Економічні потреби та інтереси як рушійна сила соціально-економічного розвитку

Анархія - фізична сила демократії, яка захищає права громадян країни. Заснована на невід'ємному праві громадянина на самозахист своїх прав із зброєю в руках і право судити (суд присяжних, вибір суддів і законів). Анархія захищає виконання законів від абсолюту (рабства) Монархії (влада одного) виконавчої влади держави, по праву рівності та принципом: "Якщо порушені права одного громадянина вимагають революції або громадянської війни, то так тому і бути".

 

Анархізм обертається  навколо п'яти базових принципів:

• відсутність влади
• свобода від примусу
• свобода асоціацій
• взаємодопомога
• різноманітність

 

 Рівність може мати багато значень.

У разі анархічної філософії  йдеться про рівність по відношенню до влади. Це не означає, що бажаним  є абсолютно нове суспільство, засноване  на тоталітарному баченні: всі повинні  виглядати однаково і робити одне й те саме. Насправді, різноманітність, навпаки, дуже вітається, згідно анархізму. Тобто анархізм припускає, що всі  повинні мати однаковий доступ до влади і вирішувати, як вони хочуть жити. Кращий спосіб інституціоналізувати владу - різні форми демократії.[19]

Свобода асоціацій - принцип, який означає, що люди не повинні примушувати  брати участь у громадських заходах  чи структурах проти своєї волі. Якщо хтось народжується в бідності в сьогоднішньому світі, то найбільш ймовірно ця людина помре бідняком. В анархічному суспільстві колективи  для всього, що є бажаним людьми, створюються людьми, які вільно об'єдналися і мають рівну владу визначати  майбутнє суспільства. Це бачення покриває всі громадські структури - від сусідської громади до міста.

Анархісти вірять, що влада  повинна розподілятися на низовому рівні, що організації повинні рости  знизу вгору. Для більш великих форм організації (аж до всесвітніх) анархісти пропонують федерації вільних колективів. Вони можуть керувати такими різними речами, як збір і утилізація відходів, комп'ютерні технології, природні ресурси, сили самооборони або промислове виробництво. Вони грунтуються на тих же базових принципах, але діють за допомогою делегатів від колективів, а не за допомогою всіх членів кожного колективу. Делегати, в анархічному розумінні, не є професійними політиками, але членами колективів, обраними лише на час, щоб представляти свій колектив у певних питаннях на рівні федерації.[27]

Два останніх принципи взаємопов'язані. Взаємодопомога - це лише інша назва співпраці, але має більш певне значення. Взаємодопомога - культурний ідеал, протилежний конкуренції. Коли люди працюють разом, вони досягають набагато більших результатів, ніж коли вони працюють один проти одного. Різноманітність - ключ до виживання в майбутньому. Сучасне прагнення унормувати все і застосувати принцип конвеєра до всіх сторін суспільного життя відчужує і приводить у відчай багатьох людей. Це прагнення також багато в чому відповідальне за руйнування навколишнього середовища. Різноманітність є більш екологічної формою організації. Замість того, щоб заганяти реальність в державно-бюрократичні рамки понять про порядок шляхом нав'язування владою, анархісти розуміють, що громадські організації функціонують більш ефективно для уражених ними людей, якщо ці люди мають владу формувати їх так, як вони хочуть. Таким чином, анархісти підтримують різні форми демократії, сімейної організації, виробництва, прийому їжі, творчості і чого завгодно. Коли люди живуть різноманітно, вони взаємодіють більш природно і безпосередньо. Крім того, стає складніше керувати ними.[27]

Проаналізувавши дану систему  влади, можна прийти до висновку, що в її основі лежать саме потреби людини у самореалізації, врахування її інтересів, свободи та волі у вчинках та діях. Наведені нижче і розглянуті раніше елементи  анархізму  лише підкреслюють велику роль потреб і інтересів:

• Взаємодопомога - коли люди працюють спільно, їх діяльність помітно ефективніше, ніж коли кожен працює поодинці. Колективне взаємодія - це укорочений шлях до досягнення необхідного результату при можливо меншій витраті зусиль.
• Різноманітність - запорука найбільш повноцінного життя кожної окремої людини, з яких складається суспільство.
• Рівність - означає відсутність ієрархії, однакові для всіх можливості задоволення своїх особистих потреб у мистецтві, творчості, продуктах праці, а також рівний доступ до всіх суспільних благ, в тому числі останнім досягненням науки і техніки.
• Братство - всі люди є рівними. Інтереси і потреби одних не можуть бути важливіше або цінніше інтересів і потреб інших людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу 2

Під час розгляду другого  розділу ми більше аналізували і  знаходили зв’язки, порівнювали, аналізували.

Ми розглянули такі поняття, як: мотив, мотивація та її види, стимул і його класифікація, система, види політичних систем.

Можна виділити такі головні  пункти:

