Бальнеологічні курорти Закарпаття

 

 

 

У Тячівському районі (села Теребля, Нересниця та стм. Солотвино) розташовані відомі лікувальні солені озера, найвідоміше серед них - озеро Кунігунда. Встановлено, що вода озер за складом належить до бромних хлоридно- натрієвих субтермальних слабокислих розсолів із загальною мінералізацією від 73 до 275 г/л, чим наближається до мінералізації Мертвого моря (Ізраїль, 300 г/л), викликає аналогічне відчуття розслабленості й невагомості тіла під час занурення. Сучасні дослідження та минулий досвід показують, що ропу й мул озера можна ефективно використовувати для грязелікування, бальнеотерапії (ропні ванни), таласотерапії (купання в озері) хворих із захворюваннями опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, шкіри, особливо псоріазу, гінекологічних захворювань.

Практично всі курорти Закарпатської області мають чітко виражену спеціалізацію. Проте одним із найвідоміших є курорт у с. Солотвино Тячівського району, де діє єдина в Україні алергологічна лікарня, оздоровчі «палати» якої розташовані під землею у соляних шахтах. Основним методом лікування є спелеотерапія - метод немедикаментозної реабілітації та лікування захворювань органів дихання, в основу якого покладено використання мікроклімату підземних об'єктів (соляних шахт і карстових печер). Нині лікарня є найбільшим у світі подібним закладом. Вражає і ефективність лікування: 80-85% серед дорослих і 9095% серед дітей. Протягом року заклад, розрахований на 260 ліжко-місць, приймає 5 тисяч хворих, з яких 1,5 тис. - діти. Загалом ефект такого лікування уже відчули на собі близько 90 тис. пацієнтів [4].

 

1.3. Формування основного та додаткового  комплексів послуг

Основним комплексом послуг даного туру повинен стати комплекс оздоровчих бальнеологічних процедур. Лікувальний туризм має ряд своїх особливостей, які впливають на його успішне функціонування:

• багатофункціональність сучасних курортів сприяє зростанню їх популярності;
• тривалий курс лікування (в середньому 5-7 днів). Передбачається, що відпочиваючий (або група відпочиваючих) потребуватиме ряд додаткових послуг: розважальних, екскурсійних, харчування та ін. Це дозволить збільшити об’єми надходжень від їх надання;
• платоспроможність більшості відпочиваючих та бажання гарно провести час;
• популярність курортного лікування;
• збільшення кількості людей літнього віку (особливо за кордоном), що є основними споживачами даного виду послуг;
• порівняно невеликий термін окупності від вкладень в матеріально-технічну базу закладу, освоєння нових рекреаційних територій та надання нових видів лікувально-профілактичних послуг;
• при належному рівні обслуговування значна ймовірність повторного приїзду відпочиваючих та поширення ними сприятливої для закладу інформації. Даний чинник сприятиме в подальшому збільшення кількості числа приїжджих.

Для організації курортно-лікувального туризму важливим є цілющий клімат, наявність лікувальних джерел і грязей, мальовничих природний й садово-паркових ландшафтів. Закарпатська область - найвідоміша здравниця України, що має надзвичайно вигідне економіко- географічне розташування, багату та різноманітну природно-ресурсну базу, найбільші на Україні запаси мінеральних вод усіх відомих типів, а також гідромінеральні та бальнеологічні поклади, які є основою для розвитку санаторно-курортної справи. Регіон розміщений у сприятливому кліматичному поясі, практично всю його територію займають мальовничі природні ландшафти, збереглася по своєму унікальна та багата історико-культурна спадщина. Це все, а також традиційна гостинність місцевого населення та схильність до підприємництва сприяють створенню сучасної туристичної індустрії для всієї Європи та СНД, що буде надзвичайно економічно вигідно для регіону, та сприятиме покращенню добробуту місцевого населення.

Враховуючи наявний в регіоні природно-рекреаційний, соціально-економічний, трудовий потенціал, одним з стратегічних напрямів розвитку території повинно стати освоєння рекреаційного потенціалу, а також приведення наявних санаторно-курортних та оздоровчих закладів регіону до європейських стандартів. Згідно зі шкалою оцінки клімату рекреаційних районів територія області дістала оцінку «найкраща» за сумарною тривалістю сприятливих для відпочинку періодів. У мережу санаторно-курортних та оздоровчих закладів області станом на 1 жовтня 2009 року [2] увійшли 20 санаторіїв, 7 санаторіїв-профілакторіїв, 28 баз відпочинку, по одному пансіонату з лікування та відпочинку, одна курортна поліклініка та один дитячий оздоровчо-санаторний позаміський заклад цілорічної дії. Шосту частину перерахованих об’єктів зосереджено у Свалявському районі, 15% - у Мукачівському та по 11,7% - у Виноградівському та Хустському районах.

На сьогоднішній день в Закарпатті діє багатофункціональна система санаторно-курортного обслуговування. Санаторно-курортне лікування на основі кліматичних і бальнеологічних природних ресурсів здійснюють санаторії, санаторії-профілакторії, лікувальні бази, пансіонат з лікуванням. Проте порівняльний аналіз лікувальних ресурсів і можливостей місцевих курортів та їх головних східноєвропейських конкурентів – Карлових Вар, відомих бальнеокурортів Угорщини та ін. показує значне відставання вітчизняних курортів як по рівню розвитку курортно-туристичної інфраструктури, сервісу, так і по наявності культурно-розважальних програм відпочиваючих.

Переважними країнами, з яких приїжджали оздоровлюватися туристи, є країни СНД. Це значною мірою пов’язано з тим, що Закарпаття здавна було відоме як всесоюзна здравниця.

 

 

 

 

Таблиця 1.2.

Розподіл за країнами іноземних громадян, оздоровлених протягом 2007/2008 років у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Закарпатської області [2]

Країна	Кількість оздоровлених іноземців, осіб	Кількість фактично проведених ліжко-днів (людино-діб)
		усього	у середньому на 1 особу
Російська Федерація	1665	23956	14,4
Республіка Молдова	121	1146	9,5
Німеччина	112	761	6,8
Білорусь	107	1373	12,8
США	101	1096	10,9
Азербайджан	32	393	12,3
Словаччина	28	45	1,6
Польща	27	82	3,0
Угорщина	22	368	16,7
Австрія	11	49	4,5
Усього	2313	30217	13,1

Отже, область має давні традиції розвитку санаторно-курортних послуг. Проте на сьогоднішній день матеріально-технічна база галузі є застарілою, а низька пропускна спроможність, застаріле обладнання та часто завищені ціни роблять галузь неконкурентоспроможною навіть при порівняно високій кваліфікації персоналу. Тому на сьогоднішній день існує об’єктивна необхідність у зміні пріоритетів управління та приведення галузі до європейських стандартів.

На даний час найбільш доцільно орієнтуватися на споживачів з Росії, Молдови, Білорусі, тобто найближчих країн СНД, оскільки саме з цих країн найбільша кількість приїжджих з метою оздоровлення.

Щодо іноземних туристів, то тут необхідно відмітити, що значний рівень конкуренції становлять європейські країни. Європа є основним туристичним регіоном у світі, а також є лідером серед регіонів світу за розвитком санаторно-курортного туризму. Проте це не означає, що про іноземного споживача можна забути. Іноземних туристів найбільше відштовхує негативна репутація України в плані комфортабельного перебування й сервісного обслуговування. Якщо на території Закарпаття функціонують сучасні готельно-ресторанні комплекси, урізноманітнюються послуги, які вони пропонують, покращується матеріально- технічна база наявних турбаз, то в галузі санаторно-курортного лікування ситуація виглядає не так оптимістично. Значною мірою це пов’язано з тим, що наявні заклади галузі відносяться до різних відомчих управлінь, проте останнім часом відкриваються сучасні багатопрофільні курорти (здебільшого приватної форми власності), наприклад, термальний багатопрофільний курорт «Теплиця» (м. Виноградово), де основним природо-лікувальним фактором якого є термальні і мінеральні води. Схожа модель розроблена на базі природних ресурсів смт Солотвино та прилеглої курортної зони і базується на комплексному використанні ропи та грязей Соляних озер, родовищ мінеральних вод. Можливості для створення подібних багатопрофільних курортів є на курортах «Карпати» (Мукачівський р-н), «Шаян» (Хустський р-н), в Ужгородській курортній зоні та ін. Отже, потенціал для створення й успішного функціонування лікувального туризму на Закарпатті достатній. В подальшому доцільно:

• модернізувати матеріально-технічну базу наявних санаторно-курортних комплексів;
• забезпечити сучасне медичне обладнання;
• створювати багатопрофільні курорти на основі використання природних бальнеологічних ресурсів, якими багата область;
• забезпечити комфортабельність перебування й високий рівень сервісу;
• потужна рекламна кампанія.

Реалізація даних заходів дозволить популяризувати лікувальний туризм регіону як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Закарпатська область також багата на соціально-рекреаційні ресурси, до яких вналежать: культурні об’єкти, пам’ятки архітектури, замки та фортифікаційні споруди, етнографічні музеї, місця, пов’язані із життям та перебуванням видатних діячів. Цей чинник дає змогу поєднувати курортний відпочинок із пізнавальним туризмом, що також можна успішно використати під час розробки туру.

1.4. Експериментальна перевірка  туру

Експериментальна  перевірка нового туру – це заключний  етап на якому готовий тур повинен  бути апробований, і включає в  себе наступні етапи:

І етап: проводяться дослідження з розробки нового туру, товару. Ця робота провадиться групою економістів, соціологів, архітекторів і спеціалістів туризму. На даному етапі проводяться дослідження попиту, ринку; розробляються концепції і програми турів; йде економічна і цінова проробка.

ІІ етап: проводиться експериментальна оцінка розробленої послуги або туристського продукту. Для цього необхідно дотримання таких умов: розробка туру, послуги, товару здійснюється в «натуральний розмір» (експеримен-тальний заїзд, пілоти-групи і т.п.); рекламування й ознайомлення (презентація, реклама, інформація) здійснюються у відповідних масштабах; приділяється визначений ліміт часу, для того, щоб простежити за популярністю запропонованої туристської послуги або продукту (відкликання туристів, заявки клієнтів).

ІІІ етап: здійснюється впровадження експериментальної перевірки тур продукту, проробка технологічної документації (картки туристських маршрутів, договори, графіки заїздів, програми обслуговування, путівки, договори з клієнтами, ваучери й ін.), модернізація робочих місць і навчання кадрів.

IV етап: формується система управління виробництвом і збутом нового тур продукту, що забезпечує його реалізацію і постійну модернізацію відповідно до запитів клієнтури.

Визначається  та корегується:

1. Складається з послуг, що увійшли до туру.
2. Процес реалізації туру.
3. Робота персоналу який пов'язаний з продажами туру.
4. Готовність рекламної інформації.
5. Організаційна взаємодія всіх служб і підрозділів туристичного підприємства.

Розділ ІІ.  Технологія формування та виробництва туру «Бальне-ологічні курорти Закарпаття»

2.1. Загальна технологічна  характеристика туру

Пропонуємо тур «Бальнеологічні куророти Закарпаття», який ввключатиме лікувально-оздоровчі процедури і ознайомлення із краєзнавчими особливостями регіону.

Маршрут туру: Київ – Ясиня – Рахів - Солотвино  – Яремче – Ворохта - Буковель –  Кременець - Київ

У програмі туру: Солоні озера в Солотвино,  Яремче,  камінь і тропа Довбуша, Буковель, Ворохта, катання на лижах  в Драгобраті, долина крокусів і  високогірні озера, водоспади: Труфанець  і Пробій, географічний центр Європи, музей Колиба гуцульського побуту, мінеральні джерела, високогірні озера, прадавнє місто Кременець, гора Бона і замок - XVII-XVIII ст.

Тривалість  туру: 5 днів

Дата  виїзду: з 08.05.2012 по 12.05.2012

У цьому  турі у Вас буде унікальна можливість викупатися в солоних озерах і  покататися на лижах в Драгобраті, ознайомитися із культурно-краєзнавчими цінностями Закарпатського регіону. Що стосується пропонованої бальнеологічної  рекреації туру, то варто зазначити  що в смт. Солотвино, на кордоні з  Румунією є теплі соляні озера  аналогічні ізраїльському Мертвому Морю. Не всі знають, що купання в  цих озерах та грязі чудово діють  на людину і лікують багато хвороб. Вода в озерах термальна, мінеральна та солена з рідкісними елементами. Купатися в цих озерах просто сюрреально — вода тримає на поверхні. Розчин солотвинських  солоних озер належить до високомінералізованих (30-32 г/л), слабколужних, хлоридно-натрієвих  лікувальних вод. В соленому розчині  і палаговій грязі присутні рідкісні елементи: силіцій, цезій, бром, фтор, рубідій. Солений розчин і палагові грязі  дають позитивний ефект при лікуванні  серцево-судинної системи, остаткових явищ флебітів та тромбофлебітів, органів  рухомого апарату, нервової системи, урологічних захворювань, псоріазу, шкірних, жіночих, чоловічих проблем, радикуліту, ревматизму, артриту, бронхиту, астми, алергії.

 

 

2.2. Розробка програмного забезпечення  нового туру у відповідності  до визначеної тематики

Програма туру.