Управління транспортом та зв’язком

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Сентября 2011 в 16:10, реферат

Описание работы

Управління транспортом і зв'язком регулюється законами, кодексами, статутами, положеннями про окремі види транспорту і зв'язку. Організаційно-правові, економічні засади діяльності транспорту визначаються Законом України від 10 листопада 1994 р. «Про транспорт».

Транспорт України покликаний задовольняти потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях. Метою державного управління в галузі транспорту є: своєчасне, повне і якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони держави; захист їх прав під час транспортного обслуговування; безпечне функціонування транспорту; додержання необхідних темпів і пропорцій та ін.

Содержание

Вступ
Органи управління транспортом і шляховим господарством
Управління морським і річковим транспортом
Управління залізничним транспортом
Управління автомобільним транспортом
Управління цивільним повітряним транспортом
Управління трубопровідним транспортом
Органи управління зв'язком
Державний контроль на транспорті та в галузі зв'язку
Адміністративна відповідальність за правопорушення на транспорті та в галузі зв'язку
Література

Работа содержит 1 файл

Управління транспортом і зв.docx

— 44.16 Кб (Скачать)

Питання взаємовідносин підприємств, установ і організацій трубопровідного транспорту з місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями побудовані таким чином, що місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень узгоджують розміщення споруд та інших об'єктів трубопровідного транспорту на землях, що надані в користування підприємствам трубопровідного транспорту відповідно до Земельного кодексу України; здійснюють заходи щодо безпеки експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту; беруть участь у складанні та узгодженні планів захисту персоналу і населення, загальних заходів при виконанні робіт в умовах надзвичайного стану; забезпечують повідомлення та інформування населення про заходи захисту і правила поведінки в умовах надзвичайного стану та ін.

Органи  управління зв'язком 

Сучасний  зв'язок є однією з пріоритетних і найважливіших галузей в  Україні та покликаний задовольняти потреби споживачів, органів державної  влади, органів місцевого самоврядування, оборони та безпеки держави у  засобах і послугах поштового  та електричного зв'язку. Відносини у галузі зв'язку регулюються Законом України від 16 травня 1995 р. «Про зв'язок», іншими актами законодавства України та нормативними актами міністерств і відомств. Правовий статус, повноваження і обов'язки операторів зв'язку, а також використання радіочастотного ресурсу визначаються окремими законодавчими актами.

Дія Закону України «Про зв'язок» поширюється  на відносини у галузі зв'язку, в  яких беруть участь органи державної  влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації зв'язку та споживачі послуг зв'язку і радіочастот. Але дія цього Закону не поширюється на державну систему урядового зв'язку, а також на мережі технологічного зв'язку і відомчі мережі зв'язку та відносини, що забезпечують їх функціонування. В сучасний період засоби зв'язку також перебувають у віданні Мінтрансу, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Міноборони та інших відомств України. Ці державні органи здійснюють управління зв'язком відомчого користування. Державну політику в галузі зв'язку визначає Верховна Рада України. Управління єдиною національною системою зв'язку здійснює Кабінет Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку е Державний комітет зв'язку та інформатизації України (далі —  Держкомзв'язку України). Що стосується управління зв'язком, то воно регулюється  Положенням про Державний комітет  зв'язку та інформатизації України, затвердженим Указом Президента України від 30 червня 1999р.

Управління  зв'язком полягає у визначенні основних напрямів розвитку галузі, а  саме: розробленні та здійсненні заходів  щодо розвитку і вдосконалення єдиної національної системи зв'язку, підвищення її якості, доступності і сталого функціонування; регулюванні діяльності, спрямованої на задоволення потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, об'єднань, установ, організацій і фізичних осіб у послугах електричного і поштового зв'язку загального користування; сприянні розвитку підприємництва на конкурентних засадах у сфері надання послуг зв'язку; проведенні державної антимонопольної політики у галузі зв'язку.

Держкомзв’язку  України в межах своїх повноважень  на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення Держкомзв'язку України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами і громадянами.

Держомзв'язку України очолює Голова, який здійснює керівництво дорученою йому сферою діяльності і несе відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за стан справ у цій сфері.

Для погодженого  вирішення питань, що належать до компетенції, Держкомзв'язку України, обговорення  найважливіших напрямів його діяльності та розвитку галузі у Держкомзв'язку України утворюється колегія  у складі Голови, його заступників, а також інших керівних працівників  Держкомзв'язку України. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Держкомзв'язку України. Членів колегії затверджує та увільняє від обов'язків Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами Держкомзв'язку України.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів розвитку науки  і техніки, обговорення найважливіших програм та інших питань у Держкомзв'язку України може утворюватися науково-технічна (наукова) рада з учених і висококваліфікованих фахівців.

Поштовий  і електричний зв'язок в єдиному  технологічному процесі здійснюють державні підприємства зв'язку. Поштовий зв'язок — це приймання, оброблення, перевезення та доставления письмових відправлень, матеріальних цінностей, виконання доручень фізичних та юридичних осіб щодо грошових переказів, банківських операцій.

В Україні  у сфері поштового зв'язку діють  такі основні госпрозрахункові підприємства: Українське державне підприємство поштового зв'язку (далі — Укрпошта), державне підприємство «Преса» та державне підприємство «Марка України».

Укрпошта  діє на підставі її статуту і очолюється генеральним директором, який в межах своєї компетенції видає накази та затверджує положення про структурні підрозділи поштового зв'язку України. Укрпошта є юридичною особою.

В областях функціонують дирекції Укрпошти, які  є її структурними підрозділами, філіалами, що діють на підставі її довіреності. Дирекція має у своєму складі територіальне відокремлені без-балансові виробничі структурні підрозділи — вузли зв'язку, по-штамп. Дирекція не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені Укрпошти та на підставі Положення про дирекцію, яке затверджується генеральним директором. Управління дирекцією здійснює директор, який у межах своєї компетенції видає накази та розпорядження. Головним завданням дирекції є своєчасне якісне та повне задоволення потреб споживачів у послугах поштового зв'язку.

В обласних центрах діють поштампи, а також  нерайоновані відділення зв'язку; в  районах — вузли зв'язку; в  містах і селах — відділення зв'язку. Очолюють їх відповідні начальники.

Начальники  структурних підрозділів приймаються на роботу та звільняються з роботи директором дирекції. Правила користування послугами поштового зв'язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 p. Ці правила визначають права та обов'язки підприємств поштового зв'язку і споживачів та регулюють відносини між ними.

Основне призначення  державного підприємства «Преса» — це розповсюдження друкованих засобів інформації по передплаті та в роздріб. Підприємство укладає договори з видавництвами, отримує тиражі видань, що друкуються в Києві, та експедує видання (пресу) до газетних вузлів України (районних вузлів зв'язку).

Державне  підприємство «Марка України» збирає заявки у філіалах Укрпошти на знаки поштової оплати (марки, конверти, листівки), укладає договори з фабриками на маркіровану продукцію (марковані конверти, листівки) і марки тільки з фабрикою «Держзнак», отримує продукцію і експедує її до дирекцій (до дільниць умовних цінностей), а дільниці розсилають її по вузлах зв'язку. Ці державні підприємства є юридичними особами, їх очолюють директори.

Управління  у сфері електричного зв'язку на рівні держави і областей є аналогічним управлінню Укрпошти.

Українське  державне підприємство електричного зв'язку «Укртелеком» є найбільшим і найпотужнішим суб'єктом господарювання на телекомунікаційному ринку України, який володіє первинною і вторинними мережами зв'язку, надає усі види телекомунікаційних послуг: міжнародний, міжміський та місцевий телефонний зв'язок, проводове мовлення, радіозв'язок, радіомовлення і телебачення, документальний електрозв'язок, відеоконференцзв'язок, надає в аренду цифрові канали, а також доступ до світової мережі Інтернет. В областях діють дирекції «Укртелеком». Очолює дирекцію директор. У районах діють міжрайонні центри експлуатації. Як правило, в одному центрі експлуатації об'єднані декілька районів. Центр експлуатації очолює начальник. Низовою одиницею «Укртелекому» є цех, його також очолює начальник.

