Тенденції та проблеми розвитку НАФТА

    Договір про НАФТА не передбачає єдиної зовнішньоекономічної політики. Характерно, що в договорі не обумовлюється можливість переростання тристоронньої зони вільної торгівлі в митний союз. Це обумовлено тим, що при величезній асиметричності економічних і науково-технічних потенціалів США і двох інших членів НАФТА така єдина політика неминуче була б продиктована не національними інтересами останніх, а Вашингтоном. Канада і Мексика могли позбутися свободи дій навіть у тому обмеженому діапазоні, який у них залишився.

    В НАФТА немає ні свободи пересування капіталів, ні свободи пересування робочої сили, ні рівних норм трудового та соціального законодавства для мігрантів з країн-партнерів, ні визнання національних дипломів осіб вільних професій.

    Хоча НАФТА досягла успіху в розширенні товарообігу та інвестицій, вона не впоралася з низкою великих проблем інтеграції.

1. Не вирішена проблема відставання у розвитку Мексики від її двох північних партнерів. У жодній інтеграційному угрупованні світу немає такого величезного переваги лідируючої держави над іншими учасниками разом узятими, як у НАФТА. На частку США припадає 90% сукупного ВВП, 75% зовнішньої торгівлі. Приплив іноземних інвестицій в американську економіку в 6 разів перевищує відповідний агрегований показник Мексики і Канади. Однак головні тривожні сигнали були отримані з Мексики, де зниження митних бар’єрів призвело до небажаного росту імпорту аграрної продукції. Її сільське господарство під напливом більш конкурентоздатних американських продовольчо-сировинних товарів опинилось в складному положенні. Більш вільний доступ на мексиканський ринок агарних продуктів, почав підривати місцеве виробництво. Тисячі селян вимагали призупинити введення в дію відповідної статті НАФТА, перекривали дороги і організовували марші протестів.З 1 січня 2003 р. з вступом в силу положення НАФТА про зниження мита на 20 аграрних продуктів ситуація ускладнилася. Мексиканське сільське господарство виявилось неготовим до вільної ринкової конкуренції з США та Канадою, воно зіткнулось з перспективою кризи однієї з ключових галузей економіки. Необхідність нових переговорів в рамках НАФТА по торгівлі сільськогосподарськими товарами перетворилась в гостру і невідкладну проблему [7,стр. 189].
2. Погані дороги та інфраструктура не справляються із збільшеними перевезеннями, що викликають затримки підвищують операційні витрати з регіональної торгівлі в більшою мірою, ніж вони знижувалися в результаті ліквідації тарифів і мит.
3. В НАФТА гостро стоїть проблема міграції. Перше помітне невдоволення проявилось на міжнародному форумі в Сіетлі (1999 р.) у вигляді масових протестів, зокрема проти режиму лібералізації в рамках північноамериканського суперсоюзу. Парадокс полягав в тому, що протестували і представники профсоюзів США, які виступали проти напливу дешевої робочої сили з боку південного партнера. Зона вільної торгівлі передбачає в перспективі вільне переміщення не тільки товарів і капіталів, але і робочої сили. Між тим остання обставина давно турбує північного партнера в зв’язку з великою кількістю незаконно проживаючих на його території вихідців не тільки з Мексики, але і Латинської Америки. Загальна чисельність жителів латиноамериканського походження в США вже перевищила чисельність афроамериканців. [7, стр. 190]
4. Інше серйозне джерело напруги на південному кордоні пов’язане з вантажно-розвантажувальними операціями. Згідно з американсько-мексиканською угодою про грузові перевезення, водіям необхідно мати відповідний сертифікат міністерства транспорту США. Посилення складності порядку отримання сертифікату, нові перевірки, з однієї сторони, і порушення правил, з іншої, а також виступи американських профсоюзів, що протестували проти забруднення повітряного простору США, яким не подобається притік дешевої робочої сили, все це не кращим чином позначилось на взаєминах двох учасників угоди.
5. Втрата робочих місць, пов'язаних з переведенням виробництва в Мексику. Це дуже помітно позначається на зайнятості в цілому ряді галузей американської промисловості - в автомобілебудуванні, виробництві комплектуючих, у хімічній і текстильній промисловості і т.д. Такі найбільші в США корпорації, як «Крайслер», «Дженерал Моторс», перемістили значну частину своїх виробничих потужностей до Мексики. Серед підприємств швейної промисловості виділяється найбільший в США виробник джинсів компанія «Гесс», яка перевела в Мексику 2 / 3 своїх виробничих потужностей. У цьому зв'язку в США вже мали місце масові акції профспілок, спрямовані на збереження робочих місць в країні. [13, c. 215]

