Стрес і адаптація

 

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської  справи

Національного банку України»

Кафедра фізичного виховання

 

 

 

 

 

Реферат на тему: «Стрес і адаптація»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи БС-02

Рудяща Аліна

Перевирила:

ст.викл. Петренко Н.В

 

Суми-2011

План.

Вступ. 
1. Поняття стресу, його головні ознаки та прояви

2. Причини виникнення  стресу 
3. Фази і компоненти стресу 
4. Подолання стресу

5. Подолання стресу за допомогою фізичних вправ 
Висновок 
Список використаної літератури 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Дана робота присвячена аналізу  стресу, причин її виникнення, впливу його на організм людини, а також вивчення способів боротьби зі стресами і методів  профілактики стресів.

 
  У роботі дано кілька визначень поняття "стрес". Найбільш широковживаних визначенням є наступне: "Стрес - це напружений стан організму людини, як фізичний, так і психічне." Стрес присутній в житті кожної людини, так як наявність стресових імпульсів в усіх сферах людського життя та діяльності безсумнівно. Стресові ситуації виникають як вдома, так і на роботі. З точки зору управління, наиболь-ший інтерес для нас представляють організаційні чинники, які викликають стрес на робочих місцях. Знання цих факторів і приділення їм особливої ​​уваги допоможе запобігти багатьом стресові ситуації і підвищити ефективність управлінської праці, а також досягти цілей організації з мінімальними психологічними і фізіологічними втратами персоналу. Адже саме стрес є причиною багатьох захворювань, а значить, завдає відчутної шкоди здоров'ю людини, тоді як здоров'я - одна з умов досягнення успіху в будь-якій діяльності. Тому в роботі розглядаються і особистісні чинники, що викликають стрес. Крім причин появи стресів, у першому розділі аналізується стресовий стан організму - стресову напругу, його основні ознаки і причини.

 
   У другому розділі основна увага приділена способам боротьби зі стресом, дані некото-які вправи по релаксації, концентрації, ауторегуляции дихання. Дуже важливо перебороти себе і зайнятися даними вправами, надалі, у разі виникнення стресової ситуації, ефект від їх виконання з лишком компенсує первісні зусилля на освоєння вправ. Мені довелося це випробувати на собі: релаксація і концентрація на улюбленому слові дійсно можуть допомогти у важкій ситуації не піддатися паніці і не впасти в депресію. 
 Третій розділ містить опис методів профілактики стресу, до яких відносяться ре-лаксація, протівострессовая "переробка" дня і перша допомога при гострому стресі. Сюди ж внесено та розгляд аутоаналіза особистого стресу. Тут докладно викладені основопола-гающие принципи застосування даних методів для профілактики проти наступу стресового стану. 
В кінці роботи наведено додатки, що містять графічні та табличні комм-таріі до основного тексту, а також тест на визначення стресостійкості людини. 
 Основний висновок, який можна зробити з даної роботи, можна сформулювати таким чином. Стрес - це неминучість, про яку ми повинні знати і завжди пам'ятати. Стрес можна передбачити. Потрібно обов'язково підготуватися до його приходу і постаратися справитися з ним якнайкраще. Деяких стресів можна уникнути взагалі. Не можна допускати перемоги стресу над собою. Треба терпляче, з бажанням готувати себе до складних життєвих ситуацій, які обов'язково нам зустрінуться і на роботі, і в особистому житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
1. Поняття стресу, його головні ознаки та прояви.

  Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень. Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярної є теорія стресу, запропонована Г.Селье. У рамках цієї теорії механізм виникнення стресу порозумівається в такий спосіб. Усі біологічні організми мають життєво важливий уроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Сильні зовнішні подразники можуть порушити рівновагу. Організм реагує на це захисно-пристосувальною реакцією підвищеного порушення. За допомогою порушення організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу. Якщо подразник не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Однак можливості організму не безмежні і при сильному стресовому впливі швидко виснажуються, що може привести до захворювання і навіть смерті людини.    

