Туристсько-рекреаційні ресурси Республіки Хорватія

Хорватія має  хорошу автомобільну та залізничну мережі, міжнародні аеропорти в Загребі, Кулі, Задарі, Спліті і Дубровнику, на острові Крк, а також поромне сполучення з італійським берегом.

Адріатичне  узбережжя Хорватії і численні острови - популярний напрям міжнародного туризму. Туризм на Адріатиці почав розвиватися  ще в XIX столітті; в XX столітті хорватське узбережжя було одним з найбільш розвинених туристичних напрямків у соціалістичному світі. У 1990-і роки туризм в Хорватії пережив серйозний спад, причиною якого були військові дії в колишній Югославії і застаріла туристична інфраструктура, не відповідала західним стандартам якості. З початку 2000-х років туристична індустрія розвивається бурхливими темпами. Багато відпочиваючі вважають, що найкраще їхати до Хорватії влітку або ранньої осені. Саме в цей час відпочинок в Хорватії може стати компромісом між відпочинком на пляжі і великою кількістю екскурсій.

З 1953 року пляжі  Хорватії відкриті для комерційних  натуристическая центрів. Безліч пляжів, готелів, кемпінгів і бунгало  для натуристів на всьому протязі  Адріатичного узбережжя (5835 км), дозволяють називати Хорватію центром світового натуризма (нудизму)[2, c.25].

Лікувальний туризм розвинений як в континентальній  частині країни, так і на морському узбережжі.

Щороку сотні  тисяч туристів з усього світу  прямують на відпочинок до цієї країни блакитно-блакитного моря. Неповторна гармонія, рідкісна і дивна краса хорватської Адріатики підкорила серця багатьох найзнаменитіших людей Європи. 
«Боги хотіли прославити те, що вони створили, і в останній день, із сліз, зірок і дихання моря, створили Корнаті», писав про неї Бернард Шоу. Розташування Хорватії визначило історію країни. Здавна вона розташовувалася на стику цивілізацій і культур: у IV столітті тут пролягала межа між західною і східною частинами Римської імперії, в IХ столітті між Візантією і франками, в Х столітті між католицькою і православною церквою, з ХV по ХIХ століття - між християнським Заходом і ісламським Сходом.

Крім вищевказаного, величезне значення для туристичної галузі в Хорватії все більше і більше набуває яхтинг. Державна політика також спрямована на збільшення інвестицій в цей вид активного туризму, залучення в цю галузь все нових і нових членів. Так, в країні організована і культивується інфраструктура яхтового чартеру, побудовані сотні марин. На державному рівні практикується кваліфіковане навчання яхтсменів з прийомом державного іспиту, і видачею їм міжнародних кваліфікаційних документів[15, c.54].

Хорватія, це країна, яка по праву вважається одним з найкрасивіших і екологічно чистих місць на планеті. Ніде в Європі не знайти такої незайманої природи як тут. Кожен куточок цього краю по-своєму прекрасний. А доброзичливе ставлення місцевих жителів до туристів і те, що вона є однією з найбезпечніших країн Європи (за офіційними даними Інтерполу), роблять Хорватію одним з найулюбленіших місць відпочинку для європейських громадян. Зробивши тур до Хорватії, можна потрапити в рай для гурманів і любителів неспішного відпочинку. Відпочинок в Хорватії - це притулок від вируючого життя мегаполісів, і можливість поринути в тиху атмосферу незайманої природи з м'яким теплим кліматом. Любителям більш активного відпочинку Хорватія рада запропонувати щорічний фестиваль екстремального спорту Vanka Regule і безліч дискотек, барів і клубів відкрито майже в усіх курортних містечках Хорватії. Але найпопулярніше «тусовочне» місце країни - це острів Паг. Все життя тут зосереджена на пляжі Зрче біля міста Новаль. Гігантський басейн, два величезних клубу, Aquarius і Papaya, плюс цілодобова дискотека все літо. У «Акваріус» - хаус, європейські ді-джеї і живі концерти. У «Папайя» - величезне джакузі, де всі лежать прямо в одязі.

На перетині найважливіших водних і сухопутних артерій північної Хорватії розташувалася  її метрополія - ​​Загріб, один з найкрасивіших міст центральної Європи. Загреб, місто легенд і історій, музеїв і ділових традицій, науки і мистецтва, безсумнівно, заслуговує статусу централ'ноевропейской столиці[16, c.38].

Загреб став столицею Хорватії в 1557 році. Тягнучись над річкою Сава, місто розташовується на південних схилах гір Медведніца Загребської височини. Середньовічний Загреб утворився з двох міст-близнят Каптола і Градца в період з XI по XIII століття. Центром Каптола є собор святого Стефана, а центром Градца була церква святого Марка. В Каптоле вже в 1094 році стали селитися церковники, тоді як Градец вважався ремісничим кварталом.

Велика частина  середньовічного Загреба збереглася і до цього дня, хоча з XIX століття територія від старих кварталів  до залізничної станції вважається торговим і комерційним центром. В обох - і в нижньому, і у верхньому - містах безліч парків, музеїв, галерей. Загреб - центр хорватського сентиментального мистецтва, примітивізму.

Сьогодні в  Загребі живе близько мільйона людей. Місто розрослося вшир і переступив через річку Саву. Його символ - Кафедральний собор. Чимало в Загребі цікавих культурних пам'ятників. Поруч з вокзалом - пам'ятник хорватському королеві Томіславу[15, c.88].

Старий град в середні віки був оточений товстими стінами. Від центральної площі  бере свій початок торгова вулиця Іліца з сотнями магазинів і маленьких бістро, а також прекрасним загребським настроєм.

А в двох кроках від Національного театру знаходиться  загребська «Третьяковка» - музей Мімара. Обов'язково відвідайте Палац архієпископа, побудований в стилі бароко. З  вежі Lotrscak відкривається прекрасний вид на місто. Справа Ви побачите церкву святої Катерини, на північ і направо - кам'яні ворота XIII століття з чудовим зображенням діви Марії. Цікаво внутрішнє оздоблення церкви святого Марка.

Півострів Істрія є найпопулярнішим туристичним регіоном Хорватії завдяки своїй багатій історії, безлічі пам'ятників архітектури, найчистішому морю і прекрасним можливостям для відпочинку. Клімат тут в порівнянні з Півднем Хорватії більш сухий і прохолодний. Температура повітря на Істрії в середньому на кілька градусів нижча, ніж в Дубровнику і Спліті.

Пляжі на півострові, за рідкісним винятком, це в основному  штучні бетонні платформи, природні камені і плато. З півострова можна  відправитися на одноденні безвізові  екскурсії в італійські міста Венецію і Трієст, за наявності словенської візи можна з'їздити в Альпи. Звідси можна відвідати два з семи національних парку Хорватії - Плітвіцкие озера і архіпелаг Бріоні. Окремої згадки заслуговує кухня Істрії, знаменита своїм пршут, овечим сиром, морепродуктами і найніжнішої ягнятиною[24].

Відкритих проблемних питань у торговельно-економічній  сфері між Україною та РХ протягом другого кварталу 2011 року не було. Статистичні дані торговельно-економічного співробітництва між Україною та Хорватією свідчать про поступове відновлення рівня товарообігу між двома країнами, який зазнав суттєвого зниження у 2009 році та протягом 2010 року не досяг до кризових показників.

Так, за даними Держкомстату України зовнішньоторговельний оборот у торгівлі товарами між Україною та Хорватією за січень-квітень 2011 року склав 32,4 млн. дол. США, збільшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 120 %, при цьому експорт становив 16,1 млн. дол. США, збільшившись на 302 %, імпорт – 16,3 млн. дол. США, збільшення обсягів на 51 %. За перший квартал 2011 року зовнішньоторговельний оборот у торгівлі послугами склав 1,9 млн. дол. США, збільшившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 115 %, при цьому експорт становив 1,4 млн. дол. США, збільшившись на 677 %, імпорт – 0,5 млн. дол. США, падіння обсягів на 31 %. Сальдо – позитивне, 0,9 млн. дол. США[27].

Існують значні перспективи у використанні потенціалу обох країн стосовно розвитку торговельно-економічного співробітництва. Серед них можливості, які відкриваються перед компаніями обох країн, пов’язані з участю в приватизаційних процесах, а також використання транзитного потенціалу обох сторін (енергоносії, транспортні комунікації) тощо. Крім того, заслуговує на увагу реалізація проектів, пов’язаних з підготовкою до проведення ЄВРО-2012, зокрема, розвиток шляхів сполучень, будівництво та реконструкція стадіонів, готелів, що також є гарною нагодою для хорватських компаній та інвесторів, аби зайняти свою нішу на українському ринку.

Назріла потреба  й у відкритті прямого авіарейсу між Києвом та Загребом, розмови про який ведуться обома сторонами вже не один рік.

Одним з ефективних інструментів з активізації двосторонніх торговельних відносин є щорічні засідання спільних міжурядових комісій. Тому проведення в 2011 році чергового 5-го засідання Міжурядової українсько-хорватської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва є одним з найактуальніших питань. Важливою подією стала б реалізація домовленостей щодо проведення в Києві бізнес-форуму за участі торгово-промислових палат України та РХ.

Набула чинності угода про співпрацю в морському  торговельному судноплавстві між  Україною та Хорватією, яка була ратифікована Верховною Радою в середині лютого 2011 р., повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури.

Реалізація  угоди створить умови для розвитку співпраці в галузі морського  транспорту, дозволить провідним портам країни нарощувати об'єми вантажів та пожвавити співпрацю в галузі безпеки судноплавства. Крім того, угодою передбачено поліпшення схем та правил, які передбачають перебування моряків у портах України та Хорватії[28].

Слід зазначити, що угодою передбачено створення  змішаної українсько-хорватської комісії, яка працюватиме над проблемними питаннями, які будуть виникати в сфері морського транспорту.

Відзначимо, за ухвалення в цілому проекту закону про ратифікацію угоди між  Кабінетом міністрів України  та урядом Республіки Хорватія про  морське торговельне судноплавство, проголосувало 288 депутатів.

Крім того, між Україною і Хорватією також  підписана угода про судноплавство по внутрішніх водних шляхах, яке дає хорватським судновласникам право вільно заходити на українські річки.

Отже, перспективи розвитку партнерства між Хорватією та Україною в галузі туризму звичайно є. Візьмемо хоча б той факт, що Хорватія не одноразово вводила безвізовий режим для українських туристів. Останній був введений в 2011 році, з 1 квітня по 31 жовтня. Перспективи повинні також виникати у нас, тим паче, що Хорватія в недалекому 2013 році стане 28-им повноправним членом Євро Союзу[21].

Висновки

 

В роботі  було розглянуто і проведено аналіз тільки невеликої частини рекреаційних ресурсів Хорватії, географічного і геополітичного положення країни, досліджено природні ресурси Хорватії (рельєф, клімат, водні та бальнеологічні ресурси, природоохоронні території). В роботі було оцінено історико-архітектурні ресурси, проаналізовано рівень економічного, політичного , культурного розвитку Хорватії, та сучасний стан туризму в країні.  Але в дійсності туристичні можливості цієї країни унікальні.

Туризм при  правильній організації здатний  не тільки приносити високі доходи до бюджету і сприяти соціально-економічному розвитку регіону, створюючи нові робочі місця і стимулюючи інші галузі економіки, але і забезпечити економічне зростання у регіоні на багато десятиліть. Ще однією перевагою туристської галузі є те, що при найвищому рівні автоматизації і механізації вона створює велику кількість робочих місць навіть при незначних капітальних вкладеннях. Іншим важливим перевагою розвитку туристської галузі є те, що експлуатовані рекреаційні ресурси, на відміну від ресурсів сировинних, наприклад, при раціональному підході є майже повністю поновлюваними. Туризм також являє собою одну з найбільш крупних галузей сфери послуг[8, c.73].

В економіці Хорватії доходи від іноземного туризму займають важливе місце у ВВП країни, так як складають 13% в порівнянні з 7-9% середніх показників доходів у світі. Вони справляють істотний вплив на стан туризму, який набуває промисловий характер. Після «косовського конфлікту», коли спостерігався спад туристів, виникла нова хвиля інтересу до туристської галузі. Підраховано, що в 2001 р. надходження від туризму склали 3,75 млрд доларів, а в 2002 р. 4 млрд доларів. Якщо порівняти цей показник з 1979 р., то надходження валюти зросла в 4 рази, а з 1988 - в 2 разів. Туризм Хорватії є двигуном економіки. Свідченням того, що у даній галузі хороші перспективи, є той факт, що багато закордонні фірми вкладають свій капітал у розвиток придбаних ними туристичних комплексів. Важливо і те, що така ставка на туризм в значній мірі виправдовує себе.

Крім того, туризм вирішує проблему зайнятості населення Хорватії. У світі 3-5% від усієї чисельності працюючих зайнято в туризмі, а в Хорватії, особливо в Примор'я і на островах, частка зайнятих коливається від 26 до 52%. Тому туризм прямо або побічно впливає на розвиток промисловості та економіки регіону в цілому.

Висновок: Таким чином, в даний час в Хорватії розвиваються такі види туризму:

• туризм з метою відпочинку і розваг,

• пізнавальний,

• екологічний.

Основна частина туристів приїжджає з Німеччини, Австрії, Італії, Словенії та Чехії[14, c.91].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1. Адріатичний «ухил» «Леотуру». - Галицькі контракти, №22, травень, 1999. – с. 16-18.
2. Актуальные проблемы развития торговли, гостиничного хозяйства и туризма в условиях рыночных отношений. – К.: КТЭИ, 1993. – 82 с.
3. Алексеев А.И., Ковалев С.А., Ткаченко А.А. География сферы обслуживания: основные понятия и методы. – Тверь: Изд-во Твер. университета, 1991. – 117 с.
4. Булатова А. С. Страны и регионы мира М: Проспект, 2005
5. Веделин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных ситем. - М.: Наука, 1982. – 216 с.
6. Дахно І. І. Країни світу, енциклопедичний довідник. – К.: “Мапа”, 2004.-608 с.
7. Карчалова М.В. Югославия: экономика, история. - М.: Наука, 1985. – 482 с.
8. Квартальнов О.А. Туристический бизнес. – М.:Высшая школа, 1990. –418с.
9. Котляров Е.А. География отдыха и туризма. – М.: Мысль, 1978. – с.217
10. Масляк П.О. Країнознавство. Підручник. - К.: Знання, 2008. – 292 с.
11. Рекреационные системы /Под ред. Н.С.Мироненко. – М.: Изд-во Московского университета, 1986. – 470 с.
12. Сапожникова Е. Н. Страноведение: Теория и методика туристского изучения стран. Учебное пособие; М.: Издательский центр «Академия», 2004 – 240 с.
13. Седых В.Н. Хорватия: очерки разных лет. - М.: Международные отношения, 2000. – 428 с.
14. Страны мира. Хорватия. Экономика, мир, люди. – М.: Мысль, 2001.
15. Хорватия: маленькая страна для грандиозного отдыха. – Загреб: Хорватский туристический институт, 2001. – 112 с.
16. Хорватия: Путеводитель. – М.: Издательский дом «Симон-Пресс», 2001. – 206 с.
17. www.1001referat.ru
18. www.allbest.ru
19. www.allcroatia.com.ua
20. www.columbus.ru
21. www.croatia.hr
22. www.diplomna.org.ua
23. www.evropa.org.ua
24. www.ice-nut.ru/croatia
25. www.internetravel.ru
26. www.linksdir.com.ua
27. www.rata-news.ru
28. www.skyway.ru
29. www.tours.pilot.ua
30. www.travelcroatia.ru