Евтаназія. Релігійний аспект

                 Міністерство освіти і науки,  молоді та спорту України

                     Національний університет «Острозька академія»

                                       Гуманітарний факультет

                                        Кафедра релігієзнавства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Евтаназія. Релігійний аспект.

                        Курсова робота студентки групи  Р – 21

                                    Чекан Яни Анатоліївни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                 Науковий керівник

                                                                                                 доц., канд. іст.н.

                                                                                                 Шаправський С. А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Острог, 2012

                                                  ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ЕВОЛЮЦІЯ ПИТАННЯ ЕВТАНАЗІЇ  З РОЗРІЗУ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ............................................................................................................................5

1. Античність...............................................................................................5
2. Середні віки.............................................................................................8
3. Новий час.................................................................................................9

РОЗДІЛ 2. СТАВЛЕННЯ ОСНОВНИХ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ ДО ЕВТАНАЗІЇ................................................................................................................13

         2.1. Християнство.............................................................................................13

         2.2. Іслам............................................................................................................15

         2.3. Дхармічні релігії........................................................................................19

РОЗДІЛ 3 МОРАЛЬНІ АСПЕКТИ ЕВТАНАЗІЇ.....................................................23

ВИСНОВКИ...............................................................................................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

    Серед багатьох сучасних проблем нашого суспільства існують такі, які стрімко переростають зі статусу особистісних в соціальні і загальнолюдські. Це повною мірою відноситься до евтаназії, явище якої, безумовно можна назвати одним із хвороб сучасного суспільства. У зв’язку з визнанням життя людини, як найбільшої цінності і постійно зростаючого науково-технічного прогресу, проблема евтаназії почала розглядатися в зовсім іншому світлі. Її з усією відповідальністю можна вважати однією із найбільш гострих на сьогоднішній день невирішених медичних, релігійно-етичних та юридичних проблем сучасності. На протязі останніх років «легка смерть» викликає в суспільстві неоднозначну реакцію. Розгортається безліч дискусій між юристами, філософами, медиками, соціологами, політологами та богословами. Життя є священним та недоторканним, твердять одні. Життя не повинно перетворюватись на сповнене мук та страждань існування, заперечують інші. Однак чіткої відповіді на питання щодо гуманності або виправдання практики евтаназії так і не вдається почути. Одним з істотних аргументів у цій боротьбі виступає релігійний аспект даної проблеми, що зумовлює її безперечну актуальність на сьогоднішній день. Її неможливо переоцінити з огляду на те, що вона безпосередньо пов’язана з найдорощим, що є у людини, з її життям.

    Тема курсової роботи відноситься до числа мало досліджених, про що говорить мала кількість монографічних праць присвячених висвітленню проблеми саме в релігійному плані. Тим не менше існує досить великий об’єм літератури, який зачіпає цю проблему, але він носить здебільшого фрагментальний та публіцистичний характер. Тобто розкриває лише окремі аспекти, що в свою чергу робить практично неможливим дослідження і використання матеріалів саме в релігійній сфері сучасності.

   Крім того, проблема евтаназії на монографічному рівні до нашого часу розглядалася в контексті вивчення проблем біоетики та філософії. Тому дослідження евтаназії саме з релігійної точки зору, враховуючи сукупність різнохарактерних суспільно-релігійних  відносин, являє собою мету дослідження.

     Об’єкт дослідження – проблема евтаназії, що постала, як предмет дискусій між представниками різних суспільних прошарків нашого суспільства.

Предмет дослідження – релігійний аспект, що є одним з визначальних аргументів у процесі дослідження евтаназії, як суспільного феномену.

Мета дослідження, полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу літератури різнопланового характеру, дослідження особливостей догматичних вчень основних релігійних рухів сучасності, показати релігійний аспект даної проблеми, виявити його основні закономірності та визначити можливе подальше використання в сучасних умовах релігійної освіти.

Для досягнення повтавленої мети в  основу дослідження було покладено  такі завдання :

• розглянути явище евтаназії крізь призму історичних епох ;
• виявити закономірності еволюціонування поглядів та відношень до евтаназії ;
• дослідити ставлення основних світових релігій до добровільної смерті ;
• сформулювати основні моральні засади суспільсва щодо проблеми евтаназії сучасності ;
• дати загальну оцінку феномену беручи до уваги особистісний та релігійно-суспільний фактори.

   Хронологічні межі даного дослідження охоплюють період від античності, коли вперше було актуалізовано проблему вирішення смерті до сьогодення, коли з кожним днем межа смерті відходить назад завдяки досягненням науково-технічного прогресу.

    Методологічною основою дослідження виступають положення філософських та загальнонаукових методів (методи системного і структурно-функціонального аналізу, історичний та метод порівняння). Серед принципів, що визначають методологічну частину роботи, виділяються принципи об’єктивності, єдності логічного та історичного, загального зв’язку. Окрему групу методів, що застосовувалися в роботі складають емпіричні методи (використання статистичних даних, аналіз нормативно-правових актів та документів).

    Наукова новизна роботи заключається в результатах соціально-філософського аналізу евтаназії як суспільного феномену. Конкретно вона виражається в наступному :

• визначені основні підходи до осмислення евтаназії в історії філософської думки : у зв’язку з онтологією смерті, проблемою гуманізму, свободою волі, виявлена неоднозначна оцінка евтаназії у вказаних підходах ;
• з позицій релігійно-філософської методології розкрита суть евтаназії як феномену, пов’язаного з відношенням до цінності людського життя в суспільстві ;
• розглянуто видове різноманіття евтаназії : добровільна ( активна і пасивна) і примусова ( активна і пасивна); виділені їх основні ознаки з точки зору релігійно-філософського аналізу;
• проаналізовано взаємозв’язок індивідуально-особистісних та релігійних аспектів при вирішенні проблеми евтаназії;
• виділено основні етапи, а також причини змін у стосунках особистості і суспільства щодо евтаназії в історичній ретроспективі, показано вплив релігійних факторів на відношення до евтаназії.

    Результати  дослідження знайдуть практичне застосування при читанні лекцій з курсів соціальної філософії, онтології, етики, релігієзнавства, правознавства. Вони також можуть бути використані членами регіональних етичних комітетів, працівниками в сфері медицини, юристами, психологами, спеціалістами по соціальній роботі.

   Структура курсової роботи визначається логікою проведеного дослідження, його метою та основними завданнями. Складається зі вступу, трьох розділів, розподілених на підрозділи, висновка та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ЕВОЛЮЦІЯ ПИТАННЯ ЕВТАНАЗІЇ З РОЗРІЗУ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ

1. Античність

 

    Явище евтаназії досить недавно стало відомим людству, тому доцільно  почати розгляд цієї проблеми  в контексті такого складного й суперечливого явища як смерть. Вона безперечно, завжди була однією з найбільш хвилюючих люство проблем. Людина так влаштована ,що вона помирає, в цьому суть людського буття, прожити, щоб потім померти, стати складовою безкінечного еволюційного ланцюга.

    Відмінності, які існують в релігіях, культурі і навіть в особистісному відношенні до смерті не можуть спростувати сам факт існування такого явища як смерть. Напротязі віків її феномен представляє собою величезний інтерес для науковців, філософів, релігійних діячів, людства в цілому.

Про постійний інтерес людства до проблематики потойбічного життя свідчить, багатоманітність легенд та міфів, які віками складали всі народності світу. Зокрема, дуже детально міфологія смерті описана в давньоіндійській та давньокитайській літературі, у міфах давніх греків та римлян.

    Явище смерті, як припинення повної діяльності живого організму входить до предмету розгляду багатьох наук, як гуманітарного так і природничого напрямку. На думку К. Ламонта, соціальне значення смерті, має позитивний характер : «Смерть робить нам близькими чужі клопоти та чужу долю інших людей. Вона об’єднує нас глибокими сердечними емоціями, та як не прикро всіх нас рівняє перед однаковим кінцем» [13. с. 156].

    Релігія напротязі століть, відігравала головну роль в світоглядній позиції людства. Вона також наскрізь проникнута ідеями смерті та досягнення вічного життя, правда в певній інтерпретації. Центральна позиція релігійного світогляду - безсмертя душі - бере свій початок з філософських роздумів пов’язаних з питанням смерті. Виголошується думка, що явище смерті слугує якщо не єдиним то, напевно, найсильнішим генератором ідей не лише мистецтва й філософії, а й людської моральності в цілому.