• Потреби, інтереси, стимул і мотивація – головні ключові елементи, які спонукають господарські об’єкти до певних дій.
• Стимул – зацікавленість у роботі, прагнення підвищення її результативності. Стимул у доповненні з потребами та інтересами утворює такий ланцюжок: економічні потреби → інтереси → стимули до праці і підприємництва → матеріальна зацікавленість людей в результатах роботи.
• Спонукання економічних суб'єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи, таким чином, логічний ланцюжок активної діяльності.
• «Кругообіг» від утворення потреби до її задоволення : потреба, яка проявляється у нестачі чогось → інтерес → мотив (мотивація придбання) → дія → результат, який може проявлятись у задоволенні потреби, частковому її задоволенні або ж навіть відсутності задоволення → утворення нової потреби → …
• Система – це сукупність елементів зі стійкими зв’язками. Від типу економічної системи залежить роль (пасивна чи домінантна) індивідуальних інтересів у суспільстві і відносно інтересів інших типів.
• Існування різних політичних систем та устроїв ( демократична, авторитарна, тоталітаризм, анархізм ) мають свої переваги з погляду на значення інтересів людей у них, та мінуси.
• Україна – демократична держава, отже інтереси суспільства домінують над інтересами держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У ході виконання даної  курсової роботи був проведений аналіз і розгляд економічних потреб та інтересів, їх різноманітні класифікації, сутність, зв'язок між ними, їх роль у різних політичних системах, економічних  типах систем та їх роль у соціально-економічному розвитку. Також додатково ми розглянули такі поняття, як благо, економічне благо, ресурси (фактори) виробництва, мотивація, стимул, тоталітаризм, демократія та авторитаризм, з’ясували роль цих компонентів  у зв’язку з економічними потребами  та інтересами.

Повертаючись до поставлених  раніше завдань нашої роботи, проаналізуємо  отримані результати:

1. Розглянути економічні потреби суспільства, їх суть і структуру.

Ми детально охарактеризували потреби, їх класифікацію та роль у  розвитку суспільства. Дали означення  економічним потребам та з’ясували, що засобом їх задоволення є блага, класифікації яких ми також розглянули. Розглянули ієрархію потреб А.Маслоу та теорію потреб К.Альдерфера, після чого маали нагоду порівняти їх зміст.

2. Здійснити аналіз закону зростання потреб та механізм його дії.

Ми розглянули та проаналізували закон зростання потреб, внаслідок чого розібрали його механізм дії та виявили його позитивні та негативні наслідки. Так як потреби вічно існуючі, зростаючі і змінні – це дає поштовх до розвитку виробництва, що утворює все нові і нові потреби. Негативний наслідок – з’являється питання з приводу обмеженої кількості ресурсів для виробництва і створення благ. 

3. Провести дослідження економічних інтересів суспільства.

Ми охарактеризували, що таке економічні інтереси, яку класифікацію вони мають, з’ясували які три  основні типи економічних інтересів  та яка їх роль і місце у різних політичних системах.

4. Обґрунтувати взаємодію потреб та інтересів та їх роль як рушійної сили соціально-економічного прогресу.

Ми проаналізували перетворення потреб у інтереси, роль мотиву та стимулу  у створенні певних дій для  досягнення результату. Ми детальніше ознайомилися з поняттями мотиву та стимулу, їх класифікацією для  точнішого розуміння предмету, про  що йде мова. Створили ланцюжок («колообіг») руху від потреб до результату задоволення  і досягнення цих потреб. Ще раз  переконались, що цей процес є вічним механізмом, так як діє закон зростання  потреб. Також ми проаналізували роль потреб і інтересів у різних політичних режимах.

Що ж стосується нашої  держави і сьогодення, можемо сказати, що:

• потреби людей в Україні залежать від їх рівня заробітної плати, а отже, так як в нашій державі переважає населення середнього класу, то потреби матеріального характеру мають певний поміркований характер.
• так як в Україна – держава з ринковою економікою, отже інтерес споживача є домінантним і саме він призводить до руху і змін інтересів виробника та інтересів держави.
• так як Україні – демократична держава, отже інтереси індивіда відіграють первину роль в орієнтації держави.

 

Під час підготовки даної  роботи, ми користувалися теоретичним  матеріалом, який є досягненням сучасної науки, використовували вибірковий метод пошуку інформації, здебільшого  застосовували індуктивний метод  підходу до аналізу даних, порівняння теоретичного матеріалу з практикою та сьогоденням та творче переосмислення та розуміння даних матеріалів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Вікіпедія. Велика вільна енциклопедія.[Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://ru.wikipedia.org
2. Політична економія [Електронний ресурс] / Бєляєв О.О. – Режим доступу: http://www.shram.kiev.ua/lib/article70article6995.shtml  
3. Економічна теорія: Політекономія / [ За редакцією В.Д. Базилевича ]. – К.:Знання-Прес,2004. – 615 с.
4. Економічна теорія [Електронний ресурс] / Мочерний С.В. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/ekonomika/ekonomichni_interesi 
5. Політична економія [Електронний ресурс] / Федоренко В.Г. – Режим доступу:

http://ukrpolitolog.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=2516:24------&catid=55:2011-05-08-09-31-02&Itemid=62

6. Економічні інтереси, як рушійна сила [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrreferat.com
7. Політологія: Навчальний посібник [Електронний ресурс] / Кузь О.М. – Режим доступу: http://ukrpolitolog.ru/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=60&Itemid=67  
8. Мотивація  суспільства [Електронний ресурс] / А. Ткаченко // Економіка Промисловості. – 2011. -  №53(1). – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2011_53/st_53_37.pdf
9. Аналіз розвитку промисловості України [Електронний ресурс] / О. Ватченко // Економіка промисловості. – 2011. - №53(1). – Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2011_53/st_53_13.pdf 

10. Управління державним сектором економіки України в сучасних умовах [Електронний ресурс] / М.Шашина // Економіка та держава. – 2009. - №1(73). – Режим доступу до журн.:
11. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Etd/2009_01.pdf
12. Становлення креативної економіки [Електронний ресурс] / О.Чуль // Економічний форум. – 2012. - №1. – Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2012_1/4.pdf

 

13. Вітчизняний досвід [Електронний ресурс] / Д.Олійник // Економіст. – 2011. - №1. – Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekonomist/2011_1/28-30.pdf

14. .Складові оцінки ефективності управління [Електронний ресурс] / М.Бардак // Теоретичні та прикладні питання економіки. – 2010. - №21. – Режим доступу до журн.: