Сучасні тенденції розвитку світової фінансової системи.

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Сентября 2012 в 15:57, курсовая работа

Описание работы

Метою магістерської роботи є наукове дослідження сучасних тенденцій розвитку фінансової системи, окреслення шляхів збалансова­ності у взаємодії усіх її складових; з’ясування суперечностей та парадоксів функціо­нування діючої фінансової архітектури і реформування діяльності її структурно-координацій­них ланок.
Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які передбачалося вирішити при підготовці магістерської роботи:
· дослідити теоретичні основи глобальної фінансової архітектури у її взаємозв’язку із світовою фінансовою системою та світовим фінан­совим середовищем;
· визначити передумови, закономірності та фактори функціонування світового фі­нансового середовища й етапи його еволюційної трансформації в умовах глобалізації;
· дослідити структурні зрушення на міжнародному фінансовому ринку;

Содержание

ПЛАН
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ.. 7
1.1. Світова фінансова система: понятійно-категорійна сутність. 7
1.2. Етапи розвитку світової фінансової системи. 14
1.3 Особливості міжнародних фінансів на рубежі ХХІ ст. 25
РОЗДІЛ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА.. 36
2.1 Чинники глобалізації світових фінансів. 36
2.2 Трансформація світової фінансової архітектури. 46
2.3 Стратегія фінансової інтеграції в умовах сучасного глобалізму. 51
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В СИСТЕМУ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ.. 63
3.1 Особливості побудови вітчизняного фінансового ринку. 63
3.2 Місце України у світовому фінансовому середовищі 77
3.3 Пряме іноземне інвестування як рушій інтеграції України у світове фінансове середовище. 88

Работа содержит 1 файл

Сучасні тенденції розвитку світової фінансової системи.doc

— 544.51 Кб (Скачать)

 

Обсяги прямих інвестицій

У % до підсумку

Всього

16375,2

100,0

у тому числі

 

 

Німеччина

5505,5

33,6

Кіпр

1562,0

9,5

Австрія

1423,6

8,7

Сполучені Штати Америки

1374,1

8,4

Сполучене Королівство

1155,3

7,1

Російська Федерація

799,7

4,9

Нідерланди

721,8

4,4

Вiрґiнськi острови, Британські

688,7

4,2

Швейцарія

445,9

2,7

Польща

224,0

1,4

Угорщина

191,1

1,2

Корея, Республіка

172,2

1,1

Інші країни

2111,3

12,8

Таблиця 3.3
Прямі інвестиції (на початок року; наростаючим підсумком, млн. дол. США) [83]
 

 

