Формування у молодших школярів загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу “Християнська етика”

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2012 в 21:55, дипломная работа

Описание работы

Формування духовного світу дітей і молоді, духовності як провідної якості особистості – велике і складне завдання, що стоїть у центрі уваги педагогів, вихователів, учителів, батьків, широкого педагогічного загалу. Особливої актуальності воно набуває сьогодні, коли проблеми соціально-економічного й політичного розвитку країни боляче вразили молодь. Серед дітей і молоді падає духовність, що пояснюється насамперед зниженням рівня життя в Україні, відсутністю соціальної захищеності, явним і прихованим безробіттям, інфляцією, невизначеністю моральних орієнтирів у політиці держави й повсякденному житті. Засоби масової інформації та комунікації дедалі більше впливають на суспільство й особливо на молодь, пропагують насилля, зброю, силу.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Психолого-педагогічні основи формування у школярів моральних цінностей
1.1 Історія розвитку проблеми дослідження
1.2 Характеристика основних моральних цінностей
Розділ 2. Способи формування загальнолюдських моральних цінностей
2.1 Основні шляхи формування моральних цінностей у процесі вивчення курсу Християнська етика
2.2 Методика експериментального дослідження
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Работа содержит 1 файл

Формування у молодших школярів загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу.docx

— 190.25 Кб (Скачать)

Суттю методів творчого мислення є, по-перше, так поставлене завдання, щоб не було на нього однозначної  відповіді; по-друге, такий спосіб праці  в групі, який змушує дітей думати. Йдеться про те, щоб поглянути  на певну подію чи на біблійний  текст з іншої сторони, відкрити в них нове значення, нові можливості.

Застосування художніх методів - це перенесення певного змісту на художню мову. Це вимагає аналізу  змісту і знаходження відповідних  символів.

Драматичні методи – це театральний спосіб представлення  певної події. Метою використання даних  методів не є гра, але зрозуміння дійсності та сприяння особистому розвиткові дітей. Учасники виконують ролі, стараючись розв'язати дану проблему та сприяння особистому розвиткові дітей. Учасники виконують ролі, стараються розв’язати дану проблему та переживаючи її завдяки  своєму тілу, міміці, жестам, голосу.

Мета інтеграційних та ігрових методів – згуртування  учнів як підстава спільної праці.

Інтерактивні методи носять універсальний характер, тобто різні  можливості для використання є різних вікових групах дітей. Під час  праці з молодшими школярами  ці методи потрібно пристосувати до існуючих обмежень, характерних цій віковій  категорії. Які можуть бути обмеження? Наприклад: швидка стомлюваність дітей, нездатність довший час виконувати одноманітне заняття, відсутність  абстрактного мислення, необхідність заспокоєння потреби руху, початковий рівень навиків читання і писання. Маючи це на увазі, вчителю чи вихователю потрібно вибирати тільки ті елементи методів, які будуть зрозумілими  і можливими до виконання молодшого  шкільного віку. Це вимагає постійного пошуку і творчого підходу до занять.

Отже, розглянемо детальніше використання цих метод нами на практиці.

1. Методи дискусійні

Дискусія вимагає значного рівня самостійності мислення, чіткого  і зрозумілого формулювання думки. Відомо, що дошкільнята ще не вміють вести дискусії. Однак це не є  перешкодою для застосування методів  дискусійних. Це дасть можливість упорядкувати відповіді дітей. Це має велике значення, оскільки діти хочуть говорити всі  зразу. Тому ми обирали такі методи:

«Обери позицію». Ставимо  перед учнями дискусійне питання. Наприклад: « У школі я отримав двійку. Вдома мене за це покарають. Не зважаючи на це я скажу правду».

Ознайомлюємо учнів з  правилами проведення вправи, обговорюємо  їх. Залежно від думки учасників  просимо обрати позиції біля відповідного плакату.

Вибираємо кількох учасників  і просимо їх обґрунтувати свою позицію. Після викладу різних точок зору, запитуємо, чи не змінив хто – не будь з учасників своєї думки  і чи не хоче перейти до іншого плакату. Причину переходу варто обґрунтувати.

«Сонечко» – це співставлення  однакових поглядів. На дошці прикріплюємо два сонечка. Учням роздаємо промінчики сонечка. Потім зачитуємо оповідання:

«Розповідь однокласниці»

Після Нового року запросила  нас до себе однокласниця наша, - розпочала  свою розповідь дівчинка Наталка. - Ми зустрілися. Звичайно прихопили  подарунки: я серветку вишила, Славко книгу казок узяв, а Юрко - квіти, які сам на підвіконні виростив. Прийшли ми. Зустрічає нас Ніна і замість «Здрастуйте!» кричить: «Ой-ой! Стійте! Негайно черевики знімайте - у нас паркет лакований!»

Ну, зняли ми, стоїмо у  передпокої, ждемо, коли до кімнати  запросять, а Ніна й каже: «А подарунки  де?»

Вручили ми їй подарунки, а  вона тільки пхикнула:

– Теж мені – подарунки! Та в мене казок полиця! А серветок – аж двадцять штук, і не саморобні, а справжні китайські! А це що за віник? – то вона про Юркові квіти. – Ой, насмішив. Я ним пилюку з  книжок змітатиму! Ну, добре вже, до кімнати. Тільки не мацайте нічого і  до стін не туліться – у нас шпалери  фінські, ще замурзаєте! І на диван  не вмощуйтеся, ще провалите, а він  у нас – югославський, знаєте, скільки коштує! Постійте отам, у  кутку, я зараз ослінчики з  кухні принесу... А втім, чого носити! Ходімо краще на кухню. Тільки щоб  не побили посуд чи поличок не зірвали!..

Що й казати! Перезирнулися  ми – і ходу!

Ніна гукала нам услід: мовляв, так чинять самі нечеми, а  виховані люди так не роблять! Та ми не слухали. Хай уже будемо нечемами, та чомусь лишатися далі в гостях не хотілось...

А ви як гадаєте: справді-таки ми – нечеми?– Поміркуйте, хто  поводився нечемно – Ніна чи її гості?

Відповідь діти пишуть на промінчиках. Якщо не чемною вважають Ніну, то прикріплюють свій промінчик до першого сонечка, а якщо гостей – до другого. Аналізуємо одержанні результати.

2. Методи творчого мислення

Завдяки цій методиці ми використовували такі прийоми.

«Ловись, рибко». Створюємо  групи по 5-6 дітей. На стіл кладемо  паперових рибок. На зворотній стороні  кожної є написане прислів’я. Завдання учасників довести правильність даного прислів’я.

Вибираємо із кожної групи по одному учаснику. Вони за допомогою рибальської  вудки витягують одну рибку. Це зробити  не складно, оскільки, до кожної рибки  причіпляємо скріпку, а до вудки  магніт. Потім кожна група формулює відповідь і один представник  озвучує її на весь клас. І так  кожна група.

«Навчаючи - вчуся». Підготовляємо  картки з фактами, що стосуються теми уроку («Норми морального життя людини »), по одній для кожного учня. Наприклад:




Роздаємо їх кожному. Пропонуємо учням спочатку ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Після того ознайомлюються з інформацією однокласників, яку одержують від них. Учень  повинен одночасно говорити тільки з однією особою. Уважно слухати  інформацію інших, запам’ятати якомога  більше. Коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, тоді розказують у класі, про дізналися  від інших.

3. Методи художні

З огляду на природу цих  методів, діти їх дуже люблять. Під час  використання методів потрібно звернути увагу дітей на те, що найважливішою  є їхня праця, тому кожен повинен склеювати, малювати, складати так, як уміє. Потрібно максимально підготуватись до праці, приготувавши всі необхідні матеріали.

«Колаж», виготовляємо плакат за допомогою різних допоміжних матеріалів (фотографій зі старих газет, шматків  матерії чи вовни, тощо). Готовий  плакат – це підсумок, вираз основної думки заняття.

Коли вивчаємо тему: «Видимий і невидимий світ», то для кращого  засвоєння використовуємо «Книжку  – колаж». Роздаємо кожній дитині аркуші білого паперу скріпленні стиплером  посередині так, щоб вийшла книжечка. І під розповіді діти у верхній  частині кожної сторінки малювали чи ліпили наклейки із зображенням того, що було створено першого дня, другого, і т.д.

«Ребуси» , «Кросворди», «Складанки». Це цікавий, ефективний спосіб для введення дітей в заняття і закріплення  вивченого.


