Забутий художник. Руфін Гаврилович Судковський

Реферат Забутий художник. Руфін  Гаврилович Судковський

 

Тема: Культура и искусство

 

 

 

 Реферат 

 

 по темі:

 

 В«Забутий художник.

 

 Руфін Гаврилович Судковський В»

 

 

 З Миколаївщиною пов'язано ім'я відомого в свій час, а також і тепер на заході Європи, пейзажиста, мариніста, суперника Айвазовського, академіка Руфіна Гавриловича Судковського, жив і творив у місті Очакові на березі Дніпровсько-Бузького лиману і Чорного моря.

 

 Руфін Гаврилович Судковський  народився 7 квітня ст. ст. 1850р  в м. Очакові в сім'ї священика,  представника вже трьох поколінь  священиків в Очакові з часу  його переходу до Росії від Туреччини. Сім'я його кровно була пов'язана з Очаковом, з лиманом, морем, з інтересами цього містечка, невеликий фортеці на гирлі Дніпровсько-Бузького лиману. Тут в Очакові і минуло дитинство майбутнього мариніста. У 1862 р Р.Г. Судковський поступив в Одеське Духовне училище, а в 1865 р перейшов за традиціями своєї сім'ї в Херсонську духовну семінарію, яка перебувала в Одесі. Тоді ж почав відвідувати вечірні класи малювальної школи Товариства витончених мистецтв у Одесі, де і познайомився з відомим мариністом Айвазовським. Потім, 17 років, не відчуваючи ніякого покликання до духовного службі, до виконання обов'язків священика, перервав своє навчання в семінарії і по закінченні 4-х загальноосвітніх класів семінарії в 1868 році Р.Г. вступив студентом в Петербурзьку Академію Мистецтв, де вчився близько 4-х років. Батько священик був проти захоплення сина живописом. Але потім багато років опісля визнав його захоплення, талант, випадково одного разу почувши у вагоні поїзда високу оцінку здібностей його сина художника від пасажирів. Незважаючи на успіхи в живописі, Р.Г. встановленого наукового іспиту, проте не здав, хоча і отримав в 1870 р за свої картини на виставці 2 срібні медалі, а в 1871р навіть першу велику срібну медаль. У 1872 році після важкого нападу кровотечі з горла кинув вчення в Академії Мистецтв і був відправлений братом у свій рідний Очаків на поправку.

 

 У 1873 році на Академічній  виставці Р.Г. Судковський виставив  свою велику картину В«Буря  поблизу Очакова В». Академія Мистецтв за неї видала йому диплом на звання класного художника 2-го ступеня без встановленого наукового іспиту, В«на знак особливої виключення і в приклад іншим В». 20 квітня 1879 Академія Мистецтв присудила йому за нові роботи звання класного художника 1-го ступеня. Судковський продовжував далі наполегливо працювати, використовуючи багатющі сюжети для живопису його батьківщини, де праворуч - море, а ліворуч - Дніпровсько-Бузький лиман. Популярність його, як художника, стала швидко зростати. Для поповнення своєї освіти Р.Г. Судковський двічі вживає закордонні поїздки. У 1874 році протягом 2-х років він побував у Німеччині, Франції, а в 1880 році в Австрії, Швейцарії, Італії. Свої твори Р.Г. Судковський демонстрував на виставках у Петербурзі спільно з художником Ю.Ю. Конюшиною в 1882, 1883, 1884 р.р. В Одесі у 1880р, 1881 р і в 1885 р в малій залі Біржі - де виставив до 90 великих картин і до 50 етюдів, малюнків, ескізів; на Московській Всеросійській виставці 1882 року, де були картини: В«БуряВ» 1881р, В«ПустиньВ», В«СутінкиВ», В«Перед буреюВ», В«ПолуденьВ»; в м.Миколаєві 24 лютого 1885, де було виставлено 7 великих картин, 14 малих, 80 етюдів; в Петербурзі у 1884 році на виставці Товариства заохочення Мистецтв і, нарешті, в останній раз в 1885 році в Києві. Академія Художеств 4-го листопада 1882 після виставок картин в Одесі і Петербурзі - присудила Р.Г. Судковського звання академіка. Таким чином, Р.Г. Судковський при загальної заздрості навіть з боку свого суперника Айвазовського, отримав ще при життя цей почесний титул і визнання з боку фахівців своєї справи. Миколаївщина може пишатися, що дала такого сильного представника в живопису. Картини Судковського з різних виставок були придбані Академією Художеств, Третьяковим, Сан-Донато, Дондуковим-Корсаковим, А.Нецветаевим, Бюхтером, С.Терещенко і іншими особами.

