Планирование городов и транспорта

ЗМІСТ

    Вступ

1   Техніко - економічні розрахунки для проектування генерального плану міста

1.1 Містобудівні фактори й визначення чисельності населення на перспективу

1.2 Попередній баланс території міста

2   Розробка генеральної схеми планування міста

2.1 Вибір території для будівництва

2.2 Функціональне зонування території

2.3 Будівельне зонування сельбищної території

2.4 Міські громадські центри

2.5 Вулична мережа і планувальна структура міста

3   Планування житлової території мікрорайону

3. 1  Структура сельбищної території міста 
3.2 Розрахунок житлового фонду і чисельності населення мікрорайону д  

4   Схема функціонального зонування мікрорайону .  

5  Детальне розпланування мікрорайону    

5.1 Система проїздів і забудова житлової зони

5.2  Розміщення закладів обслуговування

5.3 Озеленення 

5.4 Визначення прибудинкових територій і земель за формами власності

6  Техніко-економічні показники проекту 

Вступ

Планування  міст і транспорт - важлива навчальна  дисципліна для студентів будівельної спеціальності, які у майбутньому будуватимуть будинки, інші споруди, автомобільні шляхи, освоюватимуть території з пристосуванням їх для потреб міського будівництва.

    В умовах ринкових відносин важливим завданням  проектування є необхідність планувальними  засобами забезпечити раціональне  використання для будівництва міських земель, вартість яких буде зростати. Містобудування - це матеріальне втілення надбань суспільства, відображення рівня культури і добробуту населення. Воно об'єктивно віддзеркалює рівень матеріального і духовного розвитку.

    Нове  професійне мислення, нова ідеологія  в містобудівній сфері повинні  бути адекватними сучасним і перспективним умовам суспільного розвитку.

    В рекомендаціях розглядаються питання  використання земель при розробці генеральної  схеми міста, розкриваються поняття  мікрорайонів в загальній структурі  міста, на конкретних прикладах подається  методика розрахунку чисельності населення  мікрорайону на перспективу, визначення обсягу житлового фонду тощо.

    Вирішується питання раціонального використання та охорони земель на основі схеми функціонального зонування території мікрорайону.

    Вирішення поставлених питань супроводжується  рекомендаціями і базою нормативних, містобудівних, земельно-правових актів, конкретними прикладами. Для студентів спеціальності "Промислове та цивільне будівництво", "Архітектура будівель і споруд", "Землевпорядкування та кадастр".

 

    

І. Техніко-економічні розрахунки для проектування                         генерального плану міста

1.1 Містобудівні фактори  і визначення чисельності населення на перспективу

    Розвиток  і функціонування населених пунктів  обумовлюється розвитком продуктивних сил суспільства і визначається перспективними планами розвитку народного господарства.

    Поява нових і розвиток існуючих населених  пунктів базується на відповідних  елементах народного господарства, які називаються містоформуючими факторами. До них відносяться підприємства заклади, які мають загальногосподарське значення.

    Проектування  населеного пункту супроводжується  створенням закладів, організацій і  підприємств, які обслуговують населення  даного міста чи селища. Ці об'єкти виступають наслідком появи й розвитку населеного пункту і складають групу обслуговуючих  закладів і підприємств.

    Основою для складання проекту планування та забудови населеного пункту є встановлення розміру його території, характеру  забудови і благоустрою, величини житлової площі, складу групи обслуговуючих  закладів і т.д.

      Першим фактором для вирішення цих питань є чисельність населення, яке проживатиме в населеному пункті на перспективу.

    Розрахунок  чисельності населення проводиться  за методом трудового балансу  за умови, що все працездатне населення  приймає участь у громадсько-корисній праці.

    Усе населення поділяється на три  групи. Працівники підприємств і  установ містоформуючого значення складають містоформуючу групу  населення. Працівники підприємств  і установ обслуговуючого значення складають обслуговуючу групу населення.

    Частина населення, яка не працює на виробництві  за віком або за станом здоров'я (діти, інваліди, престарілі) складають групу  несамодіяльного населення.

Розрахунок  проводиться за формулою

_{Н =}     А х 100        , де

      100-(Б+ В)

Н- загальна чисельність населення міста, чол.;

А - чисельність містоформуючих кадрів, чол.;

Б - питома вага обслуговуючих кадрів, % ;

В - питома вага несамодіяльного населення, %.

 Вираз 100-(Б + В)- це питома вага містоформуючої групи населення.  

 Прийнявши, що П = 100-(Б + В), формула приймає такий вигляд:    

_Н=     А х 100       

             П

    За  поданими для проектування міста  величинами містоформуючої групи ( А ) і її питомої ваги в загальній чисельності населення ( П )розрахована кількість населення на перспективу

      чол

Отже чисельність  населення міста на перспективу  складає 
1667 чол., що є основою для подальших розрахунків при проектуванні.

    Величина  містоформуючої групи визначається на основі вивчення перспектив розвитку міста. Вона визначається за титульними списками виробничих підприємств, будівництво  яких передбачається в місті відповідно до завдання проектування.

    Відсоток  обслуговуючої групи населення  залежить від величини міста. Чим більше місто, тим більша питома вага обслуговуючої групи.

    Величина  несамодіяльної групи залежить від  вікової структури населення - демографічного складу.

    Абсолютна величина містоформуючих кадрів вказується в перспективному плані й матеріалах районного планування. Відсоток цієї групи в загальній чисельності населення рекомендується приймати в межах 25-30 % на перспективу, величину обслуговуючої групи - 22-25 % , несамодіяльну групу - 46-48 %.

   Для оперативних розрахунків трудової структури населення і величини міста чисельність жителів можна прийняти рівною потроєній величині містоформуючої групи:

Н = 3 х А=3 х 500=1500 чол.

1.2 Попередній баланс  території міста

    За  визначеним характером розвитку й чисельністю  населення міста розраховується площа території, що потрібна для розміщення окремих територіальних елементів і складається попередній баланс території міста, який характеризує використання земель за цільовим призначенням.

    Попереднє визначення розміру сельбищної території  проводиться за укрупненими даними (показниками) відносно ДБН 360-32 / Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень/.

    За  цими даними територія сельбищної зони з розрахунку на 1000 чол. складає:

при 9-ти і більше поверховій забудові - 7 га.

при 4-8 поверховій забудові - 8 га

при   3 поверховій забудові без земельних ділянок -10 га

те саме із земельними ділянками - 20 га

при 1-2 поверховій забудові у селах - 50 га

    При визначенні розміру сельбищної території  треба враховувати потребу кожної сім’ї в окремій квартирі або будинку,

    Територія для розміщення об'єктів промисловості  містоформуючого характеру визначається сумарною площею ділянок всіх підприємств, внесених у титульний список.

    Розмір  територій підприємств обслуговуючого призначення приймається на основі потужності цих підприємства, які  забезпечують потреби відповідними видами продукції. Загальна площа їх, територій може бути орієнтовно встановлена з розрахунку 0,5 га на 1000 жителів,

    Санітарно-захисні  зони для промислових підприємств  визначаються залежно від ступеня  шкідливих факторів відповідно до діючих санітарних норм розміщення промислових  підприємств_; а також захисту від шуму та інших вимог (розділ 10 ДБН 360-92).

    Комунально-складська  зона призначена для розміщення груп і окремих підприємств для  зберігання товарів, підприємств комунального призначення та об'єктів інженерно-технічного й адміністративного характеру.

    На  території комунально-складської зони (КСЗ) розміщуються підприємства й об'єкти харчової промисловості, торгівлі, плодоовочевого господарства, побутового обслуговування населення (фабрики-пральні, хімчистки одягу, ремонту побутової техніки, тощо); комунального господарства.

    Комунально-складські  зони забороняється розміщувати  на території промислових вузлів, їхніх санітарно-захисних зон, до складу яких входять підприємства 1-3 класу щодо санітарної характеристики виробництва.

    Складські комплекси, які пов'язані з безпосереднім  обслуговуванням населення, розміщаються за межами міст на територіях поблизу  вузлів зовнішнього транспорту. Визначення розміру територій складів для  обслуговування міста попередньо можна  проводити з розрахунку 2 м² на одного жителя у значних і найзначніших містах при будівництві багатоповерхових складів і 2,5 м² у середніх і малих містах.

    Якщо  немає точної інформації про розміри  території, потрібної для промислових і комунальних підприємств, зовнішнього транспорту й інших споруд, які розміщуються на позасельбищній території, то попередній розрахунок площі території невеликих міст проводиться за укрупненими показниками, рекомендованими з досвіду проектування:

• промислові   підприємства   містоформуючого   значення   -   1-2

   га/1000 чол.;

• підприємства обслуговуючого характеру - 0,5-1,0 га/1000 чол.;
• території зовнішнього транспорту - 8-10 % від розрахованої сельбищної території;
• складські території - 2-3 м²/чол.;
• комунальні та інші території до 10 % розрахованої сельбищної площі

 За  розрахованою чисельністю населення  міста на перспективу і наведеними нормативами визначення розмірів території окремих структурних елементів приведено розрахунок площі території міста і складено попередній баланс використання земель за цільовим призначенням. 

                                                                                    Таблиця 1

Баланс  території міста