Регламент Верховної Ради України

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2011 в 20:40, курсовая работа

Описание работы

Нині в Україні не існує інших органів законодавчої влади.
Саме тому метою цієї роботи є дослідити та визначити особливості Верховної Ради України, її внутрішню організацію та компетенцію, а також організацію роботи парламенту України та її комітетів.

Содержание

Вступ
Розділ І . Верховна Рада в механізмі державної влади
1.1 Історія становлення Верховної Ради
1.2 Верховна Рада України: конституційний склад, структура та принципи діяльності
Розділ ІІ. Компетенція Верховної Ради України
2.1 Повноваження Верховної Ради
2.2 Законодавчий процес як одна з найважливіших функцій парламенту
Розділ ІІІ. Організація роботи Верховної Ради України
3.1 Організація роботи Голови Верховної Ради України та його заступників.
3.2 Організація роботи народного депутата у ВРУ.
3.3 Організація роботи комітетів, комісій та депутатських груп ( фракцій) Верховної Ради.
Висновки
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

Міністерство освіти і науки.docx

— 65.43 Кб (Скачать)

Перший  заступник Голови Верховної Ради веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами виконавчої влади, органами самоврядування, а також з питань підготовки і розгляду у Верховній Раді України законопроекту про державний бюджет та звіту про його виконання.

Заступник Голови Верховної Ради здійснює організаційну  та іншу роботу з питань взаємодії  Верховної Ради з органами судової  влади, а також з питань ефективного  здійснення Верховною Радою та її органами законопроектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних повноважень.[15] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.2.  Організація роботи народного депутата у ВРУ.

Діяльність  народного депутата у Верховної  Раді України включає в себе:

– участь у засіданнях Верховної Ради України,

– участь у засіданнях комітетів, комісій, підкомісій і робочих груп,

– виконання  доручень Верховної Ради України  та її органів,

– роботу над законопроектами, документами  Верховної Ради,

– виконання  інших депутатських повноважень  у складі фракцій або індивідуально.

Робота  народного депутата України у  Верховній Раді України здійснюється згідно з планом роботи сесії парламенту. Депутат може брати участь у засіданнях парламентських комітетів, підкомісій та робочих груп, виконувати доручення Верховної Ради України та її органів (за винятком виконання невідкладних доручень), працювати над законопроектами лише у період між засіданнями Верховної Ради. Робочі дні поза сесійним часом і часом відпустки депутати використовують на свій розсуд для підвищення своєї кваліфікації, обміну досвідом, роботи у виборчому окрузі та іншої діяльності, пов’язаної з виконанням депутатських повноважень.

Участь  у засіданнях Верховної Ради України  та її органів, виконання доручень Верховної  Ради та її органів є підставою для відкладення депутатом усіх інших службових справ. Депутат зобов’язаний зареєструватися і бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до яких його обрано. Депутат не має права не брати участь у голосуванні, в тому числі й таємному, за винятком випадку, коли Верховна Рада прийме окреме рішення щодо нього персонально, та інших випадків, передбачених законодавством.

Відсутність народного депутата на засіданнях Верховної  Ради України та її органів допускається тільки з поважних причин. Поважними  причинами визнаються: виконання  доручень Верховної Ради або її органів; тимчасове відсторонення від  роботи у зв’язку з хворобою чи доглядом за дитиною; одруження, траур, документально підтверджені транспортні перешкоди.[18]

Регламент Верховної Ради України містить  норму, згідно з якою, у випадку  відсутності депутата без поважних причин більш ніж на 20 засіданнях протягом календарного року, Комітет з питань Регламенту та депутатської етики подає до Верховної Ради України пропозицію про порушення Верховною Радою питання перед виборцями відповідного округу про його відкликання. Однак Конституція України 1996 р. не містить відкликання в якості однієї з підстав дострокового припинення повноважень народних депутатів, що унеможливлює відкликання як таке.

Народний  депутат є членом Верховної Ради і має усі права, що забезпечують його участь у діяльності парламенту. Він несе відповідальність перед Верховною Радою, виконує її доручення і доручення її органів.[8]

Депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких його обрано. Кожен депутат  має один голос. Якщо депутат не є  членом якогось органу Верховної  Ради, він може взяти участь у  його роботі з правом дорадчого голосу.

Народний  депутат має право:

обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого  заступника і заступника Голови Верховної  Ради України;

обирати і бути обраним до органів Верховної  Ради України;

пропонувати питання для розгляду Верховної  Радою України або її органами;

законодавчої  ініціативи (яке реалізується у формі  внесення до Верховної Ради України  законопроекту, проекту постанови  чи іншої законодавчої пропозиції);

звертатися  із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;

брати участь у дебатах, ставити запитання  доповідачам, головуючому на засіданні;

виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування;

висловлювати  свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні;

висловлювати  думку щодо кандидатів, які обираються чи призначаються на посади, звільняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення  і звільнення з посад;

порушувати  питання про заміну головуючого  на пленарному засіданні Верховної  Ради України;

порушувати  питання про довіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною  Радою України надано згоду у  випадках, передбачених Конституцією України;

порушувати  питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розміщених на території України, щодо яких є  дані про порушення ними законодавства  України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;

передавати  для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України;

об’єднуватися в депутатські фракції та групи.

Обов’язки народного депутата у Верховної  Раді України:

  • дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави;
  • додержуватися вимог Конституції України, Закону “Про статус народного депутата України”, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України;
  • бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;
  • особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами;
  • виконувати доручення Верховної Ради України, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, до складу яких його обрано;
  • інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради України та її органів;
  • додержуватись вимог трудової дисципліни та норм депутатської етики;
  • завчасно повідомляти про неможливість бути присутнім на засіданні Верховної Ради України чи її органів керівників цих органів;
  • використовувати депутатські бланки лише для офіційних запитів, звернень та листів, які підписуються ним власноручно.[17]
 
 
 
 
 
 

3.3.  Організація роботи комітетів, комісій та депутатських груп

(фракцій) Верховної Ради.

Повноваження  комітетів визначаються Конституцією України та законами, а їх завдання і компетенція — Положеннями  про відповідні комітети, що затверджуються Верховною Радою, її Регламентом та іншими актами.

Порядок організації роботи комітетів Верховної  Ради закріплюється Законом України  «Про комітети Верховної Ради України». [3]

Основною  формою роботи комітетів є їх засідання. Вони правомочні приймати рішення, якщо на них присутня більш як половина депутатів затвердженого складу. Засідання проводяться відкрито і гласно. Вони можуть висвітлюватися засобами масової інформації, а за згодою простої більшості комітету може здійснюватися звукозапис, кіно- та відео зйомка, трансляція по радіо  і телебаченню та шляхом іншого висвітлення  засобами масової інформації. За рішенням простої більшості членів комітету може проводитися закрите засідання. На закритому засіданні, крім членів комітету, можуть бути присутні запрошені  особи.

За рішеннями  комітетів на їх засіданнях можуть проводитися слухання з питань, що належать до їхньої компетенції. Метою  слухань є одержання всебічної  інформації щодо питань, які розглядаються, їх вивчення і обговорення. Слухання протоколюються і стенографуються, підсумкові документи за їх результатами не складаються. Інформацію, одержану під час слухань, використовують для прийняття рішень комітетів. За результатами обговорення того чи іншого питання на засіданнях комітетів  приймаються рішення, рекомендації, висновки. Для їх прийняття необхідно, щоб проголосувала більшість  членів комітету. Голосування може бути відкрите, поіменне чи закрите. Рішення  приймаються з питань, що стосуються організації роботи комітетів. Після  обговорення питань приймають рекомендації,що готуються на розгляд Верховної  Ради України і вносяться особами  та органами, які мають право законодавчої ініціативи, а також щодо контрольної діяльності комітетів. Висновки приймаються щодо законопроектів і проектів інших актів, внесених на розгляд Верховної Ради України суб'єктами, які мають право законодавчої ініціативи, а також щодо кандидатур, які пропонуються для обрання, призначення чи затвердження Верховною Радою України або призначення яких відповідно до постанов Верховної Ради України погоджується з комітетами, крім випадків, визначених Законом або Регламентом Верховної Ради України.

Роботу  комітетів організують їх голови. [9]

Верховна  Рада може створювати, коли визнає за необхідне, тимчасові спеціальні комісії для  розробки, попереднього розгляду, доопрацювання  проектів законів та інших актів  Верховної Ради, для вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції (крім контрольних, ревізійних і слідчих комісій, які створюються  і діють відповідно до інших статей Регламенту). Тимчасова спеціальна комісія завжди є головною комісією з питання, Для підготовки якого  її створено. Питання про створення  тимчасової спеціальної комісії  включається окремим пунктом  до порядку денного сесії Верховної  Ради, якщо інше не встановлено Регламентом.

Тимчасова спеціальна комісія діє відповідно до порядку, встановленого для комітетів  Верховної Ради.

Таким чином, Конституція, закони і Регламент Верховної Ради України закріплюють порядок організації і діяльності комітетів і комісій, використання ними організаційно-правових форм і методів.

Депутатські фракції у Верховній Раді утворюються  виключно депутатами на основі політичних партій та блоків політичних партій. Депутатські  фракції утворюються за умови, що до складу кожної з фракцій входить  не менш як 14 народних депутатів України. Вони не можуть формуватися для захисту  приватних, комерційних, місцевих, професійних  чи релігійних інтересів. Принципи функціонування депутатської групи (фракції) не можуть порушувати імперативного характеру депутатського мандата. Порядок їх роботи, умови вступу до них депутата, його виходу чи виключення з будь-якої фракції визначаються самою депутатською групою (фракцією).

Депутатські групи (фракції) проводять свої засідання  відкрито і гласно. За рішенням депутатської групи (фракції) може бути проведено  закрите засідання.[20]

У процесі роботи Верховної Ради виникає необхідність у погодженні значної кількості різних питань. З цією метою уповноважені представники депутатських груп і фракцій (від кожної по одному) утворюють Погоджувальну раду депутатських груп (фракцій), яка є органом дорадчого, погоджувального характеру. У разі потреби Погоджувальна рада депутатських груп чи фракцій вносить пропозиції з питань порядку денного, про раціональну організацію і планування роботи Верховної Ради та її органів, сприяє узгодженню позицій депутатів у разі виникнення спірних питань у роботі Верховної Ради та її органів. Вона збирається на засідання за своєю ініціативою або за пропозицією Голови Верховної Ради, його заступників, Президії сесії, обраного Верховною Радою головуючого для окремого засідання. Засідання Погоджувальної ради проводяться лише відкрито і гласно. Вона не приймає рішень, обов'язкових для виконання.

Информация о работе Регламент Верховної Ради України