Прямі іноземні інвестиції в Україну

Прямі інвестиції з України

01.01.1996

483,5

20,3

01.01.1997

896,9

84,1

01.01.1998

1438,2

97,4

01.01.1999

2063,6

127,5

01.01.2000

2810,7

97,5

01.01.2001

3281,8

98,5

01.01.2002

3875,0

170,3

01.01.2003

4555,3

155,7

01.01.2004

5471,8

144,3

01.01.2005

6794,4

166,0

01.01.2006

9047,0

198,6

01.01.2007

16375,2

218,2

Ці показники значно відстають від аналогічних показників держав Центральної і Східної Європи, зокрема Польщі, Угорщини та Чехії, що свідчить про низьку конкурентоспроможність України щодо залучення прямих іноземних інвестицій.
В Україні присутні прямих іноземних інвестицій з 118 країн світу, проте на лише 10 з них припадає майже 85 % загального обсягу. Основними країнами-інвесторами української економіки станом на 01.01.2007 року є: Німеччина – 5505,5 млн. дол. (33,6 % загального обсягу), Кіпр – 1562,0 млн. дол. (9,5 %), Австрія – 1423,6 млн. дол. (8,7 %), США – 1374,1 млн дол. (8,4 %), Сполучене Королівство – 1155,3 млн дол. (7,1 %), Російська Федерація – 799,7 млн дол. (4,9 %), Нідерланди – 721,8 млн дол. (4,4 %), Віргінські острови – 688,7 млн дол. (4,2 %), Швейцарія – 445,9 млн. дол. (2,7 %) та Польща – 224,0 млн. дол. (1,4 %) [83].
Відтак на країни ЄС припадає 11746,32 млн дол. прямих іноземних інвестицій (71,7 % від загальної кількості прямих іноземних інвестицій). З них 81,0 % (або 58,1 % від загальної кількості) прямих іноземних інвестицій надійшли з країн – «старих» членів (ЄС-15) (9510,13 млн дол.), і 19,0 % - з нових членів ЄС (2236,19 млн. дол.). Водночас надходження прямих іноземних інвестицій з країн СНД становить лише 5,3 % (874,63 млн дол.) [83].
При цьому динаміку прямих іноземних інвестицій у 2006 р. визначали такі особливості.
-         Суттєвий абсолютний приріст надходжень прямих іноземних інвестицій. Протягом року в Україну надійшло інвестицій на суму 7868,1 млн. дол. США, за цей же період нерезидентами було вилучено капіталу на 375,2 млн дол. В цілому приріст іноземного капіталу у 2006 році становив 7328,2 млн дол. або 181,0 % до обсягів інвестицій на початок року та 325,3 % до його приросту за 2005 рік [83].
-         У географічному розрізі у 2005-2006 році найбільше зріс капітал нерезидентів з Німеччини – на 4851,8 млн. дол. (у 7,4 рази, що пояснюється тим, що покупець «Криворіжсталі» компанія «Mittal Steel Germany GmbH» зареєстрована у Німеччині), Австрії – на 1062,5 млн дол. (у 2,9 рази, у зв’язку із купівлею австрійським «Raiffeisen Bank» контрольного пакету акцій банку АППБ «Аваль»), Кіпру – на 460,6 млн. дол. (на 41,8 %), Сполученого Королівства – на 199,9 млн дол. (20,9 %), США – на 183,5 млн. дол. (15,4 %), Віргінських островів – на 106,5 млн дол. (18,3 %) Обсяг інвестицій з Російської Федерації збільшився на 78,9 млн дол., або 10,9 % [83].
-         Ріст надходження прямих іноземних інвестицій з ЄС. У 2006 році найбільше зросли прямі іноземні інвестиції з країн ЄС – на 137,5 % порівняно з початком року (на 6800,03 млн дол.). У структурі інвестицій з ЄС переважають надходження прямих іноземних інвестицій з країн ЄС-15, на які припадає 85,7 % загального обсягу надходження прямих іноземних інвестицій у 2006 році. На країни – нові члени ЄС припало 7,1 %, країни СНД – 1,3 % загального надходження прямих іноземних інвестицій за цей період. Низька частка інвестицій, що офіційно надходять з країн СНД, сигналізує про незацікавленість компаній з пострадянського простору, насамперед – російських, у прозорій діяльності на території України [83].
