Формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу

Теоретичні положення, практичні напрацювання, що викладено в дисертації, науково-методичні рекомендації «Формування управлінської компетентності керівника ДНЗ» можна використовувати в системі післядипломної педагогічної освіти й удосконалення кваліфікації педагогічних керівних кадрів, у підготовці підручників, навчальних посібників з педагогіки, педагогічного менеджменту, написанні студентами курсових і дипломних робіт у вищих педагогічних навчальних закладах.

Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в розкритті сутності й визначенні структури управлінської компетентності керівника ДНЗ, обґрунтуванні технології її формування.

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням методів, що відповідають меті, завданням, об'єкту, предмету дослідження; залученням до наукового аналізу широкого кола різноманітних джерел і науковою компетентністю й об'єктивністю автора в їх інтерпретації; експериментальною перевіркою гіпотези, доказовістю і логічністю висновків, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедр загальної педагогіки, теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, на міжнародних науково-практичних конференціях «Освіта і доля нації» (Харків, 2006, 2007), «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008), науково-практичній конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 10 публікаціях автора (8 - одноосібних): у 7 статтях, опублікованих у провідних фахових виданнях, у 2 статтях збірників матеріалів наукових конференцій та у брошурі науково-методичних матеріалів. 

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (382 найменування), 22 таблиці (на 10 сторінках), 15 додатків (на 34 сторінках). Загальний обсяг роботи 236 сторінок (157 сторінок - основний текст).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукового опрацювання обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, його методологічні й теоретичні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення здобутих результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дисертації, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі - «Теоретичні питання управлінської компетентності керівника ДНЗ» - доведено необхідність цілеспрямованого підвищення кваліфікації педагога-управлінця ДНЗ, визначено сутність і структуру управлінської компетентності керівника ДНЗ, обґрунтовано технологію її формування, уточнено критерії, показники та рівні сформованості управлінської компетентності керівників ДНЗ.

З опорою на наукові джерела з питань педагогічного управління (К.Абульханова-Славська, Г.Акопов, Л.Артемова, А.Барабанщиков, Ю.Васильєв, Т.Горюнова, Н.Крилова, Н.Кузьміна, А.Маркова, М.Мартиненко, В.Пікельна, М.Поташник, І.Раченко, В.Симонов, В.Хміль, Р.Шакуров) розкрито сутність управлінської діяльності керівника ДНЗ як «метадіяльності», тобто діяльності з організації діяльності інших (педагогів, дітей); до того ж керівник ДНЗ працює з дітьми й дорослими, вік яких охоплює досить широкий діапазон (з 1 до 60-70 років). За змістом управлінська діяльність керівника ДНЗ є перетворювальною діяльністю, спрямованою на змінювання плану розвитку ДНЗ, методів управління педагогічним процесом, на зміни особистості самого керівника й пов'язаною з виконанням різноманітних функцій; за формою - комунікативна діяльність, що включає безпосереднє й опосередковане спілкування у процесі прийняття управлінського рішення; за структурою - ціннісно-орієнтаційна діяльність, спрямована на формування системи цінностей керівника та її перенесення на учасників педагогічного процесу.

Теоретичний аналіз різних підходів (Л.Васильченко, Т.Горюнова, І.Гришина, Г.Єльнікова, І.Ісаєв, В.Кричевський, В.Сластьонін, Н.Таланчук, В.Ткач, С.Янчук) до розуміння сутності професійної компетентності педагога, управлінської компетентності керівника в системі освіти, специфіки діяльності управлінця дошкільного навчального закладу дав можливість дійти висновку, що управлінська компетентність керівника ДНЗ є інтегрованим особистісним утворенням педагога, що відображає єдність його теоретичної та практичної готовності до ефективного здійснення різноманітних управлінських функцій (інформаційно-аналітичної, мотиваційно-цільової, планово-прогностичної, організаційної, контрольно-регулятивної).

Виявлення структури управлінської компетентності керівника ДНЗ ґрунтувалося на принципах єдності свідомості й діяльності, сутності педагогічної діяльності, її основних складників (Л.Виготський, Н.Кузьміна, О.Леонтьєв, Б.Ломов, С.Рубінштейн, В.Семиченко, В.Сластьонін, А.Щербаков та інші).