По горизонталі:

1. Перше ім'я жінки,  яка прийшла до гробниці Ісуса.

6. Річ, що лежала в  гробниці.

8. Який був день тижня,  коли Марія Магдалина прийшла  до гробниці?

9. Що лежало окремо  від полотнища?

10. Частина тіла, яка була  обгорнена хусткою.

По вертикалі:

2. Пора дня, коли Марія  Магдалина прийшла до гробниці.

3. Хто увірував, зайшовши  до гробниці?

4. Подвійне ім'я учня, до  якого прибігла Марія Магдалина.

5. Місце, де було покладене  тіло Ісуса.

7. "Вони ще не знали  . . . , за яким мав Він з мертвих  воскреснути".


2.Щоб відгадати гасло,  перестрибуйте через одну літру,  починаючи від літери «Н». «………………………………………., коли даєш милостиню»

3. Бог залишив тобі  лист №1 і чекає твоєю відповіді.  Напиши її на листку №3. Прочитай  цього листа, читаючи від «Д1 1 1» до «С17» і запиши в  листок № 2.

– місце для твого імені , впиши  його в листи № 1 і №5

– місце для Його імені


4. Мойсей отримав від  Господа Бога 10 Заповідей Божих.  Допоможи йому знайти єдину  стежку з вершини гори Синай.


Під час досліджень ми використовували  безліч художніх методів, які допомагали нам у досягненні поставлених  цілей.(Див. додаток --------)

4. Методи артистичні

З-посеред цих методів  треба вилучити ті, під час яких діти повинні писати: лист, телеграма, газетна стаття. Інші методи можна  застосовувати в праці з дошкільнятами. Дані методи допомагають дітям переживати почуття, розвивають активність дітей.

"Скульптура". Даний  метод можна проводити в формі  забави: відгадай, що я роблю? Потрібно  вибрати декілька бажаючих дітей,  і так, щоб не чули інші, дати  їм завдання, наприклад: відобразити  якесь почуття (радості, задоволення). Діти повинні відгадати.

«Уявна подорож». Діти мріють про різні речі. Якщо попросити  їх закрити очі і щось уявити, охоче це виконують.

"Театр тіні". Цей  метод потрібно представляти  в залі з затемненими вікнами  та великим білим полотном (екраном). Потрібно наперед приготувати  необхідні матеріали (куски матерії,  папір, фольга). Після утворення  малих груп ведучий дає завдання  кожній. Групи представляють пантоміму.

"Кольорова пантомімічна  ілюстрація". Читається текст  і дітям роздається ролі, пов'язані  з цим текстом. Діти повинні  отримати також певні символи:  стрічки, паперові медалі, які  будуть виражати особи, предмети  чи явища. Діти утворюють велике  коло і слухають текст. Коли  дитина "чує свою роль", встає  і відображає її у вигляді  пантоміми.

5. Методи інтеграційні

Цю форму занять діти дуже люблять. Ігри і танці приносять  багато радості. Вони оживляють заняття, виражають почуття дітей. Їх вибирається  згідно теми. Наприклад: вивчаючи про  Ноя ми співали пісню – руханку:

Раз брат Нойпоказуємо бороду

Збудував ковчегімітуємо працю сокирою

Алилуя!підносимо руки вгору

І до нього жити йдутьмаршируємо  на місці

Хто? Кошенята.(Мишенята, телята і т.д.)

І тут: «м’яв, м’яв, і там: м’яв, м’яв.

І тут і там, і всюди: м’яв, м’яв.

6.Методи ігрові

Під час гри діти молодшого  шкільного віку почувають себе вільно і комфортно. Причому це стосується всіх учнів, які мають різні психологічні особливості (і здібних, і не дуже, і активних, і пасивних). «У процесі  гри, – за словами Шульги Лариси, - навіть інтелектуально пасивна дитина спроможна виконати таке завдання, яке її важко дається у звичайній  життєвій ситуації…» [80, 49].

Тому ми у практиці теж  використовували ігри. Серед них  такі:

«Магазин».На столі кладемо 5-10 різних предметів.( іграшки, книжку, ручку і т.д). Один учень виходить з класу. Зі столу ми забираємо  один предмет. Потім кличемо учня назад до класу і пропонуємо йому відгадати який предмет забрано.