-         Концентрація прямих іноземних інвестицій на високоприбуткових та швидкоокупних сегментах національної економіки. Станом на 1 січня 2007 року найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій було зосереджено на підприємствах оптової торгівлі та посередництва в торгівлі (1771,4 млн дол. або 16,0 % загального обсягу інвестицій), металургії та обробленні металу (1232,3 млн дол. або 11,1 %), харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів (1169,3 млн дол. або 10,5 %), фінансової діяльності (1052,5 млн дол. або 9,5 %), операцій з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам (926,5 млн дол. або 8,3 %), транспорту і зв’язку (743,7 млн дол. або 6,7 %). На провідну інноваційну галузь - машинобудування - припадає лише 6,3 % (693,8 млн дол.) [83].
-         Тенденція галузевої концентрації прямих іноземних інвестицій в окремих галузях економіки України мала місце і у 2006 році. Протягом року 4 сектори економіки (металургія та оброблення металу, фінансова діяльність, оптова та роздрібна торгівля, операції з нерухомістю) залучили 68,1 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Найпривабливішими для іноземних інвесторів у 2006 році були: металургія та оброблення металу (762,28 млн дол. або 31,1 % загального приросту прямих іноземних інвестицій), фінансова діяльність (358,18 млн дол. або 14,6 %), оптова та роздрібна торгівля (295,97 млн дол. або 12,1 %), операції з нерухомістю (252,22 млн дол. або 10,3 %). В харчову промисловість, яка залишається серед лідерів за загальним обсягом прямих іноземних інвестицій, в 2006 р. надійшло лише 41,7 млн дол. або 1,7 % надходження капіталу, в машинобудування – 36,70 млн дол. або 1,5 %).  Низьким є рівень внесків у вигляді нематеріальних активів – лише 2,53 млн дол. у 2006 р. (3,60 млн дол. у 2005 році), що вказує на практичну відсутність технологічних інновацій у прямих іноземних інвестицій [83].
-         Підвищення регіональної концентрації прямих іноземних інвестицій. Якщо станом на 01.01.2006 р. 5 регіонів – найбільших реципієнтів прямих іноземних інвестицій (м. Київ, Дніпропетровська, Одеська, Київська та Донецька області) концентрували 58,1 % їх загального надходження, то на 01.01.2007 р. цей показник досяг уже 64,0 %. Тільки у м. Київ та Дніпропетровську область надійшло 48,0 % всіх прямих іноземних інвестицій. У 2006 році в регіональному розрізі найбільші прямі іноземні інвестиції надійшли у Дніпропетровську область (896,13 млн дол.), м. Київ (757,93 млн дол.), АР Крим (128,54 млн дол.), Луганську область (123,31 млн дол.).  Водночас інші на області практично не отримують прямих іноземних інвестицій, або отримують їх у незначних обсягах. Їхня частка в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в України з кожним роком знижується. Так, якщо станом на 01.01.2005 р. на 20 регіонів (19 областей та м. Севастополь) припадало 29,9 % ПІІ, на 01.01.2006 р. – 28,0 %, станом на 01.01.2007 р. – лише 26,9 %. Вказані регіони мають також найнижчі показники накопичених прямих іноземних інвестицій в розрахунку на душу населення [83] .
В останні роки відбувається певна активізація інвестиційної діяльності національних суб’єктів підприємництва на міжнародних ринках капіталів. Прямі інвестиції з України в економіку країн світу становлять 295,7 млн. дол.. США. З одного боку, вивіз прямих інвестицій з України посилює її інтеграцію в світове фінансове середовище. Але, з іншого боку, цей процес має негативний вплив на формування валових внутрішніх інвестицій країни.

ВИСНОВОК

Проведене в роботі дослідження дозволяє зробити певні висновки:
·        економічна глобалізація є еволюційним підґрунтям зміни світової фінансової архітектури, епохою глибокої переоцінки процесів, що відбуваються на планеті, періодом перегляду базових концепцій, прогнозів і рішень – новим світовим порядком, який поступово встановлюється. В економіці глобалізація охоплює перш за все фінансову сферу, яка сьогодні випереджає всі сфери реальної економіки, а поширення інформаційних технологій перетворило світовий фондовий та валютний ринки на єдиний глобальний фінансовий простір, водночас якісно змінивши відносну цінність ресурсів, висунувши на перший план найбільш мобільні – інтелект і фінанси. Відбулася принципова зміна моделі взаємодії цього сектору з державними регуляторами. У стані формування перебуває система глобального управління;
·        глобалізація поступово привела до того, що конструкція існуючої архітектури застаріла, а декілька міжнародних фінансових криз 1990-х викрили крихкість нового глобального фінансового ринку. Зараз спостерігається стан хиткої рівноваги у валютній площині, у фінансовому секторі – системність на межі розриву, а її самодостатність та спекулятивність, фіктивний характер, стан відірваності від реальної економіки і неможливість поєднання при цьому ефективної функціональної діяльності міжнародних фінансових інституцій доводить про необхідність пошуку шляхів повернення її власне до системності – пошуку принципових механізмів структурованої організації. Це дає можливість зробити висновок про доцільність та необхідність у сучасних умовах прямування до світового фінансизму, реформаційно-трансформаційних перетворень, які призвели до зміни парадигми світового фінансового середовища, скликання на міжнародному рівні фінансової конференції, де й обговорити параметри, принципи, механізми щодо формування й юридичного оформлення світової фінансової системи;

·        суттєву роль у хаотичності, неврівноваженості та нестійкості світової економіки відіграла відсутність повноцінної світової фінансової системи та необхідність розробки методологічних принципів внутрішньої організації світового фінансового середовища – формування глобальної фінансової архітектури. Поняття фінансова архітектура за своєю внутрішньою будовою більш динамічне. При тому, що зовні це доволі чітка конструкція, всередині якої діють кінетичніші принципи, ніж у системі. Чим структурованішою зовні та стійкішою всередині ставатиме фінансова архітектура, тим швидше ми наблизимося до глобальної фінансової системи у широкому розумінні цього слова;
·        у сучасному глобалізованому світі орієнтири національного розвитку лежать не всередині національної економіки – вони далеко винесені за їх межі. Саме там слід приймати стратегічні рішення, таким чином формувати світову глобальну систему, яка дозволить національним системам вчасно перебудовуватися і розвиватися в напрямку рівноваги. Якщо цю методологічну передумову розглядати з позицій фінансів, то тоді світова фінансова архітектура постає не як сукупність національних фінансових систем (чи навіть економік), а як самодостатня, працююча за своїми законами взаємозв’язана система, що має внутрішній потенціал до саморозвитку. Ці закони формують найновішу, кінетичну економіко-фінансову структуру, і нам ще слід виявити багато можливих потенційних її проявів, а отже збагнути усю глибинну сутність трансформованих закономірностей її розвитку.
В аналітичному плані проведений комплексний аналіз основних тенденцій, формування та зміни особливостей розвитку, парадигми світового фінансового середовища дозволяє зробити такі висновки: серед явищ, які мають безпосередній вплив на світову фінансову архітектуру є: виникнення транснаціонального капіталу; зміна ролі національних держав і потужних мегаполісів. До суперечливих питань можна віднести значення спекулятивних операцій, які набувають більших масштабів; потужних валютно-фінансових криз; міжнародних фірм → глобальних корпорацій, які посилюють свій вплив на країни. Швидке зростання і глобальний взаємозв’язок міжнародного ринку валют і ринку капіталів, окрім відкриття нових можливостей, принесли нові категорії ризиків і види конкуренцій, а також сприяли посиленню розриву і нерівності між країнами – поглибили глобальний парадокс. У зв’язку з цим для міжнаціональних економічних відносин необхідно вирішити, чи можна більш ефективно управляти новими світовими фінансовими ризиками при збереженні основних ринкових умов у світовій економіці, і якщо так, то які інституційні форми найкращі;
·        досвід недавніх валютно-фінансових криз підтверджує, що валютна політика, яка відповідає цілям макроекономічної політики, правильне управління боргами і ефективний контроль фінансових систем є незамінними заходами для скорочення частоти і наслідків криз. У валютній сфері спостерігається тенденція формування валютних курсів на основі руху фінансових потоків. Попередні теорії валютного курсу – паритету купівельної спроможності, фундаментальної рівноваги - нездатні у повній мірі пояснити курсові зміни, хоча й продовжують використовуватися при розрахунках;
·        перехід до плаваючих валютних курсів не означав демонтажу системи міждержавного регулювання чи зменшення ролі міжнародних валютно-фінансових організацій. Скоріше навпаки, “плавання” валют посилило необхідність міждержавного регулювання стабілізації валютних курсів і балансування міжнародних платежів. На перший план вийшли проблеми узгодження і координування макроекономічної політики (бюджетної, грошово-кредитної, податкової та ін.).
У площині нормативно-адміністративного регулювання необхідно посилити адміністративний контролю з боку МВФ, Світового банку (чи створеної на їх основі єдиної всесвітньої економічної інституції) за валютними, кредитними та інвестиційними потоками, доповнити його чітким удосконаленням внутрішніх та розробкою нових, загальносвітових, закріплених законодавчо норм; це дозволить підвищити стійкість світового фінансового середовища, а відтак і світової фінансової архітектури, ефективність нових зовнішніх запозичень та міжнародних кредитів, а також підвищить рівень боргової безпеки світового господарства;
Зміцнити фінансову систему і реформувати місцеві фінансові інститути шляхом напрацювання і поширення міжнародних принципів і стандартів регулювання та нагляду за банківською системою, фондовим ринком і фінансовими інститутами. Зміцнити фінансову інфраструктуру шляхом прийняття більш уніфікованих стандартів аудиту, бухобліку, процедур банкрутства, платіжних систем; створити систему міжнародного фінансового регулювання для розробки єдиних міжнародних стандартів і нагляду за діяльністю інститутів, які здійснюють операції у глобальному масштабі;

