Методи вивчення мислення молодших школярів

Мета, поставлена нами в даній роботі, повністю досягнута.

Таким чином, проблема розвитку мислення в молодшому шкільному віці сьогодні є актуальною, оскільки мислення у  молодших школярів розвивається на основі засвоєних знань, і якщо немає  останніх, то й немає основи для  розвитку мислення, і воно не може дозріти повною мірою. Але, як показує практика, поширеним прикладом викладання є організація вчителями дій учнів за зразком: надмірно часто вчителі пропонують дітям вправи тренувального типу, що засновані на наслідуванні та не вимагають мислення. В цих умовах недостатньо розвиваються такі якості мислення, як глибина, критичність, гнучкість, які є сторонами його самостійності. Тому й надалі варто продовжувати вивчення і розробку даної проблеми.

 

Література

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
2. Асеев В.Г. Возрастная психология. – Иркутск, 1984. – 320 с.
3. Богданова Т.Г., Корнилова Т.В. Диагностика познавательной сферы ребенка. – М.: Роспедагенство, 1994. – 68 с.
4. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения. В 2 т. Т. 2 / Под ред. Петровского А.В. – М.: Педагогика, 1979. – 400 с.
5. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер, 2003. – 528 с.
6. Веккер Л.М. Психические процессы. В 3-х т., – СПб.: Изд-во Ленинградсткого университета, Т. 3. 1981. – 325 с.
7. Возрастная и педагогическая психология: тексты / Под ред. Шуаре Марта О. – М.: Изд-во Московского университета, 1992. – 272 с.
8. Волков Б.С., Волкова Н.В. Методы изучения психики ребенка. – М.: Академия, 1994. – 296 с.
9. Волков Б.С. Психология младшего школьника. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 128 с.
10. Выготский Л.С. Психология. – М.: ЭКСМО – Пресс, 2000. – 1008 с.
11. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // В сб.: "Исследование мышления в советской психологии". – М.: Просвещение, 1966. – 446 с.
12. Глас Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. – М.: Наука, 1976. – 110 с.
13. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1984. – 391 с.
14. Гудвин Дж. Исследование в психологии. – СПб.: Питер, 2004. – 558 с.
15. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. – М.: Просвещение, 1988. – 176 с.
16. Детская практическая психология / Под ред. Богдана Н.Н. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – 116 с.
17. Дружинин В.Н. Диагностика общих познавательных способностей // Когнитивное обучение: современное состояние и перспективы. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. – 261 с.
18. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. – СПб.: Питер, 2003. – 319 с.
19. Зак А.З. Развитие теоретического мышления у младших школьников. – М.: Наука, 1984. – 220 с.
20. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000. – 992 с.
21. Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы. – М.: Наука, 1970. – 198 с.
22. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. – М.: Просвещение, 1977. – 224 с.
23. Материалы с сайта Интернет: http://ido.edu.ru/ffeс/psyсh/ps7.html#
24. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. – М.: Академия, 2000. – 456 с.
25. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн. 1, 1997. – 688 с.
26. Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн. 2, 1997. – 608 с.
27. Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн.3, 1997. – 640 с.
28. Обухова Л. Детская психология: Теории, факты, проблемы. – М.: Академия, 1995. – 360 с.
29. Основы психодиагностики / Под ред. Шмелева А.Г. – Р.-на-Д.: Феникс, 1996. – 544 с.
30. Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. Щербакова А.И. – М.: Просвещение, 1987. – 255 с.
31. Психодиагностика: Теория и практика / Под ред. Талызиной Н.Ф. – М.: Прогресс, 1986. – 206 с.
32. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. В 2 кн. – М.: ВЛАДОС – ПРЕСС, Кн 1., 2002. – 384 с.
33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2002. – 720 с.
34. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. – М.: Наука, 1958. – 220 с.
35. Соколов В.Л. Развитие теоретического мышления младших школьников в квазиисследовательской деятельности на уроках математики // Психологическая наука и образование. – 2002. – № 4. – С.16-26.
36. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Под ред. Циркина С.Ю. – СПб.: Питер, 2000. – 752 с.
37. Тихомиров О.К. Психология мышления. – М.: Наука, 1984. – 280 с.
38. Шкуренко Д.А. Общая и медицинская психология. – Р.-на-Д.: Феникс, 2002. – 352 с.
39. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. – М.: Просвещение, 1974. – 198 с.
40. Энциклопедический словарь / Под ред. Введенского Б.А. – М.: Советская энциклопедия, 1964. – 736 с.
41. Ярошевский М.Г. История психологии. – М.: Мысль, 1985. – 574 с.

 

Додатки

Додаток 1

 

ОЦІНКА ВЕРБАЛЬНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ

 

Методика "Виключення слів"

Методика складається з 15 серій, у кожній серії – по 4 слова. Експериментатору необхідно мати секундомір і протокол (табл. 1) для реєстрації відповідей.

Таблиця 1

Протокол дослідження вербально-логічного мислення

Номер серії	Час виконання завдання, c	Результат
1
...
15

 

Бланк методики "Виключення слів"

1. Книга, портфель, чемодан, гаманець.
2. Піч, гасниця, свічка, електроплитка.
3. Годинник, окуляри, ваги, термометр.
4. Човен, тачка, мотоцикл, велосипед.
5. Літак, цвях, бджола, вентилятор.
6. Метелик, штангенциркуль, ваги, ножиці.
7. Дерево, етажерка, мітла, вилка.
8. Дідусь, вчитель, тато, мама.
9. Іній, пил, дощ, роса.
10. Вода, вітер, вугілля, трава.
11. Яблуко, книга, шуба, троянда.
12. Молоко, вершки, сир, хліб.
13. Береза, сосна, ягода, дуб.
14. Хвилина, секунда, година, вечір.
15. Василь, Федір, Семен, Іванов.

 

Процедура проведення

Дослідження проходить індивідуально. Починати потрібно, лише переконавшись, що у випробовуваного є бажання  виконувати завдання. Інструкція випробовуваному: "Три з чотирьох слів у кожній серії є якоюсь мірою однорідними поняттями і можуть об'єднані за спільною для них ознакою, а одне слово не відповідає цим вимогам і повинно бути виключене. Закреслюйте слово, яке не підходить за смислом до даного ряду. Виконувати завдання потрібно швидко і без помилок". Якщо випробовуваний не засвоїв інструкцію, то один-два приклади, але не з "експериментальної картки" дослідник вирішує разом з ним. Переконавшись, що принцип роботи зрозумілий, дитині пропонують самостійно виконати завдання – викреслити на бланку належні виключенню слова. Експериментатор фіксує час і правильність виконання завдання в протоколі.

Виконання завдання оцінюється в балах  відповідно до ключа: за кожну правильну відповідь – 2 бали, за неправильний – 0.

Ключ:

1) книга, 2) свічка, 3) окуляри, 4) човен, 5) бджола, 6) метелик, 7) дерево, 8) вчитель, 9) пил, 10) вітер, 11) яблуко, 12) хліб, 13) ягода, 14) вечір, 15) Іванов.

Час виконання завдання розраховується з урахуванням поправки Т (табл. 2).

Таблиця 2

Поправка Т на час виконання  завдання

Час, с	Поправка Т на якийсь час, бали
Менше 250	0
250-300	-3
Більше 330	-6

 

Інтегральний показник вербально-логічного  мислення А, об'єднуючий показник продуктивності В і час виконання завдання з урахуванням поправки Г обчислюється за формулою:

А = В + Т.

Отримавши індивідуальні дані за показником вербально-логічного мислення, можна  підрахувати середню арифметичну  за групою в цілому. Для отримання  групових відмінностей необхідно зіставити розраховані експериментальні показники між собою. Для зіставлення отриманого показника вербально-логічного мислення з іншими характеристиками мислення (наочно-образного), а також для індивідуального аналізу потрібно здійснити переведення абсолютних значень в шкальні оцінки за табл. 3.

Таблиця 3

Шкальні оцінки показників мислення

Шкальні оцінки	Наочно-образне мислення	Вербально-логічне мислення	Шкальні оцінки	Наочно-образне мислення	Вербально-логічне мислення
19	50	30	9	26-29	17-18
18	-	-	8	23-25	15-16
17	50-48	29-28	7	20-22	-
16	48-47	-	6	17-19	12-4
15	45-47	28-27	5	14-16	7-11
14	41-44	27-26	4	12-13	5-6
13	38-40	-	3	8-11	-
12	36-37	23-25	2	5-7	3-4
11	33-35	21-22	1	2-4	-
10	30-32	19-20	0	0-2	3

 

 

Додаток 2

 

ОЦІНКА НАОЧНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ

 

Методика "Вкажи зайвий предмет"

Заняття проходить індивідуально. Робота починається після встановлення довірчих відносин з дитиною. Інструкція випробовуваному: "Із зображених на малюнку чотирьох предметів три мають між собою щось спільне, їх можна об'єднати в одну групу, назвати одним словом, а один предмет істотно відрізняється і повинен бути виключений. Вкажи, який з чотирьох предметів зайвий". Експериментатор фіксує час роботи і правильність виконання завдання в протоколі. Якщо випробовуваний не засвоїв інструкцію, то один-два додаткові приклади можна вирішити разом з ним. Переконавшись, що принцип виконання завдання зрозумілий дитині, пропонують виконати завдання. Картки з картинками пропонуються в певній послідовності, з наростаючою складністю (рис. 1).

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

 

 

Обробка та інтерпретація результатів

1. Оцінити в балах час і  точність виконання кожної серії завдання за спеціальною таблицею (табл. 4).

 

Таблиця 4

Бальні оцінки часу і точності виконання  завдання

Серії картинок	Номер	Точність, бали	Час, с	Поправка на якийсь час, бали
I	1234	1915	Менше 66-60 60-120 Більше 120	+10 -1 -2
II	1234	1159	Менше 33-40 40-60 Більше 60	+10 -1 -2
III	1234	1911	Менше 33-40 40-60 Більше 60	+10 -1 -2
IV	1234	1915	Менше 33-40 40-60 Більше 60	+10 -1 -2
V	1234	1911	Менше 33-40 40-60 Більше 60	+10 -1 -2

 

2. Обчислити інтегральний показник наочно-образного мислення (А) за кожною серією завдання, який об'єднує показник точність (В) і час виконання тесту з урахуванням поправки (Т):

А = В + Т.

3. Отримати загальний показник  наочно-образного мислення (А_заг) за даною методикою, визначаючи його як суму чотирьох серій, починаючи з другої. Розрахункова формула має вигляд:

А_заг = ∑А_i, де i = 2.

Отримавши індивідуальні дані за показником наочно-образного мислення підраховуємо середню арифметичну величину за групою в цілому. Для отримання  групових відмінностей необхідно зіставити розраховані показники між собою. У разі потреби для зіставлених даних, отриманих при вивченні наочно-образного мислення, а також для інтеріндивідуального зіставлення можна здійснити переведення абсолютних значень наочно-образного мислення в порівнянні шкальні оцінки (див. табл. 3).

 

Додаток 3

 

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

 

1. Оскільки розвиток логічних форм мислення нерозривно пов'язані з розвитком узагальнюючої і символічної функцій мови, то заняття повинні бути направлені на формування передумов оволодіння дитиною системою наукових понять, ставлячи своєю метою розвиток у дитини логічних операцій аналізу, порівняння, узагальнення, розвиток дій класифікації.
2. Всі заняття, направлені на розвиток мислення молодших школярів, повинні спиратися на здійснення індивідуального підходу до учнів.
3. Необхідний підбір завдань, що найбільш ефективно впливають на розумову діяльність молодших школярів.
4. Для досягнення вищих показників при розвитку мислення молодших школярів необхідно впливати на учнів через індивідуалізовану оцінну діяльність.
5. Необхідне здійснення організації спільної з батьками діяльності з вдосконалення якостей розуму школярів.
6. Обов'язково слід виявляти в класі найбільш розумово обдарованих дітей.
7. Необхідна правильна оцінка вчителем своєї педагогічної праці і творчої діяльності.