Значення і теоретичні основи фінансового аналізу

     ТЕМА 1. ЗНАЧЕННЯ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО  АНАЛІЗУ  

      1.1. Історичні аспекти виникнення  та розвитку фінансового  аналізу  діяльності підприємств.

     1.2. Сутність, завдання, функції та принципи  фінансового аналізу.

     1.3. Фінансовий стан підприємства  як об’єкт фінансового аналізу

     1.4. Класифікація видів фінансового  аналізу.

     1.5. Методи, прийоми та моделі фінансового  аналізу.

     1.6. Зміст та методологія  здійснення  експрес-аналізу фінансового стану  підприємства. 

     1.1.  Історичні аспекти  виникнення та  розвитку фінансового  аналізу діяльності  підприємств 

       Етимологічне слово «аналіз» (від  грецького апаlisis) означає розгляд, вивчення, наукове дослідження будь-чого шляхом розчленування, розкладання цілого на його складові. Таке розчленування дає можливість з'ясувати внутрішню суть і природу процесів та явищ, їх залежність від різноманітних факторів, оскільки без такого розчленування (реального або уявного) глибоке вивчення більшості предметів і явищ, що відбуваються у природі та суспільстві, неможливе.

     Поняття “фінансовий аналіз” тісно пов’язане  із поняттям “економічного аналізу”. Оскільки, економічний аналіз являє  собою систему спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням економічних  процесів, що складаються під впливом  об'єктивних економічних законів  і факторів суб'єктивного порядку.

     Сферами дії економічного аналізу є сфери  дослідження трьох дисциплін: бухгалтерського  обліку, фінансового аналізу і  аналізу господарської діяльності. Таке представлення виправдане й  в історичному, і в методологічному, і в інформаційному аспектах. В  основі цього блоку, безумовно, лежить бухгалтерський облік, історія якого  нараховує кілька тисячоліть.

     Елементи  ж аналітичної функції притаманні будь-якій господарській діяльності. Зокрема, аналіз був складовою частиною системи маноріального обліку і аудита (системи обліку і контролю в сільськогосподарських маєтках) у феодальній Британії (XII в.).

     Родоначальником систематизованого економічного аналізу  як складеного елемента бухгалтерського  обліку, очевидно, варто вважати  француза Жака Саварі (1622—1690), що ввів поняття синтетичного й аналітичного обліку (його ж по праву вважають попередником управлінського обліку і  науки про керування підприємством).

     Безумовно, становлення і використання елементів  економічного аналізу спостерігалися в той час і в інших країнах.

     У Росії  розквіт науки про аналіз балансу  приходиться на першу половину XX в. А. К. Рощаховский (1910 р.) по праву вважається першим російським бухгалтером, що по-справжньому оцінив роль економічного аналізу і його взаємозв'язок з бухгалтерським обліком. У 20-і роки теорія балансоведення, зокрема методика аналізу балансу, була остаточно сформульована в працях А. П. Рудановского, Н. А. Блатова, И. Р. Миколаєва й ін. Наприкінці XIX — початку XX ст. активно розвивається і наука про комерційні обчислення. Аналіз балансу і комерційні обчислення і склали, таким чином, суть фінансового аналізу.

     Процес  трансформування фінансового аналізу  в аналіз господарської діяльності приходиться на 30-і роки — період, коли загальне методологічне і методичне  керівництво бухгалтерським обліком, контролем і аналізом господарської  діяльності було покладено на Народний комісаріат фінансів. До початку 40-х  років з'являються перші книги  з аналізу господарської діяльності підприємства (С. К. Татур, Д. П. Андріанов, М. Ф. Дячків, М. И. Баканов і ін.). На початку 70-х років виходять перші книги по теорії аналізу господарської діяльності (М. И. Баканов, А. Д. Шеремет, И. И. Каракоз, Н. В. Дембинский і ін.). 

     1.2. Сутність, завдання, принципи та функції  фінансового аналізу. 

       У традиційному розумінні суть  фінансового аналізу полягає  в оцінці й прогнозуванні фінансового  стану підприємства за даними  фінансової звітності та бухгалтерського  обліку. 
 

     Фінансовий  аналіз є:

• одним із основних елементів фінансової політики підприємства;
• суттєвим елементом фінансового менеджменту та аудиту;
• частиною загального, повного аналізу господарської діяльності підприємства;
• одним із методів оцінки фінансової діяльності підприємства.

     Фінансовий  аналіз — це процес дослідження  фінансового стану і основних результатів фінансово-господарської  діяльності підприємства з метою  виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного  розвитку, це засіб накопичення, трансформації  й використання інформації фінансового  характеру.

     Предметом фінансового аналізу є фінансово-господарські процеси, їх результати і фактори  формування.

     Об'єктом  фінансового аналізу є суб'єкти господарювання (підприємства, організації, фірми і т.п.). їх фінансово-господарська діяльність.

     Як  об'єкти вивчення можуть виступати  і конкретні фінансові показники, наприклад платоспроможність, кредитоспроможність  і ін.

     Суб'єктами фінансового аналізу є фінансові  аналітики, які зацікавлені в  діяльності підприємства з будь-яких причин.

