Аудит імпортної діяльності

План роботи

Введення

1. Значення і завдання аудиту

2. Нормативне регулювання

2.1. Нормативне регулювання аудиторської діяльності

2.2. Нормативне регулювання

3. Інформація аудируемого особи, необхідна для перевірки

4. Оцінка системи внутрішнього контролю аудируемого особи

5. Визначення суттєвості та аудиторського ризику

5.1.Определеніе суттєвості

5.2. Визначення аудиторського ризику

6. Розробка загального плану аудиту

7. Розробка програми аудиту

Висновок

Список літератури

 

Введення

Зовнішньоекономічна діяльність є невід'ємною частиною економіки будь-якої країни і розвивається за двома основними напрямками: торгівля та інвестиції. Традиційно пріоритетним напрямком зовнішньоекономічної діяльності вважається експорт, оскільки він безпосередньо пов'язаний з припливом іноземного капіталу в країну і отриманням доходу конкретним підприємством-експортером. Проте останнім часом значно розширилося вплив на економіку Росії імпортних операцій як складової частини зовнішньоекономічної діяльності. Так, у сфері торгівлі ввезення імпортної продукції сприяє розвитку конкуренції серед вітчизняних товаровиробників і товарів імпортного виробництва; ввезення сировини, напівфабрикатів і матеріалів забезпечує інтеграцію імпорту в промислове виробництво Росії; іноземні інвестиції в економіку країни здійснюються у вигляді надходження кредитів і позик або грошових та основних засобів для розвитку спільних підприємств. Варто також зауважити, що з точки зору підприємства-імпортера імпортна угода не є підсумковою операцією: так само як і в експортерів, кінцева мета імпорту - це отримання прибутку конкретним підприємством. Таким чином, при прийнятті рішення про імпорт товарів, робіт або послуг передбачається отримання в подальшому прибутку, наприклад від перепродажу товарів або від реалізації власної продукції, виготовленої з використанням іноземної сировини і т.п.

Інтеграція імпортних операцій поряд з позитивним ефектом виявила і ряд складних проблем. Так, на практиці вітчизняні підприємства та організації зіткнулися з тим, що зовнішньоекономічна діяльність несе в собі підвищену частку ризиків в силу її особливостей. Практика аудиторських перевірок показала, що імпортери зазнають збитків через недостатній контроль за різного роду ризиками: валютним, комерційних, фінансових і т.д. У зв'язку з цим актуальним є питання правильного відображення імпортної угоди, так як вона є основою для формування собівартості продукції (робіт, послуг) і в кінцевому рахунку безпосередньо вплине на прибуток підприємства.

 

1. Значення і завдання аудиту

Таким чином, для успішного проведення імпортних операцій на підприємстві від персоналу потрібно високий професіоналізм у сфері бухгалтерського та податкового обліку, знання митного, податкового та валютного законодавства, а також організація надійного та дієвої системи внутрішнього контролю. Проте практика діяльності підприємств-імпортерів свідчать про те, що далеко не кожна організація здатна самостійно дати професійну оцінку повноти, законності та своєчасності відображення у звітності імпортних операцій з урахуванням їх специфіки, оцінити ризики спотворення звітності.

По гостроті, актуальності та безпосередньому практичному значенню одне з перших місць у вирішенні цього питання належить аудиту. Саме ефективне проведення аудиторської перевірки дозволить організації заручитися не тільки професійним судженням, але й мінімізувати ряд ризиків, безпосередньо пов'язаних із здійсненням імпортної діяльності. Професійне судження аудитора про достовірність звітності за імпортними операціями, відповідно їх чинному законодавству, раціональності для підприємства сьогодні непокоїть багатьох користувачів звітності в процесі прийняття ними управлінських рішень.

Отже, мета аудиту імпортних операцій - це вираз незалежної думки про достовірність обліку імпортних операцій у всіх суттєвих аспектах, про відповідність їх нормам чинного законодавства, про надійність та ефективності системи внутрішнього контролю підприємства. Виходячи з цих цілей формуються завдання, план і програма аудиту імпортних операцій.

Завданнями ж аудиторської діяльності слід вважати роботи, які повинні виконуватися аудиторами в ході аудиторської перевірки для досягнення цілей аудиторської діяльності. Завдання аудиторської діяльності, які визначаються її цілями і об'єктами, можна узагальнити в наведеній таблиці.

Об'єкти аудиторської діяльності	Цілі аудиторської діяльності - висловлення думки аудитора за результатами:
	перевірки Ð±ÑƒÑ Ð³Ð°Ð»Ñ‚ÐµÑ€ÑÑŒÐºÐ¾Ð³Ð¾ обліку і Ð±ÑƒÑ Ð³Ð°Ð»Ñ‚ÐµÑ€ÑÑŒÐºÐ¾Ñ— звітності (ПДБУО)	перевірки дотримання Ð½Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð°ÐºÑ‚Ñ–Ð² (ПСНА)	аналізу Ð³Ð¾ÑÐ¿Ð¾Ð´Ð°Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð¾Ð¿ÐµÑ€Ð°Ñ†Ñ–Ð¹ (АГВ)
А	1	2	3
1. Імпорт товарів, робіт і послуг	1001	1002	1003
1.1. Формування вартості Ð¿Ñ€Ð¸Ð´Ð±Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¢ÐœÐ¦	1101	1102	1103
1.2. Обчислення і відображення Ð¼Ð¸Ñ‚Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñ‚ÐµÐ¶Ñ–Ð² та ПДВ	1201	1202	1203
1.3. Ð Ð¾Ð·Ñ€Ð°Ñ ÑƒÐ½ÐºÐ¸ з іноземними постачальниками	1301	1302	1303
1.4. Обчислення і відображення ÐºÑƒÑ€ÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ†ÑŒ	1401	1402	1403

У підметі таблиці фіксуються об'єкти аудиторської діяльності, в присудок - її цілі, в тому числі вираження думки за результатами:

· Перевірки достовірності бухгалтерської звітності та відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку встановленим правилам (ПДБУО);

· Перевірки дотримання нормативних актів при здійсненні господарських операцій (ПСНА)

· Аналізу доцільності та ефективності подій у діяльності господарюючих суб'єктів

У клітинах таблиці відображаються ідентифікатори аудиторських робіт, перші два розряди яких характеризують елементи фінансово-економічних процесів, останній - мета аудиторської діяльності. Наприклад, 1102 - перевірка дотримання нормативних актів при здійсненні імпорту товарів, робіт і послуг; 1301 - перевірка достовірності бухгалтерської звітності за розрахунками з іноземними постачальниками; 1403 - аналіз операцій по підрахунку курсових різниць. Комплекси аудиторських робіт по стовпцях розкривають зміст основних цілей аудиторської діяльності.

 

2. Нормативне регулювання

2.1 Нормативне регулювання аудиторської діяльності

Нормативне регулювання аудиторської діяльності відбувається на чотирьох рівнях: державний (на рівні законів і федеральних стандартів аудиторської діяльності), внутрішньоорганізаційний і внутрішньофірмовий.

Перший рівень.

Укази президента і ФЗ № 307 «Про аудиторську діяльність» від 30.12.2008.

У цьому законі прописані функції державних органів, що регулюють аудит. До них відносяться:

1) Уповноважений державний орган при Мінфіні РФ

· Вироблення державної політики у сфері аудиторської діяльності

· Затвердження федеральних стандартів аудиторської діяльності

· Ведення реєстру саморегулівних громадських організацій аудиторів

· Прийняття інших нормативних актів з аудиторської діяльності

2) Рада з аудиторської діяльності

· Розгляд питань державної політики у сфері аудиту

· Розгляд проектів федеральних стандартів та інших нормативних актів, а також кодексу професійної етики аудитора

· Розробка рекомендацій по здійсненню зовнішнього контролю за роботою аудиторських організацій

· Інші функції в інтересах розвитку аудиторської діяльності

3) Робочий орган Ради

Другий рівень.

Федеральні правила (стандарти) аудиторської діяльності.

Це єдині вимоги до порядку здійснення аудиторської діяльності, оформлення та оцінки якості аудиту та супутніх йому послуг, а також до порядку підготовки аудиторів та оцінки їх кваліфікації. ПСАД поділяються міжнародні і російські. Міжнародні стандарти застосовуються у випадках, коли національні відсутні або прописані недостатньо детально, а також при аудиторській консолідації звітності фірм, акції яких продаються на російських і міжнародних фондових біржах. В інших ситуаціях звітність організацій перевіряється на основі ФПСАД першого і другого покоління.

Третій рівень.

Внутрішні стандарти, які діють в професійних аудиторських об'єднаннях (ВСПАО).