     Екстремальні ситуації впливають на людину по кілька разів на день, і в принципі стреси потрібні людині, тому що вони підвищують тонус. Однак якщо вони досягають визначеного критичного рівня, то діють не тільки на шкоду організмові, але і вашій активності. Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна — зростає ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується. На цьому і побудований психологічний тиск стресом. Коли в 1812 році французи, що відступали, потрапили в люті російські морози, для багатьох з них подібна екстремальна ситуація виявилася смертельною. І тут першорядне значення мало навіть не те, що у французів не було зимового одягу, а те, що в результаті тривалого стресу «поверхневі» резерви організму вичерпалися, а «глибокі» не встигли мобілізуватися. Звичайно, у повсякденному житті до цього не доходить, але знизити працездатність і сприйнятливість людини можна запросто. А зробити це можна по-різному. Відомо, що в кожної людини існує вроджене почуття небезпеки. А значить якщо впливати на людину голосним звуком, раптовим падінням, предметом що швидко наближається , яскравим спалахом світла або навіть несподіваним дотиком, можна порушити сприйняття і зменшити його чутливість. Наприклад, при сильному шумовому впливі (120 децибел і вище) можуть з'являтися головні болі, порушуватися рухи, людина буде не здатною аналізувати ситуацію і приймати рішення. У свою чергу мало інтенсивні звуки, створювані СВЧ-генераторами, можуть приводити до куди більш серйозних наслідків. Практично не сприймані нашим слухом вони можуть входити в резонанс із коливаннями внутрішніх органів людини і навіть приводити до серйозних патологічних змін в організмі. Якщо ж інтенсивність інфразвуку менше коливань людського мозку, то виникає панічний страх, губиться почуття контролю за ситуацією, зникає самообладання. Під впливом стресу в організмі відбувається розпад білків, зменшується кількість вітамінів А, Е, С. Людина, що переживає стрес, виглядає змарнілою, старшою за свій біологічний вік. В організмі відбувається «окислювальний стрес». Саме тому лікарі радять вживати антиоксидантні полівітамінні комплекси. Серед вітчизняних гарну репутацію мають «Квадевіт», «Ундевіт», «Декамевіт», харчова домішка – «Спіруліна». Дієтологи стверджують, що люди, які снідають регулярно, більш стійкі до стресів. Але чашка кави і бутерброд – не сніданок! Яблука, вівсянка, чай з ромашки – саме те, що треба. Не подобається – тоді гречка з молоком, два горіхи, напій з шипшини. Знов не до вподоби? Вибирайте салат з моркви та яблук, мюслі та зелений чай. І це не влаштовує? Оберіть свій варіант, але обов’язково включіть до нього свіжі овочі та фрукти, гарячу кашу, трав’яний або зелений чай. Психотерапевти радять під час стресу збільшити об’єм їжі саме за рахунок капусти, яблук або моркви, якщо вас заспокоює сам процес жування. Ви чекаєте на неприємну розмову? Повільно розсмокчіть банан. Якщо ви невиправний кавоман, і сама відмова від кави для вас є стресом, спробуйте пити каву з натуральним медом. Згодна, смак дещо специфічний, але можна вмовити себе, наводячи собі, рідному, такі докази, що ксантин, який сприяє підвищенню холестеролу в крові, та кофеїн, що збільшує нервову збудливість, потрапляючи в організм з кавою, нейтралізується медом.

 Стресовими станами будуть дії в разі необхідності самому швидко винести рішення, миттєва реакції в разі небезпеки, поведінка в ситуації, що несподівано змінилася. У стресовому стані важко здійснювати цілеспрямовану діяльність, переключення і розподілення уваги, виникає загроза загального гальмування чи повної дезорганізації діяльності. При цьому навички і звички залишаються без змін і можуть заступити усвідомлювані дії. За стресу можливі помилки сприйняття (наприклад, визначення чисельності супротивника, що несподівано з'явився), пам'яті (забування добре відомого), неадекватні реакції на несподівані подразники і т.д. А втім, у деяких людей незначний стрес може викликати приплив сил, активізацію діяльності, особливу ясність і чіткість думок, стенічні емоції. Наполеон писав пре одного зі своїх маршалів: «Ней мав розумове осяяння тільки серед ядер, у громі битви; там його окомір, його холоднокровність та енергія були незрівнянні, але він не умів так само добре готувати свої операції в тиші кабінету, вивчаючи карту». Не можна визначити наперед, чи викличе дана ситуація стресовий стан людини. Поведінка у стресовій ситуації багато в чому залежить від особистісних особливостей людини: • від уміння швидко оцінювати ситуацію; • від навичок миттєвої орієнтації за несподіваних обставин; • від вольової зібраності, рішучості, доцільності дій і розвитку витримки; • від наявного досвіду поведінки в аналогічних ситуаціях. Фрустрація як дезорганізація свідомості та діяльності Крайня невдоволеність, блокада прагнень, що викликають тривке негативне емоційне переживання, можуть стати основою фрустрації, тобто дезорганізації свідомості і діяльності. Не всяке невдоволення бажання, мотиву, мети викликає фрустрацію. Скажімо, студент спізнився на лекцію, не дістав квитка в кіно, отримав догану. Однак ці випадки не завжди дезорганізують свідомість і діяльність студента. Фрустрація може виникнути лише тоді, коли ступінь невдоволення вищий від того, ще людина може витерпіти. Фрустрація виникає в умовах негативної соціальної оцінки й самооцінки особистості, коли виявляються порушеними особистісно-значимі відносини. Фрустрації найчастіше піддаються емоційні натури, люди з підвищеною збудливістю, відсутністю гальмівних, врівноважувальних реакцій, незагартовані в «битвах життя», погано підготовлені до незгод, труднощів, з недостатньо розвиненими вольовими рисами характеру. Типовий приклад - розбещені діти. Фрустрація виявляється як озлобленість, пригніченість, повна байдужість до оточення, необмежене самобичування. Фрустрація може слабнути, щезати або посилюватися. Вона відбивається на випадкових людях, друзях, членах сім'ї. Як показують спостереження, агресивні реакції слабшають, якщо відразу після фрустрації створюються умови (психологічна релаксація) для виконання якоїсь захоплюючої, цікавої справи. У виховній роботі це - головний метод боротьби з агресивними реакціями.

 

 

 

 

 

 

 

2.Причини стресу 
 Стрес може бути викликаний чинниками, пов'язаними з роботою і діяльністю організації або подіями особистого життя людини. 
Організаційні фактори. 
 Розглянемо ті чинники, які діють всередині організації, які викликають стрес : 
1. Перевантаження або дуже мале робоче навантаження, тобто завдання, яке слід за-вершити за конкретний період часу. 
Працівникові просто доручили непомірну кількість завдань або необгрунтований рівень випуску продукції на даний період часу. У цьому випадку зазвичай виникає занепокоєння, фрустрація (почуття катастрофи), а також почуття безнадійності і матеріальних втрат. Одна-ко недовантаження може викликати точно такі ж почуття. Працівник, який отримує роботи, відповідної його можливостям, зазвичай відчуває фрустрацію, занепокоєння щодо своєї цінності і положення в соціальній структурі організації і відчуває себе явно невознагражденним. 
2. Конфлікт ролей. 
Конфлікт ролей виникає тоді, коли до працівника пред'являють суперечливі вимоги-ня. Наприклад, продавець може отримати завдання негайно реагувати на прохання клієнтів, але, коли його бачать розмовляє з клієнтом, то говорять, щоб він не забував заповнювати полиці товаром. 
Конфлікт ролей може також відбутися в результаті порушення принципу єдиноначальності. Два керівники в ієрархії можуть дати працівникові суперечливі вказівки. Наприклад, директор заводу може зажадати від начальника цеху максимально збільшити випуск продукції, у той час як начальник відділу технічного контролю вимагає дотримання стандартів якості. 
Конфлікт ролей може також виникнути в результаті відмінностей між нормами неформали-ної групи і вимогами формальної організації. У цій ситуації індивідуум може по-відчувати напругу і занепокоєння, бо хоче бути прийнятим групою, з одного боку, і дотримуватися вимог керівництва - з іншого. 
  
