Адам Смит

[ред.]Теорія розподілу доходів

Теорія розподілу доходів  є нічим іншим для Сміта як дзеркальним відображенням теорії ціни. Природну ціну на товар визначають доходи із факторів виробництва, проте, пояснення про середню величину факторів виробництва він не надає . Про з/п він говорить, що вона повинна бути більшою за мінімальний рівень прожитку. Для Сміта «теорія резідуальності» є найкращим поясненням: в першому стані суспільства все виникнення вартості пов'язані із фактором праці, таким чином — працівник отримає увесь ВНП. Що стосується земельної ренти, тут Сміт вважає, що її розмір є наслідком цін. При цьому, земля, яка є близькою до ринку, має тим більшу ренту. Теорія відсотка Сміта не набула особливого розповсюдження, оскільки він не розрізняв між доходом на капітал та з/п підприємця, а називав все просто прибутком. Вважав, що при збільшенні конкуренції між оферентами їх прибуток зменшуватиметься (див. далі Рікардо — аж до нуля).

[ред.]Економічно-політичні наслідки

Вимагається відсутність  втручань в ринок. Проте, будь-які недосконалості, наприклад, монополізацію ринку необхідно усувати. Держава є охоронцем природного порядку та приватної власності (в зв'язку з цим німецьких ордолібералістів та Фрайберзьку школу можна вважати більшими спадкоємцями Сміта ніж радикальних лібералістів). Окрім суверенних завдань, зокрема, забезпечення діючого права в країні та захист зовнішніх інтересів, держава не може нічого зробити краще за ринок. Вважається, що Сміт передбачав негативні наслідки спеціалізації й тому вимагав примусове «освічення» простого населення таким чином, щоб людина із найнижчого прошарку суспільства мала можливість піднятися на більш вищий, отже, він не був прихильником держави-нічного сторожа. «Жодне суспільство не може квітнути та бути щасливим, якщо більшість людей є бідними».

Вільна торгівля повинна бути забезпечена — таким чином вона сприяє кращому поділу праці. Проте, він погоджується із певною необхідністю мит та управління експортом та імпортом (як в меркантилізмі, оскільки, захист країни є важливішим ніж короткострокові економічні переваги).

 

 

 

Артур Конан Дойл

 

Сэр А́ртур Игна́тиус^{[источник не указан 78 дней]} Ко́нан Дойль (Дойл) (англ. Sir Arthur Ignatius Conan Doyle; 22 мая 1859, Эдинбург — 7 июля 1930, Кроуборо,Сассекс) — всемирно известный шотландский и английский писатель — автордетективных произведений о сыщике Шерлоке Холмсе, приключенческих и научно-фантастических — о профессоре Челленджере, юмористических — о бригадире Жераре,

Дойлем были написаны также  исторические романы («Белый отряд» и др.), пьесы («Ватерлоо», «Ангелы Тьмы», «Огни судьбы», «Пёстрая лента»), стихотворения (сборники баллад «Песни действия» (1898) и «Песни дороги»), автобиографические очерки («Записки Старка Монро» или «Загадка Старка Монро») и «бытовые» романы («Дуэт в сопровождении случайного хора»), либретто оперетты «Джейн Энни» (1893, в соавторстве).

[править]Биография

Сэр Артур Конан Дойль  родился в семье ирландских католиков, известной своими достижениями в искусстве и литературе. Имя Конан ему дали в честь дяди отца, художника и литератора Мишеля Конана. Отец — Чарльз Алтамонт Дойль, архитектор ихудожник, в возрасте 23 лет женился на 17-летней Мэри Фоули, страстно любившей книги и обладавшей большим талантом рассказчицы. От неё Артур унаследовал свой интерес к рыцарским традициям, подвигам и приключениям. «Настоящая любовь к литературе, склонность к сочинительству идёт у меня, я считаю, от матери», — писал Конан Дойль в автобиографии. — «Яркие образы историй, которые рассказывала она мне в раннем детстве, полностью заменили в моей памяти воспоминания о конкретных событиях в моей жизни тех лет»^[1].

Семья будущего писателя испытывала серьёзные финансовые трудности — исключительно из-за странностей в поведении отца, который не только страдал алкоголизмом, но и обладал крайне неуравновешенной психикой. Школьная жизнь Артура прошла в подготовительной школе Годдера. Когда мальчику исполнилось 9 лет, богатые родственники предложили оплачивать его обучение и направили на следующие семь лет в иезуитский закрытый колледж Стонихерст (графство Ланкашир), откуда будущий писатель вынес ненависть к религиозным и классовым предрассудкам, а также к физическому наказанию. Немногочисленные счастливые моменты тех лет для него были связаны с письмами к матери: с привычкой подробно описывать ей текущие события своей жизни он не расставался всю дальнейшую жизнь. Кроме того, в интернате Дойль с удовольствием занимался спортом, в основном крикетом, а также открыл в себе талант рассказчика, собирая вокруг себя сверстников, которые часами слушали на ходу придумывавшиеся истории^[1].

В 1876 году Артур закончил колледж и вернулся домой: первым делом ему пришлось переписать на свое имя бумаги отца, который к  тому времени почти совершенно лишился  рассудка. О драматических обстоятельствах  заключения Дойля-старшего в психиатрическую  лечебницу писатель впоследствии поведал  в рассказе «The Surgeon of Gaster Fell» (1880)^[2]. Занятиям искусством (к которым предрасполагала его семейная традиция) Дойль предпочёл карьеру медика — во многом под влиянием Брайана Ч. Уоллера, молодого врача, которому мать сдавала комнату в доме. Доктор Уоллер получил образование вЭдинбургском университете: туда и направился Артур Дойль для получения дальнейшего образования. В числе будущих писателей, с которыми он здесь познакомился, были Джеймс Барри и Роберт Льюис Стивенсон^[2].

 

126425

 

 

 

 

 

 

                              титул.doc

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 12. Розрахунок дивіденду:

Дивіденд  обчислюється за формулою:

 

 

Рік	Назва акції	Кількість акцій	Початкова ціна	Процент за акціями	Поточна ціна	Дивіденд
2005	Omega	567	1,23	30	1,5	3402
2005	Orion	543	2,4	25	3,1	2172
2005	Ford	265	3,24	27	4	1060
2005	Super	312	0,25	30	1,75
2005	Star	867	0,23	29	1,7
2005	Apple	376	1,4	20	0,9
2005	IBM	214	1,25	25	1,5
2005	Fox	623	1,35	30	0,74
2006	Ford	345	4,4	27	5,1
2006	IBM	234	1,75	25	2,2
2006	Fox	765	1,95	30	1,4
Усього:		Сума			Середня	Сума