Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва, перспективи подальшого розвитку в країні

- підвищено граничний  обсяг доходу, при якому можливе застосування спрощеної системи оподаткування (для фізичних осіб – з 500 тис. грн. до 3 млн. грн., для юридичних осіб – з 1 млн. до 5 млн. грн.);

- введено відсоткову  ставку єдиного податку: 3% від  доходу для фізичних осіб з  обсягом доходу до 3 млн. грн. за умови сплати ПДВ, 5% від доходу – без сплати ПДВ;

- скасовано обмеження  відносити на витрати платника  податку на прибуток витрати  на придбання товарів (робіт,  послуг) у фізичних осіб – платників  єдиного податку;

- надано фізичним особам  – платникам єдиного податку право реєструватись платниками ПДВ;

- скасовано 50-відсоткову  надбавку, що застосовується до  фіксованих ставок єдиного податку за кожного найманого працівника.

Окрім того, розроблено механізм спрощення адміністративних процедур і прийнято наступні рішення:

- скасувати щорічне  оформлення свідоцтва платника  єдиного податку (згідно з діючим  законодавством заява на застосування  спрощеної системи оподаткування  подається щорічно);

- скасувати авансові  внески для платників єдиного  податку, які сплачують податок за відсотковими ставками. Податок сплачуватиметься за даними декларації (відповідно до діючого законодавства – щомісяця авансовими внесками);

- встановити річний  звітний період для фізичних  осіб з незначним обсягом доходу (до 150 тис. грн.);

- надати право фізичним  особам, які не використовують  працю найманих осіб, не сплачувати  єдиний податок на час відпустки  протягом календарного місяця, а  також хвороби, підтвердженої  лікарняним листком, якщо вона  триває календарний місяць і  більше;

- встановити для фізичних осіб - платників єдиного податку (за винятком тих, які є платниками ПДВ) обов’язок щодо ведення книги обліку доходів (без обліку витрат).

Зважаючи на те, що існуюча  система оподаткування малого бізнесу  досить часто стала використовуватись для мінімізації податкових зобов’язань, у законодавство внесено такі зміни:

- подання платниками  податку на прибуток переліку  доходів та витрат у розрізі  контрагентів - платників єдиного  податку;

- встановлення вимоги  для фізичних осіб, які сплачують  податок за фіксованими ставками, щодо надання послуг виключно населенню та платникам єдиного податку;

- встановлення підвищених  ставок єдиного податку за  порушення умов застосування  спрощеної системи оподаткування;

- анулювання свідоцтва  платника єдиного податку при встановленні порушень.

Згідно із документом підприємницькою діяльністю за спрощеною  системою оподаткування можуть займатися  представники малого та середнього бізнесу чотирьох груп (див. рисунок 1.3).

До 1 групи належать фізичні  особи – підприємці, які :

• не використовують працю найманих осіб;
• здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню;
• обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 150 тис. грн.

Такі громадяни щомісяця повинні будуть сплачувати від 10 до 100 грн. податку.

До 2 групи належать фізичні  особи – підприємці, які :

• здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства;
• річний обіг коштів не перевищує 1 млн. грн. ;
• кількість найманих осіб не перевищує 10 осіб.

 

 

Рис. 1.3. Групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему

Такі громадяни щомісяця повинні будуть сплачувати від 20 до 200 грн. єдиного податку залежно  від того, яке рішення ухвалить місцева рада.

До 3 групи належать фізичні  особи – підприємці, які :

• не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• річний обсяг доходу не перевищує 3 млн. грн.

Для таких громадян розмір сплачуваного єдиного податку становитиме 3% з урахуванням ПДВ або 5% без урахування ПДВ.

До 4 групи включено юридичних  осіб – суб’єктів господарювання будь-якої організаційно – правової форми, у яких :

• річний обсяг доходу до 5 млн. грн. ;
• середньооблікова кількість найманих працівників до 50 осіб.

Для таких юридичних осіб розмір сплачуваного єдиного податку становитиме 3% з урахуванням ПДВ або 5% без урахування ПДВ.

Не можуть бути платниками єдиного податку 10 категорій підприємців  які здійснюють діяльність у сфері  азартних ігор; обміну валюти, виробництва, експорту, імпорту і продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів у ємностях до 20 л, а також пива і вина); діяльність з проведення гастрольних заходів; видобуток і реалізацію корисних копалин.

При цьому платник  єдиного податку зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок на загальних підставах.

Платник єдиного податку  — юридична особа, не є платником  таких податків і зборів:

• податок на прибуток підприємств. При цьому така особа не звільняється від нарахування та сплати авансового внеску із податку на прибуток при виплаті дивідендів;
• ПДВ з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території;
• земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;
• плата за користування надрами;
• збір за спеціальне використання води;
• збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
• збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (колишня плата за патент).

Виходячи з цього платники єдиного податку зобов'язані сплачувати такі загальнодержавні та місцеві податки (збори):

1. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
2. екологічний податок;
3. рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами і нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
4. рентну плату за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
5. збір за користування радіочастотним ресурсом України;
6. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
7. мито;
8. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками

Підприємцю все рівно  прийдеться сплачувати єдиний соцвнесок (який не може бути менший 34,7% від мінімальної зарплати, зараз 398,01 гривні).

Отже, застосування спрощеної  системи оподаткування, обліку та звітності  надає суб'єкту малого підприємництва низку переваг:

• спрощення процедури і порядку реєстрації платника податку. Суб'єкти малого підприємництва можуть перейти на сплату єдиного податку як з початку року, так і з початку будь-якого кварталу;

- значно спрощуються  розрахунки, пов'язані з визначенням  сум податків;

• замість різноманітних форм податкової звітності за податками та зборами, які заміщуються єдиним податком, заповнюється одна форма звітності – розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою, що подається до податкового органу раз на квартал;
• спрощується ведення поточного бухгалтерського обліку та форм фінансової звітності, що передбачена Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
• надається право вибору сплати ПДВ.

Проте, поряд з перевагами спрощеної системи оподаткування  суб'єктів малого підприємництва, існують і певні вади, що стримують розвиток малого підприємництва в Україні, зокрема:

1. обмеження обсягів виручки суб'єктів малого бізнесу, які дають право використовувати спрощену систему оподаткування;
2. суми єдиного податку фізичної особи-платника податку сплачуються авансом за звітний період (квартал). При цьому не враховують, чи буде фактично отримано дохід від здійснення такої діяльності за звітний період;
3. елемент подвійного оподаткування в спрощеній системі за ставкою 6 % за умови сплати ПДВ. Оскільки 6 % податку нараховується виходячи з виторгу включаючи ПДВ, яка надходить від покупців на поточний рахунок чи в касу підприємства, а це економічно неправильно.

Підприємство може перейти  на спрощену систему оподаткування  зареєструвавшись платником єдиного податку, якщо виконується низка вимог, визначених законодавством.

За 12 років існування спрощеної системи оподаткування кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 14 разів (з 95 тис. осіб до 1304,5 тис. осіб), а надходження до бюджету від сплати єдиного податку зросли в 32 рази (з 127 млн. грн. в 1999 році до 4107,6 млн. грн. в 2012 році). При цьому, суб’єкти – "спрощенці" створили понад 1,2 млн. робочих місць.

Після прийняття Податкового кодексу  єдиним шляхом розв’язання проблеми спрощеної системи оподаткування є розроблення закону або розділу в Кодексі про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Так, законодавчого регламентування потребують:

• види діяльності, що можуть здійснюватись при застосуванні спрощеної системи оподаткування. При визначенні цих видів слід враховувати, що метою системи є соціальна спрямованість;
• база оподаткування єдиним податком (визначення коштів, які включаються до складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
• розмір ставок єдиного податку. Доцільно передбачити прогресивну шкалу ставок єдиного податку;
• особливості сплати податків та зборів (обов’язкових платежів);
• порядок видачі та анулювання Свідоцтва про сплату єдиного податку;
• порядок сплати пенсійних та страхових внесків платниками єдиного податку має здійснюватись на загальних підставах відповідно до законодавства з питань пенсійного та соціального страхування;
• особливості перевірки фінансово-господарської діяльності платників єдиного податку;
• відповідальність за порушення норм закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.

Продуктивним могло  би бути використання зарубіжного досвіду, зокрема країн Європейського Союзу, де спрощені системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва набули поширення в інших формах державної підтримки, а саме:

• звільнення окремих видів підприємств від необхідності ведення звітності про результати господарської діяльності та запровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку і звітності;
• запровадження спеціальних режимів оподаткування податком на додану вартість деяких видів операцій, характерних для фермерських господарств і сільськогосподарських кооперативів та ін.

Такі підходи передбачають здатність через механізм малого бізнесу у повній мірі вирішувати проблеми зайнятості населення, скорочувати  рівень безробіття, створювати нові робочі місця та задовольняти пропозицію на ринку праці, особливо в умовах виходу з фінансової кризи та дефіциту робочих місць.

 

РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2009 – 2011 РР. ПІД ВПЛИВОМ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ

2.1. Оцінка податкових надходжень до Чернігівського обласного бюджету  у 2009 – 2011 роках

Здатність місцевих органів влади ефективно формувати  та використовувати обмежені фінансові  ресурси держави є запорукою  соціально-економічного розвитку не лише кожного окремого регіону, а й  держави в цілому. У рамках проекту  було здійснено аналіз доходів місцевих бюджетів на рівні Чернігівської області, Чернігівського району та міста Чернігів.  

Загальний обсяг доходів Чернігівського обласного бюджету протягом 2009-2011 років збільшився з 1240118,0 тис. грн. до 4071580,2 тис. грн., а темп їх росту становить 328,3%. Дане зростання обумовлено переважно зростанням загального фонду Чернігівського обласного бюджету з 1044150,6 тис. грн. в 2009 р. до 3702835,3 тис. грн. в 2011 році. Темп росту загального фонду Чернігівського обласного бюджету протягом 2009-2011 років становить 354,6%. Зростання загального фонду Чернігівського обласного бюджету передусім обумовлено значним зростанням обсягу офіційних трансфертів протягом 2009-2011 років з 822909,3 тис. грн. в 2009 році до 2 486 998,0 тис. грн. в 2011 році,  темп росту яких становить 302,2%. Значний обсяг трансфертів в структурі доходів Чернігівського обласного бюджету підтверджує його значну залежність від фінансових ресурсів Державного бюджету України. Спеціальний фонд Чернігівського обласного бюджету протягом 2009-2011 років збільшився на 190777,5 тис. грн., темп росту становить 188,1%, але він є значно меншим за темп росту загального обсягу доходів обласного бюджету.  Співвідношення питомої ваги доходів загального та спеціального фондів Чернігівського обласного бюджету протягом 2009-2011 років становить 90% до 10% відповідно. Питома вага місцевих податків і зборів в структурі доходів Чернігівського обласного бюджету протягом 2009 – 2011 років збільшилась з 1,13% до 1,23%.