6. В НАФТА не порушувалися проблеми енергетики, і цей недолік наочно продемонструвала катастрофа з відключенням електроенергії в Канаді і на північному сході США в серпні 2003 р.
7. Автори НАФТА не намагалися скоординувати макроекономічну політику, так що у північноамериканських урядів не було способу запобігти ринкові катастрофи на кшталт кризи мексиканського песо. Розширення товарообігу між США, Канадою і Мексикою, і зокрема зростання імпорту США з країн НАФТА, сприяє зростанню дефіциту торгового балансу США, який у 2005 р. вже перевищив 720 млрд. дол Канада і Мексика займають четверте і п'яте місця серед країн, з якими США мають найбільший торговий дефіцит (після Японії, Китаю та Німеччини).
8. НАФТА не стосувалася питань безпеки, в результаті наслідки терористичних актів 11 вересня 2001 р. негативно позначилися на північноамериканської інтеграції. [13, стр. 217]
9. Одна з великих проблем, які сьогодні постали перед НАФТА,– розширення її масштабів. Проте процес формування Панамериканської зони вільної торгівлі не є ще остаточно завершеним. До того ж існує значний супротив ПЗВТ у різних країнах Латинської Америки, який в окремі періоди навіть посилюється. Тобто на сучасному етапі ідея створення ПЗВТ є нездійсненною. Болівія, Куба та Венесуела підписали 29 квітня 2006 р. договір про створення антиамериканського альянсу – Болівійської Альтернативи для Америк. Країни домовилися створити зону вільної торгівлі між собою і заявили про майбутню інтеграцію з МЕРКОСУР. Ця подія є дуже серйозною перешкодою на шляху подальших переговорів щодо оформлення ПЗВТ. Також існує багато розбіжностей між економічним розвитком країн регіону, політичним устроєм та способом мислення. Всі ці фактори є перепоною на шляху до всеамериканської інтеграції.

    Таким чином, відбувається північноамериканська інтеграція носить неоднозначний характер. З одного боку, це об'єднуючий процес, що містить елементи історично склавшихся взаємозалежностей і взаємодоповнюваностей, має об'єктивну основу, і він, очевидно, буде розвиватися, хоча і нерівно, з можливими відхиленнями і конфронтацією. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Тенденції розвитку НАФТА. 

    НАФТА - це найбільше інтеграційне угруповання, створене регіональними торговельними партнерами, що в свою чергу зумовлює її впливовість на економічні процеси у світовій економіці і, відповідно, поглиблює актуальність наукового аналізу. Реалізація її положень покликана значно вплинути не тільки на динаміку соціально-економічних і політичних процесів у Мексиці та мобілізацію факторів економічного зростання в США і Канаді, а й на розвиток інтеграційних процесів на Американському континенті в цілому, доказом чого є просування до створення Американської зони вільної торгівлі в 2005 році. [12]

    З виникненням і розвитком НАФТА посилилася конкурентна боротьба між трьома світовими лідерами - Північною Америкою, Західною Європою і Японією - але вже в новій конфігурації цих центрів, з новим співвідношенням сил.

    Інтеграція країн до спільного ринку зазвичай відбувається болісно. Теоретично ціна такого перебудови повинна одно розділятися між усіма учасниками. На практиці, однак, Мексика несе більш важкий тягар, ніж США і Канада, оскільки вона стартувала з більш слабких економічних позицій. Якщо в ЄС існує компенсаційний фінансовий механізм, то в НАФТА він відсутній.

