Існує чотири групи суб’єктів  валютного ринку :

I. Державні  установи , основне місце  серед яких займають:

• центральні банки - управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, регулювання рівня процентних ставок по вкладенням в національній валюті;
• казначейства окремих країн.

II. Юридичні та фізичні  особи , зайняті  у різноманітних  сферах   

    зовнішньоекономічної    діяльності:

• компанії, що приймають участь у міжнародній торгівлі; мають попит на іноземну валюта , а також її пропонують; операції здійснюють через банки;
• компанії, які здійснюють закордонні вкладення активів (Investment Funds, Mohey Market Funds,International Corporations), тобто інвестиційні фонди, крупні міжнародні корпорації;
• приватні особи – неторгові операції  -туризм, переказ заробітної плати, пенсій, гонорарів і продаж готівкової валюти.

III. Комерційні банківські  установи, які забезпечують  валютне обслуговування зовнішніх зв’язків:

• комерційні банки (ТНБ) – проводять основний обсяг валютних операцій, акумулюють загальні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні/розміщенні  коштів і виходять з ними на інші банки;

IV. Валютні біржі та валютні відділи товарних фондових бірж.

• валютні біржі – в країнах з перехідною економікою - обмін валют для юридичних осіб       і формування валютного курсу;
• валютні брокерські фірми - зведення покупця і продавця іноземної валюти і здійснення між ними конверсійної чи кредитно-депозитної операції. Знімаються комісійні.

 

      Структура валютного ринку

      За  суб’єктами

• Міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх  операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують  не в усіх країнах світу)
• Клієнтський
• Біржовий
• Торгівля через валютну біржу
• Торгівля деривативами

      За  терміном операцій

• Спот ринок (поточний)
• Форвардний ринок (терміновий)
• Своп ринок

      За  функціями 

• Обслуговування міжнародної торгівлі
• Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)

      За  валютними обмеженнями

• Вільні
• Обмежені

      За  застосуванням валютних курсів

• З одним режимом
• З кількома режимами

      За  об’ємом і характером валютних операцій

• Глобальні (світові)
• Регіональні (міжнародні)
• Внутрішні  (національні)

      За  територіальною ознакою:

      1.Європейський  ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.

      2.Американський  ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.

      3.Азіатський  – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.

         

      Структура світового валютного ринку в 2001 році.

           операції спот –35%

        операції форвард  –10,8%

            операції своп  – 54,2%

Таблиця  3.   
Обсяги світового валютного ринку (щоденний обіг в млрд. дол.)

Джерело: за даними Банку  міжнародних розрахунків( Treinnial central bank survey of foreign exchange and derivative market activity in 2001 issued by Bank for international settlements in march 2002 // www.bis.org)

Найбільше всього скоротилася торгівля на ринках “спот”, де середньоденний обсяг торгів скоротився з 568 мільярдів доларів до 387 мільярдів доларів. Обсяг торгівлі свопами скоротився з 734 млрд. до 656 млрд. доларів. І лише торгівля ф’ючерсними контрактами  зросла незначним чином  до 131 млрд. доларів.

Головними причинами скорочення обсягів міжнародного валютного ринку на думку експертів Банку Міжнародних Розрахунків  були:

• введення  євро;
• зростаюча доля електронного брокінгу на міжбанківському спот ринку;
• процеси консолідації в банківській галузі;
• більш значний рівень неприймання ризиків операторами ринку після фінансової кризи 1998 року;
• консолідація в промислових галузях, що призвело до скорочення кількості клієнтів та зменшенню обсягів операцій .

Валютна пара долар-євро була найбільш торгуємою  парою в 2001 році її частка склала 30%  світового торгівельного обігу, пара долар/ієна  складала близько 20% та долар/фунт стерлінгів - 11 %.

     Роблячи підсумок, треба відмітити, що  головною причиною появи і розвитку валютних ринків була необхідність обслуговування міжнародних економічних відносин. Спочатку валютні ринки обслуговували лише торгівельні операції, а потім з розвитком МЕВ почали обслуговувати і інші їх види. Без валютних ринків міжнародна економічна діяльність на сьогоднішній день не можлива, про що свідчать обсяги цього ринку - 1210 млрд. доларів на добу, що  робить  його найбільшим ринком в світі. Основними суб’єктами сучасних валютних  ринків виступають держави, юридичні та фізичні особи, банки, валютні біржі та брокерські фірми.

