Інвентаризація майна

Типові операції з відображення надлишків чи нестач основних і оборотних засобів, виявлених при їх інвентаризації

Перевірка фактичної наявності  бланків цінних паперів та інших  бланків документів суворої звітності  проводиться за їх видами (наприклад, з акцій: іменні та на пред'явника, привілейовані  і звичайні) з урахуванням початкових і кінцевих номерів тих чи інших  бланків, а також за кожним місцем зберігання і матеріально відповідальним особам.

Кореспонденція рахунків із відображення уцінки об’єкта основних засобів

Інвентаризація грошових коштів в  дорозі здійснюється шляхом звіряння котрі значаться сум на рахунках бухгалтерського обліку з даними квитанцій установи банку, поштового  відділення, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам  банку тощо

Інвентаризація грошових коштів, що у банках на розрахунковому (поточному), валютному і спеціальних рахунках, проводиться шляхом звірки залишків сум, що значаться на відповідних рахунках, за даними бухгалтерії платника податків з даними виписок банків.

Інвентаризація розрахунків з  банками та іншими кредитними установами з позик, з бюджетом, покупцями, постачальниками, підзвітними особами, працівниками, депонентами, іншими дебіторами і кредиторами  полягає у перевірці обгрунтованості  сум, що значаться на рахунках бухгалтерського  обліку.

Перевірці може бути підданий рахунок  «Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками» по товарах, оплаченим, але знаходяться в дорозі, і  розрахунків з постачальниками  за невідфактурованих постачання. Він перевіряється за документами в узгодженні з кореспондуючими рахунками.

По заборгованості працівникам  організації виявляються невиплачені  суми з оплати праці, що підлягають перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми та причини виникнення переплат працівникам. При інвентаризації підзвітних сум перевіряються звіти підзвітних осіб за виданими авансами з урахуванням їх цільового використання, а також суми виданих авансів по кожній підзвітній особі (дати видачі, цільове призначення).

   До окремого акта інвентаризації вносяться дані про довготермінові та короткотермінові фінансові вкладення в цінні папери (акції, облігації тощо), депозити, статутні фонди інших підприємств. Ці кошти інвентаризуються перевіркою наявності цінних паперів, а також перевіркою засновницьких та інших документів щодо наведених там відомостей про паї і вклади до статутних фондів спільно створених підприємств та на депозити. В акті інвентаризації вказується назва фінансового вкладення (акції, облігації, паї, депозити і т. ін.), дата і термін вкладення, номер і серія цінних паперів,назва документа, що підтверджує фінансові інвестиції (засновницький договір, інші угоди, виписки банків, накладні на передання устаткування і т. ін.), сума, вид вкладення.

П(С)БО 9 «Запаси» пропонується п’ять можливих методів оцінки запасів при їх списанні у виробництво: ідентифікованої собівартості, ФІФО (перше надходження — перше вибуття), метод середньо зваженої собівартості, метод нормативних витрат і ціни продажу. При цьому слід відзначити, що п. 16 П(С)БО 9 зауважено, що для одиниць запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Таким чином, кондитерське підприємство може обрати, наприклад, для одного виду сировини метод нормативних витрат, для інших видів сировини і матеріалів — метод середньо зваженої собівартості або інший. Виходячи з цього, на підприємстві одночасно можуть застосовуватися для різних матеріалів різні методи їх оцінки.

Але, обираючи метод обліку запасів, необхідно врахувати всю важливість цієї події. Неправильний вибір методу може призвести до фінансового краху  підприємства за рахунок "вкладення" оборотних активів у податки  і банкрутства внаслідок постійної  купівлі сировини за ціною, що перевищує  вартість готової продукції, або  збільшення ціни до рівня, що перевищує  конкурентоспроможність продукції  і платіжний попит.

Вбачається, що найбільш придатною  для застосування на кондитерських  підприємствах України є оцінка запасів за нормативними витратами  у поєднанні у кількісному  значенні норм з методом середньо зваженої собівартості. Оцінка запасів  за нормативними витратами може використовуватись  під час планового калькулювання  собівартості продукції, обліку товарно-матеріальних цінностей на складах та у виробництві. Після закінчення звітного періоду  проводиться розрахунок відхилень  фактичних цін від планових та здійснюється корегування фактичної  собівартості готової продукції. Саме такий метод задовольняє як зовнішні, так і внутрішні вимоги. Адже оцінка запасів за методом ЛІФО не забезпечує достатнього співвідношення між  обліковими і фактичними витратами  звітного періоду і тому є непридатною  для зовнішньої звітності, у той  час як оцінка за методом ФІФО, за якою дешевші надходження списуються раніше, сприяє завищенню прибутку і, таким чином, є неефективною в  прийнятті управлінських рішень.

Інвентаризаційні описи можуть бути заповнені як з використанням засобів обчислювальної та іншої організаційної техніки, так і вручну. Опису заповнюються чорнилом або кульковою ручкою чітко і ясно, без помарок і підчисток,  
Найменування інвентарізуемое цінностей та об'єктів, їх кількість наводять в описах за номенклатурою і в одиницях виміру, прийнятих в обліку.  
На кожній сторінці опису вказують прописом число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості в натуральних показниках, записаних на даній сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і т.д.) ці цінності показані.  
Виправлення помилок здійснюється у всіх примірниках описів шляхом закреслення неправильних записів і проставлення над закресленими правильних записів. Виправлення повинні бути обумовлені та підписані всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами.  
У описах не допускається залишати незаповнені рядки, на останніх сторінках незаповнені рядки прокреслюються.  
На останній сторінці опису повинна бути зроблена відмітка про перевірку цін, таксування і підрахунку підсумків за підписами осіб, які проводили цю перевірку.  
Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальні особи. У кінці опису матеріально відповідальні особи дають розписку, підтверджує перевірку комісій майна в їх присутності, про відсутність до членів комісії будь-яких претензій та прийнятті перерахованого до опису майна на відповідальне зберігання.  
При перевірці фактичної наявності майна у разі зміни матеріально відповідальних осіб прийняв майно розписується в опису отриманні, а здав - у здачі цього майна.  
На майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні, орендоване чи отримане на переробку, складаються окремі описи.  
Якщо інвентаризація майна проводиться протягом кількох днів, то приміщення, де зберігаються матеріальні цінності, при догляді інвентаризаційної комісії повинні бути опечатані. Під час перерв у роботі інвентаризаційних комісій (в обідню перерву, в нічний час, з інших причин) опису повинні зберігатися в ящику (шафі, сейфі) в закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація.  
Для оформлення інвентаризації необхідно застосовувати типові форми первинної облікової документації з інвентаризації майна і фінансових зобов'язань.  
Після закінчення інвентаризації можуть проводитися контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації. Їх слід проводити за участю членів інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб обов'язково до відкриття складу, комори, секції тощо, де проводилася інвентаризація.  
Результати контрольних перевірок правильності проведення інвентаризації оформляються відповідним актом.

1.3 Відображення в фінансовій звітності інвентаризації майна

Послідовність визначення, регулювання та відображення результатів  інвентаризаційного процесу повинна  бути наступною (рис.). 

Результати проведеної інвентаризації можна визначити лише за порівняльними  відомостями, що складаються в бухгалтерії. 
В порівняльних відомостях відображаються підсумкові результати, які представляють собою розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів. Правильність виявлених розбіжностей залежить від якості тих показників (за даними обліку і за даними описів), які необхідно порівняти. До початку роботи з порівняння цієї інформації в порівняльних відомостях (до визначення результатів інвентаризації) працівники бухгалтерії підприємства повинні провести ретельну перевірку вихідних даних. В облікових даних залишки повинні бути виведені по всіх поданих прибутково-видаткових документах на дату інвентаризації (навіть якщо це і не на останній день місяця). Порівняльні відомості можуть бути складені як з використанням засобів обчислювальної та іншої оргтехніки, так і вручну.

Виявлені при інвентаризації розбіжності  фактичної наявності майна з  даними бухгалтерського обліку регулюються  в такому порядку:

• майно, що виявилося в надлишку, підлягає оприбуткуванню і зарахуванню на фінансові результати з подальшим встановленням причин надлишку і винних осіб;
• спад цінностей в межах норм, затверджених у встановленому законодавством порядку, списуються за розпорядженням керівника організації на витрати обігу (витрати виробництва);
• недостачі ТМЦ понад норми природного убутку відносяться на винних осіб.

Результати інвентаризації повинні  відображатися в обліку того місяця, в якому вона закінчена, а річний – в річному бухгалтерському  звіті.

Перевірці може бути підданий рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками» по товарах, оплаченим, але знаходяться в дорозі. Перевіряється  за документами в узгодженні з  кореспондуючими рахунками.

При заборгованості працівникам організації  виявляють невиплачені суми з  оплати праці, що підлягають перерахуванню  на рахунок депонентів, також суми та причини виникнення переплат працівникам.

При інвентаризації підзвітних сум  перевіряють звіти підзвітних осіб за виданими авансами з урахуванням  їх цільового використання.

Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна  встановити:

• правильність розрахунків з банками, фінансовими, податковими позабюджетними фондами, ін організаціями;
• правильність і обгрунтованість оформленої в бухгалтерії суми заборгованості по нестачах і розкраданнях;
• правильність і обгрунтувати сум дебіторської, кредиторської та депонентської заборгованості.

Основною помилкою організації  при проведенні інвентаризації є  те, що дані річної бухгалтерської звітності  не підтверджені відомостями про  обов'язкову повної інвентаризації майна  та зобов'язань організації. При  цьому:

• інвентаризація не проводиться взагалі (характерно для малих і середніх підприємств);
• інвентаризація проводиться рідше, ніж це передбачено законодавством, установчими документами або облікової політикою організації. Зокрема, не проводиться інвентаризація після 1 жовтня;
• інвентаризації піддаються не всі передбачені групи майна та зобов'язань. Зокрема, не проводиться інвентаризація незавершеного виробництва, вкладень у необоротні активи, майна, що передане в заставу, на відповідальне зберігання і т. п.

Порядок проведення інвентаризації встановлено  в Методичних вказівках щодо інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, які затверджені наказом даних  вказівок йдеться, що під майном організації  розуміються об'єкти основних засобів, нематеріальні активи, фінансові  вкладення, виробничі запаси, готова продукція, товари, інші запаси, грошові  кошти та інші фінансові активи, а під фінансовими зобов'язаннями – кредиторська заборгованість, кредити  банків, позики і резерви.

Перед складанням річної бухгалтерської звітності обов'язкової інвентаризації підлягають усі майно організації  незалежно від його місцезнаходження та всі види фінансових зобов'язань, а також виробничі запаси й  інші види майна, які не належать організації, але котрі увійшли в бухгалтерському  обліку (що знаходяться на відповідальному  зберіганні, орендовані, отримані для  переробки ), майно, не враховане з  яких-небудь причин. Інвентаризація майна  проводиться за місцезнаходженням  підрозділів організації і щодо матеріально відповідальних осіб. Результати інвентаризації активів і зобов'язань  повинні підтверджувати статті бухгалтерської звітності організації. Організації, які не проводять перед складанням річної бухгалтерської звітності обов'язкову інвентаризацію майна і зобов'язань  або проводять її не в повному  обсязі, не дотримуються термінів, неправильно  оформлюють результати і відображають їх в обліку і звітності, тим самим  порушують вимоги чинного законодавства  про бухгалтерський облік.

1.4 Сучасні комп'ютерні  технології ведення обліку інвентаризації майна на ДП ВАТ «Київхліб» «Фастівський хлібокомбінат», виклад їх практичного застосування