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Абалкин Л.И. Еще раз о бегстве капитала из России // Деньги и кредит. – 2000. - №2. - С.24-30.
2.     Абалкин Л.И. Качественные изменения структуры финансового рынка и бегство капитала из России. // Банковское дело. - 2002. - №12. – С. 22-27
3.     Актуальные проблемы международных валютно-кредитных отношений. Сборник научных трудов /Ред. колл. Красавина Л.Н., Мотылев В.В. - М.: Изд. МФИ. - 2003. - 178с.
4.     Андрущенко В.П., Горлач М.І. Соціологія. Харків, Київ: "Єдинорог",  2000 - 624 с.
5.     Аніловська Г., Яремко Л. Господарська глобалізація та управління зовнішньоекономічною сферою. – Львів: ЛКА, 2001. – 233 с.
6.     Афонцев С. Проблема глобального управления мирохозяйственной системой: теоретические аспекты // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. - №5. - С.65-67.
7.     Банківська енциклопедія / Під ред. Мороза А.М. - К.: Ельтон. 1993. - 328с.
8.     Башнянин Г. І., Медведчук С. В., Шевчук Є. С. Політична економія. Київ: Каравела,  2004. -  480 с.
9.     Бей О. Теоретичні підстави міжнародної інтеграції.- Мюнхен: Український вільний університет.- 2005. – 80с.
10.                       Богданов А.А. Скворцов-Степанов И.И. Курс политической экономии. – Т.1-2. – М. – 1918-1920. (репрінт), 2002. – 320с.
11.                       Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Київ: Знання,  2004. - 409 с.
12.                       Боринець С.Я. Міжнародні фінанси. Київ: Зання-Прес,  2002. - 311 с.
13.                       Бюлетень Національного банку України.  2007. №2. – с.11-15
14.                       Василик О.Д. Теорія фінансів. Київ: НІОС,  2001. -  416 с.
15.                       Васюренко О.В. Банківський менеджмент. Київ: Видавничий центр "Академія",  2001. -  320 с.
16.                       Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань . Київ: Вища школа,  2002. -  543 с.
17.                       Глобализация финансовых рынков: движущие силы и последствия // Деньги и кредит. – 2003. - №5. – С.27-30.
18.                       Глобальные трансформации и стратегии развития. Монография / Белорус О.Г., Лукяненко Д.Г. и др., (Перевод с укр. издания 1998 года) - К.: Орияне. - 2000. - 424с.
19.                       Губський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наукова думка, 2000. — 390 с.
20.                       Доронин И. Мировой финансовый рынок на пороге ХХI в. // Мировая экономика и международные отношения. 2000. - №8. – С.33-40.
21.                       Дробозина Л.А., Родионова В.М. Финансовая система, М.: ЮНИТИ, 2004. – 317с.
22.                       Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 4-те вид., випр. та доповн. – К.: Т-во “Знання”, КОО; Л.: Вид-во Львів банк. ін-ту НБУ. – 2002. – 566с.
23.                       Задоя А.О., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії: вправи для студентів. Київ: Товариство "Знання", КОО,  2000. - 117 с.
24.                       Звіт про світовий розвиток: важке завдання розвитку/ Пер. з англ..- К.: Абрис, 2005. - 270 с.
25.                       Итрилигейтор Майкл Д. Глобализация как источник международных конфликтов и обострения конкуренции // Проблемы теории и практики управления. 2000. - № 6. / www.ptpu.ru/issues/6_98/6_6_98.htm
26.                       Кант І. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та приміт. І.Бурковського. – К.: Юніверс. 2000. – 504с.
27.                       Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Москва: Государственный университет Высшая школа экономики,  2000. -  608 с.
28.                       Киреев А.П. Международная экономика. – В 2-х ч. – Ч.ІІ. – Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. – Учебное пособие для вузов. – М.: Международные отношения. – 2001. –  488с.
29.                       Клочко В.П. Фінансова глобалізація: позитиви і негативи для перехідної економіки // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - № 5. – С.43-50.
30.                       Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Ржепішевський К.І. Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях. Київ: ЦУЛ,  2003. - 294 с.
31.                       Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики; Предварительный эскиз /Подгот.: В.В.Иванов, М.С. Ковалева. Избр. соч. – М.: Наука. - 2001. – 567с.
32.                       Красавина Л.Н., Смирнов А.Л. Международный кредит: формы и условия. М.: ЮНИТИ. 2003. – 327с.
33.                       Кузнецов О. Вільгельм Ханкель: від Бреттон-Вудсу - до Маастрихту // Вісник НБУ. – 2001. - № 8. – С.6-9.,
34.                       Левківський В. М.  Новітні тенденції міжнародного руху капіталів // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття. — К., 2000. — 371с.
35.                       Лукашевич В. М. Глобалистика. — Львів: Новий світ-2000, 2004. — 227с.
36.                       Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя) //НАН України, Інститут економіки. – К. – 2003. – 455с.
37.                       Луцишин З.О. Інтернаціоналізація потоків капіталу – основа фінансової глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 30. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин - 2001. - С.81-96.
38.                       Луцишин З.О. Специфіка світових фінансових криз в умовах глобалізації. - Вісник ТАНГ. – 2002. - №8-1. – С.152-163
39.                       Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації. - Київ.: Видавництво “ДрУк” – 2002. – 320с.
40.                       Луцишин О.О. Фінансові ринки та управління фінансами. – Тернопіль: СМП “Астон”. – 2000. – 108с.
41.                       Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник / Под ред. Колесова В.П., Осьмовой М.Н.-М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт. - 2000. – 480с.