         Основними видами операцій, які  виконують суб’єкти цього ринку  є традиційні операції до яких  відносять операції спот, форвард  та ф’ючерсні операції та нетрадиційні валютні операції - свопи, опціони, а також процентні інструменти. Головню особливістю міжнародних валютних ринків останні три роки є тенденція до скорочення обсягів валютних операцій на всіх сегментах, викликана введенням євро, консолідацією в банківській та промислових галузях, зростанням частки електронного банкінгу та зростанням неприйняття ризиків операторами ринку після фінансової кризи 1998 року.   

      Валютне котирування і  валюта котирування

Торгівля  на валютному ринку здійснюється на базі встановлення обмінного курсу валют.

   Процес встановлення валютного  курсу є котируванням валют.

     Існує два метода котирування  іноземної валюти до національної:

• Пряме котирування
• Непряме котирування

 

      Пряме котирування –  при якому курс одиниці іноземної валюти (базова валюта) виражається в національній валюті (валюта, що котирується).Це вираження одиниці іноземної валюти у національній:1долар=5,3гривні.

      База  котирування –  базова валюта – валюта, відносно якої котирується інші валюти,  (звичайно нею є валюта, яка признається   у всьому світі , але деколи з історичних причин базовою є    більш мілка валюта ) Переважно  долар США використовується  у вигляді базової валюти.

      Валюта  котирування –  валюта, що котирується.

       

      Непряме котирування –  це вираження одиниці національної валюти в іноземній. Переважно цей метод застосовується у Великобританії та її колишніх колоніях:1фунт стерлінгів=0.7доларів.

      Між двома цими методами немає економічної  різниці, сутність валютного  курсу єдина.

 

      Різні методи котирування створюють практичні зручності для валютних операторів, тому що виключають необхідність в додаткових розрахунках. Котирування по прямому методу на двох ринках повинні бути оберненими, тобто вартість курсового перерахунку валюти рівна 0.

 

      Пряме котирування = 1/ Обернене котирування

 

      Котирування валют для торгово-промислової  клієнтури, як правило, базується на крос-курсі. Крос-курс:

• Це співвідношення між двома валютами, яке випливає з їх курсів щодо третьої валюти;
• Це курс, де долар не є валютою, що торгується;
• Це курс обміну між двома валютами за виключенням долара США.

 

      Наприклад:

      1долар  США=5,3гривні

      1німецька  марка =2,7гривні

      тоді, 1долар США=5,3:2,7=1,96 німецької марки

Банки, які активно котирують валюту на ринку називаються маркет-мейкери.

      Ці  банки мають значні обсяги валютних угод, як з торговельно-промисловою клієнтурою, так і з банками, мають достатні розміри власних коштів, які дозволяють тримати значні валютні позиції, щоб мати можливості диктувати курси по угодам певного об’єму. Ці банки підтримують ліквідність ринку.

      Маркет-юнкери - ці банки, які є пасивними учасниками процесу котирування, тобто вони роблять запит банку-контрагенту про стан валютного курсу і повинні погоджуватись на менш вигідний курс.

 
 
 

      Валютні операції на світовому  валютному ринку.

 

Валютна операція – це операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

 

У вузькому розумінні  валютні операції розглядаються  як вид банківської діяльності з  купівлею – продажем іноземної валюти.

 

      Як  правило, виділяють:

      - поточні валютні операції(перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо);

      - валютні операції, пов’язані з рухом  капіталу ( прямі інвестиції, портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання і отримання фінансових кредитів на строк понад 180 днів тощо).

       

КОНВЕРСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ:

• угоди з негайною поставкою : угоди типу “today”, угоди типу “tomorrow”, угоди типу “spot”;
• строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;
• угоди типу “swap”;
• валютний арбітраж: просторовий арбітраж, часовий арбітраж, конверсійний валютний арбітраж;

 

 КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ З ІНОЗЕМНИМИ БАНКАМИ: