Створення та використання резервного фонду місцевого бюджету

    3. Страховий. За цим методом фінансові резерви у формі страхового фонду створюють страхові організації. Такі страхові фонди формуються за рахунок внесків учасників страхування, і лише ці учасники можуть претендувати на виплату коштів із страхових фондів [9, c. 19-25]. 
 

розділ 2. процес удосконалення законодавства про формування та використання резервного фонду місцевого бюджету

    2.1. Постанова КМУ № 415 від 2002 р. про формування та використання резервного фонду бюджету

    29 березня 2002 р. під № 415 Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок використання коштів резервного фонду бюджету.

    Цей Порядок визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов'язані з  виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання.

    Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають  постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.

    Резервний фонд бюджету не може перевищувати 1 відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

    Резервний фонд бюджету встановлюється законом  про Державний   бюджет   України  або  рішенням  про  місцевий  бюджет загальною сумою  без визначення  головного  розпорядника  бюджетних коштів.

    Розподіл  бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться  за рішенням  Кабінету Міністрів  України, Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

    Кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здійснення:

    а) заходів з ліквідації наслідків  надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного  характеру;

    а-1) заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних  ситуацій техногенного та природного характеру, на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків;

    б) інших непередбачених заходів, які  відповідно до законів можуть здійснюватися  за  рахунок  коштів  бюджету,  але  не  мають постійного характеру  і не могли бути передбачені під  час складання проекту бюджету,  тобто на момент затвердження бюджету не було визначених  актами  Верховної  Ради  України,  Президента України, Кабінету Міністрів України,  Верховної Ради Автономної  Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної ради, місцевої держадміністрації, виконавчого органу  відповідної ради підстав для проведення таких заходів [3].

    До  непередбачених заходів, визначених у  підпункті "б" пункту 6 цього Порядку, не можуть бути віднесені:

• обслуговування та погашення державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи боргу місцевого самоврядування;
• додаткові заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми (функції), призначення на яку затверджено у бюджеті;
• капітальний ремонт або реконструкція, крім випадків, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій та проведенням заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
• придбання житла, крім випадків відселення мешканців з аварійних будинків унаслідок надзвичайної ситуації;
• надання гуманітарної чи іншої допомоги,  крім випадків, коли рішення  про  надання такої допомоги прийнято Верховною Радою України, Президентом України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною радою [3].

    За  рахунок коштів резервного фонду бюджету можуть відшкодовуватися витрати на здійснення заходів на  суму  фактичної кредиторської   заборгованості станом на 1 січня поточного бюджетного періоду,  щодо фінансування яких прийнято рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету в минулому бюджетному періоді, але платежі з бюджету не були проведені або були проведені частково, про що приймається відповідне рішення.

    Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймається тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті і втрачає   чинність після закінчення відповідного бюджетного періоду.

      Кошти з резервного фонду бюджету  виділяються на безповоротній  основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні  про виділення коштів з резервного  фонду бюджету. Кошти із  резервного  фонду  бюджету  суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше  ніж  51  відсоток,  виділяються  через  головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення [3].

    Звернення про виділення коштів з резервного фонду бюджету подаються:

1. щодо видатків державного бюджету – міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (далі – заявники) до Кабінету Міністрів України;
2. щодо видатків місцевих бюджетів – підприємствами, установами, організаціями (далі – заявники) до Ради міністрів Автономної Республіки  Крим,  місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

    У зверненні зазначається:

1. напрям використання коштів резервного фонду бюджету;
2. головний розпорядник  бюджетних  коштів,  якому  пропонується виділити кошти з резервного фонду бюджету (у разі необхідності);
3. обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету, в тому числі на умовах повернення;
4. підстави для здійснення заходів за рахунок бюджету;
5. інформація про можливість (неможливість) фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел та наслідки у разі, коли кошти з резервного фонду не будуть виділені.

    До  звернення обов'язково додаються:

• розрахунки обсягу коштів з резервного фонду бюджету;
• перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню  надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та інших заходів;
• документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування – пояснення заявника про причини непроведення страхування);
• інша інформація, що підтверджує необхідність виділення коштів з  резервного фонду бюджету на здійснення заходів з ліквідації наслідків  надзвичайних ситуацій з урахуванням факторів їх поширення, розміру завданих   збитків та людських втрат і кваліфікаційних ознак надзвичайних ситуацій, проведення заходів, пов'язаних  із   запобіганням  виникненню  надзвичайних  ситуацій техногенного та природного характеру, а також інших заходів.

    У разі необхідності виділення коштів з резервного фонду бюджету за напрямами, передбаченими у підпункті "а" пункту 6 цього Порядку, до звернення  також обов'язково додаються:

• акти обстеження та дефектні акти, що підтверджують розміри завданих збитків, затверджені в установленому порядку;
• узагальнені кошторисні розрахунки на проведення аварійно-відбудовних та інших невідкладних робіт.

    У разі необхідності виділення коштів з резервного фонду бюджету  на  цілі,  передбачені  у  пункті  8  цього Порядку, до звернення   додаються   документи,   що  підтверджують  здійснення зазначених заходів та наявність фактичної   кредиторської заборгованості [3].  

    Кабінет Міністрів України, Рада  міністрів  Автономної Республіки   Крим,  місцева  держадміністрація, виконавчий орган відповідної ради не пізніше ніж у триденний термін з дня отримання звернення дає доручення відповідно Мінекономіки України, Мінекономіки Автономної Республіки Крим, головному управлінню, управлінню чи відділу економіки місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради (далі – уповноважений місцевий орган) та Мінфіну (місцевому  фінансовому  органу) для розгляду звернення та  підготовки  пропозицій  для  прийняття  рішення  про виділення   коштів з резервного фонду бюджету. До виконання доручення в разі необхідності можуть залучатися інші заінтересовані органи виконавчої влади.

    У разі  потреби  Кабінет  Міністрів  України,  Рада міністрів Автономної Республіки Крим,  місцева держадміністрація, виконавчий орган  відповідної  ради  дає доручення щодо підготовки експертних висновків стосовно звернення:

1. МНС, регіональним  комісіям  з питань  техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій  при  Раді  міністрів  Автономної Республіки Крим,  обласних,  Київській та Севастопольській міських держадміністраціях – щодо визначення рівня надзвичайної ситуації згідно з Порядком класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру  за  їх  рівнями; 
2. Держбуду (Укрінвестекспертизі) – щодо технічних рішень та вартісних показників, що підтверджують необхідність проведення робіт, які планується виконувати за рахунок коштів резервного фонду бюджету;
3. Мінагрополітики (Міністерству сільського господарства Автономної Республіки Крим), головному управлінню, управлінню чи відділу сільського господарства і продовольства місцевої держадміністрації, виконавчого органу  відповідної ради – щодо оцінки збитків, завданих сільськогосподарським товаровиробникам, та необхідних для їх відшкодування коштів.

      У  разі  коли термін виконання  доручення не вказано, органи, визначені в абзацах третьому-п'ятому цього пункту, у десятиденний термін після  отримання  доручення надсилають зазначені експертні висновки  Мінекономіки і Мінфіну (уповноваженим місцевим органам) [3].

    Мінфін (місцевий фінансовий орган) розглядає  звернення та додані до нього матеріали, готує пропозиції щодо підстав виділення коштів з резервного фонду бюджету, можливості здійснення відповідних заходів за  рахунок інших джерел, можливого обсягу виділення асигнувань з резервного фонду бюджету і наслідків у разі невиділення коштів на такі заходи та надсилає їх у тижневий термін Мінекономіки (уповноваженому місцевому органу).

    Мінекономіки (уповноважений місцевий орган) згідно з дорученням Кабінету Міністрів  України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим,  місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради) за результатами розгляду звернення та з урахуванням експертних висновків, отриманих від органів, визначених у пункті 18 цього Порядку, та пропозицій Мінфіну (місцевого фінансового  органу) робить узагальнений висновок щодо підстав виділення коштів з резервного фонду бюджету,  правильності поданих  розрахунків та можливого обсягу виділення асигнувань з резервного фонду бюджету, а також щодо оцінки наслідків у разі невиділення коштів на такі заходи з резервного фонду бюджету.

    У разі недотримання заявником вимог, установлених пунктами 6-9 та 11 цього  Порядку, або невідповідності матеріалів звернення вимогам,  зазначеним у  пунктах 13 і 15 цього Порядку, відповідальний виконавець, визначений в дорученні  щодо розгляду звернення та  підготовки  пропозиції  для  прийняття  рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету, повертає подані матеріали заявникові для доопрацювання, зазначивши причини їх повернення, та доповідає про це Кабінетові Міністрів України (Раді міністрів Автономної Республіки Крим,  місцевій держадміністрації, виконавчому органу відповідної ради) [3].

    У разі коли загальний обсяг коштів, виділених з резервного фонду  бюджету відповідно до прийнятих  рішень, досягне обсягу призначення,   затвердженого в бюджеті для резервного фонду, Мінекономіки (уповноважений місцевий орган) невідкладно повідомляє про це Кабінет Міністрів України (Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеву держадміністрацію,  виконавчий орган відповідної ради) та Мінфін (місцевий фінансовий орган).