Облік поточних зобов`язань підприємства за товари, роботи та послуги

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра бухгалтерського  обліку  
  
  
  
 

КУРСОВА РОБОТА

на тему: 

«Облік  поточних зобов`язань підприємства за товари, роботи та послуги» 

 
                      

   
 
 
 
 

 
  
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2010 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………….3

1. Економічна сутність поточних зобов'язань підприємства за товари, роботи та послуги…………………………………………………………………...........5
2. Економіко - правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури……………………………………………………………………….12
3. Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства…………17
4. Облік поточних зобов'язань підприємства за товари, роботи та послуги:

4.1 Облік  розрахунків з постачальниками……………………………………….23

4.2 Облік  розрахунків за виданими векселями…………………………………..33

4.3 Облік  розрахунків за одержаними авансами………………………………...37

5) Шляхи  удосконалення обліку поточних  зобов'язань за товари, роботи  та послуги…………………………………………………………………………….40

Висновки  і пропозиції………………………………………………………….....42

Список  використаних джерел…………………………………………………….45

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

Бухгалтерський  облік в Україні, як і в країнах  з розвинутою ринковою економікою, поділяється на фінансовий і управлінський. Ведення фінансової обліку в Україні є обов’язковим для всіх підприємств. Бухгалтерія фіксує інформацію про поточні витрати у по елементному розрізі, а саме: прибутки підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо. Споживачами інформації фінансового обліку в основному виступають зовнішні щодо підприємства користувачі, тобто органи податкової служби, біржі, банки, інші фінансові інститути, постачальники і покупці, потенціальні інвестори.

    Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку, визначає облікову політику підприємства, має право виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

     В умовах ринку підприємства, інші об'єкти, що працюють, вступають у договірні відносини по використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій і інвестицій.

     Бухгалтерський  облік комунальної діяльності завжди мав свої особливості в порівнянні з обліком інших видів діяльності. Тому необхідно привернути належну увагу до організації бухгалтерського обліку діяльності комунальних підприємств з метою забезпечення користувачів повною, достовірною та об'єктивною інформацією про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності.

Належним  чином організований поточний облік дозволяє постійно слідкувати за господарською діяльністю підприємства і своєчасно повідомляти як про позитивні тенденції, так і про негативні явища. Але абсолютно точної картини ні поточний облік, ні складений на підставі його даних зведений облік не гарантують.

     Сьогодні  в Україні функціонують підприємства, організації  і господарські товариства, засновані на різних формах власності. Це створює різнобій і складнощі в організації договірних відносин між  підприємствами, організаціями і товариствами. В умовах ринкової економіки змінився характер комерційних договорів, коли активну роль стали виконувати обидва їх суб’єкти на паритетних засадах, що вимагає зміцнення правового поля діяльності постачальника і замовника. Поточні зобов’язання здатні активно впливати на об’єм і структуру грошової маси, платіжного обороту, швидкість обігу коштів.

     Метою даної роботи є всебічний розгляд економічних і організаційних засад поточних зобов’язань; організації обліку поточних зобов’язань, а саме організації первинного обліку, відображення поточних зобов’язань в бухгалтерському обліку.

     Предметом дослідження є: договори, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, звітність підприємства та інші документи, які пов’язані з обліком поточних зобов’язань.

     Об’єктом  дослідження обране комунальне підприємство «Міськводоканал».

    Для розкриття теми використовуються теоретичні, розрахункові і аналітичні методи. Робота заснована на використані нормативних документів і спеціальних теоретичних і практичних літературних джерел з проблем теми дослідження. 

 

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОТОЧНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ  ПІДПРИЄМСТВА ЗА ТОВАРИ, РОБОТИ ТА ПОСЛУГИ.

 

     У бухгалтерському обліку інформацію про зобов'язання формують згідно з  вимогами П(С)БО 11 «Зобов'язання».

       Зобов'язання (Liabilities) – заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди. [18]

     Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність  зменшення економічних вигод  у майбутньому внаслідок його погашення.

     Погашення зобов'язання можна здійснювати  шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у  рахунок отриманого авансу від покупця  або в порядку заліку заборгованості; переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

     У кожному разі погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а  отже, зі зменшенням майбутніх економічних  вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

     Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгованість) замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем). Однак остаточне погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод.

     Значна  частина зобов'язань підприємства виникає під час нарахування  витрат. Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати зобов'язання. Зобов'язання за рахунками зі сплати податків, обов'язкових платежів, заробітної плати, створення забезпечень – все це є типові приклади визнання зобов'язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає зобов'язання щодо нарахованих відсотків.

     Відсутність на дату складання фінансової звітності  достатніх умов для визнання тих  зобов'язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов'язання не підлягає погашенню).

     Для бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на:

     - довгострокові зобов'язання;

     - поточні зобов'язання;

     - забезпечення;

     - непередбачені зобов'язання;

     - доходи майбутніх періодів.

     Довгострокові зобов'язання (Long-term Liabilities) – зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

     Довгострокові зобов'язання, на які нараховують  відсотки, відображають у Балансі  за їхньою теперішньою вартістю.

     Особливим видом зобов'язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.

     Забезпечення  створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

     Обтяжливий  контракт (Onerous Contract) – контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від нього.

     Особливу  групу зобов'язань становлять ті категорії, які обліковують за Балансом, але є дуже важливими позиціями  з погляду оцінки впливу потенційних  наслідків певних подій на перспективи  розвитку підприємства. Серед них  потрібно виділити, головним чином, непередбачені зобов'язання.

     Непередбачене зобов'язання (Contingent Liabilities) – це:

     - зобов'язання, що може виникнути  внаслідок минулих подій та  існування якого буде підтверджено  лише тоді, коли відбудеться або  не відбудеться одна чи більше  невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

     - теперішнє зобов'язання, що виникає  внаслідок минулих подій, але  не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання  потрібно буде використати ресурси,  які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

     Доходи  майбутніх періодів (Deferred Revenues, Unearned Revenues) – це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань.

     До  доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих  авансових платежів за здані в  оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.[2]

     У Балансі за визначеною П(С)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за такими розділами Пасиву:

     II. Забезпечення наступних витрат  і платежів.

     III. Довгострокові зобов'язання.

     IV. Поточні зобов'язання.

     V. Доходи майбутніх періодів.

     Поточні зобов'язання (Current Liabilities) – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашені впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

     Поточне зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу у звітному періоді.

     Таблиця 1.1

     Фрагмент  балансу – ІV розділ "Поточні зобов'язання"