Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва, перспективи подальшого розвитку в країні

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ  СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛИХ  ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Вітчизняна практика та світовий досвід вказують на необхідність вдосконалення існуючої системи  оподаткування малого бізнесу в  Україні. При цьому часто на перше  місце виступають побоювання щодо можливості зменшення податкових надходжень до бюджету.

Важливим завданням є запозичення досвіду країн ЄС у сфері оподаткування та впровадження перспективних моментів до чинного податкового законодавства.

Розвиток малого підприємництва в Італії стимулюється через звільнення підприємств від сплати податків. Так, новостворені дрібні промислові підприємства південних районів Італії упродовж 10 років узагалі не платять податок на прибуток і місцевий податок на прибуток. Реінвестований у ці райони прибуток також звільнений від місцевого податку на прибуток. Тут також не стягуються й поземельні реєстраційні та іпотечні податки на вартість землі, придбаної під будівництво промислових підприємств. Купівля послуг, що сприяють зростанню продуктивності праці, впровадженню передової технології, знаходженню нових ринків збуту продукції, підвищенню її якості, супроводжується зниженням податкових платежів (до 40-50% затрат на такі цілі залежно від величини підприємства). Заохочуються й науково-дослідні роботи (до 30% затрат звільняються від податку). Пільгове оподаткування діє і для створених з метою модернізації дрібних підприємств фінансових компаній. З 2003 року уряд зменшив ставку корпоративного податку з 36% до 34%.

У Нідерландах ставки податку на прибуток диференційовані, основна ставка у зв'язку з податковою реформою 2001 року була знижена з 35% до 34,5%, проте перші 22689 євро прибутку оподатковуються за ставкою 29%. Залежно від типу доходу (прибутку) ставки податку на прибуток варіюються від 25% до 52%. У Нідерландах результати діяльності приватних підприємців оподатковуються податком на прибуток, ставки якого прогресивні і змінюються з 32,35% до 52% та мають чотири діапазони диференціації.

Податковий стимул, від  якого більшою мірою можуть виграти  малі підприємства, полягає в тому, що підприємство може зменшити свій оподатковуваний дохід на деяку частину від суми коштів, які вкладено в певні капітальні активи, у тому числі зароблених самостійно.

У Франції арсенал  податкових інструментів для стимулювання розвитку малого бізнесу досить розмаїтий.

До них належать численні податкові знижки та пільги, які полегшують умови діяльності підприємницьких структур на важливих етапах їхнього розвитку. Серед заходів податкового характеру слід вказати на такі:

- повне звільнення  нових підприємств від податків  на прибуток протягом перших двох років роботи, на 75% - на третьому році, на 50% - на четвертому і 25% - на п'ятому; звільнення упродовж перших двох років роботи від сплати податку на забудовану територію, професійного податку тощо; знижки для підприємств, які мають намір працювати на іноземному ринку; знижка на науково-дослідні витрати; режим прискореної амортизації для устаткування; знижка на витрати, пов'язані з професійною підготовкою кадрів, тощо.

Французьке податкове  законодавство передбачає застосування режиму спрощених і звичайних  податків для малих підприємств. Застосовуваний режим залежить від обороту платника податків, який диференціюється залежно від виду діяльності.

Для торговельних операцій дохід зменшується на 70%, у сфері  надання послуг - на 50%, для інших  видів діяльності - на 35%. Порівняно із "драконівським" нормативним методом списання витрат, який діє в Україні (для торговельних операцій витрати списуються в розмірі 25% від обороту), французький - гуманніший щодо фізичних осіб - підприємців. Суми після відрахувань оподатковуються звичайним прибутковим податком на фізичних осіб за встановленою ставкою. До того ж платнику податків необхідно лише заповнити та подати декларацію про свої доходи до податкового відомства. Податкове відомство саме проводить відповідні вирахування і визначає розмір податку, який потім сплачує підприємець.

Нині, коли Україна приєдналася  до Світової організації торгівлі й  спрямовує свої зусилля на інтеграцію до Європейського Союзу, надзвичайно  актуальним для малих підприємств  України є здійснення відповідної підготовки до успішної роботи в нових умовах.