     Зміст і завдання фінансового аналізу  залежать від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В умовах ринкових відносин основною метою фінансового аналізу  є: всебічна оцінка фінансового стану  підприємства, резервів його діяльності та ділової активності задля пошуку резервів підвищення рентабельності, виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства, а також виконання  ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами; розробки найвірогідніших передбачень і прогнозів майбутніх умов функціонування підприємства, визначення дохідності підприємства для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств або оцінка підприємства з погляду його ринкової вартості; своєчасного виявлення та усунення недоліків у господарській діяльності для визначення шляхів підвищення фінансового стану підприємства та його платоспроможності, виявлення змін у фінансовому стані в просторово-часовому розрізі та основних чинників, які впливають на фінансовий стан підприємства, прогнозування основних тенденцій у фінансовому стані.

     Завданнями  фінансового аналізу є:

1. Аналіз майна підприємства.
2. Аналіз оборотних активів.
3. Аналіз джерел формування капіталу підприємства.
4. Аналіз грошових потоків.
5. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства.
6. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
7. Аналіз кредитоспроможності підприємства.
8. Аналіз ділової активності підприємства.
9. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства.
10. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
11. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства.

     Успішність  вирішення завдань, які стоять при  проведені фінансового аналізу, забезпечується дотриманням таких  принципів:

     комплексності та системного підходу;

• науковості;
• оперативності.

 

     Основними функціями фінансового аналізу  є:

1. об'єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності і діловій активності об'єкта аналізу;
2. виявлення факторів і причин досягнутого стану й отриманих результатів;
3. підготовка й обґрунтування прийнятих управлінських рішень у сфері фінансів;
4. виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового стану і фінансових результатів, підвищення ефективності всієї господарської діяльності.

     У кожного  аналітика своя мета здійснення фінансового  аналізу.

• Інвестори насамперед цікавляться рівнем та стабільністю доходів по акціях, тобто прибутковістю (рентабельністю) підприємства,
• кредитори - ліквідністю,
• менеджери -  дохідністю різних видів активів та ефективністю управління ними.

     1.3. Фінансовий стан  підприємства як  об’єкт фінансового  аналізу 

       Фінансовий стан підприємства  залежить від результатів його  виробничої, комерційної та фінансової  діяльності. Під фінансовим станом  підприємства розуміють спроможність  підприємства фінансувати свою  діяльність.

     Аналіз  фінансового стану підприємства показує, за якими конкретними напрямами  потрібно проводити аналітичну роботу, дає можливість виявити найважливіші аспекти та найслабкіші позиції  у фінансовому стані певного  підприємства. Згідно з цим результати фінансового аналізу дають відповіді  на запитання, які найважливіші засоби слід застосовувати для поліпшення фінансового стану конкретного  підприємства в конкретний період його діяльності. 

     1.4. Класифікація видів  фінансового аналізу

     Питання організації фінансового аналізу, його інформаційного забезпечення тісно  пов'язані з класифікацією аналізу  за різними класифікаційними ознаками.

     Види  фінансового аналізу класифікуються за різними ознаками.

• За організаційними формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз.
• За обсягом аналітичного дослідження розрізняють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства.
• Залежно від об'єкта фінансового аналізу можна виділити такі його види:
• аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому.
• аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів підприємства.
• аналіз окремих фінансових операцій підприємства.
• Залежно від періоду проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.

     1.5. Методи, прийоми та  моделі фінансового  аналізу 

     Метод фінансового аналізу - це система  теоретико-пізнавальних категорій, наукового  інструментарію і регулятивних принципів  дослідження фінансової діяльності суб'єктів господарювання, тобто  тріада:

     М = {К, І, Р} 

       де К — система категорій;

     I —  науковий інструментарій;

     Р - система регулятивних принципів. 

     Перші два елементи характеризують статистичний компонент методу, останній елемент  — його динаміку.

     Категорії фінансового аналізу – це загальні ключові поняття даної науки. В їх числі: валовий дохід, валові витрати, собівартість, прибуток, виручка  від реалізації, ліквідність, грошовий потік, ризик, інфляція та інші.

     Науковий  апарат фінансового аналізу –  це сукупність способів дослідження  господарської діяльності підприємств.  

     Існують різні класифікації методів економічного аналізу.

     Перший  рівень класифікації виділяє неформалізовані  і формалізовані методи аналізу. Перші засновані на описі аналітичних  процедур на логічному рівні, а не на строгих аналітичних залежностях. До них відносяться методи: експертних оцінок, сценаріїв, психологічного, морфологічні, порівняння, побудови систем показників, побудови систем аналітичних таблиць  і т.п. Застосування цих методів  характеризується визначеним суб'єктивізмом, оскільки велике значення мають інтуїція, досвід і знання аналітика.

     До  другої групи відносяться методи, в основі яких лежать досить строгі формалізовані аналітичні залежності. Відомі десятки цих методів; вони складають другий рівень класифікації.

     Практика  фінансового аналізу виробила його основні методи.

     Серед них можна виділити шість:

• горизонтальний (тимчасовий) аналіз
• вертикальний (структурний) аналіз
• трендовий аналіз
• аналіз відносних показників (коефіцієнтів)
• порівняльний (просторовий) аналіз
• факторний аналіз

 

     В ході аналізу для характеристики різних аспекті діяльності підприємств  застосовується як абсолютні показники, так і відносні фінансові коефіцієнти.