Правовий  статус як дирекції, так і центрів  експлуатації регламентується відповідними положеннями та іншими нормативними актами.

Державний контроль на транспорті та в галузі зв'язку

Систематичний контроль щодо додержання законодавства  на транспорті здійснюють Мінтранс України, відповідні органи виконавчої влади  і органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень. Так, в галузі залізничного транспорту здійснюється контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна. Контрольні функції покладені також на повноважні органи та посадових осіб залізничного транс­порту (контролерів-ревізорів пасажирських поїздів, метрополітену та ін.). До компетенції місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування належить контроль за роботою залізничного приміського пасажирського транспорту і вокзалів.

Органи морського  та річкового транспорту здійснюють контроль за навігаційно-гідрогеографічним забезпеченням судноплавства в територіальних водах та на внутрішніх водних шляхах України, а також за фрахтовою діяльністю підприємств.

Державний нагляд за торговим мореплавством в  Україні покладається на Мінтранс України, який здійснює контроль за додержанням  законодавства про мореплавство і міжнародних договорів України  про мореплавство, а також нагляд за станом морських суден, дипломуванням  спеціалістів морського флоту, рятувальною та лоцманською службою. Аналогічні функції нагляду за безпекою мореплавства у галузі рибної промисловості здійснюються Міністерством аграрної політики України.

Технічний, класифікаційний і судноплавний нагляд за річковими суднами здійснюється Українською державною інспекцією реєстру та безпеки судноплавства. Крім цього, на водному транспорті відповідні контрольні функції здійснюють капітани портів та капітани портового нагляду.

В галузі управління авіацією Укравіація здійснює контроль за ефективним використанням повітряного простору України, регламентує організацію обслуговування повітряного руху, а також забезпечує раціональний та ефективний розподіл повітряного простору України в інтересах національної економіки та оборони; здійснює державний нагляд за забезпеченням безпеки польотів, льотної придатності цивільних повітряних суден, внесених до Державного реє­стру цивільних повітряних суден України, придатності до експлуатації аеродромів, аеронавігаційних технічних засобів та інших об'єктів цивільної авіації та їх захисту від актів незаконного втручання, а також державне регулювання, нормативне супроводження, контроль та перевірку діяльності системи авіаційної безпеки та ін.

Державний контроль у сфері трубопровідного  транспорту здійснюють Мінпаливенергетики України, органи державного нагляду  і контролю, а також в межах  своїх повноважень органи місцевих державних адміністрацій та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про трубопровідний транспорт» та інших нормативних актів.

Контроль  за роботою автомобільного транспорту здійснюють автотранспортні управління. Основними завданнями управлінь  є: забезпечення державного регулювання  діяльності автомобільного транспорту та здійснення контролю за додержанням  суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, що виконують перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, вимог нормативних актів, стандартів і норм, які регулюють перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом. Порядок дорожнього руху на території України регулюється Правилами дорожнього руху як на дорогах, так і в інших місцях, де можливий рух транспортних засобів. Нагляд за додержанням Правил дорожнього руху, а також за технічним станом автотранспортних засобів здійснює Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України. Укравтодор забезпечує разом з Державтоінспекцією додержання чинного законодавства щодо охорони доріг і споруд на них.  

Держкомзв'язку України контролює видачу ліцензій на окремі види діяльності у галузі зв'язку, а також додержання ліцензіатом  певних умов. Він здійснює нагляд за функціонуванням засобів зв'язку всіх форм власності у мережах зв'язку загального користування та взаємодіючими з ними засобами зв'язку відомчих мереж.

Названі контрольно-наглядові  органи, що здійснюють контроль на транспорті та в галузі зв'язку, застосовують відносно порушників відповідних правил заходи, передбачені КпАП або спеціальними відомчими правилами.

Информация о работе Управління транспортом та зв’язком