Цели последовательности державного регулирования

ЦIЛI ТА ПОСЛIДОВНIСТЬ  ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

 

Головна і найближча мета  державного  управління  економікою, що  визначається   "Основними   засадами"   -   зупинення   кризи, стабілізація соціально-економічного становища в Україні.

Стратегічною  метою соціально-економічних перетворень  в  усіх сферах життя є виведення  України  на  шлях  побудови  суспільства прогресивного  розвитку  при  реальному  підпорядкуванні   держави інтересам громадян.

     Загалом це означає:

     -  в економічній частині   -   створення   високо розвинутої виробничої,   фінансової   і   науково-технічної    інфраструктури економіки України, забезпечення  високотехнологічного  енерго-  та ресурсозберігаючого й екологічно  безпечного  розвитку  всіх  її галузей, їх конкурентоздатності на  світовому ринку,  рівноправне входження України в світове економічне співтовариство;

     -  у  захисті  держави  -  забезпечення   достатньо   високої військової могутності країни, здатності захистити і відстояти її територіальну цілісність і національні інтереси;

     - у соціальній та духовній сфері - забезпечення  модернізації високого науково-технічного  і технологічного  рівня виробництв, зміцнення позицій української науки в світі на  основі  підвищення загальноосвітнього рівня громадян,  гарантування  їм  можливостей одержання відповідної освіти і кваліфікації,  створення умов  для всебічного розвитку всіх галузей культури, літератури,  мистецтва, примноження притаманних народу України рис високої духовності.

     Тільки зрозуміла та прийнята  народом стратегія  прогресивного розвитку України здатна консолідувати здорові сили суспільства  на самовіддану працю та відновлення у громадян довір'я до держави.

     Завоювання такого  довір'я   розпочинається  від  конкретності  заходів  для  забезпечення  збирання  та   збереження   урожаю-94, вирішення   питань   паливно-енергетичного   комплексу   народного господарства,  розблокування   розрахунків  між  підприємствами  та недопущення  їх  зупинення,  забезпеченням  підготовки  до   зими, стабілізації цін та інше.

     Соціально-економічні  перетворення  здійснюватимуться  у  три етапи, значна частина завдань яких буде збігатися у часі.

 

     Перший етап. Визначення державних пріоритетів та  механізму їх забезпечення,  поступовий  перехід від хаотичних економічних відносин до регульованих  ринкових.  Завданням цього етапу буде зупинення спаду   виробництва   та   початок   його   піднесення, стабілізації, реалізації ефективної програми зайнятості.

     За період першого етапу (до  кінця 1995  року)  передбачається  створення сприятливих економічних  умов для  ефективних  галузей   і виробництва та підприємств  всіх  форм  власності,  які   визначають економічний   потенціал   держави.   Водночас    здійснюватиметься  поступове  згортання  неперспективних   виробництв  в  поєднанні   з соціальним захистом працюючих.  Наслідком повинно  стати   обмеження інфляції, відновлення  стимулів до праці  і  зупинення  спаду  та початок   поліпшення   життєвого   рівня   народу,   поява   ознак конкуренції, стимулювання  задоволення  виробниками  продукції  та

послуг  потреб споживачів.

 

     Другий етап. Стабілізація.

     На другому етапі (до кінця  1997  року)  досягається  надійна стабілізація виробництва, починається поступове  нарощування  його обсягів.    Наприкінці    етапу    виробництво    промислової    і сільськогосподарської  продукції  має  досягти  рівня  кінця  80-х років при її більш досконалій структурі та істотно вищій якості.

     На цей час треба  створити  необхідні  промислові  потужності  для  забезпечення  пріоритетних  напрямків   розвитку   економіки,  особливо для сільського господарства  і  переробної  промисловості,  стимулювати   зростання   обсягів   капітального   будівнитцва   і реконструкції підприємств, розгорнути  широку  програму  житлового будівництва, розгортання соціальної та ринкової інфраструктури із створенням умов для залучення фінансів  підприємств недержавних форм власностей.

     Ознакою цього етапу буде підвищення  життєвого  рівня  народу та оздоровлення демографічної ситуації.

 

     Третій етап. Соціально-економічне зростання.

     Ефективне здійснення завдань  перших двох етапів має   створити

надійну   базу   для   входження   країни   в    наступний    етап

соціально-економічного  розвитку.  В   загальному   вигляді   його

головне завдання - завершення структурної  перебудови,  формування

ефективної     конкурентноспроможної      національно-орієнтованої

ринкової  економіки,  розробка   та   впровадження   на   головних

напрямках науково-технічного прогресу технологій світового  рівня,

наближення  життєвого рівня громадян України  до  рівня  економічно

розвинутих  країн.

 

        ОСНОВНI ПЕРЕДУМОВИ ПОЛIТИКИ ДЕРЖАВНОГО  РЕГУЛЮВАННЯ

 

     Впровадження основних засад  державного регулювання  економіки повинно враховувати певні соціальні,  політичні  та  організаційні умови принципового значення.

     Соціальні:

     - соціальна захищеність населення;

     - підтримка рівня життя не  нижче прожиткового мінімуму;

     - забезпечення конституційних соціальних  гарантій.

     Політичні:

     - державна незалежність;

     - міжнародне співробітництво і  добросусідство;

     - розвиток демократії і самоврядування;

     - посилення правових засад життя  суспільства;

     - політична злагода у суспільстві.

     Організаційно-економічні:

     - забезпечення  стійкості  економічної   системи,  запобігання

шоковим методам економічних перетворень;

     - підтримка економічних і науково-технічних  пріоритетів;

     - зупинення падіння та забезпечення  підвищення продуктивності

суспільного виробництва.

     Державне   управління   економікою   повинно    здійснюватись

комплексно  і  охоплювати  всі  сфери   суспільного   виробництва:

виробництво,  розподільні  відносини,  сферу  грошового  обігу   і

кінцевого споживання.

 

         НАПРЯМИ I МЕТОДИ ВПЛИВУ НА  ЕКОНОМIЧНИЙ РОЗВИТОК

 

     Загрозлива  глибина  кризи   вимагає  усунення   некерованості

державою  основними економічними процесами  в країні.

     Ефективність  наступних   перемін   залежить   від   точності

вибраних  кроків  на  першому  етапі.  Саме  на   цих   кроках   і

зосереджено зміст документу.

 

             Мета і форма реалізації структурних  змін

 

     Основною  формою   реалізації   структурних   змін   виступає

політика  державних пріоритетів на основі розроблених  національних

програм та їх державного стимулювання.

     Метою політики державних пріоритетів  є:

     - підтримка    прискореного    розвитку   галузей   народного

господарства      та      підприємств,      які       виготовляють

конкурентноспроможну  та  пріоритетно  важливу продукцію.  (Треба

зважити на те, що реальний стан економіки  України  в  минулому  і

тепер,  унікальний  рівень  її  концентрації   та   інтеграції   з

сусідніми  країнами  при   незавершеності   технологічних   циклів

закономірно        вимагає         використання         масштабних

організаційно-економічних  утворень  (в  т.ч.  міжгалузевих),  які

функціонують  на  різних  формах  власності,  на  основі  сучасної

науково-технологічної  політики);

     - забезпечення збалансованого розвитку  регіонів з урахуванням

їх специфіки  та орієнтації;

     - подолання структурних деформацій, що  поглибились  останнім

часом, збереження продуктивних сил України;

     - створення ефективної виробничої  кооперації  підприємств  і

галузей в межах України, відновлення  необхідних  та  встановлення

нових господарських зв'язків в рамках СНД  та  з  іншими  країнами

світу.

     Політика структурної перебудови  повинна  бути  послідовною   і

поступовою,  з  використанням   "точкового"   інвестування   нової

кооперації  підприємств,  орієнтуватися  на  замкнуті  технологічні

цикли    в    межах    держави,    створення    національних    та

транснаціональних   компаній   з   різними   формами    власності,

кооперуванням підприємств сировинних та напівсировинних галузей з

машинобудівними, в  тому  числі  з  участю  іноземних  інвесторів;

диверсифікації  галузей  під  цілі  державних  програм  структурної

перебудови, поступового згортання неперспективних  виробництв.

     Передбачається  трансформування   потужностей   з   одночасним

створенням  нормативної  бази   для   перебудови   машинобудівного

комплексу  під  випуск  компонентів  загального   застосування   в

промисловості,    сільському     господарстві     і     переробній

промисловості,  забезпечення   зростання   обсягів   реконструкції

підприємств, житлового будівництва, соціальної інфраструктури.

     Зважаючи   на   наявний   економічний   і   науково-технічний

потенціал України, потреби її  населення  та  завдання  виходу  на

світовий  ринок, слід визначити як пріоритетні  галузі  для  першого

етапу структурної перебудови: сільське  господарство  і  переробна

промисловість,   паливно-енергетичний   комплекс,    наукоємні

галузі  промисловості,  капітальне  будівництво  (в т.ч. житлове).