його поточними зобов'язаннями (ф.1 р.620). Його розмір можна також визначити перевищенням сум власного капіталу (ф.1 р.380) та довгострокових зобов`язань (ф.1 р.430 + р.480) над вартістю необоротних активів (ф.1 р.080) .

     

     де  Р_к - чистий оборотний капітал, тис. грн.

     Наявність та величина чистого оборотного капіталу свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. Нормативне значення : Рк > 0 [3,  с. 3]

      3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами Кзрк розраховується як відношення величини робочого капіталу (ф.1 р.260 – р.620) до величини оборотних активів підприємства (ф.1 р.260). Він показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.  

     де  К_зрк - коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами, грн./грн.

     Нормативне  значення : Кзрк > 0,1 [2,  с. 664].

     4. Коефіцієнт маневреності власного  капіталу Кск розраховується  як відношення робочого капіталу  до загальної суми власного  капіталу (ф.1 р.380). Коефіцієнт маневреності  власного капіталу показує , яка  частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби , а яка – капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується також як відношення власних оборотних засобів організації до реального власного капіталу:

   

            де Мск - коефіцієнт маневреності власного капіталу, грн./грн.

     Він показує , яка частина власного капіталу організації знаходиться в мобільній  формі , яка позволяє відносно вільно маневрувати капіталом . Високе значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризує фінансовий стан , але будь-яких стійких на практиці нормальних значень показника не існує. Нормативне значення коефіцієнта: Мск £ 0,5 [1,  с. 160 ].

     При визначенні фінансової стійкості слід установити тип фінансової усталеності підприємства. Для цього проводять зіставлення величини запасів (ф.1 р.100 ¸ р.140 ) з загальною величиною основних джерел для їх формування. Джерелами покриття запасів є робочий капітал (Рк = ф.1 р.260-р.620) та кредити банків під товарно-матеріальні цінності (С^кк). Частина короткострокових кредитів Кt, що наведена у балансі (ф.1 р.500), не призначена для формування запасів та їх видають під товари відвантажені. Поряд з цим для покриття запасів використовується частина кредиторської заборгованості, що заліковується банками при кредитуванні. Названі величини в балансі не відображаються, але для них можливо оцінити верхні границі. Кредити під товари відвантажені обмежені зверху дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги (ф.1 р.160), а кредиторська заборгованість, що заліковується банками при кредитуванні, не перевищує сум заборгованості за товари й послуги (ф.1 р.530) та заборгованості по авансам одержаним (ф.1 р.540). Таким чином, величину С^кк можна визначити як:

                        С^кк=Кt + (Ктов + Ка ) – Дтов,                                            (2.8)

     де  С^кк – кредити банків під товарно-матеріальні цінності за обліком кредитів під товари відвантажені та частини кредиторської заборгованості, що заліковується банком при кредитуванні, тис. грн.;

     Ктов, Ка – відповідно кредиторська заборгованість за товари та з одержаних авансів, тис. грн.;

           Дтов – дебіторська заборгованість  за товари, роботи, послуги,                тис. грн.

     Абсолютна стійкість задається умовою

                              З < Рк + С^кк,                                                                     (2.9)

     де  З – величина запасів, тис. грн.;

          Рк – робочий капітал, тис.  грн.

     Нормальна стійкість характеризується співвідношенням

                               З = Рк + С^кк.                                                                  (2.10)

     Нестійкий фінансовий стан

                             З = Рк + С^кк + С⁰,                                                           (2.11)

     де  С⁰ – джерела, що послаблюють фінансову напругу, тис. грн.

     У якості таких джерел слід розглянути перевищення нормальної кредиторської  заборгованості над дебіторською. Таке перевищення визначається зіставленням р.150 та р.520, р.170 та р.550, р.200 та р.600, р.210 та р.610 форми1. Якщо у балансі відсутні короткострокові кредити, як джерело, що знижує фінансову напругу, можна розглядати позитивну різницю р.530 та р.160.

     Кризовий  фінансовий стан

                                           З > Рк + С^кк                                             (2.12)

     Активи підприємства вивчають як з точки зору їх участі у виробництві        (показники ділової активності ), так і з точки зору оцінки їх ліквідності                    [11, с. 7].

