Економічні потреби та інтереси як рушійна сила соціально-економічного розвитку

 

Міністерство освіти,науки,молоді і спорту України

Державній вищий навчальний заклад

Криворізький національний університет

 

 

 

 

 

 

Кафедра політекономії

 

 

 

Курсова робота з політичної економії на тему : «Економічні потреби та інтереси як рушійна сила соціально-економічного розвитку»

 

 

 

Студентки 1 курсу ФМтаЕК, група 6.502

Ковальової А.В.

Науковий керівник Зиза О.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг 2012

Тема: Економічні потреби ті інтереси як рушійна сила соціально-економічного розвитку

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Економічні потреби ті інтереси суспільства

1.1.Сутність та класифікація економічних потреб

1.2.Закон зростання потреб  і соціально-економічна ефективність виробництва

1.3.Економічні інтереси:сутність,види,взаємодія

Висновки до розділу 1

Розділ 2.Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку

2.1.Взаємодія потреб і інтересів

2.2.Роль інтересів в різних політичних системах

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

«Людина зі своїми потребами  і своєю владою над засобами задоволення  останніх складає вихідний і кінцевий пункт всілякого людського господарства.» - ці слова належать відомому науковцю Карлу Менгеру. Тобто, саме потреби і інтереси дають поштовх до розвитку певної галузі, певного виробництва, спеціалізації, визначають пріоритети господарства.

Актуальність теми курсової роботи. Людина завжди була і залишається  головним фактором розвитку та вдосконалення  виробництва. З позицій виробництва  людина - це не тільки його суб’єкт, але  і кінцева мета. Суспільний продукт, пройшовши через розподіл і обмін, завершує свій шлях у споживанні, без  якого будь-яке виробництво недоцільне. Інтерес призводить до споживання, через яке задовольняються потреби  людей.

Потреба - це об’єктивна необхідність окремої людини, сім’ї, колективу, суспільства, держави в життєвих благах, послугах, духовних і культурних цінностях. Потреби  виникають з народженням людини і супроводжують все її життя (поїсти, поспати, прикраси, іграшки, зошити, одяг, зачіска тощо). Характер походження потреб досить складний, але в їх основі лежать дві визначальні причини. Перша має фізіологічний характер, тому що людина, як жива істота, потребує певних умов і засобів існування. Друга є результатом суспільних умов.

Сукупність суспільних потреб можна розглядати під різним кутом  зору. Наприклад, суспільні потреби  поділяються на економічні та неекономічні, виробничі та невиробничі. Їх можна  розподілити з урахуванням суб’єкта споживання окремої людини, сім’ї, колективу підприємства, працівників  певної галузі виробництва, жителів  певних населених пунктів, суспільства  в цілому або окремого класу. Широко відома класифікація потреб, запропонована  американським ученим А.Маслоу..

Економічні потреби - це частина  суспільних потреб, задоволення яких пов’язане з функціонуванням  суспільного виробництва, включаючи  виробничу і невиробничу сферу. Економічні потреби надзвичайно  різноманітні. У розвинутих країнах  світу вчені налічують близько 11 тис. потреб, серед яких переважна  більшість - економічні. Тому існують  різні критерії їх класифікації. Задоволення  економічних потреб відіграє неоднакову роль у відтворенні здібностей людини.

Історія розвитку економічної  думки відбиває увагу дослідників  різних шкіл також до проблеми економічних інтересів. Поводження економічного суб'єкта, яке мотивоване його інтересами, прямо або побічно включається в предмет дослідження економічної науки. Науковцями досліджуються проблеми трансформації системи економічних інтересів під впливом розвитку самих економічних суб'єктів, удосконалення матеріальних умов і технології виробництва, вводяться нові методологічні принципи й інструменти дослідження. Разом з тим вплив системи економічних інтересів на стан економічної системи достатнім рівнем не вивчено. Незважаючи на значну кількість робіт, пов'язаних з аналізом різних аспектів економічних інтересів, залишається ряд теоретичних проблем, що вимагають додаткового аналізу.

