Бальнеологічні курорти Закарпаття

Зовнішня  реклама оформлюється у вигляді  щитової реклами, реклами на транспорті, вивісок та ін. Щитова реклама - найбільш поширений вид зовнішньої реклами. Вона може бути оформлена на спеціально встановлених щитах, місця на яких продаються на місяць і більше (бігборд), на дошках оголошень у вигляді листівок, на будівлях, спорудах, зупинках міського транспорту, огородженнях тощо.

Реклама на транспорті – це розміщення рекламних  закликів або іншої інформації про  фірму як всередині салону міського і міжміського транспорту, так  і зовні - на бортах транспортних засобів. Цей вид реклами також використовується в будівлях аеропортів, залізничних  вокзалів, морських та річкових портів, автобусних станцій.

Вивіска - один з обов'язкових для туристичної  фірми видів реклами. Будь-яка  туристична фірма повинна мати привабливий  вигляд не тільки всередині, але й  зовні.

Вивіска зазвичай виконує дві функції: інформує клієнтів про місце розташування та створює імідж фірми.

Засоби "директ мейл " - це прямі рекламні звернення, поширені за допомогою поштового  зв'язку, електронної пошти, Інтернету, телефаксу та телефону.

В туризмі  вони частіше застосовуються для  реклами власних потреб або для  встановлення тривалих зв'язків з  посередниками чи виробниками туристичних  послуг і товарів.

Але в  окремих випадках засобами "директ мейл" поширюється реклама дорогих  курортів або спеціалізованих туристичних  послуг шляхом прямого звернення  до окремих фірм, успішних бізнесменів  та відомих особистостей. Тут використовується спеціалізована друкована продукція (каталоги, рекламні брошури і таке інше), яка містить рекламну інформацію.

Фантазійна  реклама - це широкий спектр звернень, які створюються за допомогою  залучення нетрадиційних рекламних  засобів, наприклад: реклама на повітряних кулях, під час карнавалів, реклама  на аудіо- та відеокасетах, комп'ютерних  дисках. Цей канал поширення реклами  є досить цікавий, але не завжди вкладені кошти скуповуються, тому застосовують його лише ті фірми, які стабільно  працюють та мають широку рекламу, що поширюється традиційними каналами.

Товарна реклама — це реклама через  рекламні звернення, розміщені на пакувальних  матеріалах, а також власна розроблена упаковка для певного виду продукції. У туризмі цей вид реклами  використовується часто, незважаючи на те, що основним об'єктом купівлі-продажу  є не товари, а послуги, на які  важко "приклеїти" рекламне звернення. Підприємства туристичної індустрії  можуть поширювати товарну рекламу  наступними шляхами:

- для  туроператорських фірм - продаж спеціальних  товарів з рекламою певних  фірм, подарунки клієнтам (футболки, кепки, шапки і т.п.) з нанесеними  на них фірмовою символікою  або рекламних закликів;

- для  турагентських фірм - дрібні сувеніри  для клієнтів з рекламною символікою  або текстом (пакети, значки, ручки  тощо);

- для  підприємств-виробників туристичних  товарів - розміщення на своїй  продукції фірмових назв, звернень, закликів.

Використання  товарної реклами підвищує престиж  фірми, дозволяє встановити зворотний  зв'язок: реклама послуг - реклама  фірми - реклама послуг.

До інших  каналів поширення реклами можна  віднести:

- рекламу  в книжках і довідниках. Як  правило, рекламодавець виступає  спонсором видання даної книжки  чи довідника або частково  чи повністю фінансує це видання;

- побічну  рекламу, яка проводиться через  надання допомоги різним фондам, виділення іменних стипендій,  пенсій;

- побічну  рекламу через використання в  рекламних зверненнях нагадувань  про престижні фірми, відомі  особи, що якимось чином пов'язані  з даною фірмою.

Важливою  складовою рекламного заходу є його планування. Від того, наскільки  правильно будуть обрані канали поширення  реклами, її періодичність, направленість  на певні сегменти ринку, залежить кінцевий результат заходу, окупність вкладених  у рекламу коштів, отримання такого ефекту, на який розраховували рекламодавці.