Вкінці проводимо підсумок: Виграв, тільки той, хто був дуже уважним. У житті ми теж повинні  бути уважними, бо на кожному кроці  нас підстерігає небезпека: гріх. Тому маємо молитися, щоб Бог дав  нам силу боротися з гріхом.

«Забирай».На стіл кладемо  піднос із різними предметами(цукерки, один батончик «Mars», фантики від  цукерок, скріпку, олівець, всередині  якого є грошова коп’юра). Піднос накриваємо тканиною. Учасники підходять  до столу. Пояснюємо правила, що коли забираємо тканину і кажемо : «Забирай», то кожен бере те, що йому подобається.

Підсумок: Кожний старався взяти  «Mars» чи цукерки, а в пластиліні захований маленький скарб (показуємо).Ми обирали речі, які гарні зовні. Так само буває, що ми судимо людей  за зовнішністю, а Бог дивиться на наші серця.

«Сюрприз». Просимо дітей  стати колом. Даємо одному учаснику пакунок із газет. Повідомляємо, що в середині є сюрприз. Коли звучить  музика, то діти передають пакунок  один одному. Коли ж музика зупинилась, то той в кого пакунок розвертає  одну газету і під музику передає  далі. Так триває доти, поки сюрприз  не отримає один із учасників.

Підсумок: Кожен хотів  виграти. Та цей подарок отримав  лише Микола. Можливо в когось виникла  думку, чому пощастило саме йому. Та ми з вами не повинні заздрити, бо це великий гріх. Згадаймо, про кого ми вивчали на уроці (Каїна і Авеля).Через заздрість брат вбив брата. Тому заздрість веде до великих гріхів.

Для нашого експериментального дослідження ми вибрали учнів 4-го класу. З ними провели 5 експериментальних  уроків на такі теми:

Чистота думок і вчинків  людини.

Правдомовність.

Закон любові.

Життя в добрі.

Вміння слухати і почути.

Розгляньмо детальніші ці теми і проаналізуймо фрагменти  уроків.

Тема: “Чистота думок і  вчинків людини”

На цьому уроці ми намагалися заохотити дітей до любові один до одного, а також до вміння прощати  іншим.

За девіз до уроку ми взяли цитату із Святого письма: «Не будь переможений злом, а перемагай  зло добром!»(Рим.12, 21).Розпочали урок із оповідання «Луна», яке дало нам  можливість показати, що коли робиш  щось з любов'ю, то ця любов до тебе повернеться.

«Луна»

Одного разу маленький  Сергійко прибіг до мами дуже схвильований.

– Матусю, ми з сестричкою гралися в нашому лісі, бігали, стрибали, а якийсь інший хлопчик насміхався з нас!

– Що ти кажеш, Сергійку? –  здивовано запитала мама сина.

– Я сказав: «У-у», – а  він гукнув: «У». Я запитав: «Хто ти?», і він сказав: «Хто ти?» Я знову  запитав: «Як тебе звуть?» А він  відповів: «Тебе звуть». Я йому тоді гукнув: «Покажися, дурнику!» А він  половів: «Дурнику!» Тоді я стрибнув у ярок і побіг за ним, але не знайшов його. Опісля я повернувся і крикнув: «Якщо я тебе знайду, то поб'ю!» А він і собі: «Поб'ю!..»

Мати, посміхнувшись, сказала  синові...

Створення проблемної ситуації.

– Як ви гадаєте, якою була відповідь  мами? Дочитування вчителем оповідання.

– Сергійку, мій любий, повір, якби ти сказав: «Люблю тебе», він відповів би: «Люблю тебе». Якби я сказав йому: «Ти добрий», він би теж сказав: «Ти добрий»... Адже він з тобою  розмовляв так, як ти з ним. Пам'ятай, мій хлопчику, слова Ісуса: «Те, що вводить з вуст – із серця виходить».

Не злий хлопчисько гукав  до тебе, а луна повторювала твої слова. Луна – це не жива істота, а  твій власний голос. І якби в твоєму серці не було злості і суворості, ти чув би тільки ласкаві і веселі слова. Піди до лісу знову, поклич луну, тоді почуєш її і радісною, чистою, і  доброю.

Информация о работе Формування у молодших школярів загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу “Християнська етика”