Особливості та переваги потокового виробництва

 
 
 
 
 

    2.5 Планування потокової  лінії

    Правила розміщення обладнання на потоковій лінії:

    1) обладнання повинно бути розставленим по ходу технологічного

    процесу, згідно з послідовністю виконання  операцій;

    2) рекомендується, як найбільш раціональне, розміщення верстатів

    вздовж  прогону в один, два і більше паралельних рядів;

    3) між паралельними рядами верстатів потрібно передбачити і

    показати  транспортні між операційні засоби;

    4) всі відстані  між верстатами, верстатами і колонами, верстатами і

    транспортними засобами повинні бути взяті у  відповідності до діючих норм];

    5) при розміщенні верстатів не слід прагнути розміщати їх

    симетрично  по ширині прогону. При невеликій  кількості верстатів частина  площі прогону може залишитися вільною (в проекті). На практиці вона буде зайнята  другими потоковими лініями;

    6) площа, яку займають верстати і проходи (виробнича площа

    дільниці) визначається із планування;

    7) правильність розміщення обладнання перевіряється порівнянням

    питомої виробничої площі із запроектованого  планування і нормами питомої  площі для різних груп обладнання:

          а) малі верстати – 5-9 м2;

          б) середні – 10-16 м2;

          в) великі – 18-60 м2

    Питома  виробнича площа знаходиться  діленням площі дільниці на

    кількість розміщених верстатів;

    8) на плануванні повинні бути показані основні розміри, а також лінія руху деталі між операціями технологічного процесу. Пік лінії вказує на те, що деталь оброблюється на даному верстаті. Кількість піків відповідає числу операцій. Якщо на операції 

    2.6 Побудова графіка-регламенту  роботи потокової  лінії

    За  допомогою графіка-регламенту можливо  визначити ступінь завантаження недовантажених робочих місць і  час їх роботи впродовж періоду обслуговування, виявити економічно оправдане використання робітників на лінії і тим самим усунути простої, визначити внутрішньо лінійні і оборотні заділи та побудувати графіки руху останніх (епюри оборотних заділів).

    Важливе значення при  встановленні режиму роботи лінії має вибір періоду обслуговування лінії (Т0). Його збільшення викликає зростання між операційних оборотних заділів, в той же час зростає можливість до загрузки верстатів другими роботами цеху, тому що відбудеться концентрація простоїв верстатів у часі. Досвід ряду підприємств показує, що раціонально при великих деталях (масою більше 20 кг) встановлювати період обслуговування в межах 30 хвилин, при середніх – 1-2 години, при малих – 4-8 годин. В даному проекті рекомендується будувати графік-регламент на період обслуговування То = 2 години. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2.7 Розрахунок заділів  на потоковій лінії

    Для забезпечення безперервності роботи потокової  лінії поряд з іншими заходами необхідно створити ряд заділів. Внутрішньо лінійні заділи на потокових лініях бувають: технологічними, транспортними, страховими та оборотними.

    2.7.1 Технологічний заділ

    Технологічний заділ (З_техн) – загальна кількість деталей, що знаходяться в даний момент в процесі обробки на всіх операціях лінії:

,                                          (2.8)

де т – кількість операцій на лінії;

      п_і – кількість робочих місць на кожній операції;

S – кількість одночасно оброблюваних деталей на кожному робочому

місці, S = 1.

З_техн.а = 2+1+3+2+1+1+1+2+3+2 = 18 дет.

З_техн.б = 2+1+2+2+1+1+1+2+3+2 = 17 дет.

    2.7.2 Транспортний заділ

    Транспортний  заділ (З_тр) створюється деталями, які знаходяться на потоковій лінії поміж робочими місцями:

,                                            (2.9)

    де   р – розмір транспортної партії деталей.

    При поштучній передачі деталей з  операції на операцію величина р = 1.

    З_тр.а = (18-1)*1 = 17 дет.

    З_тр.б = (17-1)*1 = 16 дет. 

   2.7.3 Страховий заділ

   Страховий заділ (З_стр) створюється перед найбільш відповідальною (як правило, це найбільш трудомістка) операцією. Його величина встановлюється в розмірі 4-5% змінного завдання. Окрім цього, перед кожною операцією створюється 15-20 хвилинний страховий заділ деталей з метою створення можливості для незалежного початку роботи:

     ,                                         (2.10)

    де   З_{стр і} – страховий заділ на і-тій операції, штук;

          п_і – кількість верстатів на даній операції, штук;

          t_шті – трудомісткість операції, хвилин.

З_стр.1 = 20/6,91*2 = 5,78

З_стр.2 = 20/2,22*1 = 9

З_стр.3а = 20/10,47*3 = 5,73

З_стр.3б = 20/4,07*2 = 9,82

З_стр.4 = 20/5,59*2 = 7,15

З_стр.5 = 20/3,76*2 = 10,6

З_стр.6 = 20/2,83*1 = 7,06

З_стр.6 = 20/2,83*1 = 7,06

З_стр.8 = 20/5,75*2 = 7

З_стр.9 = 20/9,24*3 = 6,5

З_стр.10 = 20/4,68*2 = 8,5 
 
 

    2.7.4 Оборотний міжопераційний  заділ

    Оборотний міжопераційний заділ (З_об) створюється поміж суміжними операціями внаслідок їх різної трудомісткості (продуктивності). Його величина розраховується на основі графіка-регламенту роботи потокової лінії. Для того, щоб розрахувати міжопераційні оборотні заділи між суміжними операціями, період обслуговування Т₀ розподіляють на часткові періоди часу t₀, впродовж яких на двох суміжних операціях працює незмінна кількість верстатів.

    Максимальну величину оборотного заділу, що знову  утворюється (якщо результат виходить зі знаком плюс) або витрачається (якщо результат виходить зі знаком мінус) для кожного відрізку часу t₀ визначаємо по формулі:

    

,                                       (2.11)

    де   п_і, п_і+1 – кількість верстатів, працюючих одночасно, відповідно, на попередній та послідуючих операціях протягом часу t₀.

    Розраховані величини заділів наносяться в прийнятому масштабі на ординати графіка-регламенту, які знаходяться між відповідними суміжними операціями (рисунок 2.3). 
 
 
 
 
 
 
 

    2.8 Розрахунок основних  і оборотних засобів  дільниці

    Основні засоби – це засоби виробництва, що беруть участь у процесі виробництва  довгий час.

    Оборотні  засоби – це предмети праці, що беруть участь у виробництві один раз, при  цьому їхня вартість входить у  собівартість продукції.

    Порядок розрахунку основних фондів по групах наступний.

    Для будівель:

    В_Б=1,2*S*В_S,                                (2.12)

    де   В_Б – вартість будівель, грн.;

          1,2 – коефіцієнт, який враховує частку іншої  площі цеху, що припадає на  дільницю;

          S – площа дільниці (із планування), вирахувана із внутрішньої частини будівлі, м²;

          В_S – вартість 1 м² виробничої площі (приймаємо 250 грн./м²).

    Вартість  споруд і передаточних пристроїв  умовно приймаємо на дільниці в розмірі 3-5% від вартості будівлі дільниці.

    В_Б.а = 1,2*267,2*250 = 80160 грн.

    В_Б.б = 1,2*282,4*250 = 84720 грн.

   Для робочих  машин та обладнання:

   В_рм=1,15*1,1* ,                                  (2.13)

   де   В_рм – вартість робочих машин та обладнання дільниці, грн.;

         1,15 – коефіцієнт, який враховує витрати  на транспортировку і монтаж  обладнання;

         1,1 – коефіцієнт, який враховує вартість  міжопераційного транспорту;

          - сумарна вартість верстатів.

   В_рм.а = 1,15*1,1*1590290 = 2011717 грн.

   В_рм.б = 1,15*1,1*1867885 = 2362874 грн.

   Вимірюючі і регулюючі пристрої, лабораторне  обладнання складає 3-8% вартості робочих  машин та обладнання дільниці, транспорт – 5%, інструмент та інвентар – 2-5%.

   Вартість  оборотних засобів дільниці складає 50% вартості основних фондів.

    2.9 Розрахунок амортизаційного  фонду дільниці

    Амортизація – процес переносу вартості основних фондів у плині терміну їхньої служби на вартість виготовленого товару й акумуляція її в амортизаційному фонді.

    Норми амортизаційних відрахувань наведені у таблиці 2.3.

    Таблиця 2.3 - Розрахунок амортизаційного фонду  дільниці

   Квартальні  амортизаційні відрахування визначаються в відсотках від вартості основних фондів по групах (нормах амортизаційних відрахувань).

   Основні фонди підрозділяються на наступні групи: