Функціонально-планувальна організація рекреаційних закладів

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2011 в 18:15, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи :необхідність створення соціально-економічного моніторингу сфери туризму, єдиного інформаційного простору, скоординованої державної та регіональної політики з розвитку сфери туризму, організаційно-правового забезпечення реалізації туристських процесів, економіко-фінансової стратегії розвитку регіонального туризму.
Об’єктом курсової роботи: тур-бази ,готелі,мотелі ,кемпінги ротелі, флотелі, ботелі ,акварелі

Содержание

Вступ________________________________________________________3-4 ст.
Розділ 1. Суспільне призначення рекреації______________________5-19 ст.
Розділ 2. Поняття рекреаційних закладів та їх класифікація________20-25 ст.
Розділ 3. Функціонально-планувальна організація рекреаційних закладів
3.1. Санаторно-оздоровчих закладів___________________________26-31 ст.
3.2. Відпочинкових комплексів_______________________________31-33 ст.
3.2. Туристичних комплексів_______________________________
Використана література
Додатки

Работа содержит 1 файл

курсова готова.doc

— 244.50 Кб (Скачать)

План

Вступ________________________________________________________3-4 ст.

Розділ 1. Суспільне призначення рекреації______________________5-19 ст.

Розділ 2. Поняття рекреаційних закладів та їх класифікація________20-25 ст.

Розділ 3. Функціонально-планувальна організація рекреаційних закладів

3.1. Санаторно-оздоровчих  закладів___________________________26-31 ст.

3.2. Відпочинкових  комплексів_______________________________31-33 ст.

3.2. Туристичних  комплексів_______________________________

Використана література

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

Перехід до ринкових відносин викликав глибокі  перетворення в сфері туризму. В результаті скасована централізована система управління туризмом, державна фінансова підтримка розвитку регіональних туристських центрів, порушені основи взаємодії різних регіонів у створенні і просуванні на споживчий ринок туристського продукту. Разом з тим кожен регіон володіє значними туристськими ресурсами, унікальність та істотна привабливість яких створює передумови для формування внутрішньорегіонального і міжрегіонального туристського продукту Різноманіття природних, кліматичних, ресурсних, історичних умов, що сприяють формуванню туристського продукту, стали основою для створення нових рекреаційних зон туристичного призначення. Однак вирішення всіх питань, пов’язаних з відкриттям нових туристичних комплексів, є досить складним процесом, незабезпеченим ні концептуально, ні стратегічно, ні програмно. 

Метою курсової роботи :необхідність створення соціально-економічного моніторингу сфери туризму, єдиного інформаційного простору, скоординованої державної та регіональної політики з розвитку сфери туризму, організаційно-правового забезпечення реалізації туристських процесів, економіко-фінансової стратегії розвитку регіонального туризму. 

Об’єктом  курсової роботи: тур-бази ,готелі,мотелі ,кемпінги ротелі, флотелі, ботелі ,акварелі

Методи  курсової роботи: метод комплексного врахування факторів, що впливають на формування і будівництво готелів на території України;

графоаналітичний  метод аналізу вихідних даних для проектування готелів;

метод пошукового проектування об’єктів, що досліджуються;

метод натурних досліджень;

метод експериментального опитування і анкетування  робітників готельного господарства і  туристів, що мешкають в готелях. 

В даний  час туризм - одна з наймогутніших  галузей що, динамічно розвивається, високоприбуткова галузь світової економіки, виступає в числі найважливіших  факторів соціально-культурного розвитку територій. Це сприяє підвищенню рівня  і якості життя населення. Розвиток туризму, що виявляється в його багатогалузевому характері і тісній факторній взаємозалежності практично з усіма сферами життєдіяльності, дозволяє використовувати туризм як  діючий інструмент стимулювання соціально-економічного росту на національному і місцевому рівнях. Державною програмою розвитку туризму на 2005-2010 роки визначено стратегію розвитку галузі, обґрунтовано основні напрями розвитку туризму, серед яких: підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів культурної спадщини. Виходячи із стратегічних завдань розвитку галузі, актуальною і практично значущою проблемою є теоретичне осмислення стратегії розвитку рекреаційних зон туристського призначення. Вивчення можливих стратегій створення нових місць туристичного призначення на сьогодення є однією з найактуальніших проблем в галузі туризму.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Суспільне призначення рекреації

Перш  за все, для того щоб визначити  першопричини появи нових місць  туристичного призначення, розглянемо який вплив завдає розвиток туризму на населення і економіку окремо взятої країни, зважимо всі переваги і недоліки туризму і на основі цієї інформації зробимо висновок щодо причин появи нових туристичних місць.

Туризм  як вид діяльності являє собою  тимчасове переміщення людей (туристів) з місць постійного проживання в місця відпочинку (або місця туристичного призначення). У результаті туризм впливає на дві групи: це туристи і місцеві жителі. Під час свого перебування в іншій країні туристи спілкуються з місцевими жителями й у результаті цього спілкування відбуваються якісні зміни в стилі життя місцевого співтовариства, підпадає під вплив також система цінностей, поділ праці, відносини усередині родини, відносини між індивідами, традиції і т.д. Поряд з цим, міняється спосіб життя і самих туристів.

Чим більше розходження між туристами і  місцевим співтовариством, тим більше очевидні ці зміни. Найбільш істотний вплив на стиль життя місцевих співтовариств і туристів роблять  два фактори - це взаємини місцевого  співтовариства з туристами і навпаки, а також розвиток туристичної інфраструктури.

Можна виділити сім сфер життя, що завдають свій вплив на туризм і  на який впливає  туризм:

  1. Якість життя - це ключова сфера і тим самим ціль усіх наших зусиль. Вона означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і гостей; роботу, якість житла, можливості для проведення дозвілля, відпочинок недалеко від будинку, соціальні контакти, мистецтво і культура, спорт, ігри, приватне життя.
  2. Суспільство. Мається на увазі розвиток населення, що піддається  обчисленню, його склад і запити; щільність населення, віковий склад, кількість працездатного населення, соціальна структура; можливість для прийому й обслуговування гостей, соціально обумовлений туризм.
  3. Освіта й інформація. Доступ до інформації через ЗМІ; шкільне виховання, навчання і підвищення кваліфікації (у тому числі) у туризмі; просвітня робота в напрямку здорового способу життя, планування родини, усвідомлення себе як частини навколишнього середовища, здійснення особистих планів; розширення обріїв; "активна" толерантність.
  4. Економіка. Загальні положення: виробництво і ріст промисловості, сільського господарства, прикладних ремесел, сфери послуг.
  5. Захист навколишнього середовища. Упровадження екологічних методів і продуктів у промисловість і сільське господарство, вторинна переробка і екологічні види енергії, гуманізація ринку праці, створення екологічних замкнутих циклів, екологічно відповідальний туризм.
  6. Навантаження на навколишнє середовище. Узагальнення всіх необдуманих наслідків нашої діяльності: вихлопні гази, стічні води, надлишкове тепло, шум, хижацьке відношення до природи, руйнування ландшафтів, знищення лісів, розрив природних замкнутих циклів, транспортний хаос,  розпад міст, масовий туризм.
  7. Політика. Здатність і можливості уряду; його авторитет і популярність,  авторитетність прийнятих рішень і далекоглядність, велика мета і направляюча лінія, розсудливість, проникливість урядових програм,  ступінь кооперації між урядом і приватним підприємництвом  та туризмом.

Вплив на соціокультурне середовище виникає в результаті соціальних і економічних розходжень між місцевими жителями і туристами, поза залежністю від того,  чи належать вони до однієї чи різних культур.  

У зв'язку з загальними процесами модернізації унікальний культурний характер регіону може бути втрачений  частково чи цілком, якщо туризм не забезпечить визначену підтримку для його збереження. Як позитивний соціальний вплив, у цьому випадку розглядається збереження культурної спадщини тієї чи іншої країни. Туризм допомагає утримувати музеї, театри,  пам'ятники природи і культурні установи. Культурна самосвідомість місцевих жителів, що щодня спостерігають непідроблений інтерес до своєї культури, зростає, і бажання прилучитися до її досягнень збільшується. Відбувається культурне взаємне збагачення туристів і місцевих жителів.

Розвиток  туризму, особливо в регіонах з поганою  інфраструктурою, приводить до розвитку цієї інфраструктури, поліпшуються дороги, будуються нові житлові будинки, з'являються культурні і медичні  установи. У результаті місцеве населення користається вигодами від поліпшення інфраструктури поряд з туристами.

Міжнародний туризм робить також позитивний вплив  на міжнародну політику. Він може розглядатися як одна із найголовніших головних миротворчих сил. Число поїздок туристів з розвинутих країн у країни, що розвиваються, і навпаки, зростає з кожним роком і допомагає встановленню прямих контактів між людьми з різним образом і рівнем життя. Це сприяє кращому розумінню між народами, з іншого боку, внутрішній туризм також стимулює почуття національної гідності.

При правильному  плануванні туризм може також впливати   на навколишнє середовище. На сьогоднішній день багато національних парків розвивають туризм для того, щоб одержувати доходи на своє утримання. Це, з одного боку, допомагає туристам побачити унікальні природні визначні пам'ятки, з іншого боку, допомагає акумулювати фінансові засоби на їхнє утримання.

Однак, як зазначають дослідники, негативні  процеси впливу на культуру можуть виникнути в результаті надмірної комерціалізації і втрати справжньої самобутності в сфері традиційного мистецтва, ремесел і способу життя. Проблеми, особливо в молодіжному середовищі, може породити так називаний  "демонстраційний ефект". Непорозуміння і конфлікти можуть виникнути між місцевими жителями і туристами через розходження в мові, звичаях, релігійних цінностях і характері поводження. Місцеві жителі цілком обґрунтовано можуть критикувати усе, що зв'язано з туризмом, якщо в результаті його розвитку вони втрачають доступ до своїх власних місць відпочинку й об'єктам інфраструктури. Туризм може сприяти загостренню таких соціальних проблем, як наркоманія, алкоголізм, злочинність і проституція, однак він не є першопричиною цих лих.

Туризм  може викликати серйозні диспропорції в економіці і зайнятості, якщо концентрація туристських об'єктів спостерігається лише в окремих місцях, і відбувається відтік працівників із інших галузей економіки (наприклад, сільського господарства) у сферу туризму.

Надмірна  залежність від туризму в окремо узятому регіоні може призвести до спаду в інших галузях і загальному розбалансуванні економіки. Безконтрольний розвиток туризму може викликати перенаселення і позбавити місцевих жителів елементарних зручностей.

Дуже  сильний негативний вплив туризм, насамперед  може робити на навколишнє середовище. Дуже часто саме туристи винні в забрудненні навколишнього середовища і руйнуванні дикої природи.

Однак усі вище перераховані негативні  впливи можна уникнути за допомогою  розумного планування і відповідальним веденням справи.

Таким чином, можна зробити висновок, що туризм має як позитивні, так і  негативні впливи на розвиток окремого регіону, держави. Аналіз літератури дозволяє визначити ключові поняття дослідження: рекреаційна зона; рекреаційні зони туристичного призначення. Рекреаційна зона це – місце яке використовується для відновлення здоров’я і працездатності шляхом відпочинку поза житлом на лоні природи; рекреаційна зона туристичного призначення це – місце для відновлення здоров’я і працездатності шляхом відпочинку під час туристичної подорожі, яка пов’язана з відвідуванням цікавих для оглядання місць, у  тому числі національних парків, архітектурних і історичних пам’яток тощо.

Визначимо шляхи появи нових рекреаційних зон туристичного призначення. Шляхів появи нових рекреаційних зон туристичного призначення є декілька, і вони напряму залежать від виду туризму на якому спеціалізується країна чи окремий регіон. Розглянемо більш докладніше які існують види туризму на сьогодення.

Основною  зміною, що відбувається в туризмі можна назвати перехід туризму від масового (твердого) до так називаного екотуризму (м'якого). У додатку А представлені порівняльні характеристики "твердого" і "м'якого" туризму.

      На думку дослідників, сучасний світовий туризм характеризується наступними основними мегатенденціями:

  • Глобалізація > < Локалізація;
  • Панування електронних технологій;
  • Диктувати умови будуть споживачі;
  • Поляризація туристських переваг;
  • Туристичний напрямок як "Модний аксесуар";
  • Компанії з забезпечення стійкого розвитку туризму і "справедливої торгівлі";
  • Протиріччя між зростаючою соціально-екологічною свідомістю споживачів і прагненням активно споживати туристичні продукти.

Информация о работе Функціонально-планувальна організація рекреаційних закладів