Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою

У висновках, що завершують дисертаційне дослідження, автор узагальнила його результати та сформулювала власні рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства, а саме ст. 192 КК України, якою передбачено кримінальну відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.

Автор прийшла до висновку, що чинна  редакція ст. 192 КК України має недоліки, які не дозволяють чітко визначити межі дії аналізованої норми. Автор вважає за доцільне вказати у диспозиції аналізованої статті на такі ознаки, які дали б змогу визначити коло злочинних діянь, які підпадають під ознаки заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.

На підставі викладеного автор вважає за доцільне:

1) статтю 188¹ КК України  виключити;

2) статтю 192 КК України  викласти у такій редакції:

“Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди.

1. Умисне незаконне  тимчасове запозичення майна  або ухилення від передачі  оплати за енергію, послуги та інше неуречевлене майно, якщо ці діяння заподіяли майнову шкоду у значному розмірі, –

карається штрафом  від 30 до 250 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян¹, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі  діяння, вчинені за попередньою  змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду  у великих розмірах, –

караються штрафом  від 250 до 600 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли шкоду в особливо великому розмірі, –

караються штрафом  від 600 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років.

Примітка. Майнова  шкода визнається значною, якщо вона у 10 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі – у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великому розмірі – у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян”.

 

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ  ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антонюк Н.О. Проблема кримінально–правової кваліфікації незаконного використання енергії // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – № 39 – С. 420–426.
2. Антонюк Н.О. Реальні збитки і упущена вигода як наслідки злочинного заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 9. – С. 139–143.
3. Антонюк Н.О. Покарання за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 11. – С. 66–72.
4. Антонюк Н.О. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою: форми вчинення // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2005.– № 41. – С. 314–322.
5. Антонюк Н.О. Співвідношення заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) із зловживанням владою або службовим становищем (ст. 364 КК України) // Вісник прокуратури. – 2006. – № 2. – С. 81–88.
6. Антонюк Н.О. Незаконне споживання енергії як форма заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Молодь у юридичній науці: збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання.” – Хмельницький. – 2004. – С. 378–379.
7. Антонюк Н.О. Окремі аспекти проблеми кримінально–правової кваліфікації незаконного використання електроенергії // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірник наукових статей. Випуск ХІІІ.: Плай. – Івано–Франківськ. – 2004. – С. 152–158.
8. Антонюк Н.О. Дискуссионные вопросы обьективной стороны причинения имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием (по УК Украины) // Правовая система и вызовы современности: материалы Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых 5–7 декабря 2005 г. Ч. 1. – Уфа: РИО БашГУ. – 2005 – С. 176–178.
9. Антонюк Н.О. “Актуальні проблеми виділення форм заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою” // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХІ регіональної науково–практичної конференції. – Львів. – 2005. – С. 311–313.
10. Антонюк Н.О. Штраф як вид покарання за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Острог. – 2005.– С. 308–309.
11. Антонюк Н.О. Енергія як предмет заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки: збірник матеріалів Всеукраїнської науково–практичної конференції до Дня науки – Чернігів: Чернігівські обереги. – 2005. – С. 403–406.
12. Антонюк Н.О. Деякі проблемні питання, що стосуються суб’єкта заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Реформування кримінального та кримінально–процесуального законодавства України: сучасний стан та перспективи: матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції. – Івано–Франківськ. – 2005.– С. 89–91.
13. Антонюк Н.О. Підстави криміналізації заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Молодь у юридичній науці: збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Четверті осінні юридичні читання”: У 3–х частинах: Ч. 3: “Публічно–правові науки”. Підтом І. – Хмельницький. – 2005. – С. 161–163.
14. Антонюк Н.О. Ответственность за хищение энергии по УК Украины (обоснованность существования нормы) // Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке: сборник материалов третьей международной научно–практической конференции. – М. – 2006 – С. 327–329.
15. Антонюк Н.О. Проблема родового объекта преступлений против собственности // Материалы ХІІІ Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых “Ломоносов”. Том ІІІ. – М.: Издательство МГУ.– 2006. – С. 290–292.
16. Антонюк Н.О. Кримінально–правова кваліфікація заподіяння службовою особою майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Актуальні проблеми правознавства: тези доповідей і наукових повідомлень учасників наукової конференції молодих учених та здобувачів / За заг. ред. проф. М.І.Панова. – Харків: Національна юридична академія України. – 2006. – С. 213–216.
17. Антонюк Н.О. Доцільність співіснування ст. 188¹ та ст. 192 Кримінального кодексу України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХІ регіональної науково–практичної конференції. – Львів. – 2006. – С. 321–322.

АНОТАЦІЯ

Антонюк Н.О. Кримінально–правова  відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання  довірою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового  ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія, кримінально–виконавче право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2006.

У дисертації досліджено проблеми кримінальної відповідальності за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України) з послідовним розкриттям змісту елементів і ознак складу злочину.

Проаналізовано зміст кримінально–правових понять, які використані в існуючій редакції ст. 192 КК України. Зазначено недоліки чинної редакції цієї статті та запропоновано шляхи її вдосконалення – викладення ст. 192 КК України в новій редакції. Обґрунтовано, що у диспозиції статті важливо вказати форми злочину: незаконне тимчасове запозичення майна та ухилення від передачі оплати за неуречевлене майно (енергію, послуги, виконані роботи тощо). Автор пропонує не вказувати у диспозиції аналізованої статті обман і зловживання довірою як можливі способи вчинення злочину, оскільки злочинне заподіяння майнової шкоди можливе й іншими способами. Досліджено проблемні питання, які стосуються наслідків цього складу злочину. Зокрема, зазначено, що майнова шкода від злочинів у цілому охоплює прямі збитки і упущену вигоду. У дисертації звернуто увагу на недоліки санкції ст. 192 КК України.

Ключові слова: кримінальна відповідальність, заподіяння майнової шкоди, неуречевлене майно, тимчасове незаконне запозичення майна, ухилення від оплати за неуречевлене майно.

АННОТАЦИЯ

Антонюк Н.О. Уголовная  ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени  кандидата юридических наук за специальностью 12.00.08 – уголовное право и криминология, уголовно–исполнительное право. –  Львовский национальный университет. – Львов, 2006.

В диссертации проведено исследование оснований криминализации состава  причинения имущественного ущерба путем  обмана или злоупотребления доверием, которое базируется на комплексном  изучении ее объективных и системно–правовых критериев, опыта борьбы со сходными преступлениями в отечественной и зарубежной законодательной практике.

Родовым объектом преступлений против собственности предлагается считать  собственность как систему отношений  по поводу принадлежности имущества, товарного обращения вещей и невещественного имущества. Подобный подход к пониманию родового объекта преступлений против собственности в рамках уголовного права учитывает произошедшие изменения в экономике в связи с переходом к рыночной системе и обеспечивает надлежащую правовую защиту собственности на невещественное имущество.

Непосредственным объектом причинения имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием является собственность в части пополнения фондов собственника. Отношения относительно пополнения фондов собственника полностью охватывают отношения по поводу незаконного временного позаимствования имущества и по поводу неоплаты за предоставленное собственником невещественное имущество (энергию, услуги, выполненные работы и т.д.). Преступление, предусмотренное ст. 192 УК Украины посягает на собственность, поэтому основания для перенесения анализируемой статьи в раздел VII „Преступления в сфере хозяйственной деятельности” отсутствуют.

В работе обосновывается точка зрения о том, что термин “имущество” в уголовно–правовом понимании не совпадает по объему с аналогичным термином в гражданском праве. Понятие “имущество” в смысле норм УК Украины соответствует понятию “вещь” в гражданском праве, то есть охватывает только вещественное имущество.

Предметом причинения имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием являются вещи (движимые и недвижимые) и невещественное имущество. При этом, в случае уклонения от оплаты за невещественное имущество предметом преступления выступает само невещественное имущество, а не его денежный эквивалент.

Обосновывается нецелесообразность дополнения УК Украины ст. 188¹ “Хищение электрической или тепловой энергии путем ее самовольного использования”, поскольку энергия является невещественным имуществом, а предметом хищения в соответствии с общепризнанными положениями теории уголовного права, может выступать только имущество в понимании вещи. Предлагается ст. 188¹ УК Украины исключить, а энергию рассматривать как невещественное имущество, которое является предметом причинения имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием.

Преступное действие во время причинения имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием может  быть осуществлено в двух формах: незаконное временное позаимствование имущества или уклонение от оплаты за предоставленное невещественное имущество. В диссертации предлагается изменить диспозицию анализируемой статьи путем описания указанных форм совершения преступного посягательства и отказаться от перечисления способов совершения преступления, так как этот перечень не является и не может быть исчерпывающим.

Под имущественным вредом в случае причинения имущественного ущерба путем  обмана или злоупотребления доверием следует понимать как реальный вред, так и упущенную выгоду. Указывается, что при определении размера вреда от хищения, в цене, которая берется за основание, заложена торговая наценка и прибыль, которые по своей природе являются упущенной выгодой.

Субъект преступления – общий. Должностные  лица за аналогичные деяния привлекаются к уголовной ответственности за злоупотребление властью или служебным положением. Преступление, предусмотренное ст. 192 УК Украины может быть осуществлено с прямым умыслом и корыстной целью. Причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием может совершаться не только с корыстных мотивов.

В диссертации рассматриваются  также вопросы уголовно–правовой  квалификации причинения имущественного ущерба путем обмана или злоупотребление  доверием и ограничение этого  преступления от других преступлений и проступков.

Выявлено несоответствие в ст. 192 УК Украины между размерами причиненного вреда и размерами возможного наказания в виде штрафа. На основании  анализа санкции ст. 192 УК Украины  и изучения практики судебных и правоохранительных органов предложено увеличить размеры штрафов за совершение этого действия, установить одинаковые величины, которые будут браться за основу во время определения размера материального вреда, причиненного преступлением и наказанием в виде штрафа, предусмотреть в качестве альтернативного наказание в виде лишения свободы.

В результате проведенного исследования автор предлагает диспозицию ст. 192 УК Украины изложить в новой редакции: “Умышленное незаконное временное  позаимствование имущества или  уклонение от оплаты за энергию, услуги и другое невещественное имущество, если эти деяния причинили вред в значительном размере”.

Ключевые слова: уголовная ответственность, причинение имущественного вреда, невещественное имущество, временное незаконное позаимствование имущества, уклонение от оплаты за невещественное имущество.

 

ANNOTATION

Antonyuk N.O. Criminal liability for infliction of property damage by way of fraud or abuse of trust. – Manuscript.

Thesis for a degree of candidate of legal science under the specialization No. 12.00.08 – criminal law and criminology, criminal executive law. – Ivan Franko National University of Lviv. – Lviv, 2006.

The thesis researches the issues related to criminal liability for infliction of property damage by way of fraud or abuse of trust (Art. 192 of the Criminal Code of Ukraine) employing consecutive portraying of elements and features of the crime.

The meaning of criminal law notions used in the current version of Art. 192 of the Criminal Code of Ukraine are being analyzed in the thesis. Also the thesis analyzes the imperfections of this article and suggests solutions for the improvement of Article 192 of the Criminal Code of Ukraine, namely by way of its restating. In particular, the following forms of the crime are being suggested to be included into the disposition of the article: unlawful temporary borrowing of the property and avoidance from payment for non–material property (energy, services, works). The author proposes omitting in the analyzed article fraud and abuse of trust as possible means of committing the crime since criminal infliction of property damage may be inflicted also by other means. Some problem questions related to the consequences of this crime are also being analyzed in the thesis. In particular it is being stated that property damage caused by crimes generally includes direct damages and lost profits. The thesis also notes defects of the sanction under the Art. 192 of the Criminal Code of Ukraine.

Key words: criminal liability, infliction of property damage, non–material property, unlawful temporary borrowing of the property, avoidance from payment for non–material property.

 

Підписано до друку 15.09.06. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Папір офсетний. Зам. № 471.

 

Надруковано видавничим центром

Львівського національного університету імені Івана Франка

79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

¹ Величина неоподатковуваного мінімуму, яку брали за основу під час формулювання ст. 192 КК України, є однаковою для кваліфікації діянь і для обчислення розміру штрафу.