Діагностична основа навчання, вікова характеристика готовності дітей до шкільного навчання

 Діагностична основа навчання,       вікова характеристика                     готовності дітей до шкільного      навчання 

    

Предмет, сутність та зміст  педагогічної діагностики 

• Предмет –  особистість школяра, що формується;
• Сутність – вивчення результативності навчально-виховного процесу на основі змін у рівні вихованості учнів і зростанні педагогічної майстерності вчителів;
• Основні об'єкти та зміст.

Типи  педагогічної діагностики 

• Початкова;

 

• Коригуюча (поточна);

 

• Узагальнююча (підсумкова).

Класифікація  і характеристика  методів вивчення  особистості учня  та учнівських  колективів 

• Неекспериментальні  методи.
• Діагностичні методи.
• Експериментальні.
• Формуючі методи.

Програма  вивчення школяра 

• Загальні  відомості про учня.
• Загальний розвиток школяра.
• Участь у суспільній діяльності.
• Відношення до навчання, розумової праці.
• Ставлення до фізичної праці.
• Рівень дисциплінованості.
• Які навички прищеплені з культури поведінки.
• Професійні інтереси.

Програма  вивчення учнівського  колективу 

• Склад  класу.
• Згрунтованість класу.
• Організованість класу.
• Суспільна думка в класі.
• Розвиток міжколективних відносин у класі, взаємовідносин учнів з учителями, поведінка їх у неорганізованому середовищі.
• Актив класу.
• Зв'язок класного колективу із загальношкільним, колективами інших класів.

Аналіз  роботи класного  керівника 

• Правильність  та об'єктивність оцінки вихованості  школярів.
• Реалізація мети і завдань виховання.
• Урахування актуальних напрямків формування особистості в даний період.
• Урахування результатів виховання, тобто рівня вихованості учня та сформованості колективу.
• Прогнозування розвитку колективу та особистості на основі педагогічної діагностики та поставлених педагогічних задач.
• Відбір змісту виховної роботи. Вміння поєднувати загальні, групові та індивідуальні форми роботи.
• Формування єдиних педагогічних позицій і вимог, необхідних для спільної виховної роботи школи, сім’ї, громадськості.
• Самоконтроль класного керівника за результатами роботи.
• Контакт з батьками.
• Оцінка виховних заходів.

Послідовність  змін провідних  видів діяльності  дитини  

• Безпосереднє  емоційне спілкування дорослих  з немовлям.
• Предметно-маніпулятивна діяльність у ранньому віці.
• Рольова гра дошкільника.
• Навчальна діяльність молодшого школяра.
• Громадська і комунікативна діяльність підлітка.
• Навчально-професійна діяльність старшокласника.

Напрями  психолого-педагогічної  карти 

• фізичний  розвиток;
• психологічні якості;
• пізнавальні здібності;
• загальний розвиток, поінформованість, розвиток мовлення, володіння читацькими, графічними та обчислювальними вміннями і навичками;
• самооцінка і самоконтроль;
• особливості характеру і поведінки;
• пізнавальні інтереси і мотиви учіння.

Ряд  психічних новоутворень 

• Прагнення  до суспільно значущої діяльності;
• Здатність довільно керувати своєю поведінкою, спрямовувати зусилля на розв'язання пізнавальних завдань;
• Уміння робити елементарні узагальнення;
• Практичне оволодіння мовою;
• Уміння налагоджувати стосунки з ровесниками, разом гратися і працювати.