Доведено, що управлінська компетентність керівника ДНЗ передбачає: спрямованість на здійснення управлінської професійно-педагогічної діяльності (гуманістичний світогляд, настанови на пізнання й розуміння людини, підтримання процесів розвитку особистості вихователя і вихованця; особистісне прийняття цінностей педагогічного управління); сформованість мотивації вдосконалення педагогічної майстерності, сукупності особистісно-професійних якостей (енергійність, діловитість, здатність до роботи з людьми, вимогливість до себе й інших людей, впливовість, толерантність, емпатія) та управлінських знань і вмінь, необхідних для практичного розв'язання завдань управління дошкільним навчальним закладом; розвиненість здатності до рефлексії й самоуправління.

У дисертації наголошується, що процес фахової підготовки керівників ДНЗ вимагає врахування специфіки педагога-управлінця як дорослої людини, що виявляється в таких основних аспектах: усвідомлення себе самостійною, самокерованою особистістю; наявність певного професійно-особистісного досвіду, що є важливим джерелом навчання індивіда та його колег; прагнення за допомогою освіти досягти конкретних цілей і розв'язати свої життєво важливі проблеми.

З іншого боку, складність і багатофункціональність професійної роботи керівника ДНЗ досить часто призводить до певних негативних наслідків, зокрема до наявності особистісних деформацій, які виявляються в жорсткій фіксації світосприйняття, професійної позиції, відчутті самодостатності, високій амбітності, небажанні змін у змісті роботи; певної системи недоцільного психологічного захисту (фрустрація, психологічні акцентуації, комплекс загрози авторитету, «емоційне вигорання» та ін.), що спрямована на збереження сталості внутрішнього світу й певною мірою знімає у свідомості керівника необхідність розв'язання суперечності між вимогами, що висуваються до нього, і наявним рівнем розвитку як особистості й професіонала.

Усе це ускладнює процес підвищення кваліфікації керівника ДНЗ і вимагає розробки й упровадження адекватної технології формування його управлінської компетентності.

З опорою на існуючі в педагогіці підходи до трактування педагогічної технології  (В.Безпалько, В.Гузєєв, Т.Дмитренко, В.Євдокимов, І.Ісаєв, М.Кларін, В.Лозова, О.Пєхота, І.Прокопенко, Г.Селевко, С.Сисоєва, В.Сластьонін, Н.Щуркова), до освіти дорослих (С.Архипова, Т.Браже, Н.Вербицька, С.Вершловський, С.Змєєв, С.Королюк, Ю.Кулюткін, А.Лукашенко, Н.Протасова, В.Семиченко, Г.Сухобська) обґрунтовано технологію формування управлінської компетентності керівника ДНЗ. Остання в дослідженні представлена як модель діяльності з проектування, організації й проведення педагогічного процесу, що характеризується цілеспрямованою, послідовною реалізацією засобів, методів, форм, прийомів, дій, операцій та дозволяє отримати стійкий (повторюваний за аналогічних умов) результат - теоретична та практична готовність керівника ДНЗ до управлінської діяльності - з одночасним забезпеченням сприятливих умов для всіх учасників освітнього процесу.

Доведено, що основними етапами технології формування управлінської компетентності керівника ДНЗ мають бути:

* діагностико-проектувальний етап, спрямований на: а) стимулювання розвитку позитивної мотивації набуття управлінської компетентності керівника ДНЗ через пізнання себе й усвідомлення своєї професійної діяльності, що передбачає визначення освітніх потреб (виявлення конкретних знань, умінь, навичок, якостей, якими необхідно оволодіти), виявлення обсягу і характеру професійного й життєвого досвіду, з'ясування індивідуальних особливостей, визначення спектру мотивів педагогічної діяльності; б) вибір педагогом стратегії освіти - розробку програми особистісно-професійного вдосконалення;

* змістово-процесуальний етап, що передбачає проведення управлінської підготовки в умовах максимального наближення процесу пізнання до реальної професійної діяльності керівника ДНЗ, а також вимагає реалізації фасілітуючої взаємодії викладача з управлінцем, тобто підтримки й допомоги педагогу в самозмінюванні та особистісно-професійному зростанні;

