Сутність соціального захисту та соціального страхування

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає призначення, перерахунок і виплату пенсій, надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їхніх родин із коштів Пенсійного фонду України, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців і громадян на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування загальнообов'язкового накопичувального пенсійного фонду і виплат з його коштів пенсій або одноразових виплат.

Пенсія - це гарантована щомісячна грошова виплата громадянам у старості на випадок повної або часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.

Населенням пенсійного віку вважаються:

• жінки старше 55 років;
• чоловіки старше 60 років.

У залежності від причини, що обумовлює  право на одержання пенсії, розрізняють види державних пенсій:

а) трудові:

• за віком: чоловікам - при досягненні 60 років і стажі роботи не менше 25 років; жінкам - при досягненні 55 років і стажі роботи не менше 20 років;
• по інвалідності: у випадку настання інвалідності, яка викликає повну або часткову втрату здоров'я;
• у випадку втрати годувальника: непрацездатним членам родини померлого годувальника, що знаходилися на його утриманні;
• за вислугу років: окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких приводить до втрати професійної працездатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

б) соціальні - пенсії непрацездатним громадянам, що не мають права на трудову пенсію; розмір соціальних пенсій установлюється за категоріями у відсотках до мінімальної пенсії за віком, що гарантує громадянам мінімальний прожитковий рівень незалежно від наявності виробничого стажу.

Максимальний розмір пенсії – це встановлені законодавством обмеження щодо розміру пенсії, яка може бути виплачена пенсіонерові. М. р. п. залежить від виду пенсії та категорії осіб, яким вона призначена. Зокрема М. р. п. за віком не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком.

Щодо  працівників, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а також на підземних і відкритих  гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві  шахт і рудників та в металургії, то М. р. п. для них не може перевищувати чотирьох мінімальних пенсій за віком. У такому самому розмірі встановлений і М. р. п. у разі інвалідності та за вислугу років.

Мінімальний розмір пенсії – це встановлений державою мінімальний рівень матеріального забезпечення громадян, які одержують пенсію.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності страхового стажу встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях  економіки України, за попередній рік, яка визначається спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

За наявності  меншої тривалості страхового стажу  ніж 25 у чоловіків та 20 років у  жінок, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Мінімальні  розміри пенсій залежить від виду пенсій та категорій осіб, які її одержують. Мінімальні розміри пенсій у разі інвалідності залежить від групи інвалідності і категорії осіб, яким призначена пенсія.

Розмір  пенсії інвалідам І групи не може бути нижчим 200 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, II групи – 100 відсотків, III групи – 50 відсотків її.

Мінімальні  розміри пенсій особам, які стали  інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва при захисті Батьківщини  або при виконанні інших обов'язків  військової служби, або внаслідок  захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також громадянам, яких необґрунтовано було піддано політичним репресіям, а згодом реабілітовано, інвалідність яких пов'язана з репресіями, встановлюється:

інвалідам І та II груп – у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;

інвалідам III групи – у розмірі півтори мінімальних пенсії за віком.

Пенсія  у разі інвалідності, що настала  внаслідок каліцтва чи захворювання у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою:

по  І групі інвалідності – 10,

по II групі – 8,

по III групі – 6 мінімальних пенсій за віком.

Пенсія  у разі втрати годувальника на кожного  члена сім'ї не може бути меншою від  соціальної пенсії, встановленої для  відповідної категорії непрацездатних. На дітей, які втратили обох батьків (круглих сиріт), а також на дітей  померлої одинокої матері пенсія на кожну  дитину не може бути меншою від двократного  розміру соціальної пенсії (ст.ст. 19, 29, 44, 9-я Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Довідково. Найбільша пенсія в Україні – 46 000 грн., що більше мінімальної в 84,6 разу.

Пенсіонери з числа колишніх працівників Кабміну отримують  в середньому 10104 гривень, народні  депутати – 15443 гривень на місяць. На пенсії депутатам щомісячно йде приблизно 14 мільйонів гривень.

За роки незалежності вдесятеро  збільшився розрив у розмірі пенсій. За 18 років української незалежності розрив між максимальною і мінімальною  пенсіями в країні збільшився в 10 разів, пише Дзеркало тижня.

В 1990-му мінімальна трудова пенсія складала 70 рублів. Починаючи з 135 рублів і вище отримували персональні пенсіонери місцевого, республіканського і  союзного значення. Пенсія полковника складала 250, генерала – 350 рублів, першого секретаря обкому партії – 450, члена Політбюро ЦК КПРС – 600 рублів. Таким чином, мінімум відрізнявся від максимуму в 8,6 разу.

У незалежній Україні на 1 січня 2009 року мінімальна пенсійна виплата складала 544 гривні, середньомісячна трудова  пенсія – 874 гривні, чорнобильська – 972–1402 гривні, «військова» – 1061.

При визначенні розміру пенсії враховуються два основних показники - страховий стаж та заробітна плата особи.

Розмір пенсії за віком  визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Періоди, за які береться заробітна плата  для обчислення розміру пенсії:

для обчислення розміру пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв (враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством), та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку), (стаття 40 Закону).

У разі якщо страховий стаж складає менший період, ніж зазначено - враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За  вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Заробітна плата (дохід) для  обчислення пенсії визначається за формулою :

Зп = Зс · ( Ск : К ), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз₁ + Кз₂ + Кз₃ + … + Кз_n );

К – кількість місяців страхового стажу у періоді, за які розраховано коефіцієнти заробітку.

Коефіцієнт заробітку  визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс

 

Зв – заробітна плата (дохід) застрахованої особи, з якого сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт.

Зс – середня заробітна плата в Україні за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітку.

Виплати (доходи), що враховуються в заробітну  
плату (дохід) застрахованої особи для обчислення  
пенсії:

• суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після 01.01.2004 р., з яких були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески;
• суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до 01.01.2004 р. у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. 
• суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати.
• З 01.01.2004 року для обчислення пенсії враховується заробітна плата у розмірі, що не перевищує 7 середніх заробітних плат, але не менше ніж діюча на день набрання чинності Законом максимальна величина заробітку, з якої сплачувалися страхові внески до соціальних фондів (2660 грн.). За періоди до запровадження максимального обмеження розміру заробітної плати, з якої сплачувались внески до соціальних фондів, для обчислення пенсії буде враховуватись заробіток у сумі, що не перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітку.

Довідково:

• Коефіцієнт заробітку визначається числом з п’ятьма знаками після коми.
• Щомісячні коефіцієнти заробітку підсумовуються та при діленні цієї суми на їх кількість визначається середній (середньоарифметичний) коефіцієнт заробітку особи.
• Враховуючи, що статистичні дані про середню заробітну плату в Україні до 1 січня 1992 року у розрізі кожного місяця відсутні, у разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату за період до 1 січня 1992 року, при визначенні коефіцієнта заробітної плати середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою в Україні відповідного року (кварталу).
• У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
• Для визначення розміру пенсії за віком заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до 01.01.2004р. визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після 01.01.2004р. - на загальних умовах.

До  страхового стажу для обчислення пенсії  враховуються:

• періоди трудового стажу до набрання чинності Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на умовах законодавства, що діяло до 1.01.2004 р.
• періоди роботи після набрання чинності Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за умови сплати страхових внесків;
• час догляду за дітьми до досягнення 3-річного віку;
• час догляду  за дитиною-інвалідом, інвалідом 1 групи, за престарілим, який потребує постійного стороннього  догляду або досяг 80-річного віку, якщо працездатні особи, які здійснюють догляд за зазначеними особами отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;
• час професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств,  установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії);
• час від дня визнання особи інвалідом до дня досягнення цією особою пенсійного віку – до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком інваліда;
•  час від дня смерті годувальника до дня, коли годувальник досягнув би пенсійного віку – до страхового стажу для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• час проходження строкової військової служби у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;
• період отримання допомоги по безробіттю.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в  системі персоніфікованого обліку, а за періоди до запровадження  системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло  до 1 січня 2004 року.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи зараховується  до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей  місяць страхових внесків є не меншою ніж сума страхового внеску, обчисленого із мінімальної заробітної плати (мінімальний страховий внесок).

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків  є меншою мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови  здійснення відповідної доплати  до суми страхових внесків таким  чином, щоб загальна сума сплачених  коштів за відповідний місяць була не меншою мінімального страхового внеску. Якщо така доплата не була здійснена, до страхового стажу зараховується  період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: