Облік поточних зобов`язань підприємства за товари, роботи та послуги

4. ОБЛІК ПОТОЧНИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ТОВАРИ, РОБОТИ ТА ПОСЛУГИ:

4.1 ОБЛІК  РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

     У процесі здійснення підприємницької  діяльності суб’єктом господарювання виникає поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, отримані послуги, необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства.

     Кредиторська  заборгованість за товари, роботи, послуги (Accounts Payable For Good, Work and Services) – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги.

     Господарські  зв’язки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків та ін.

     Постачальник  на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні документи, передає їх банку і направляє покупцю.

     Погашається заборгованість перед постачальниками  і підрядниками шляхом безготівкових  або готівкових розрахунків.

     Правила, форми і стандарти безготівкових  розрахунків в Україні, що здійснюються за участю банків, встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. Відповідно до інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватися форми розрахунків:

     - акредитивна; 

     - інкасова;

     - вексельна; 

     - за розрахунковими чеками.

     Безготівкові  розрахунки передбачають перерахування  певної суми коштів з рахунків платників  на рахунки отримувачів коштів, а  також перерахування банками  за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

     Ці  розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових  носіях чи в електронному вигляді  у формі:

     - меморіального ордера;

     - платіжного доручення; 

     - платіжної вимоги доручення; 

     - платіжної вимоги;

     - розрахункового чека;

     - акредитива.

     Використання  банківських платіжних карток і  векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України.

     Меморіальний  ордер – розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій.

     Платіжне  доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свою рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

     Платіжна  вимога-доручення – розрахунковий  документ, який складається з двох частин:

     - верхньої – вимоги отримувача  безпосередньо до платника про  сплату визначеної суми коштів;

     - нижньої – доручення платника  обслуговуючому банку про списання  зі свого рахунку визначеної  ним суми коштів і перерахування  її на рахунок отримувача.

     Платіжна  вимога – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів і перерахування її на рахунок отримувача.

     Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

     Акредитив – договір, що містить зобов’язання банку-емітенту, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. [27]

     У бухгалтерському обліку визнання зобов’язань під час придбання підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов’язань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов’язання за отримані активи.

       Облік поточних зобов’язань по товарних операціях ведеться на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

     Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками  та підрядниками” призначений для  обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно – матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги.

     Рахунок балансовий, розрахунковий пасивний, призначений для обліку поточних зобов’язань.

     По  кредиту рахунку 63 “Розрахунки і постачальниками та підрядниками” відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги по дебету – й погашення, списання тощо. Всі ці операції відображаються на рахунку 63 незалежно від того коли здійснювався акцепт виставленого рахунку фактури.

     Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками  та підрядниками” має такі субрахунки:

     - 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

     - 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”.

     На  субрахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” ведеться облік розрахунків з вітчизняними постачальниками та підрядниками, на субрахунку 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” – з іноземними постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.[27]

     Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного  документа (рахунку) на сплату.

     На  субрахунку 632 аналітичний облік  ведеться в гривнях та в валюті, обумовленій в договорі.

     Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях можна здійснювати в розрізі країн, а всередині їх в розрізі постачальників або номерів контрактів. В будь-якому випадку повинен бути забезпечений чіткий контроль своєчасності розрахунків по кожній поставці товарів. Аналітичний облік ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу.

     Розрахунки  з постачальниками ведуть, після відвантаження товарно –матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг або одночасно з ними.

Використовуючи  рахунки для відображення обліку поточних зобов’язань наведемо бухгалтерські проводки, які можуть бути присутні на підприємстві у табл. 4.1 нижче. 
 
 
 
 
 

Таблиця 4.1

     Відображення  заборгованості перед постачальниками на підприємстві  

 

     Вартість  отриманих ТМЦ, виконаних робіт, наданих послуг відображається на рахунках обліку ТМЦ або витрат без врахування суми ПДВ, вказаної в документах постачальника.

     Незалежно від методу оцінки ТМЦ, прийнятого на підприємстві, рахунок 63 кредитується згідно з документами постачальника  в межах суми акцепту у випадку, коли рахунок постачальника був акцептований і оплачений до надходження вантажу, а при прийманні ТМЦ виявилась їх недостача проти відфактурованої кількості, невідповідність цін та якісних показників, обумовлених в угоді, арифметичні помилки, брак отриманих ТМЦ, та робиться проводка на суму недостачі, неякісних товарів, помилки тощо Д-т 374 “Розрахунки за претензіями”, К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

     Операції  по оплаті рахунків постачальника відображаються по дебету рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” (табл. 4.2) 

     Таблиця 4.2.

     Відображення  погашення заборгованості перед  постачальниками на підприємстві