* оцінно-коригувальний етап - самооцінка й самокорекція процесу особистісно-професійного вдосконалення.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, спостережень за педагогічно-професійною діяльністю керівників ДНЗ, самооцінок педагогів та експертних оцінок уточнено основні критерії (особистісний, професійний і рефлексивний), кількісні та якісні показники, що показують зміни в готовності педагогів до здійснення управлінської діяльності, а саме: сформованість позитивної мотивації самовдосконалення (спрямованість на розвиток управлінської компетентності, стійкий інтерес до питань педагогічного управління); особистісно й професійно значущих якостей (відповідальність, наполегливість, ініціативність, урівноваженість, тактовність); управлінських знань та управлінських умінь - гностичних (умінь адекватної діагностики педагогічних ситуацій, установлення причинно-наслідкових зв'язків, розрізнення головних і другорядних завдань управлінської діяльності), організаторських (умінь ставити чіткі цілі діяльності, планувати, розподіляти, мотивувати, інструктувати, контролювати, прогнозувати роботу підлеглих; позитивно впливати на учасників педагогічного процесу; оперативно приймати управлінські рішення), комунікативних (умінь установлювати контакти, слухати, сприймати, розуміти внутрішній стан співбесідника; гнучко варіювати стиль спілкування; не застосовувати конфліктогени спілкування), сформованість здатності до рефлексії (аналіз, самоаналіз, оцінка, самооцінка, осмислення власної діяльності, поведінки, вчинків, спілкування, стосунків з оточенням та їх корекція).

Залежно від прояву сукупності визначених показників сформованість управлінської компетентності керівника ДНЗ диференціюється в поданих у дисертації рівнях - таких, як: продуктивний, достатній, елементарний.

У другому розділі - «Дослідницько-експериментальна робота з формування управлінської компетентності керівника ДНЗ» - розкриваються загальні питання організації й проведення експериментальної роботи, визначається змістово-процесуальна сутність забезпечення формування управлінської компетентності керівника ДНЗ, аналізуються результати педагогічного експерименту.

Експериментальні дослідження проводилися на базі Московського району м. Харкова протягом 2005-2008 років. Експериментом було охоплено 62 керівників (завідувачів і вихователів-методистів) ДНЗ різного стажу педагогічної роботи (від 5 до 50 років) та управлінської діяльності (від 1 до 23 років).

З метою визначення способів підготовки керівників ДНЗ протягом 2005/2006 навчального року було проведено зондувальне дослідження (В.Загвязинський). За допомогою опитувань, анкетувань, тестувань, методів психолого-педагогічної діагностики, спостережень за професійною діяльністю педагогів зафіксовано завищену самооцінку значної кількості управлінців своєї готовності до виконання професійних функцій, неусвідомленість і несформованість мотивації фахового вдосконалення. Так, 22,6 % опитаних педагогів, оцінюючи рівень своєї управлінської компетентності як достатньо високий, не виявляли прагнення до підвищення кваліфікації. 64,5 % не вважали власний професійний рівень високим, але він їх задовольняв. І лише 12,9 %, не вважаючи свій рівень управлінської компетентності достатньо високим, розуміли необхідність подальшого самовдосконалення.

За результатами проведених досліджень також виявлені й сформовані дві експериментальні групи педагогів, які, незалежно від досвіду керівної роботи, відрізнялися рівнем сформованості управлінської компетентності, а саме: група Е₁ (30 осіб) включала керівників, які, в основному, володіли професійно сформованими знаннями й уміннями, були спроможні надавати методичну допомогу колегам, самостійно шукали шляхи самовдосконалення; група Е₂ (32 особи) - мали певні прогалини в управлінських знаннях, їм бракувало управлінських умінь; іноді були нерішучими, важко долали страх у спілкуванні з керівними органами та підлеглими; недостатньо володіли навичками самоосвіти.

Необхідність організації спеціальної роботи, спрямованої на формування управлінської компетентності керівного складу ДНЗ, вимагала від автора дослідження як керівника управління освіти Московської районної в м. Харкові ради (РУО) створення сприятливих умов для підвищення професійного рівня управлінців ДНЗ. У зв'язку з цим було проведено вдосконалення організаційної структури й змісту діяльності системи «РУО - дошкільні навчальні заклади», а саме: уведено нову посаду - заступника начальника з питань роботи дошкільних навчальних закладів; реорганізовано районний методичний кабінет з дошкільної освіти в районний науково-методичний центр, у роботу якого залучалися психологи РУО, фахівці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди; сформовано команду однодумців. Це дало можливість скоординувати й скоригувати досить складні комунікативно-інформаційні взаємозв'язки між компонентами системи «РУО - ДНЗ».

Педагогічний експеримент був орієнтований на безпосередню перевірку науково обґрунтованої технології формування управлінської компетентності керівників ДНЗ.