Метою курсової роботи є  розгляд та аналіз економічних потреб, їх класифікація та роль у сучасному виробництві, дослідження економічних інтересів, їх сутті, видів та їх взаємодії, а також зв'язок між економічними потребами та інтересами.

Об’єктом дослідження  є сукупність економічних потреб та інтересів, предметом дослідження є класифікація економічних потреб та інтересів,їх роль у сучасному виробництві та зв'язок між ними.

Основними завданнями, які  випливають з мети роботи, є:

1. розглянути економічні потреби суспільства, їх суть і структуру;
2. здійснити аналіз закону зростання потреб та механізм його дії;
3. провести дослідження економічних інтересів суспільства;
4. обґрунтувати взаємодію потреб та інтересів та їх роль як рушійної сили соціально-економічного прогресу.

Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й  творче переосмислення основних досягнень  вітчизняної науки в галузі політичної економії.

Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих  у чотирьох розділах.

Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження  та список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ  ТА ІНТЕРЕСИ СУСПІЛЬСТВА

1.1.Сутність та класифікація  економічних потреб

Потреба – це нужда в чому-небудь,об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності розвитку людини,колективу,нації,суспільства в цілому; внутрішній збудник активності. [3]

Іншими словами,потреба  – це стан незадоволення з якого  людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ, необхідних для її життєдіяльності. Людина має споживати, щоб жити. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів. Внаслідок розмаїтості причин потреби людей дуже різноманітні, задовольнити їх нелегко і з кожним роком дедалі складніше, враховуючи до того ж кількісне й якісне зростання самих потреб. Предметами першої необхідності вважаються їжа, житло й одяг. Предмети розкоші для кожної людини, соціального прошарку або групи населення свої. В цілому до предметів розкоші належать дорогоцінності, золоті вироби, хутра, яхти тощо.[2]

Потреби відбивають внутрішні  спонукальні мотиви діяльності людей  і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними  критеріями. У найзагальнішому вигляді  виділяють:

• біологічні потреби, зумовлені існуванням та розвитком людини як біологічної істоти ( їжа, одяг, житло );
• соціальні потреби, зумовлені соціальною (суспільною) природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореалізація );
• духовні потреби ( творчість, самовдосконалення, самовираження ).

Усвідомлена потреба - це уявлення суб'єкта про те, що йому необхідно  для існування і розвитку. Подання  може наближатися до об'єктивної потреби (захотів їсти - зрозумів: треба поїсти), а може бути досить далеко від неї. Незадоволена фізіологічна потреба проявляється у відчуттях, які виступають стимулом до дій. Наприклад, захворів живіт. Що трапилося? Людина декодує свої відчуття, виходячи зі своїх уявлень про медицину, особистого досвіду, що тісно пов'язані з рівнем медичної культури цієї країни. Тому усвідомлені потреби часто дуже далекі від об'єктивних чи прямо протилежні їм. Багато потреб проявляються в таких формах, які вимагають кваліфікації для їх декодування (наприклад, потреба у вітамінах усвідомлюється лише при наявності певної медичної ерудиції).

Потреби індивіда - це об'єктивно  необхідні умови існування людини. Будучи природно-соціальною істотою, людина має дві групи потреб: одні породжені  його фізіологією і психологією, інші сконструйовані суспільством. Часто  ці дві групи потреб переплітаються. Наприклад, є природна потреба в воді, але суспільство сформувало в людях почуття огиди по відношенню до всього нечистого, тому виникає синтетична усвідомлена потреба не в воді взагалі, а в чистій воді. Відсутність останньої викликає такі ж страждання, як і відсутність води взагалі. Таким чином, усвідомлення природної потреби є по своїй природі соціальною конструкцією, що несе не собі відбиток культури даного суспільства.

Статусні потреби - це об'єктивно  необхідні умови для збереження і розвитку статусної позиції. Так, статусна позиція викладача включає  такі об'єктивно необхідні умови  її збереження (потреби), як існування  університету, його фінансування в  обсягах, що дозволяють підтримувати навчальний процес і виплачувати зарплату, і  т.д. Статусні потреби лежать в основі багатьох напрямків споживчої активності людей. Свідомі статусні потреби фіксуються в таких судженнях: «У цьому костюмі туди йти непристойно», «Цей автомобіль не відповідає моєму становищу» і т.д.

Засоби задоволення людських потреб називаються благами. Благо - це все те, що містить в собі позитивний зміст: це предмет, явище, продукт праці, який задовольняє ті чи інші людські потреби та відповідає інтересам, цілям та прагненням людини. Інакше кажучи, благо - це втілена корисність. В економічно-соціальному відношенні під благом розуміється все, що, маючи цінність, може мати і ринкову ціну, отже, у великому сенсі маються на увазі всі майнові блага. На німецькій мові Gut і французькою bien мають і спеціальне значення нерухомого майна. Майнові блага створюються, закуповуються, змінюються, розподіляються на підставі внутрішніх, керуючих господарським життям економічних законів, що вивчаються політичною економією. Придбання цінностей чи речей, як окремих, так і сукупності таких майнових благ, майна, впливає на суспільне становище кожної людини, породжує різні суспільні класи, що залежать від кількості майнових благ, яких досягає і якими користується кожен. Різниця таких класів, взаємне ставлення їх і взаємний вплив, переходи людей з одного класу до іншого в зв'язку зі створенням різного роду людських єднань, пересування майнових благ і рух самих класів, висхідний і спадний, відбувається на підставі внутрішніх, керуючих громадським життям соціальних, або громадських, законів, що вивчаються соціологією, або суспільствознавством.[16]

 Розрізняють такі блага:

• неуречевлені (сонячне світло,спілкування,знання) й уречевлені (дари природи,продукти праці,одяг,житло);
• неекономічні (необмежені) та економічні (обмежені).[18]

Наприклад, якщо за зиму ми сумуємо  за світлом і теплом, нам хочеться літа - це можна узяти за потребу. Тоді благом для її задоволення буде сонце, сонячне світло. Так само коли ми чогось бажаємо і прагнемо –  то цей предмет стає благом для  задоволення нашої потреби.

Так як предметом дослідження  нашої роботи є саме економічні потреби, то спочатку з’ясуємо що це таке.

Економічні потреби – це потреби в економічних благах. Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин. [2]

Економічні потреби є структурною підсистемою всього комплексу потреб суспільства. Тому рівень їх розвитку і ступінь задоволення залежать від розвитку інших підсистем, культурних, духовних, моральних потреб суспільства.

Носіями економічних благ виступають найрізноманітніші товари та послуги. В їхній сукупності розрізняють:

• споживчі блага (товари чи послуги призначені для безпосереднього задоволення людських благ) і виробничі (товари і послуги призначені для виробництва споживчих благ);
• матеріальні (матеріальне виробництво) і нематеріальні блага (сфера нематеріального виробництва);
• теперішні (перебувають у безпосередньому користуванні) і майбутні блага (можливі у майбутньому).[3]

Серед економічних благ виділяють взаємозамінні (субститути) і взаємодоповнюючі (комплементарні) блага. Прикладами субститутів є наступні пари благ: м'ясо - риба, маргарин - масло, чай - кава та ін До комплементарним благ відносяться: стіл - стілець, комп'ютер - принтер, автомобіль - бензин, фотоапарат - фотоплівка і т.д.[17]

Для більш детального вивчення систем економічних потреб необхідно ознайомитись з їх класифікаціями.

У найзагальнішому виді потреби  поділяють на :

• біологічні потреби (їжа,одяг,житло);
• соціальні потреби (спілкування,суспільне визнання,самореалізація);
• духовні потреби (творчість,самовдосконалення,самовираження).