 

 До 1883 року відноситься одруження  Р.Г. Судковського на Олені  Петрівні Бенардо, що вийшла  згодом заміж другим шлюбом за академіка батального живопису Н.С. Самокиша і отримала популярність як художниця Самокиш-Судковського.

 

 Незадовго до смерті Р.Г.  Судковський був обраний почесним  членом малювальної школи Одеського  Товариства Образотворчих Мистецтв.

 

 Влаштовуючи свою виставку  картин в Києві, Руфін Гаврилович  захворів, заразившись висипним  тифом, примушений був переїхати  в рідний Очаків, де, проболевші 13 днів, помер 4-го лютого ст.ст. в 1885 р в своєму фамільному будинку проти базарній площі на 35-му році свого життя, залишив п'ять незакінчених картин. Похований він був 6-го лютого в огорожі Військового собору в місті Очакові, де над могилою досі красується постамент з чорного мармуру з бюстом Р.Г. з бронзи, відлитим у Петербурзі за моделі з глини його дружини Самокиш-Судковського. На постаменті перед бюстом - палітра і кисті. На палітрі - напис В«СудковськийВ». Голова бюста без головного убору, з кучерявими волоссям. Пам'ятник обсаджена акаціями, тополями і бузком. Могила обнесена залізними гратами. На пам'ятнику з лицьового боку напис В«Руфін Гаврилович СудковськийВ» В«1850 - 1885В», а внизу вірш, складене іншому, приятелем, шанувальником таланту Судковського - Чистяковим - наступного змісту:

 

 В«Поблизу могили твоєї з шумом у бризки хвиля

 

 Про холодний пісок розбивається.

 

 Бризки - сльози її, це плаче вона,

 

 Про тебе, дорогому, журиться.

 

 Ти так морі любив, ти його прославляв

 

 Своїм генієм, пензлем могучою. 

 

 Вічно буде котити море  вал свій на брег

 

 Поминати тебе шумною Тризна.

 

 Так і ти, дорогий, будеш  пам'ятний століття 

 

 Прославляємо твоєю Вітчизна.

 

 

 Р.Г. Судковський помер дуже  рано, всього лише на 35-му році свого життя, в пору розквіту свого таланту. За зовнішності це був красивий чоловік, атлетичної статури.

 

 Таким чином, художня продукція  Судковського за порівняно короткий  період його життя визначається  більш ніж сотнею картин (84 +23 = 107), крім ескізів та етюдів.

 

 Кращими творами Р.Г. Судковського  визнаються: В«Очаківський дубокВ», В«Перед бурею поблизу ОдесиВ», В«БуряВ», В«ПолуденьВ», В«Очаківський берегВ», В«Мертвий штильВ», В«Перед грозоюВ», В«Очаківська пристань після буріВ», В«Місячна ніч на моріВ», В«СвітанокВ», В«Буря поблизу Очакова В»,В« Тиша перед бурею В»,В« Прозора вода В»,В« Вночі буде буря В»,В« Ранок в Дніпровських гирлах В»та ін

 

 З короткого перерахування картин Р.Г. Судковського видно, що основними стихіями в його творчості слід прийняти море, лиман. Сюди відносяться картини: В«Ніч на Дніпровському лимані поблизу Очакова В»,В« Морський вид В»,В« Після бурі В»,В« Перед бурею В»,В« Рибалки, заскочені бурею В»,В« Два морських виду В»,В« На березі Дніпровського лиману В»,В« Буря В»,В« Бурхливий море восени В», етюди Чорного моря поблизу Одеси, майже всі картини, пов'язані з Одесою, Очаковом, Кінбурном, Дніпром, Дністром, В«На Трапезундської рейді восени В»,В« Мертвий штиль В»,В« Перед бурею В»,В« Вночі буде шторм В»,В« Бриг на мілині В», В«Раннє осінній ранок на Чорному моріВ», В«Полудень на Чорному моріВ», В«Бурхливий море восени В»,В« Тиша на морі В»,В« Полудень на узмор'я В»,В« Прибій В»,В« У відкритому морі В»- 2 картини, В«Морський пейзажВ», В«Місячна ніч на моріВ», В«Ніч на морському березіВ», В«Буря на Чорному моріВ», В«Дев'ятий валВ» і ін

 

 Багато сюжетів, мотивів, тем для творчості Судковського дав також містечко Очаків з лиманом, околицями. Очаків отримав своє багатолике відображення в таких його картинах як: В«Очаківська набережнаВ», В«Буря біля берегів ОчаковаВ», В«Вид ОчаковаВ», В«Рибалки, заскочені бурею В»(1873), 3 етюду берегаВ« Чорного моря поблизу Очакова В»,В« Полудень - Очаківський берег В»,В« Ловля оселедців біля Очакова В»,В« Буря біля Очакова В», В«Після буріВ», В«Очаківська пристаньВ», В«Очаківська пристаньВ» (1884), « ОчаковіВ» (Акв.1880), В«Очаківська мілинаВ», В«Ніч на Дніпровському лимані поблизу ОчаковаВ» (1867 - 68), В«Ніч в ОчаковіВ», В«Очаківський дубокВ», В«Казенний сад у ОчаковаВ», В«Очаківський пляжВ», В«Урожай у БейкушаВ», В«Перша Очаківська Карантинна пристаньВ» і багато інших етюдів, малюнків, картин.

 

 Багато зі своїх картин, етюдів писав Руфін Гаврилович, сидячи на камені у дворі школи, на обриві біля сигнальній станції. Це можна помітити в його картинах. Кінбурн закарбувався в картинах: В«Кінбурнська коса після дощуВ», В«Ловля оселедців біля КінбурнаВ», острів Березань - в картині В«Острів Адо поблизу ОчаковаВ», а Одеса з околицями в таких як В«Одеський рейдВ», В«Перед бурею поблизу ОдесиВ», В«Яхта Одеського яхт-клубу В», 2 етюдуВ« Чорного моря поблизу Одеси В»,В« Одеський маяк В»,В« Одеський берег В»,В« Мертвий штиль В»(берег біля Одеси),В« Світанок В»(берег біля Одеси), В«Одеський берегВ» - 2 етюду, В«Буря біля ОдесиВ», В«Одеський мовляв під час буріВ», В«У фонтана під ОдесоюВ» та ін

 

 Переважним же мотивом творчості  Судковського, як і Айвазовського,  було море, лиман, вода. Він був  мариністом. У морі Руфін Гаврилович  любив як стан повного його  хаосу: бурю, шторм, В«Дев'ятий валВ», так і момент штилю, затишшя. Його цікавив стан моря до бурі, після неї, море восени, море вночі і вдень, опівдні, вранці, на Удосвіта, місячна ніч на море. Сильніше ж за все Р.Г. захоплювався бурхливим морем. Морем, не радісно несучим свої хвилі на берег, а морем бурхливим, з дев'ятим валом, що передвіщає горе, загибель, щось незвідане, стихійне, часто страшне для рибалок і для одиноко пливе у відкритому морі пароплава. Він став співаком цього похмурого, темного, страшного, бурхливого, шаленого, гнівного частіше моря, біля берегів Миколаївщини, біля Очакова, де сходиться Дніпровсько-Бузький лиман із Чорним морем, де вдалині видніється Кінбурнська коса, пристанище рибалок в шторм і острів Березань (Ада), самотній, скелястий, червоно-червоний або сірий на взморье.

 

 Про творчість Судковського  можна сказати, що це був  обдарований художник-мариніст, академік, видатний представник мистецтва, живописець, син нашого півдня, нашої Миколаївщини.

 

 Художня діяльність, так передчасно  загиблого художника, тривала  всього небудь 15 років. Судковський  не був ні малювальником, ні  акварелістом, хоча і писав їх. Він був створений для палітри,  полотна і масляних фарб, для  пейзажів, для тлумачення в живописі  ефектів південного, нашого Чорного моря та повітря. Він завжди в один і той же час писав 4 або 5 картин одразу, а закінчував їх вже по настрою. Продуктивність його була велика. Він давав по 10 - 20 великих полотен, ескізів, етюдів на рік, що виявляє його велика працьовитість. Він працював гарячково, як би передчуваючи передчасну смерть, майже не знаючи, що таке відпочинок. З 1882 року він уже міг влаштовувати виставки своїх картин сам. Він був у повному значенні цього слова добрий, чесний чоловік, на всі чуйна, вічно сумнівається у своєму таланті і в той же час, вічно пориває вперед, щоб зробити що-небудь гідне своїй майстерні кисті.

 

 Р.Г. Судковський НЕ належав  до родини, де процвітало мистецтво.  Він сам, власними силами проклав  собі дорогу до живопису, відмовившись  від традиційної в його роді  посади священика, навіть тоді, коли батько відкрито був проти його захоплення - малярства. Тільки своїм талантом досяг він слави, незважаючи на конкуренцію, суперництво всесильного тоді І.К. Айвазовського (1817 - 1900), незважаючи на те, що в той же час працювали і творили свої твори такі відомі російські мариністи як Олексій Петрович Боголюбов, який створив власну школу мариністів (1824 - 1896), Лагоріо Лев Феліксович (1826 - 1905), Федір Олександрович Васильєв, так рано померлий (1850 - 1873), ровесник Р.Г. Судковського - Володимир Донатович Орловський (1842 - 1914), а з німецьких Андрій Ахенбах (1815 - 1910) та інші.

 

 Талант Судковського розцвів  в 70 - 80 р.р. 19-го століття. Судковський, як і всі художники свого часу пройшов через італійську школу живопису, через класику.

 

 Незабаром він відійшов від  впливу своїх вчителів, італійської  школи в живопису і за основу свого творчості взяв такі риси, як реалізм і народність. Він взявся за вивчення побуту, головним чином, Очаківському рибалок, близьких йому за вивчення моря по перевазі, за вивчення не прікрашенной життя. Судковського привертала з надзвичайною силою правда життя, сюжет, узятий з найпростішою щоденності, глибока природність, природність, відсутність всього фальшивого, ненатурального, пишномовного як у класиків.

 

 У живопису Р.Г. Судковський  незмінно вимагав тільки художнього  реалізму.

 

 Рідко він бував задоволений собою і в той же час зустрічав недоброзичливців або підозрював заздрість (як, наприклад, з боку Айвазовського), приходив у відчай від того, що часто спочатку російська публіка Петербурга, Одеси та інших міст ставилася до нього з байдужістю. Критика ж часто, особливо на початку його художньої діяльності або не помічала його, або відгукувалася пристрастно в погану сторону про ньому. Судковського один час звинувачували в тому, що його картина В«Мертвий штильВ» не оригінальна, не самобутня, і навіть прямо запозичена з картини Куїнджі В«Ладозьке озероВ».

 

 Заява про це було підписано В.Максимова, Н. Крамским, Є. Волковим, І. Рєпіним, художниками - передвижниками.

 

 Звинувачення у плагіаті у очах осіб неупереджених і розуміючих в процесі художньої творчості було до крайності дивним. Чи мав право Судковський виконати картину на тему, бачену їм за дванадцять років перед тим на чужому етюді, або чи має взагалі право живописець брати для себе теми, коли-небудь займали інших? Ось основний питання полеміки того часу. Відомий письменник Н.П. Вангер стверджував, що в названої картині індивідуальність художника досягла вищих меж. Тут Судковський ні на йоту не згрішив проти Куїнджі. У цій сумної полеміці Судковський не брав ніякої участі.

 

 Судковський винайшов, ввів  в живопис чимало власних тем для своїх картин, і вони залишилися в подальшому для кожного мариніста. Судковський, як і Айвазовський, Лагоріо - змусив митців, переважно мариністів Росії, говорити про красу Чорного моря. Після Судковського, Дніпровсько - Бузький лиман, околиці Очакова, Одеси в живописі, пейзажі посіли відповідне місце.

 

 Судковський, як і Айвазовський, Боголюбов, Лагоріо, Васильєв, Орловський  і ще деякі інші - взагалі рідкісні явища в історії живопису в Росії і на Україні, бо мариністів у В«сухопутнихВ» по перевазі народів, якими є росіяни, українці, євреї і т.д., майже не буває і не може бути, за малим винятком тих, хто народився, виріс в прибережних, приморських поселеннях таких, як Феодосія, Очаків, Петербург.

 

 Судковський належав до числу  тих передових в 70 - 80 р.р. художників, хто розвивав і дотримувався  національної школи в живопису. Історична живопис, за винятком кількох картин, була йому чужа по властивості його таланту.

 

 Портретів він не писав, за винятком тільки портрета своєї матері для своєї родини, а не для виставок, для публіки.

 

 За технікою своєї пізні картини Судковського могли вже змагатися з картинами іноземців на всесвітніх виставках. Однак, Судковський не писав картин на іноземні теми.

 

 Судковського не вдалося  створити школи послідовників, не вдалося за життя мати своїх учнів.

 

 З картин його найбільшою популярністю користуються: В«Вночі буде буряВ», В«Дев'ятий валВ», В«Дарьяльское ущелина В»,В« Одеський мовляв В»,В« Пристань в Очакові В».

 

 Професор Н.П. Кондаков 6 Лютий  1885 в день похорону Р.Г. Судковського  в Очакові сказав наступну  мова в Одеській художній школі  Товариства витончених мистецтв: В«Покійний і родом і своєю художньою діяльністю був син нашого півдня. Південне море було його виняткової художньої стихією. На його картинах ми бачили в нього і грандіозні дали, лише злегка на самому обрії закутані лазуровій серпанком, то живучу могутню стихію, Катя правильно вал за валом, то блискучу переливами моря біля берегів. Його живопис зливала в общегармоніческое враження всю вигадливу мозаїку рефлексів. Наш художник, хоча і після довгих робіт, але всі ж при першому виступі, майже відразу був визнаний сильним, самостійним мариністом. Відразу зрозумів і визначив Судковський своє завдання: писати своє море виключно з натури, не творити нічого по уяві і утриманим враженнях, робити для моря повні етюди, як робить мариніст. У цьому була його сила ... В»