42.                       Михайлов Д.М. Международные расчеты и гарантии. М.: ФКБ-ПРЕСС, 2006. - 330с.
43.                       Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок: тенденции и инструменты. - М.: Экзамен, 2004. – 768 с.
44.                       Міжнародні валютно-кредитні відносини / за  ред. Філіпенка А.С., Київ, „Либідь”, 2000 р. – 208с.
45.                       Міжнародні фінанси / За загал. Ред. О. Мозгового. – К.:КНЕУ, 2005. – 504 с.
46.                       Міжнародні фінанси: підручник / за ред. Рогача О.І – К.: Либідь, 2003 – 784с.
47.                       Моисеев С., Михайленко К. Terra incognita: глобализация финансовых рынков // Вопросы экономика. - № 6. – 2005. – С.123-135.
48.                       Неклесса А.И. Конец цивилизации или конец истории. Постиндустриальный мир: Центр, Периферия, Россия. Сборник 1. Общие проблемы постиндустриальной эпохи. Серия «Научные доклады», № 91.-М.: Московский общественный научный фонд; Институт мировой экономики и международных отношений РАН. - 2001. - С.31-74.
49.                       Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). Київ: КНЕУ,  2001. -  240 с.
50.                       Осипов Ю.М. Теория хозяйства. Учебник в трех томах. - Т. ІІ.- М. 2003. – 781с.
51.                       Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. Київ: Техніка,  2000. - 336 с.
52.                       Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна. – 2000. – 237с.
53.                       Рикуперо Рубенс. Проблемы мировой финансовой системы // Internationale Politik. Глобальные финансовые потоки. – 2000. - №6. – июнь. – С.36-44.
54.                       Рогач О. ТНК та економічне зростання. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. — 144 с.
55.                       Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. Київ: Либідь,  2003, 784 с.
56.                       Розвиток ринку фінансових послуг в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи // Звіт міжнародної експертної групи, 2006р. http://www.case-ukraine.kiev.ua/
57.                       Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоча В.В. Міжнародна економіка. Київ: Знання-Прес,  2003. -  447 с.
58.                       Сабанти Б.М. Финансовая система в условиях глобализации // Экономический вестник, № 7,  2003г. – с.21-24
59.                       Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. – К.: Либідь, 2000. - 582с.
60.                       Семюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Макроекономіка. Київ: "Основи",  2005. - 544 с.
61.                       Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХI столетия. Перспективы Украины К.: Логос. - 2004. – 568с.
62.                       Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. - К.: Логос. – 2005. – 568с.
63.                       Сорос Дж. Новая глобальная финансовая архитектура // Вопросы экономики. – 2000. – №12. – С.56-84.
64.                       Стукало Н. В. Особливості сучасного трактування термінів «фінанси» та «фінансова система» // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки. Економічні науки, №1, 2006. — С. 132—138.
65.                       Стукало Н. В. Фінансова глобалізація: сучасні тенденції розвитку та висновки для України // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України. — Вип. 2 (17). — Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. — С. 41—44.
66.                       Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, А.С.Гальчинський та ін. – К.: Либідь. – 2002. – 470с.
67.                       Федякина Л.Н. Мировая внешняя задолженность: теория и практика урегулирования. – М.: «Дело и Сервис». - 2000. – 304с.
68.                       Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І., та ін. Світова економіка. Київ: Либідь,  2000. -  582 с.
69.                       Фридкин Л. На банковской карте мира финансовый мир СНГ более чем скромен // Национальная экономическая газета, 17.12.2004
70.                       Шенаев В.Н. Международный рынок ссудных капиталов. М.: Финансы и статистика. 2001. – 140с.
71.                       Шишков Ю.В. Мировая финансовая система: необходимость реформ // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - № 11. - С.3-8.
72.                       Энг Максимо В., Лис Френсис А., Мауер Лоренс Дж. Мировые финансы /Пер. с англ. - М.: ООО Издательство - консалтинговая компания «ДеКА». 2001. – 768с.
73.                       Юрій С.І. Логос теорії міжнародних фінансів // Фінанси України. – 2003. - №1. – С.5-11.
74.                       Balassa Bela. The Theory of Economic Integration. Homowood. - III: Richard D. Irwin, Inc. - 2003.
75.                       Benoit Emile. Europe at Sixes and Sevens. - New-York: Columbia University Press. - 2004.
76.                       Gabler Wirtschafts-Lexikon. 12.Auflage.-Taschenbuch-Kassette mit 6 Bd.-Wiesbaden: Gabler. 2005 - 6Bd. Р. 2915-2918.
77.                       Gordon D. The Global Economy: New Edifice of Crumbling Foundations? – New Left Review. - №168. - March/April 2006. - L.
78.                       Herring Richard and Robert E.Litan. Financial Regulation in a Global Economy. Washington, DC: Brooking Institution. – 2005.
79.                       Schmukler S. Financial Globalization and Debt Maturity in emerging economies. – World Bank, 2003. – 29 p.
80.                       Schmukler S. L. Financial Globalization: Gain and Pain for Developing Countries. – World Bank, 2003. – 43 p
81.                       Underhill G. State, Market and Global Political Economy // International Affairs. V. 76. - № 4. 2000. P. 805-824.
82.                       Офіційний сайт НБУ http://www.bank.gov.ua
83.                       Держкомстат України http://www.ukrstat.gov.ua

Информация о работе Сучасні тенденції розвитку світової фінансової системи.