Сутність соціального захисту та соціального страхування

ТП = Св : В, де:

ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св – сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В – мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди, які припадають на догляд за дітьми до досягнення 3-річного  віку, інвалідами І групи, дітьми-інвалідами, за престарілим, який досяг 80-річного  віку, на час строкової військової служби враховуються як періоди, за які  сплачено страхові внески у повному  розмірі, тобто  вважається, що для  цих осіб виконані умови сплати в ці періоди внесків у сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

Складовою частиною формули обчислення пенсії є коефіцієнт страхового стажу.

Коефіцієнт страхового стажу визначається в залежності від того, у якій системі пенсійного страхування застрахована особа приймає участь: тільки у солідарній чи у солідарній та у накопичувальній (стаття 25 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).

Коефіцієнт страхового стажу визначатиметься за формулою:

См – сума місяців страхового стажу

Вс – визначена Законом величина оцінки одного року страхового

Для тих осіб, які приймають  участь тільки у солідарній системі  величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%, а за період  участі як у солідарній так і у  накопичувальній системах - 0,8%.

Коефіцієнт страхового стажу  з урахуванням періодів до набрання чинності Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу на підземних роботах, на роботах  з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком  №1 виробництв, робіт, професій, посад  і показників, затвердженим Кабінетом  Міністрів України, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових  умовах, - 0,85.

Обчислення заробітної плати (доходу) осіб, які сплачують  страхові внески у фіксованому розмірі:

при обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, в тому числі членів їх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід визначається за формулою:

З = Ф/Т ˣ 100%

З – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Ф – сума фактично сплаченого страхового внеску у фіксованому розмірі за відповідний місяць;

Т – розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Обчислення заробітної плати для підприємців-фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування:

при обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбання спеціального торгового патенту), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

З = (П  ˣ Ч) / Т

З – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

П – сума фактично сплаченого відповідного податку (плати за патент) у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях;

Ч – відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку (плати за патент), чинний в межах відповідного періоду;

Т – розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Під час визначення доходу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується розмір податку (плати за патент), що сплачує така фізична особа, без збільшення розміру податку (плати за патент), за членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні цією фізичною особою підприємницької діяльності, та за осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.

Для визначення доходу члена сім'ї фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності для обчислення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується сума податку (плати за патент), внесена за одного члена сім'ї, на яку відповідно до законодавства збільшується відповідний податок (плата за патент) зазначеної фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо особа працює за сумісництвом, то для обчислення пенсії буде врахована заробітна плата з двох місць роботи, якщо з цих заробітків сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду, але в межах максимальної величини заробітку, із якої належить сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду.

 

Порядок призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника

Умови призначення пенсій у зв’язку  з втратою годувальника: пенсії у зв’язку з втратою годувальника призначатимуть непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, дітям пенсія призначатиметься незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника, за наявності необхідного страхового стажу  на момент смерті застрахованої особи, тривалість якого визначатиметься залежно від віку, в якому застрахована особа померла.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку  з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

• чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;
• діти (в тому числі, які народилися до 10 місяців із дня смерті годувальника) померлого годувальника, котрі не досягли 18 років або старші, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;
• діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
• діти – сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
• чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він, (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Необхідний  стаж для призначення пенсії у  зв’язку з втратою годувальника:

• до досягнення 23 років – 2 роки;
• від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 3 роки;
• від 27 років до досягнення особою 31 року включно – 4 роки.

До страхового стажу також  зараховуватиметься період від дня  смерті особи до дня, коли вона досягла  б загальновстановленого пенсійного віку.

Розміри пенсій у зв’язку з втратою  годувальника:

для визначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника спочатку необхідно обчислити розмір пенсії за віком, який у даному випадку є базовим для визначення розмірів пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Розміри пенсії у зв’язку  з втратою годувальника обчислюватимуться  у відсотках до розмірів пенсій за віком. Розмір пенсії у зв’язку з  втратою годувальника обчислюватиметься  у розмірі 50 відсотків на одного утриманця та у розрізі 100 відсотків  – на двох і більше утриманців, яка  розподілятиметься між ними рівними  частками. Дітям-сиротам пенсія у  зв’язку з втратою годувальника визначатиметься у розмірі 100 відсотків  розмірів пенсій за віком кожного  з батьків.

Зміна розміру пенсії:

зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Призначення однієї пенсії у зв’язку з втратою  годувальника на всіх членів сім’ї. Виділення  частки пенсії:

• На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
• На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Виділення частки пенсії провадиться  з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява  про виділення частки пенсії.

 

Особливості пенсійного забезпечення наукових працівників

Згідно із статтею 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (далі - Закон) пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку:

1) чоловікам - за наявності  стажу роботи не менше 25 років,  у тому числі стажу наукової  роботи не менше 20 років; 

2) жінкам - за наявності  стажу роботи не менше 20 років,  у тому числі стажу наукової  роботи не менше 15 років. 

До  стажу наукової роботи зараховується:

1. час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 22-1 Закону;
2. час роботи на посадах науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України “Про вищу освіту”;
3. час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю;
4. час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, якщо цій роботі безпосередньо перебувала і після неї слідувала робота, передбачена абзацами другим, третім і четвертим статті 22-1 Закону;
5. час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад'юнктури;
6. попередній стаж державної служби, незалежно від наявності перерв у роботі.

Згідно із статтею 22-1 Закону посадами наукових працівників  наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) є:

1. керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник);
2. заступник керівника (віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи;
3. академік-секретар (його заступники);
4. головний учений секретар, учений секретар (їх заступники);
5. керівник (завідувач) та заступники керівника (завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи);
6. головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники;
7. провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу;
8. головний науковий співробітник;
9. провідний науковий співробітник;
10. старший науковий співробітник;
11. науковий співробітник;
12. науковий співробітник-консультант;
13. молодший науковий співробітник;
14. докторант.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону України  “Про вищу освіту” посадами науково-педагогічних працівників є:

1. асистент;
2. викладач;
3. старший викладач;
4. директор бібліотеки;
5. науковий працівник бібліотеки;
6. доцент;
7. професор;
8. завідуючий кафедрою;
9. декан;
10. проректор;
11. ректор.

Дія статті 24 Закону (із змінами) поширюється на наукових (науково -педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми  власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють  відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, міжнародних наукових організацій, відкритих на території  України відповідно до міжнародних  договорів, установчі документи  яких затверджено Кабінетом Міністрів  України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і  вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що належали партійним  та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік  СРСР та СРСР".