Підтримка становлення  та розвитку малого бізнесу в Україні  є одним з визначальних пріоритетів  державної політики з перших років  економічних реформ. Вагома роль малих  і середніх підприємств у забезпеченні конкурентного середовища, гнучкості національної економіки, зайнятості та доходів населення здобула широке визнання на всіх рівнях та знайшла свій вияв у здійсненні спеціальних заходів державної політики щодо підтримки розвитку малого бізнесу в Україні.

Проте дієвість заходів політики підтримки малого і середнього бізнесу виявилася недостатньою. Малі й середні підприємства в Україні продовжують стикатися з суттєвими перешкодами власному розвитку як на рівні державної політики, так і на рівні ринкового середовища. Можна стверджувати, що підприємства цієї сфери поки що не посіли належного місця у структурі національної економіки. Відтак побудова моделі економічного розвитку, яка передбачала б максимально можливе поширення позитивних тенденцій економічної динаміки на всі складові економічної системи, поки що залишається серед визначальних завдань державної економічної стратегії.

Досвід розвитих країн  показує, що малий бізнес грає дуже і дуже велику роль в економіці, його розвиток впливає на економічний  ріст, на насичення ринку товарами необхідної якості, на створення нових  додаткових робочих місць, тобто  вирішує багато економічних, соціальних і інших проблем. У всіх економічно розвитих країнах держава надає велику підтримку малому бізнесу, дієздатне населення усе більше і більше починає займатися малим підприємництвом.

На сьогоднішній день у найбільш розвитих країнах Заходу малі фірми складають 70-90% від загального числа підприємств. Для порівняння можна взяти, наприклад, США – де в дрібному підприємництві зайнято 53% усього населення, Японію – з її 71,7% і країни ЄС, де на аналогічних підприємствах трудиться приблизно половина працюючого населення. Тільки ці цифри говорять про величезну важливість підприємств малого бізнесу для економіки цих країн. Про ефективність цих фірм говорить той факт, що на 1$ витрат вони впроваджують у 17 разів більше нововведень і розробок, чим великі підприємства, що дають життя лише 10% нових технологій, інші 90% упроваджують малі підприємства.

Нарешті, розвиток малого бізнесу необхідно тільки тому, що він дає життя старим великомасштабним підприємствам і в союзі з  ними одержує значну вигоду як для  себе, так і для ринкової економіки в цілому.

В Україні починаючи  відбувається систематичне збільшення суб’єктів малого підприємництва, як за рахунок збільшення кількості  фізичних осіб - підприємців (в більшій  частині), так і за рахунок малих  підприємств та фермерських господарств. Що ж до кількості зайнятих у суб’єктів малого підприємництва, то спостерігається збільшення абсолютних показників, і в основному, це зростання відбувається за рахунок малих підприємств та фізичних осіб підприємців.

Податковим кодексом передбачено тимчасове існування спрощеної системи оподаткування за єдиним податком, до моменту прийняття законодавчо-нормативного документу, що буде регулювати оподаткування малого бізнесу, більш того, ним створюється більше податкове навантаження на малий бізнес ніж раніше, а можливості співпраці малих підприємств з середніми та великими значно скорочуються, в наслідок низки нововведень, що знайшли місце в Податковому кодексі. Отже, ситуація щодо розвитку малого підприємництва та усунення основних недоліків з боку законодавства триває. На сьогоднішній день більше 51% суб’єктів малого підприємництва використовують альтернативні системи оподаткування однією з яких (та найбільшою за кількістю зареєстрованих юридичних і фізичних осіб серед таких суб’єктів малого підприємництва) є єдиний податок. Тому основними шляхами покращення стану та розвитку малого підприємництва в Україні є: створення законодавчо-нормативної бази зі сприятливими умовами розвитку малого бізнесу, а також вдосконалення податкової політики та забезпечення функціонування спрощеної системи оподаткування, більш того, таке вдосконалення має відбутися як найшвидше.

Таке вдосконалення  має відбуватися шляхом внесення відповідних змін до податкового  законодавства. Насамперед, слід дозволити  фізичним особам-підприємцям, які працюють на єдиному податку, працювати із юридичними особами. Такі заходити сприятимуть стимулюванню розвитку малого підприємництва, адже більшість із таких підприємців працюють в основному із юридичними особами.

Наступним кроком має стати подальше впровадження дерегуляції, а також системи державного кредитування суб’єктів малого та середнього бізнесу.

 У законопроектах  доцільно передбачати такі положення  про спрощену систему оподаткування:

- єдиний фіксований  податок поширити також і на фермерів, що проводять господарську діяльність без найму робочої сили і з наймом на сезонні роботи (для збору врожаю);

- не вводити книги  обліку для фізичних осіб-підприємців  із фіксованою ставкою податку;

- обов’язковий податковий  період звітності для підприємців, які працюють на фіксованому податку встановити строком 1 рік.

Отже, влада і підприємці мають шукати оптимальних варіантів  для налагодження співробітництва.

Після прийняття Податкового  кодексу єдиним шляхом розв’язання  проблеми спрощеної системи оподаткування є розроблення закону або розділу в Кодексі про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Так, законодавчого регламентування потребують:

1. види діяльності, що можуть здійснюватись при застосуванні спрощеної системи оподаткування. При визначенні цих видів слід враховувати, що метою системи є соціальна спрямованість;
2. база оподаткування єдиним податком (визначення коштів, які включаються до складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
3. розмір ставок єдиного податку. Доцільно передбачити прогресивну шкалу ставок єдиного податку;
4. особливості сплати податків та зборів (обов’язкових платежів);
5. порядок видачі та анулювання Свідоцтва про сплату єдиного податку;
6. порядок сплати пенсійних та страхових внесків платниками єдиного податку має здійснюватись на загальних підставах відповідно до законодавства з питань пенсійного та соціального страхування;
7. особливості перевірки фінансово-господарської діяльності платників єдиного податку;
8. відповідальність за порушення норм закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.

Реформування спрощеної  системи оподаткування має особливе значення для створення сприятливого бізнес-середовища в Україні в частині державної підтримки малого бізнесу. Ця система забезпечила динамічний розвиток малого підприємництва та стабільні надходження до бюджету, що свідчить про адаптованість та прийнятність її для значної категорії суб’єктів підприємницької діяльності.

ВИСНОВКИ

У дослідженні поглиблено теоретичні засади систем оподаткування суб’єктів малого підприємниці та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в обґрунтуванні концептуальних засад розвитку спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва в Україні, впровадження якої дозволить гармонізувати інтереси суспільства, держави і малого бізнесу та підвищити ефективність її функціонування.

Дослідженнями впливу податкової політики на розвиток малого бізнесу  доведено, що податкова політика у  сфері малого підприємництва повинна носити переважно стимулюючий характер.

Аналіз альтернативних та загальної систем оподаткування  дозволив встановити доцільність і  необхідність існування таких альтернатив, головною метою яких є стимулювання економічного зростання та ділової активності малого підприємництва.

Розроблено методичні  рекомендації для визначення рівня  податкового навантаження та його впливу на суб’єктів малого підприємництва, по оподатковуються за спрощеною  системою оподаткування, а саме на: кількість найманих працівників, обсяги реалізованої продукції, кількість таких підприємств та надходження до бюджету, а також негативний вплив податкового навантаження на кількість безробітного населення у країні.

Систематизація зарубіжного досвіду оподаткування суб'єктів малого підприємництва дозволила пропонувати основні важелі та стимули, що сприятимуть підвищенню ефективності діяльності суб’єктів малого підприємництва. Запропоновано засади розвитку спрощеної системи оподаткування, що базуються на парадигмі існування альтернативних систем оподаткування та включають визначення загальної мети, застосування важелів і стимулів, які будуть сприяти підвищенню ефективності діяльності суб'єктів малого підприємництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.zakon3.rada.gov.ua.

2. Бюджетний кодекс  України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу. - http://www.zakon3.rada.gov.ua.

3. Податковий кодекс України № 727/98 від 22.12.2011;- [Електронний ресурс]. – Режим доступу. -  http://www.zakon.rada.gov.ua.