Форми та методи організації самостійної роботи студентів при викладанні економічних дисциплін

Навчальний процес не може здійснюватися  без ефективного зворотного зв’язку, який реалізується через контроль за його результатами. Якість контролю знань  студентів і його достовірність  дуже важливі для прийняття правильних рішень щодо вдосконалення навчального процесу та організації самостійної роботи студентів.

Управління процесом пізнання є  однією з основних складових навчання, від якої залежить якість навчання та рівень кваліфікації майбутніх фахівців.

Використання більшості методів  контролю передбачається після роботи студентів над навчальним матеріалом, а через це вони не можуть впливати на хід роботи, глибину пізнання, спрямованість і результативність. Інструментом управління процесом пізнання може виступати поточний контроль, якщо він використовується вчасно в процесі навчання. При цьому є єдина можливість у викладача впливати на засвоєння навчального матеріалу через його усвідомлення. Це дає можливість викладачам направляти процес пізнання в оптимальному напрямі, активізувати розумову діяльність студентів і використовувати розуміння як єдиний критерій засвоєння навчального матеріалу. Поточний контроль дає змогу студентам у процесі навчальної діяльності мати уявлення про свої здібності, зробити самооцінку і регулювати свої успіхи. Викладач, у свою чергу, може впливати на хід розумової діяльності студентів через їх здібності, розвивати їх і вдосконалювати свої педагогічні та кваліфікаційні знання.

Таким чином, поточний контроль –  це функція управління навчальним процесом для розвинення творчих сил і здібностей у студентів та викладачів, що дає можливість удосконалювати навчальний процес, поліпшувати якість навчання.

Достовірність контролю знань забезпечується відповідним охопленням ним студентів, різноманітністю його форм, періодів і рівнів проведення. Під час вивчення дисциплін використовують форми поточного контролю:

• контроль підготовки практичного заняття;
• контроль теоретичної підготовки з теми курсу (тести, усні та письмові опитування);
• контроль практичної підготовки з теми курсу (виконання індивідуальних завдань, розрахунково-графічних робіт).

Крім того, на першому занятті  з дисципліни здійснюється нульовий або вхідний контроль з метою  оцінки рівня підготовки студентів  до вивчення даної дисципліни з урахуванням індивідуальних здібностей студентів у групі.

Постійний характер контролю та різноманітні його форми змушують студентів до систематичної роботи з вивчення курсу, сприяють розвитку навичок організації  власною роботою.

Організація самостійної роботи студентів проходить в два етапи:

Перший етап – період навчальної організації, яка вимагає від викладача безпосередньої участі в діяльності студентів, з виявленням і аналізом причин помилок.

Другий етап – період самоорганізації, коли не вимагається  безпосередньої участі викладача в процесі самостійного формування знань студентів.

Методичні рекомендації включають:

• основні положення теми з вказівками, в яких посібниках можна їх знайти, в яких джерелах найбільш повно представлене кожне з питань теми;
• таблиці, заповнення яких при самостійному вивченні допомагає систематизувати набуті знання;
• ситуаційні задачі, що пов’язують теорію з її практичним застосуванням;
• запитання для самоконтролю, з якими студент може самостійно перевірити рівень засвоєння матеріалу.

Ефективність самостійної  роботи забезпечується постійним контролем. По–перше, виконання самостійних завдань перевіряється у всіх студентів на кожному занятті. По–друге, відповідно з розробленим деканатом графіком, викладачі щотижня контролюють вивчення тем, що винесені на самостійну роботу. Перевагою такого контролю є значна можливість індивідуального підходу залежно від рівня знань, здібностей і навіть характеру студента. Коли одного треба весь час контролювати, оцінювати виконання завдань з кожної теми або її частини, то для іншого достатньо проміжного контролю, що включає декілька тем. При цьому такий студент може виконувати завдання підвищення рівня складності.

Треба відмітити, що основна  задача контролю – спонукати студента активно працювати позааудиторно протягом всього семестру.

Для її досягнення використовуємо різноманітні форми контролю самостійної  роботи, які висвітлені вище – усне опитування, контрольні роботи, тести, колоквіуми і підсумковий контроль – екзамен. Етап безмашинного контролю вже пройдений. Зараз настав час нових технологій – з застосуванням контролюючих програм на ПЕОМ. Ця форма позбавлена впливу з боку викладача і відзначається високим рівнем індивідуалізації.

Заслуговує на увагу  і такий аспект самостійної роботи, як оволодіння студентами технологією пізнавальної діяльності, однією з важливих задач якого є формування в них вміння самостійно контролювати і оцінювати результати своєї навчальної роботи. І на цій основі управляти процесом пізнавання.

Самоконтроль є необхідним елементом навчальної праці перш за все тому, що він сприяє глибокому і міцному оволодінню знаннями.

Використання самоконтролю в навчальній діяльності дозволяє студентам оцінювати  ефективність і раціональність прийомів і методів розумової праці, яка  використовується, знаходити в ньому допустимі недоліки і на цій основі проводити необхідну корекцію.

Надбання умінь і навичок  самоконтролю має два аспекти. Перший – пов’язаний з контролем і  об’єктивною оцінкою студентами своїх знань з дисциплін. Другий аспект формування самоконтролю, який в психолого – педагогічній літературі відомий як коректуючий, припускає оцінку і корекцію прийомів розумової праці і пізнавальної діяльності в цілому. Тут також має місце констатація отриманих результатів, однак вони відносяться вже до оцінки якості навчальної праці, до виявлення і усунення недоліків, які допускаються.

Список використаних джерел

1. Авдеєнко А.П., Дементій Л.В. Організація самостійної роботи студентів // Проблеми освіти. Науково – методичний збірник – 2002 – № 27 – с. 246

2. Пащенко Т.М. Проблеми організації самостійної роботи студентів // Проблеми освіти. Науково–методичний збірник – 2003 – № 33 – с. 308

3. Положення про самостійну роботу студентів у вищих навчальних закладах І та ІІ рівнів акредитації

4. Соколов А.В., Драч І.І., Ісаєва І.А. Організаційно – методичні засоби забезпечення самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах І – ІІ рівнів акредитації // Проблеми освіти. Науково – методичний збірник – 2003 – № 31 – с. 188

5. Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу. Матеріали Всеукраїнської науково–методичної конференції, 14–15 грудня 2004р. / Г.В.Стадник та ін. (ред.). – Х.: ХНАМГ, 2004. – с. 243

6. Стратегія розвитку освіти в Україні: проблеми і перспективи / О.Коловіцкова, Ю. Луковенко, В. Нікітін та ін. // Психологія і суспільство. – 2005.– № 2 – с. 100–141