   Не менш важливе значення  має феномен смерті і для  науки. Майже всі найбільш гострі  протиріччя проблем біоетики напряму пов’язані з категорією смерті, це і евтаназія, і аборти, так і клонування, навіть трансплантація органів людини.

    Розглядаючи еволюцію  відношень до евтаназії в історії  людства, можна виділити три  основні періоди, впродовж яких воно істотно змінювалось та трансформувалось. Ці періоди співпадають з глобальними фазами людської історії : Античність, Середні віки, Новий час.

    В ході багатовікової  історії людства нерідко панувала думка про те, що людське життя не являє собою важливої цінності. Історики та філософи неодноразово зазначали, що «первісно-общинні, рабовласницькі, феодальні і капіталістичні суспільно-економічні формації свідчать про те, що людське життя зазвичай не охоронялось, а при певних обставинах вбивство однієї людини іншою навіть заохочувалось».

   Давня історія переповнена  прикладами, які являють собою,  якщо не обезцінення життя,  то принаймні відсутність страху  перед смертю. Такому відношенню  сприяло своєрідне розуміння  ролі індивіда в суспільстві,  низькому рівню культури, включаючи розвиток різноманітних язичницьких ритуалів, пов’язаних з позбавленням життя людей, безсиллям людини перед хворобою, природними стихіями і т.д..

    Евтаназія як суспільна проблема виникла вже в період  Стародавнього світу. Ще на зорі винекнення цивілізацій питання відношення життя та смерті було головним предметом для філософсько- релігійного осмислення. Евтаназія була в списку тих діянь, які з точки зору теології, моральності та закону оцінювались неоднозначно та викликали безліч суперечок. Осягнути всю суть даної проблеми намагались філософи, медики , богослови, адже вони вбачали у ній ключ до вирішення найважливіших питань людського існування.

    З плином історії погляди  на сенс добровільної смерті істотно змінювались як і її моральна  оцінка (норма, гріх,злочин ,героїзм). Це відбувалось в залежності від відповідного етапу розвитку суспільства і переважаючих соціальних, ідеологічних та етнокультурних уявлень.

    Для давніх цивілізацій  особливо гостро стояло питання  про місце немічних (людей похилого віку, дітей, хворих) в соціумі. Там де умови життя були особливо тяжкими і община балансувала на межі голодної смерті, існував звичай, позбавлятися від людей, які ставали немічними в силу певних обставин. Свідчення, які дійшли до наших днів підтверджують, що в давні часи, людство справді не відносилось до життя як до найбільшого багатства. Історичний досвід певних народностей свідчить, про те, що в деяких країнах вбивство немічних до життя в силу слабкого здоров’я не лише допускалось, а й всіляко заохочувалось.

   Як доказ виступає діалог  Геракла з його сином Гіллом :

    - «Виповни мою останню волю, Гілл! Віднеси моє тіло  на високу Оету, на її вершині розклади багаття і підпали його. Зроби це чимскоріше, припинивши мої страждання !

• Батьку,змилуйся, невже ти примушуєш мене бути твоїм вбивцею? –, благає Гілл батька.
• Ні, не  вбивцею ти будеш, а цілителем моїх страждань !»[14. с. 278].

    Продовжуючи  розглядати думку Давньої Греції, можна зауважити що така практика  була непоодинокою, схожі випадки зустрічалися у різних містах-полісах. Практика вбивств новонароджених з вродженими вадами була притаманна більшості первісним суспільствам і не розцінювалась, як вбивство в прямому сенсі цього слова. Так, немовля, яке мало явні паталогії з легкістю позбавляли життя по Законам ХІІ Таблиць. Таке дійство вважалось благом як для соціуму так і для самого новонародженого. Вважалось, що якщо таких дітей лишати живими, то вони стануть тягарем для общини, в силу того що не зможуть виконувати ті обов’язки та норми, які вимагає суспільне існування, а саме добувати їжу, воювати, відтворювати здорове потомство. Таким чином, з однієї сторони, вони стануть тягарем для соціуму, а з іншої – самі ж вони будуть приречені на духовні і фізичні страждання [19. с. 149].