     Основними з показників ділової активності є :

1. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) Фо. Він розраховується як відношення чистого виторгу від реалізації продукції до середньорічної вартості основних засобів. Цей коефіцієнт має очевидну економічну інтерпретацію, показуючи, скільки гривень виторгу від реалізації

 
 

приходиться на одну гривню вкладень в основні засоби. За інших рівних умов ріст показника в динаміку розглядається як сприятлива тенденція: 

                               (2.13)

     Відповідно  до даних розглянутого підприємства, розрахуємо річний виторг за другий звітний період для того, щоб розрахувати коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача).

                        (2.14)

     де: В – річний виторг від реалізації продукції, тис.грн.;

            P - ціна однієї одиниці товару, грн./од.

           - річний обсяг продукції ,од.

     Він показує ефективність використання основних засобів підприємства. Позитивна  зміна: збільшення [6,  с. 174 ].

     2. Коефіцієнт оборотності оборотних  активів Ко. Розраховується відношенням  чистої виручки від реалізації продукції ( ф.2 р.035 ) до середньої вартості оборотних активів ( ф.1 ( р.260 гр.3 + р.260 гр.4 ) /2 ). Під коефіцієнтом оборотності оборотних активів розуміють кількість зворотів, які здійснюють оборотні засоби за аналізуємий період часу. Тривалість  обороту  – це час, за який оборотні активи здійснюють один круговорот. У загальному виді ці показники зображені наступними виразами:  

     

     де  Ко – коефіцієнт оборотності оборотних  активів, грн./грн.;

         Ор – обсяг реалізованої продукції, грн.;

         Оз – середня величина оборотних  засобів у розглядаємому періоді,  грн.;

     t^’_об – тривалість одного обороту, в днях;

           Т – період одного обороту,  в днях.

     Загальний аналіз використання оборотних активів  зводиться до порівняння фактичних коефіцієнтів їх оборотності в поточному і базисному періодах.

       Якщо під оборотністю оборотних  засобів розуміти процес перенесення  їх вартості на готовий продукт,  реалізацію останнього та придбання  нових матеріальних цінностей,  то в такому розумінні коефіцієнт оборотності оборотних активів має наступний вигляд:

           

     де  З_рп – загальна нормальна собівартість всієї реалізованої продукції без амортизаційних відрахувань, грн.;

         - нормативна собівартість грошової одиниці товарної або реалізованої продукції без амортизації, грн.

     Як  видно із приведеної формули на зниження коефіцієнта оборотності впливають  дві групи причин. До першої групи  відносять ті з них, які викликають зменшення обсягу реалізації, а саме: зниження обсягу випуску продукції, збільшення незавершеного виробництва, статків готової продукції на складах, усіх видів дебіторської заборгованості. У другу групу входять причини, які викликають збільшення оборотних засобів.

     Позитивна зміна  коефіцієнта: збільшення [7, с. 116].

3. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів Коз розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції (ф.2 р.040) до середньорічної вартості матеріальних запасів (ф.1 (Σ(р.100÷р.140)гр.3 +                                        Σ(р.100÷р.140)гр.4)/2).  

 
 

   Він характеризує   швидкість   реалізації товарно-матеріальних  запасів підприємства.                                                                      (2.17)

     Позитивна зміна цього показника: збільшення.

     Основними з показників ліквідності балансу  є:

     1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності  Кал, який обчислюється як відношення  грошових засобів та їхніх  еквівалентів і поточних фінансових  інвестицій (ф.1 р.220 + р. 230 + р.240) до поточних  зобов'язань підприємства (ф.1 р.620).

     

     де  К_ал - Коефіцієнт абсолютної ліквідності, грн./грн.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності показує, яка  частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Нормативне значення цього коефіцієнта має становити 0,25-0,35.

     2. Коефіцієнт швидкої або критичної  ліквідності Кшл. Розраховується  як відношення найбільш ліквідних  оборотних засобів (ф.1 р.260 – Σ(р.100 ÷ р.140)) до поточних зобов'язань  підприємства.

       

     де  К_шл - коефіцієнт швидкої або критичної ліквідності, грн./грн.

     Цей коефіцієнт відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань  за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Нормативне значення коефіцієнта має бути не менш 1.

     3. Коефіцієнт покриття Кп, який визначається відношенням оборотних активів (ф.1 р.260) до поточних зобов'язань підприємства.

                                    (2. 20) 
 

     де  Кп - коефіцієнт покриття, грн./грн.

     Він показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Нормативне значення коефіцієнта має бути 1-2 [5, с. 129].