Суб'єкти та об'єкти цивільних правовідносин

Залежно від способу визначення уповноваженої особи цінні папери можуть бути іменними або на пред 'явника.

В Україні можуть випускатися і  обертатися такі види цінних паперів: акції; облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; векселі; приватизаційні папери¹⁵.

Акцією визнається цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції поділяються на види, юридична суть яких полягає в тому, Що акції  одного виду (класу) дають їх власникам  однакове за обсягом право майнової участі в акціонерному товаристві. За ознакою класу акції поділяються  на привілейовані і прості. Залежно від передбачених статутами товариств обмежень прав відчуження розрізняють також іменні акції і акції на пред'явника.

Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Громадяни  можуть придбати облігації лише за рахунок їх особистих коштів, а  підприємства — за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження  після сплати податків та процентів  за банківський кредит.

В Україні випускаються облігації  таких видів:

а) облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

б) облігації підприємств¹⁶.

Облігації можуть випускатися іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим обігом.

Казначейські  зобов'язання України — вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Рішення про випуск довгострокових (від 5 до 10 років) та середньострокових (від 1 до 5 років) казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України, а рішення про випуск короткострокових (до одного року) зобов'язань — Міністерством фінансів, які визначають умови їх випуску, включаючи розмір і порядок виплати доходу.

Ощадний сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому. Ощадні сертифікати можуть бути строковими (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання. Законодавством передбачається видача як іменних сертифікатів (обігу не підлягають, а їх продаж іншим особам є недійсним), так і сертифікатів на пред'явника. Реквізити ощадних сертифікатів визначені в ст.18 Закону “Про цінні папери і фондову біржу”.

Доход по ощадних сертифікатах виплачується при пред'явленні їх для оплати в банк, що їх випустив.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Для запровадження комерційного кредиту, поліпшення розрахункових відносин між суб'єктами господарської діяльності введено вексельний обіг з використанням  простого і переказного векселів відповідно до Женевської конвенції 1930 року¹⁷.

Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Положенням “Про переказний і простий вексель”, затвердженим Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р.

Розрізняють два види векселів: простий  і переказний (ст.21 Закону “Про цінні папери і фондову біржу”).

Простий вексель — це складений  за суворо визначеною формою документ, за яким боржник (векселедавець) приймає на себе абстрактне, нічим не обумовлене зобов'язання в зазначений строк або на вимогу здійснити платіж кредитору (векселедержателю) або тому, кому він накаже. При простому векселі платником є сам векселедавець.

Переказний вексель (тратта) — складений  за суворо визначеною формою документ, в якому міститься проста, нічим  не обумовлена пропозиція боржника, векселедавця (трасанте) іншій особі, платнику (трасату) в зазначений строк здійснити платіж кредитору, векселедержателю (ремітенту) або тому, кому він накаже.

Приватизаційні  папери — це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Приватизаційні папери можуть бути лише іменними.

Порядок випуску та обігу приватизаційних  паперів визначається Законом України  від 6 березня 1992 р. “Про приватизаційні папери”, а також іншими законодавчими актами України.

У приватизаційних паперах також  міститься інформація про умови  і порядок їх використання та про  права власника.

Приватизаційні папери використовуються громадянами України лише шляхом їх обміну на паї, акції, інші документи, що встановлюють та засвідчують право власності на частку державного майна відповідно до номіналу приватизаційного паперу з обов'язковим відображенням змісту обмінної операції як на самому приватизаційному папері, так і в супутніх документах, і супроводжується погашенням приватизаційного паперу. Угоди, укладені з використанням приватизаційних паперів для цілей, не передбачених Законом “Про приватизаційні папери”, є недійсними.

Громадяни мають право застосовувати  приватизаційні папери одного виду в  різних сферах приватизації шляхом забезпечення їх взаємного конвертування. Конвертованість  приватизаційних паперів у період приватизації забезпечується встановленням  коефіцієнтів для перерахунку номінального значення паперу одного виду при його конвертуванні в інший.

Розглянуті тут види цінних паперів  названі в ст.3 Закону “Про цінні  папери і фондову біржу” вичерпним  переліком, який уявляється невиправдано обмеженим. В цивільному обороті беруть участь й інші документи, які за своїм призначенням можна було б віднести до цінних паперів. Це інвестиційний сертифікат, компенсаційний сертифікат, чек, коносамент тощо.

Відповідно до Положення про  інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. інвестиційний сертифікат є цінним папером, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Компенсаційні сертифікати можуть використовуватися для придбання акцій акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації державного майна.

Разом з тим слід мати на увазі, що існують зобов'язання держави перед громадянами України щодо компенсації грошових заощаджень, передбачено, що не використані для приватизації державного майна компенсаційні сертифікати може бути повернуто вкладникам до установ Ощадного банку України.

Чек застосовується для здійснення розрахунків у безготівковій  формі між юридичними особами, а  також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Коносамент є товаророзпорядчим  документом, що посвідчує право його держателя розпоряджатися зазначеним в коносаменті вантажем і отримати вантаж після завершення перевезення. Коносамент головним чином застосовується при здійсненні морських перевезень і є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті. Реквізити коносамента визначені ст. 138 Кодексу торговельного мореплавства України. Передача коносамента здійснюється з дотриманням таких правил: 1) іменний коносамент може передаватися за іменними передаточними написами або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги; 2) ордерний коносамент може передаватися за іменними або бланковими передаточними написами; 3) коносамент на пред'явника може передаватися шляхом простого вручення (ст. 140 КТМ України).

Таким чином, охарактеризовані документи, як видно, мають ознаки цінних паперів, але в законодавчому порядку  такими не визнані. В зв'язку з цим  було б доцільно включити їх до переліку цінних паперів, закріпленого Законом  “Про цінні папери та фондову біржу”, а сам перелік зробити відкритим.

 

 

2.3. Дії, послуги, результати  творчої діяльності, особисті немайнові  блага як об'єкти цивільних  прав

Об'єктами цивільних прав можуть бути дії іншої особи. Проте, не будь-які  дії, а лише такі, внаслідок яких створюється певна річ, матеріальне  благо. Наприклад, за договором підряду  підрядник зобов'язується виконати певну роботу: пошити одяг, виготовити стіл, відремонтувати будинок.

Термін “дія” у цивільному праві  має також інше значення. Так, за договором купівлі-продажу продавець  і покупець вчиняють дії по передачі купленого майна і сплаті за нього  грошових сум. Але такі й подібні  дії не можна розглядати як об'єкт  права, бо вони: а) є підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин; б) можуть бути за дорученням правомочних осіб вчинені іншими особами.

Дії, як об'єкти цивільних прав, безпосередньо  спрямовані на створення певних матеріальних благ і не можуть бути відокремлені від самої зобов'язальної особи.

Серед дій як об'єктів цивільних  прав особливе місце посідають послуги — певна діяльність, яка створює не річ, а благо для задоволення суспільних потреб, наприклад транспортні послуги по договору перевезення, послуги охоронця по договору схову, послуги артиста, адвоката, педагога тощо. За допомогою послуги досягається певний немайновий результат, що сам по собі є благом, має споживну вартість і тому стає об'єктом цивільного права.

Розрізняють три види послуг: фактичні (договір схову, договір перевезення); юридичні (договір доручення, договір  комісії); комплексні послуги, в яких поєднуються юридичні і фактичні послуги, наприклад, договір експедиції.

Результати творчої  діяльності як об'єкти права

Результатами творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва  незалежно від форми, призначення, цінності, а також способу відтворення. Вони стають об'єктами цивільних прав лише при втіленні в певні речі (рукопис, картина, креслення, запис на плівку тощо), тобто коли набувають форми, яка може бути сприйнята без присутності автора.

Результатами творчої діяльності є також відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція і промисловий зразок. Ці продукти стають об'єктами цивільних прав з моменту визнання 'їх такими і відповідного оформлення.

Фізичні і юридичні особи мають  виняткове право на результати творчої діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізацію продукції фізичної або юридичної особи, виконуваних ними робіт і послуг, що подаються (фірмове найменування, знак для товарів і послуг).

Використання результатів творчої  діяльності та засобів індивідуалізації, які є об'єктом виключних прав, може здійснюватися третіми особами тільки за згодою правоутримувача.

Службова та комерційна таємниця

Службова та комерційна таємниця як певне нематеріальне благо є  об'єктом цивільного обороту.

Підлягає захисту інформація, яка  становить службову та комерційну цінність через її невідомість третім особам, відсутність вільного доступу до неї на законних підставах і яких її володілець вживає заходів щодо збереження її конфіденційності, наприклад, секрети виробництва “ноу-хау”, укладення деяких біржових угод.

Особи, що незаконними методами одержали інформацію, яка становить службову або комерційну таємницю, повинні  відшкодувати заподіяні збитки. Такий же обов'язок покладається на працівників, які розголосили службову або комерційну таємницю всупереч трудовому договору, у тому числі контракту, і на контрагентів, які зробили це всупереч цивільно-правовому договору.

Особисті немайнові  блага як об'єкти цивільних прав

Це такі блага, які не мають грошової чи будь-якої іншої майнової оцінки. Вони зв'язані з особою людини, не можуть передаватись і бути відчуженими.

Відповідно до Конституції України  особистими немайновими благами  фізичної особи є життя, здоров'я, тілесна недоторканість, сім'я, гідність, честь, таємниця особистого життя, недоторканість помешкання, свобода розвитку творчості, авторства, а також інші блага, які  охороняються законом¹⁸.

Організації теж мають немайнові  блага: честь, гідність найменування юридичної особи, товарний знак, права авторства. На відміну від громадян немайнові блага юридичних осіб можуть припинятися (наприклад, зміна назви при реорганізації), а також відчужуватися (наприклад, шляхом видачі ліцензії на товарний знак).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Як нам вже відомо, будь-які цивільні правовідносини являють собою складне правове явище, що складається з 3-х необхідних елементів: суб'єкта, об'єкта та змісту цивільних правовідносин.

Мета моєї роботи полягала в розгляді суб’єктів та об’єктів цивільного права.