    Критики звертають увагу на деякі негативні наслідки діяльності НАФТА і для високорозвинених країн-учасниць - зокрема, на скорочення робочих місць, особливо в промислових районах. Втрата робочих місць в США пов'язана з тим, що багато американських і транснаціональні компанії стали переносити виробництва в Мексику. Фактично найбільшим роботодавцем в Мексиці в даний час є американська корпорація «Дженерал Моторс». Іншим прикладом є найбільший американський виробник джинсів «Гесс» (Guess), який в 1990-х перемістив 2 / 3 своїх виробничих потужностей з США до Мексики. Приплив дешевої робочої сили з Мексики на північноамериканський ринок праці чинить негативний вплив на зростання заробітної плати в США і Канаді. [12]

    Через високу залежність від американського ринку зросла вразливість економік Канади і Мексики. Вона проявляється в періоди економічних спадів у США, при коливаннях в їх торгово-політичному режимі і в кризових ситуаціях, як це сталося, наприклад, після терористичної атаки на США 11 вересня 2001.

    Прихильники розвитку НАФТА вказують на значне зростання загального обороту торгівлі всіх трьох країн. Так, за період 1993-2000 взаємний товарообіг США і Канади збільшився з 197 млрд. дол до 408 млрд. дол, товарообіг між США та Мексикою - з 80,5 млрд. дол до 247,6 млрд. Помітно зріс обсяг прямих американських інвестицій в Канаді і Мексиці, експорт послуг з США (особливо фінансових). Знизився рівень нелегальної імміграції. Американські компанії отримали переваги перед закордонними конкурентами в «обслуговуванні» канадського і мексиканського ринків.

    Хоча НАФТА стимулює взаємну торгівлю, проте її недовга історія знає і приклади торгових «війн», коли члени НАФТА не могли домовитися про заходи регулювання торгівлі. Так, в 1996-1997 йшли «лососева війна» між Канадою і США, «яблучна війна» Мексики проти американських експортерів, «помідорна війна» Мексики з США/ [14, стр. 108]

    Незважаючи на критику, переважають позитивні оцінки перспектив розвитку НАФТА. Його розглядають як основу для більш широкої інтеграції країн всього західної півкулі. Умови НАФТА надають можливість вступу до цієї організації нових держав, не встановлюють будь-яких географічних обмежень. У політичному плані передбачається створення в перспективі «спільноти демократій західного півкулі» - свого роду конфедерації американських країн з прозорими кордонами і єдиної економікою.

    Саме новий тип інтеграції, прикладом якої є НАФТА, зумовить еволюцію світової економіки в майбутньому в умовах зниження суспільної норми прибутку, звуження базису споживання та гальмування процесів інтернаціоналізації нематеріальних активів у рамках окремих національних економік.

    Це зумовлено такими факторами:

• по-перше, впровадження угоди про вільну торгівлю не повинно спричинити зростання тарифів у країнах-членах угоди (згідно вимог статті XXIV ГАТТ/СОТ),
• по-друге, угода про вільну торгівлю надає країнам-учасницям більшу свободу в досягненні національних задач економічного розвитку та реформування (випадок Мексики). В рамках митного союзу країни з більш високим ступенем орієнтації на реформи зв’язані в можливостях їх здійснення домовленістю підтримки спільних тарифів. [14, стр. 112]
• по-третє, впровадження угоди про вільну торгівлю дає змогу імпортувати товари до країн блоку через кордони країни з найменшими тарифами. Ця ситуація у свою чергу змушує інших членів угруповання знижувати рівень тарифного регулювання.

    Питанням інвестицій та руху капіталу в Угоді відведено окремий розділ, в якому висвітлені положення, що стосуються всіх аспектів формування, управління та оцінки інвестицій, а також врегулювання спорних моментів. Визначено поняття національного режиму сприяння інвестиціям, на підставі якого країни зобов'язуються надавати інвесторам з країн-партнерів такі ж умови, як і внутрішнім інвесторам. Також введено визначення найбільш сприятливої нації, відповідно до яких інвесторам зі складу країн-членів NAFTA надаються не менш сприятливі умови, ніж ті, що представлять якій іншій країні. Особливу увагу в Угоді приділено питанням вимог щодо виконання різноманітних постанов і розпоряджень, що стосуються обсягу експорту продукції, частки національного виробництва, умов закупівель сировини і матеріалів, обмежень на продаж товарів на території країни виробника, передачі технологій, виробничих процесів або майна в рамках діючого законодавства у даній країні. При цьому інвестор не може вимагати отримання будь-яких переваг у порівнянні з національними виробниками. Також введені обмеженим на призначення на керівні посади осіб, які проживають в тій чи іншій країні (США, Канада, Мексика), з метою забезпечити максимальний контроль з боку інвестора. [5, стр. 94]

    Питання, що стосуються руху капіталу, відображені в статті 1109, згідно якої інвестор має право вільно і без затримок здійснювати переводи коштів, отриманих від інвестицій: прибуток, дивіденди, відсотки, доходи від приросту капіталу, роялті, плата за управління , технічна допомога, як у грошовій, так і в натуральній формах. Також ця стаття поширюється на доходи від продажу всього або частини інвестиційного капіталу; платежі за договорами, укладеними в рамках здійснення інвестиційного проекту; експропріацію і компенсацію. Жодна з держав-членів, які підписали угоду, не має права вимагати від інвесторів здійсненні  переказів або їх не здійсненні ня, якщо це не є економічно вигідним для інвестора. Дані договорення не використовуються у випадку, якщо суперечать чинному закону, що найчастіше пов'язано з банкрутством або санацією, операціями з цінними паперами, кримінальними і адмістратівними злочинами, забезпеченням виконання судових рішень. В Угоді, у статті 1110, до-статньо жорстко регламентуються питання, пов'язані з експропріацією і процедурою відшкодування вартості інвестицій: «Жодна із Сторін не може прямо або побічно націоналізувати або експропріювати інвестиції інвестора іншої Сторони на її території або вжити заходів однозначної націоналізації або Експропріаціі таких інвестицій ». Хоча все одно описаний ряд винятків, але чітко визначено порядок виплати компенсації і відшкодувань, відповідно до якого сума компенсації повинна бути еквівалентна справедливою ринкову вартість експропрійованих інвестицій, здійснено без затримки і в повній мірі.

    У розділі В, статті 1115-1138 присвячені питанням врегулювання спорів та вирішення конфліктів в процесі управління інвестиціями. У них докладно описана процедура подачі позовів, можливість врегулювання допомогою переговорів і консультацій, умови та процедура надання позовів і претензій в арбітражний суд, умови погодитися на арбітраж, порядок і кількість призначуваних арбітрів і багато інших позицій. [5, стр. 106]

    На рис. 3 представлена ​​динаміка прямих іноземних інвестицій з США в Канаду і Мексику, спостережувана до і після підписання Угоди. 
 
 

    Рис. 3. Аналіз динаміки сукупних прямих іноземних  інвестицій з США, а також інвестицій в Канаду, Мексику до та після  підписання Угоди (НАФТА). 

    Для аналізу були обрані лінійні тренди, що дозволило оцінити не тільки зміна темпів зростання, а й порівняти з загальносвітовими тенденціями. Схильність до зростання в сфері інвестування є обгрунтованою і залежить від багатьох макроекономічних факторів, таких як рівень економічного розвитку країни, темпи приросту ВВП і національного доходу, стабільність національної валюти, рівень споживання і накопичень та багато інших. Близькість і економічна взаємозалежність між США, Мексикою та Канадою обумовлена ​​в першу чергу географічною близькістю. Це дозволяє прогнозувати стабільне збільшення потоку інвестицій з США як країни з більш високим економічним рівнем розвитку в менш розвинену Мексику і менш динамічну Канаду. [15, стр. 94]