Фіскальні аспекти регулювання підприємництва в Україні

      

       

     Рисунок 2.2  Кількість малих підприємств у динаміці, одиниць 

     На  основі цих даних розрахуємо ланцюгові  прирости та середню геометричну. Використовуючи рівність (6) та дані табл. 2.1 визначимо за допомогою математичних функцій значення шуканого параметра, після нескладних обчислень ми отримали, що m = 0,031. Отже можна зробити висновок, що кожного року кількість підприємств зростала в середньому у 0,031 рази.  
 
 
 
 
 

     Таблиця 2.1

       Статистика кількості  малих  підприємств за період 2000-2011 рр.

Роки  проведення досліджень	Кількість малих  підприємств на Україні	Ланцюговий  приріст
2000	252440	-
2001	267860	0,061083822
2002	272400	0,016949153
2003	279920	0,027606461
2004	295180	0,054515576
2005	309020	0,046886645
2006	323820	0,04789334
2007	327100	0,010129084
2008	347380	0,061999389
2009	371440	0,069261328
2010	377940	0,017499462
2011	381560	0,00957824

 

     Отже  параметр  m  знайдено. Застосувавши метод найменших квадратів та рівність (8)  проведемо трендовий  аналіз відповідного співвідношення.

     Відповідно  до даних рис. 2.3 бачимо поступове зростання, спочатку з більшими темпами, а після 2009 року спадаючими, на що було наголошено при аналізі статистичних показників. Ми не проводили диференціації за ставками оподаткування та брали до уваги усіх суб’єктів: і фізичних, і юридичних осіб. Наступним кроком є обчислення відсоткової ставки  xn задля визначення значення параметра n,  для цього розглянемо дані у таблиці, див. (табл. 2.2).

     На  основі отриманого, використовуючи рівність (8), розрахуємо значення xn. Після обчислень  ми отримали x = 0,2057.  Отож перейдемо  до розрахунку коефіцієнта податкової регресії. 

     Користуючись  рівністю (7) ми отримаємо значення параметра  nсук (сукупне), що рівне 0,085. Дійсно, якщо розподілити значення пропорційно  до частки кожного податку у сукупній ставці, ми отримаємо деяке  n1= 0,02833.,  x1  = 0,06856,  піднісши  x1  до  n1,  отримаємо значення шуканої  усередненої ставки 0,926 ~ 9%,  від  якої варто відштовхуватися при  здійсненні податкового планування. Цей показник є доцільним для  використання лише після визначення ваги кожного податку у кошику сукупних податкових надходжень від суб’єктів спрощеної 

      

     Рисунок 2.3 Степенева залежність між обсягом реалізації продукції млн. грн. та кількістю суб’єктів господарювання

     Таблиця 2.2

     Частка  податкових платежів в обсязі виробленої продукції за період 2000-2011 рр.

Роки	Обсяг вироблених товарів, робіт і послуг	Податки та податкові  платежі,млн.грн.	ВідношенняF(x)/V(x)
2000	42460000	4779400	0,112562
2001	44300000	4949000	0,111716
2002	46220000	5112800	0,110619
2003	30600000	5215400	0,170438
2004	51680000	5397400	0,104439
2005	61400000	5448400	0,088736
2006	70420000	5893600	0,083692
2007	79800000	7393600	0,092652
2008	253420000	8542600	0,033709
2009	304380000	10624600	0,034906
2010	345020000	10828600	0,031385
2011	375380000	11068200	0,029485

 
 

системи оподаткування.

     Тобто науковці та політики не помилялися, плануючи податкові ставки для суб’єктів  малого підприємництва у Податковому кодексі[6]. 

     На  мою думку, якщо встановити податкові ставки на рівні 12%  – для суб’єктів підприємницької діяльності-юридичних осіб та 8%  – для приватних підприємців, та відповідно вищі межі оподаткування для платників фіксованого податку, це було б розумним кроком у теперішній ситуації економічної нестабільності, оскільки, зважаючи на стан зовнішнього боргу, податкові надходження зараз доцільно було б збільшувати. 

     Отже, продовжимо наші міркування щодо моделі ефективного фіскального регулювання  малого підприємництва та підтвердимо  табличні дані графічно. На рис. 2.4 закономірному зростанню ставки оподаткування відповідає кількісне зменшення суб`єктів господарювання, що зменшуються зростаючими темпами. Відповідно зниження податкової ставки супроводжується збільшенням кількості суб’єктів господарювання спадними темпами.

     Відповідно, під спадними та зростаючими темпами  розуміємо похідну –  приріст  значення функції, відповідно  до приросту значення аргументу.  Далі перейдем тепер до заключного аналізу базової рівності, про яку ми згадували на початку нашого дослідження. Для цього нам треба розрахувати відповідні значення, які подаємо у таблиці 2.3.

     Відповідно  нагадаємо, що знайдене значення параметра  активності суб’єктів m = 0,33, а це значить, що у середньому кількість господарюючих  суб’єктів кожного року в залежності від зміни ставки оподаткування  збільшується у 0,33 рази. Маючи m,  а  також попередньо обчислені параметри  n, xn, p,   та користуючись даними таблиці 2.3, можемо на підставі рівності (3) показати ступеневу залежність між ними на (рис. 2.5). Графічно рівність (3), та форма кривої на (рис. 2.5) ще

     

     Рис. 2.4 Залежність між сукупною ставкою  та кількістю суб`єктів оподаткування

раз підтверджують  теорію  «оптимістичних»  та «песимістичних»  кривих податкових надходжень Лаффера, що були запропоновані ним вперше у США ще у 1981 році [12, с. 36-39]. Зважаючи на дану залежність, можна стверджувати що вітчизняна економіка протягом останнього десятиріччя перебувала у фазі спаду, а тому

     Таблиця 2.3

     Частка  податкових платежів в обсязі виробленої продукції за 2000-2011 рр.

Роки	Кількість малих  підприємств на Україні	Обсяг вироблених товарів, робіт і послуг	Податки та податкові  платежі,млн.грн.	ВідношенняF(x)/V(x)	Добуток
2000	252440	42460000	4779400	0,112562	1429,76276
2001	267860	44300000	4949000	0,111716	1496,2067
2002	272400	46220000	5112800	0,110619	1505,74283
2003	279920	30600000	5215400	0,170438	2385,44897
2004	295180	51680000	5397400	0,104439	1541,41305
2005	309020	61400000	5448400	0,088736	1371,06235
2006	323820	70420000	5893600	0,083692	1355,05932
2007	327100	79800000	7393600	0,092652	1515,31739
2008	347380	253420000	8542600	0,033709	585,496091
2009	371440	304380000	10624600	0,034906	648,268846
2010	377940	345020000	10828600	0,031385	593,090413
2011	381560	375380000	11068200	0,029485	562,520964

 

форма кривої є увігнутою до початку  осі абсцис. 

     Отже, запропоновані математичні методи обчислення оптимальної ставки оподаткування  справдились та все ж таки відповідають реальності. Таким чином практичні  дані підтвердили їх правильність шляхом моделювання степеневих та логарифмічних  залежностей. Варто зазначити, що сутність оптимального фіскального регулювання  суб`єктів малого підприємництва, на прикладі нашого дослідження, полягає  у тому, аби не лише теоретично, на підставі емпіричних показників встановити певні ставки оподаткування, а й математично обґрунтувати їх доцільність.

       Отже, математичну модель ефективного  фіскального регулювання малого  підприємництва можна тлумачити  як особливий перетворювач (оператор) фінансово-господарських характеристик зовнішнього щодо неї соціально-економічного середовища.

     Підводячи підсумки, варто зазначити, що розвиток малого сектору економіки має  вагоме економічне та соціальне значення для країн з розвинутою ринковою та перехідною економікою, до яких належить, зокрема, і Україна. 

     Поява в останні роки в альтернативних фіскальних технологій для суб'єктів  малого бізнесу виявила багато нових  можливостей, а також поставила  перед науковцями та практиками багато серйозних завдань практичного спрямування. 

     Серед них найбільш вагоме місце посідає  необхідність розробки ефективної моделі, котра б дала змогу з високим  ступенем вірогідності відповісти на запитання доцільності переходу на такі спрощені схеми оподаткування  як для конкретних платників  –  суб'єктів малого підприємництва, так  і сектору малої приватної  економіки в цілому, та дала б  можливість спрогнозувати та обчислити  обсяги податкових надходжень до бюджету.  

      

     Рисунок 2.5 Залежність між обсягом оподаткування (тис. грн.), кількістю суб’єктів господарювання, обсягом виробленої продукції та сукупною ставкою оподаткування

     Створення такої моделі дозволило б не тільки відповісти на запитання: чи дійсно спрощений  режим радикально знижує податкове  навантаження на малий бізнес, чи може допоможе розрахувати потенційні втрати бюджету від його широкого впровадження та визначити, наскільки повинна  розширитись податкова база  –  фінансово-господарська діяльність малих  бізнес-структур, щоб перекрити таке зменшення надходжень у державну скарбницю.