3. Невизначеність ролей. 
Невизначеність ролей виникає тоді, коли працівник не впевнений в тому, що від нього сподівання-ють. На відміну від конфлікту ролей, тут вимоги не будуть суперечливими, але і ухильні і невизначені. Люди повинні мати правильне уявлення про очікування керівництва - що вони повинні робити, як вони повинні робити і як їх після цього будуть оцінювати. 
4. Нецікава робота. 
Деякі дослідження показують, що індивідууми, які мають більш цікаву роботу, проявляють менше неспокою і менш схильні фізичним нездужанням, ніж займаю-щиеся нецікавою роботою. Однак погляди на поняття "цікава" робота у людей розрізняються ється: те, що здається цікавим або нудним для одного, зовсім не обов'язково буде інтерес-но іншим. 
5. Існують також і інші фактори. 
Стрес може виникнути в результаті поганих фізичних умов, наприклад, відхилень в температурі приміщення, поганого освітлення або надмірного шуму. Неправильні співвідношення між повноваженнями і відповідальністю, погані канали обміну інформацією в організації і необгрунтовані вимоги співробітників один до одного теж можуть викликати стрес. 
 
 Ідеальним буде таке положення, коли продуктивність знаходиться на можливо більш високому рівні, а стрес - на можливо більш низькому. Щоб досягти цього, керівники та інші співробітники організації повинні навчитися справлятися зі стресом в самих собі. Як же керувати, щоб підвищити продуктивність і знизити рівень стресу? 
 Люди, які страждають від надмірного стресу на роботі можуть спробувати застосувати наступні методи. 
 1. Розробіть систему пріоритетів у своїй роботі. Оцініть свою роботу наступним чином: "повинен зробити сьогодні", "зробити пізніше цього тижня" і "зробити, коли буде час". 
 2. Навчіться говорити "ні", коли досягнете межі, після якої ви вже не можете взяти на себе більше роботи. Поясніть своєму начальнику, що розумієте важливість завдання. Потім опишіть конкретні пріоритетні роботи, над якими в даний час працюєте. Якщо він наполягає на виконанні нового завдання, запитайте, яку роботу ви повинні відкласти до завершення нового завдання. 
 3. Налагодьте особливо ефективні та надійні відносини з вашим начальником. Зрозумійте його проблеми і допоможіть йому зрозуміти ваші. Навчіть вашого начальника поважати ваші пріоритети, вашу робоче навантаження і давати обгрунтовані доручення. 
 4. Не погоджуйтеся з вашим керівником або ким-небудь, хто починає виставляти протидії речові вимоги (конфлікт ролей). Поясніть, що ці вимоги тягнуть вас в протипожежні-неправдивих напрямках. Попросіть влаштувати нараду зі всіма зацікавленими сторонами, щоб з'ясувати питання. Не займайте звинувачувально-агресивної позиції; просто поясніть, які конкретні проблеми створюють для вас суперечливі вимоги. 
 5. Повідомте своєму керівникові або співробітникам, коли ви відчуєте, що очікування або стандарти оцінки вашого завдання не ясні (невизначеність ролей). Скажіть їм, що ви кілька невпевнені щодо ряду конкретних, пов'язаних із завданням питань і хотіли б мати можливість обговорити ці питання з ними. 
 6. Обговоріть почуття нудьги або відсутність інтересу до роботи зі своїм керівником. Ще раз зважте, не слід ставати в положення скаржиться. Поясніть, що ви прихильник вимагає віддачі сил роботи і хотіли б мати можливість взяти участь в інших видах діяльності. 
 7. Знайдіть щодня час для відключення і відпочинку. Закрийте на п'ять хвилин двері каж-ДОЕ ранок, підніміть і обіпріть на що-небудь ноги, повністю розслабтеся і викиньте робо-ту з голови. Зверніться до приємних думок або образів, щоб освіжити мозок. Ідіть час від часу з контори, щоб змінити обстановку або хід думок. 
 Не обідайте там і не затримуйтеся подовгу після того, як вам слід було б уже йти додому або зайнятися іншою роботою. 
 
 До інших факторів, пов'язаних зі зниженням ймовірності стресу, відносяться дотримання належного харчування, підтримання себе у формі за допомогою фізичних вправ і досягнення загальної рівноваги в житті. 
 
 Щоб управляти іншими, досягаючи при цьому високої продуктивності праці та низького рівня стресу, ми пропонуємо наступне. 
 1. Оцініть здібності, потреби та схильності ваших працівників і спробуйте вибрати об'єм і тип роботи для них, що відповідають цим факторам. Як тільки вони продемонструють успішні результати при виконанні цих завдань, підвищте їм робоче навантаження, якщо вони того бажають. У відповідних випадках делегуйте повноваження і відповідальність. 
 2. Дозволяйте вашим працівникам відмовлятися від виконання будь-якого завдання, якщо у них є для цього достатні підстави. Якщо необхідно, щоб вони виконали це завдання, поясніть, чому це потрібно, і встановіть пріоритети в їх роботі, щоб дати необхідний час та ресурси для виконання додаткового завдання. 
 3. Чітко опишіть конкретні зони повноважень, відповідальності і виробничих очіку-Сейчас. Використовуйте двосторонню комунікацію та інформацію своїх підлеглих (зворотний зв'язок). 
 4. Використовуйте стиль лідерства, відповідний вимогам даної ситуації. 
 5. Забезпечте належну винагороду за ефективну роботу. 
 6. Виступайте в ролі наставника по відношенню до ваших підлеглих, розвиваючи їх спосіб-ності та обговорюючи з ними складні питання. 
 Особистісні чинники. 
 На життєвому шляху нас чекає безліч подій і потрясінь, здатних викликати стрес. У більшості своїй вони є невід'ємною частиною нашого життя, тому хаті-жати їх або обійти просто неможливо. Важливо знати, які події і в яких випадках особливо стресогенних, - це допоможе пом'якшити негативні наслідки. 
 Отримані в результаті численних досліджень дані свідчать про оп-ределенной зв'язку між викликають стрес життєвими ситуаціями і початком розвитку різних захворювань. Вони дозволяють зробити висновок, що викликає стрес подія чи явище може бути одним з численних чинників нашого повсякденного життя, сприяють виникненню різних психічних відхилень і психосоматичних захворювань. 
 Вчені Холмс і Раге на основі багаторічних досліджень склали перелік найбільш часто зустрічаються змін в житті, що викликають стрес (Додаток 3). Кожне зазначене в цьому переліку подія має певну емоційну значимість у житті людини, що виражається в балах. Послідовність у цьому списку визначається на підставі значущості кожної події. Це допомагає провести аутоаналіз особистого стресу. 
 За допомогою цієї таблиці кожна людина, не володіючи спеціальними знаннями чи досвідом-те, чи може самостійно з'ясувати ступінь своєї опірності стресу або, навпаки, ранимість. Для цього необхідно уважно вивчити всі пункти переліку і відзначити для себе ті події, які за останні два роки відбувалися у вашому житті. Тепер зверніть увагу на кількість балів, якими оцінюється кожна ситуація, зазначена вами. Якщо якась ситуація виникала у вас частіше одного разу, то відповідну кількість балів слід помножити на дану кількість разів. Далі підсумуйте всі набрані вами бали за кожну ситуацію і знайдіть середнє арифметичне. Підсумкова сума не тільки виражає вашу ступінь стресового навантаження, а й одночасно визначає ступінь вашої опірності стресу. Велика кількість балів - це сигнал тривоги, що попереджає вас про небезпеку. Отже, вам необхідно терміново щось зробити, щоб ліквідувати стрес. 
 Якщо загальна сума балів знаходиться в проміжку від 150 до 199 балів, то у вас висока ступінь опірності стресу. Якщо від 200 до 299 - порогова опірність.

  Якщо ж ваша сума балів понад 300, то опірність низька і означає реальну небезпеку - вам загрожує психосоматичне захворювання, оскільки ви близькі до фази нервового виснаження. 
 
 Якщо ми знову переглянемо перелік життєвих ситуацій і подій, здатних ви-кликати стрес, то побачимо, що деякі з них є позитивними і сприятливо впливав-ють на наше життя (весілля, особистий успіх, народження дитини, успішна здача іспитів). Кро-ме того, протягом життя ми відчуваємо і інші позитивні відчуття: наприклад, ра-дость (закінчення школи, інституту, зустріч з друзями і рідними, перемога улюбленої команди), любов, творчий підйом (натхнення), досягнення визначного спортивного результату і т.п. Однак стресову напругу здатні викликати як позитивні, так і негативні ситуації. Щоб якось розрізняти джерела стресів, та й самі стреси, позитивні напів-чилі назва евстресс, негативні - дистрес, або просто стрес. 
 Деякі життєві ситуації, що викликають стрес можна передбачити. Наприклад, сме-ну фаз розвитку та становлення сім'ї або ж біологічно обумовлені зміни в організмі, характерні для кожного з нас. Інші ситуації несподівані і непередбачувані, особливо раптові (нещасні випадки, природні катаклізми, смерть близької людини). Існують ще ситуації, зумовлені поведінкою людини, прийняттям певних рішень, визна-ленним ходом подій (розлучення, зміна місця роботи або місця проживання і т.п.). Кожна з подібних ситуацій здатна викликати душевний дискомфорт. 
 У цьому зв'язку людині необхідні хороші адаптаційні здібності, які помо-гут пережити найважчі життєві ситуації, вистояти в самих жорстких життєвих досл-таніях. Ці адаптаційні здатності ми й самі можемо в собі виховати, і удосконалювати за допомогою різних вправ. Наведемо кілька висновків, які відповідають на питання, як можна своєчасно підготуватися до стресогенним події або життєвій ситуації і послабити їх негативний вплив на організм. 
 1. Перш за все необхідна достатня інформація про можливість настання подібні ситуацій. 
 2. Продумайте, як попередити конкретні життєві небезпеки, щоб не виникла Очікувана критична ситуація, або спробуйте знайти способи її пом'якшення. 
 3. Не поспішайте робити передчасні поспішних висновків, не приймайте рішень зопалу, у стані нервозності чи істерії, до того як очікувані події почалися. Не намагайтеся напередодні самої події, виходячи зі своїх припущень, робити поспішні висновки - адже у ваших думках і уяві вже є достатня кількість матеріалу, здатного продиктувати далеко не завжди правильне рішення. 
 4. Пам'ятайте, що більшу частину що викликають стрес ситуацій ви здатні вирішити самі, не вдаючись до допомоги фахівців. 
 5. Дуже важливо мати достатній запас енергії і сили волі для вирішення складних ситуацій - це одна з головних умов активної опірності стресу. По можливості не піддавайтеся паніці, не впадайте в безпорадність. Немає нічого гіршого, ніж, опустивши руки, підкоритися подіям. Навпаки, прагнете активно втручатися в ситуацію, що викликає стрес. 
 6. Вам необхідно зрозуміти і прийняти, що серйозні зміни, в тому числі і негативні, - невід'ємна частина життя. 
 7. Пам'ятайте, що стресогенним життєвими ситуаціями швидше і краще опановують ті, хто вміє використовувати методи релаксації. Це найнадійніший спосіб підготовки боротьби з ними. 
 8. Активний спосіб життя сприяє створенню в організмі захисного фону проти стресу, покращуючи тим самим діяльність адаптаційних організмів. Крім того, створюються сприятливі можливості для розвитку здатності до контролю своєї поведінки, своїх реакцій і для самостійного оволодіння стресом. 
 9. Для ослаблення негативного впливу стресової ситуації необхідні надійні емо-нальні тили, що допомагають знайти почуття впевненості в собі і забезпечують вам емоційну та моральну підтримку. 
 10. Подолати стресогенні життєві ситуації можуть допомогти деякі суспільні інститути: наприклад, дошкільні установи, курси майбутніх матерів, консультації для мо-лодих подружжя і т.д.