 

 

1. Визначення каналів збуту нового туру

Успіх будь-якої фірми на ринку залежить в першу  чергу від привабливості вироблюваного  продукту. Він утворює основну  частину маркетингового комплексу, на якій зав'язана вся решта елементів: ціна, просування на ринку і розповсюдження. Розбіжність в сприйнятті туристичного продукту між споживачами і виробниками ускладнюють економічні дослідження у сфері туризму. Проблема полягає в тому що, продукти що виходять на ринок не завжди співпадають з тими, які запрошують покупці. Купуючи тури покупець насправді шукає зовсім інше ніж набір послуг. Одні відправляючись на відпочинок купують путівку на курорт щоб розслабитися, відпочити, загоряти, поправити здоров'я. Інші ж виїжджають у відрядження для проведення ділових переговорів і висновку контрактів. Вивчивши особливості сприйняття туристичних послуг споживачами постачальники перебудовують свою роботу відповідно до них, вони пропонують набір послуг і рекламують не стільки продукти, скільки їх споживацькі якості і властивості.

Оскільки  туристичні послуги у момент придбання  існують в уяві споживача, дізнатись  що чекає туриста від поїздки  можна тільки за допомогою досліджень. Проводячи маркетингові дослідження, працівники маркетингових служб  проводять аналіз наявних і потенційних  потреб і бажань покупця, виявляючи  однорідні групи клієнтів. Вони прагнуть одержати відповідь на головні питання: хто є шуканим споживачем туристичних  послуг і в якому ступені ринкова  пропозиція задовольняє його запити? Що насправді купуватиме споживач? Люди купують на ринку не товари, а їх здатність задовольнити певну  людську потребу. Так, турист оплачує  не розміщення в готелі, а нові відчуття і знайомство з невідомим. Як тільки клієнт усвідомлює, що товар здатний  задовольнити його, він стає покупцем. Результати маркетингових досліджень служать основою комплексу стимулювання і вдосконалення туристичних  послуг.

У більшості  випадків туристичний продукт –  це результат зусиль багатьох підприємств. Як відомо, туристичний продукт –  це будь-яка послуга, що задовольняє  потреби туристів під час подорожі і підлягає оплаті з їх сторони. На практиці діє поняття основних і  додаткових послуг. Проте з погляду  споживацьких властивостей, істотних відмінностей між ними немає. Так, включені в комплексне обслуговування екскурсії вважаються основними послугами, але якщо їх турист придбаває самостійно в місці перебування, то вони вже стають додатковими. Таким чином, різниця між основними і додатковими послугами полягає в їх відношенні до спочатку придбаного туристом пакету або комплексу туристичних послуг.

По аналогії з товарами, що мають матеріально-речовинну  форму, в туристичних послугах також  виділяють три рівні:

- послуга  за задумом; 

- послуга  в реальному виконанні; 

- послуга  з підкріпленням. 

У основі будь-яких туристичних послуг лежить необхідність задоволення якої-небудь потреби. Тому основу послуги, його суттєву  сторону представляє так званий задум, тобто його спрямованість  на вирішення певної проблеми, задоволення  конкретної потреби, шляхом експерементальної  перевірки туру. Що ж насправді  купує турист? Насправді, як вже наголошувалося, він купує не продукт, як такий, який має певний набір властивостей, а  його здатність задовольнити деяку  свою потребу. Отже, для туристичного підприємства величезне значення має  уявлення і розповсюдження не властивостей своїх послуг, а реальної користі  і вигоди від нього для свого  клієнта.

Якщо  задум туристичних послуг виступає як його змістовна сторона, то по формі  туристичний продукт є саме певним набором властивостей, що дозволяють реалізувати цей задум, тобто  задовольнити якусь потребу клієнта. Тому на другому рівні туристичних  послуг розглядаються його властивості  і характеристики: рівень якості, комфорт, престиж, економічність, безпека, враження і т.д.

Третій  рівень – це туристична послуга  з підкріпленням. Діяльність туристичного підприємства повинна бути направлена на формування дружніх відносин з  клієнтом, надання йому всесторонньої  допомоги, додаткових і символічних  вигод. Цього може бути досягнуто  шляхом високого рівня якості і швидкості обслуговування, консультаціями і інформацією, неформальним спілкуванням і т.д.

Підкріплення  туристичної послуги в значній  мірі сприяє пошуку і закріпленню  клієнтів. Так, якість обслуговування визначається:

- оперативністю  роботи по підбору і організації  турів по запитах клієнтів;

- ввічливістю  обслуговування, яке виражається  в привітності співробіт-ників  туристичної фірми, їх увазі  до запитів кожного клієнта,  терпінні при обговоренні маршруту;

- відповідністю  пропонованого туру реальному  змісту;

- наявністю  узгодження всіх складових частин  комплексного обслугову-вання. 

- швидкість  обслуговування в комплексі визначає  ступінь задоволення кожного  клієнта: 

- термінами  підбору маршруту;

- термінами  оформлення необхідних документів (закордонного паспорту, віз, квитків  і ін.);

- термінами  отримання довідкової інформації.

Не дивлячись  на те, що інформаційні послуги надаються  безкоштовно, саме завдяки ним туристичні фірми в значній мірі забезпечують реалізацію своїх туристичних послуг та продуктів.

Для інформування споживачів звичайно використовуються каталоги, проспекти, брошури, інформаційні листи, в яких містяться докладні відомості про зміст і якість пакету послуг, цінах і т.д. Ці матеріали  повинні бути надані кожному клієнту, що заявив про своє бажання придбати той або інший тур, або ту чи іншу послугу. Крім того, споживач повинен  одержати додаткову інформацію і  консультації про порядок бронювання, оплати, зміни і ануляції туру, а  також про всі інші питання (паспортно-візовому, митному і валютному регулюванні, природнокліматичних визначних  пам'ятках, медичній допомозі, страхуванні  і т.д.), пов'язані з туристичною  поїздкою.

Наявність інформаційного матеріалу, його знання персоналом туристичного підприємства і вільне уявлення по запиту туриста  є безумовною вимогою створення  туристичного продукту і його успішної реалізації на ринку.

Ідея  підкріплення туристичних послуг примушує пильно поглянути на систему поведінки  клієнта, до того, як він комплексно підходить до проблеми, яку намагається  вирішити завдяки купівлі туристичних  послуг. З погляду конкуренції, такий  підхід дозволяє туристичному підприємству виявити можливості підкріпити свою товарну пропозицію найефективнішим  способом. Тому туристичні фірми повинні  постійно шукати ефективні шляхи  підкріплення пропонованих на ринок  продуктів.

Туристичним послугам властиві чотири характеристики, які відрізняють послугу від  товару: невідчутність, нерозривність  виробництва і споживання, мінливість і нездатність до зберігання.

Невідчутність, або невловимість, туристичних послуг означає, що вони не набувають упредметненої  форми. Їх неможливо продемонструвати, побачити або спробувати до отримання. На відміну від покупки товарів  обслуговування не приводить до володіння  чим-небудь.

Нематеріальний  характер послуг ускладнює роботу постачальників. Туристичні підприємства стикаються з  двома проблемами, як показати клієнтам свою пропозицію і пояснити, за що вони платять гроші. Продавець може лише описати переваги, які одержить турист при споживанні послуги. Саму ж послугу  клієнт буде в змозі оцінити тільки після її надання. Цим пояснюється  те, що ключовим поняттям маркетингу послуг є користь, або вигода, для клієнта  при зверненні в дану фірму.

Підприємства, що надають туристичні послуги, для  зміцнення довір'я клієнтів роблять  комплекс заходів. Вони підвищують відчутність  своїх послуг, підкреслюють їх значущість, загострюють увагу на одержуваних  клієнтом вигодах, привертають до реклами  послуг “зірок” естради, спорту і  т.д.

Додати  велику відчутність послузі можна  в самій різній формі. Одні компанії доводять до клієнтів інформацію про  своїх співробітників, їх досвід і  кваліфікацію, інші поширюють брошури, буклети і інші матеріальні носії, що допомагають зрозуміти і оцінити послуги фірми.

Нематеріальний  характер послуг утрудняє процес ціноутворення  і просування туристичних послуг на ринку. Нерозривність виробництво  і споживання послуги – головна  особливість, що робить послуги дійсно послугами і відрізняє їх від  товарів. Надати послугу можна тільки тоді, коли поступає замовлення або  з'являється клієнт. З цієї точки  зору виробництво і споживання послуг невід’ємні.

При нерозривності  виробництва і споживання послуг ступінь контакту між продавцем  і клієнтом може бути різним. Деякі  послуги надаються у відсутності  замовника наприклад (ремонт автомобіля). Але багато видів послуг вимагають  тісного прямого контакту продавця з покупцем. Так, лікування на курорті  неможливе без клієнта і медичного  персоналу, обслуговування в ресторані  нерозривно пов'язано з працівниками підприємства громадського харчування.

Невіддільність  виробництва від споживання послуг обумовлює зміну ролі покупця  і продавця в процесі відтворювання. Клієнт не просто споживає послугу, але  підключається до її виробництва  і доставки. Участь покупця на всіх фазах відтворювального процесу  у сфері обслуговування означає, що постачальник повинен піклуватися  про те, що і як проводити. Поведінка  продавця у присутності покупця  визначає вірогідність повторення послуги.