Банковские операции

                      максимальний розмір кредитних гарантій и поручітельств, наданих одному інсайдеру,

                      максимальний розмір кредитів, гарантій і поручітельст, наданих інсайдеру;

                      нормативи інвестування:

                      інвестування в цінні папери.

Базою для розрахунку економічних нормативів є статутний капітал банку. Якщо операції здійснюються банком за рахунок капіталу згідно з вимогами діючого законодавства, то такі операції не включаються до розрахунку економічних нормативів. Дія данних нормативів поширюється на всі банки України незалежно від форм власності.

За надання Національному банку недостовірної інформації щодо економічних нормативів банки несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України. [5]

Розділ 2ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ В ПАТ КБ ПРИВАТБАНКУ

2.1 Принципи формування ресурсів в умовах економічної та фінансової кризи

        Удосконалення стилів і прийомів керування, швидке й адекватне реагування на зміну кон’юнктури ринку, розвиток нових напрямків і інструментів у роботі ПАТ КБ ПриватБанку, удосконалення всіх елементів менеджменту з урахуванням специфіки українського кредитного ринку, дає банкірам можливість формування ефективної ресурсної бази банку.

Успішна реалізація управлінської стратегії у відношенні формування структури ресурсів банку припускає облік структурних особливостей останніх.

Мобілізація і концентрація вільних фінансових ресурсів – пріоритетна функція та економічний базис діяльності комерційного банку. Ресурси комерційного банки – це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні й використовуються для виконання активних операцій. Більша частина ресурсів банку формується за рахунок залучених та запозичених, а не власних, коштів. Операції, завдяки яким ПАТ КБ ПриватБанку формує свої ресурси, називаються пасивними, тобто шляхом пасивних операцій проходить залучення чужих коштів на вклади. При цьому формуються зобов’язання банку.

Для банку актуальною стає розробка регулювання портфеля банківських операцій, визначення сфери найприбутковіших вкладень коштів у кредитні та інвестиційні проекти на певний період часу, аналіз ефективності використання ресурсів.

Ефективні вкладення коштів кредитно-ресурсного потенціалу досягаються при дотриманні наступного комплексу умов:

        забезпечення необхідного рівня ліквідності;

        використання всієї сукупності засобів кредитно-ресурсного потенціалу;

        досягнення максимально високого прибутку.

В умовах економічної та фінансової кризи коливання рівнів відсоткових ставок, зниження віддачі вкладених банками коштів за одночасного підвищення рівня всіх банківських ризиків важливого значення набуває проблема грамотного управління операціями комерційних банків.

Управлінська стратегія ПАТ КБ ПриватБанку стосовно ресурсів передбачає залучення максимально допустимого обсягу ресурсів (як власних, так і залучених) із наступним їх розміщенням у максимально дохідні активи, що характеризуються заданим рівнем ліквідності та мають прийнятний рівень ризику. Основне завдання банку полягає в оптимізації структури балансу банку з метою забезпечення високого рівня ефективності банківських операцій за одночасного скорочення витрат, дотримання обов’язкових економічних нормативів та інших існуючих обмежень за ризиками.

Першим кроком, що дозволяє визначити рівень відповідності та стабільності банківських операцій є ресурси банку, причому методику аналізу ресурсної бази необхідно пов’язати з оцінкою основних напрямів розміщення ресурсів, визначити найважливіші для банку джерела коштів у взаємозв’язку з напрямами їх розміщення.

Дослідження динаміки основних параметрів формування та розміщення банківських ресурсів дало можливість з'ясувати джерела ресурсної бази банківських установ.

Порівняння обсягів довгострокових депозитних ресурсів та кредиті вказує на дефіцит у банківській системі саме довгострокових депозитних коштів.

Довгострокові кредитні вкладення, у 2008 році перевищили аналогічні з терміном депозитні ресурси на 18%.  Ресурси, яких не вистачало, банківські установи формували за рахунок власного капіталу (на 7.2%). короткотермінових депозитів, вкладів до запитання та інших коштів (на 11.2%). Така ситуація невідповідності параметрів в формування банківських ресурсів і напрямів їх розміщення є характерною для банківської діяльності, і призводить до зростання певних ризиків банків (процентного, ризику ліквідності), що, в свою чергу, потребує виваженого управління активами й пасивами. Необхідно мати в наявності достатній обсяг активів, які швидко реалізуються з метою задоволення потреби в ліквідності. Проведений аналіз свідчить про де- які диспропорції в структурі дані, і із строкових кредитних банківських вкладень. Так. основний обсяг довгострокових депозитів, які залучаються додатково. було сформовано переважно за рахунок депозитів населення. Якщо у 2007 році лише 0.6 % таких ресурсів спрмовувалося на надання довгострокових кредитів фізичним особам, то у сфері 2007 році цей показник зріс до 60%. Зазначена тенденція є позитивною, од­нак загострює ресурсну проблему.

Забезпечення зростання довгостро­кових банківських ресурсів потребує розробки відповідних методів плану­вання, прогнозування та управління їх раціональним використанням. Аналіз формування та розподілу банківських ресурс і в дає можливість точніше оціни­ти використання банківського ресурс­ного потенціалу за певний період.

Сукупність додатково залучених і вже наявних ресурсів визначає поточ­ний або реалізований банківський по­тенціал, який складається з коштів банку зобов'язань та ресурсів, залучених або використаних у процесі здійснення активних операцій.

Доцільним видається розділити джерела збільшення банківських ре­сурсів на дві основні групи: ресурси, сформовані внутрішніми і зовнішніми джерелами. До перших належать ті що визначають потенціал збільшення активних вкладень за рахунок змін у структурі та якості активів, а також ресурси, залучені завдяки зростанню ефективності діяльності банківської установи. Зовнішні додаткові ресурси формуються шляхом збільшення залучених, запозичених коштів, а також м рахунок зростання власних ресурсів банку . [Додаток1]

   2.2Стратегія управління ресурсами банку

Визначення стратегії банку тісно пов’язане з його організаційною структурою. Адже для реалізації намірів необхідна структура, яка дасть змогу динамічно управляти діяльністю установи (якщо вона неадекватна, то гальмуватиме розвиток системи). Проектування структури базується на стратегічних планах; з їх зміною відбуваються зміни і в організаційній структурі.

Стратегічне управління включає два взаємодоповнюючі процеси: вибір стратегічних позицій та управління в реальному часі. Можливості ПАТ КБ ПриватБанку щодо планування власної діяльності зумовлені насамперед зовнішнім середовищем – економічною та політичною нестабільністю. Це призводить до невизначеності макроекономічних показників (приросту грошової маси, ВНП, інфляції); параметрів ринків, на яких доводиться працювати; мінливості законодавчого поля та правового регулювання. Тому для банків часовим горизонтом планування, у рамках якого розробляються прогнозні показники, є рік; оперативне планування проводиться з розбивкою на квартали (місяці).

Розвиток планування гальмують фактори суб’єктивного характеру:

      самовпевненість керівництва та не усвідомлення необхідності планування;

      не розробленість методологічних засад і засобів планування в умовах нестабільної економіки.

Основні стратегічні цілі які ставить ПАТ КБ ПриватБанку, для утримання ресурсної бази у відповідному рівні в умовах економічно-фінансової кризи:

      вимірюваністю та конкретність. Для банку – це встановлення цільових значень показників прибутковості, обсягу прибутку, чистої процентної маржі;

      упорядкування цілей у часі – тобто визначення послідовності та термінів їх здійснення;

      реалістичний підхід, що визначається наявними ресурсними обмеженнями та впливом зовнішніх чинників;

      узгодженість, тобто досягнення одних цілей не повинно перешкоджати досягненню інших. Аспектом узгодженості є їх відповідність за напрямами діяльності (функціональний рівень) та за підрозділами.

При складанні планів враховуються фактори, які впливають на прийняття рішень при управлінні ресурсами ПАТ КБ ПриватБанку , а саме:

      оцінка економічних умов, що визначають середовище, в якому працює банк; ці умови є визначальними при встановленні процентних ставок, попиту на банківські продукти та послуги, забезпечення ресурсами;

      аналіз конкурентів, який допомагає розробити політику щодо встановлення плати за надані та залучені кошти, тарифи;

      оцінка потенційних можливостей зростання банку залежно від умов ринку, конкурентного оточення, внутрішніх ресурсів.

Суть управління ресурсів полягає у формулюванні стратегії та здійснення заходів, які допомагають привести структуру балансу банку у відповідність із його стратегічними програмами. Узагальнюючим моментом, якому підпорядковується управління, є формулювання завдання (місії).

Управління банківськими ресурсами - це діяльність, пов'язана із залученням грошових коштів вкладників та інших кредиторів, визначенням розміру і відповідної структури джерел грошових коштів у тісному зв'язку з їх розміщенням.

Існує два рівні управління ресурсами комерційного банку:

· державний рівень (управління здійснюється через НБУ з використанням різних фінансових інструментів);

· рівень комерційного банку. 

До інструментів, які застосовуються НБУ, відносяться:

1. Надання кредитів Національним банком України комерційним банкам, що безпосередньо впливає на розмір їх пасивів. При цьому велике значення має процентна політика НБУ: встановлена офіційна облікова ставка виступає фактором регулювання попиту на міжбан-ківський кредит.

2. Операції на відкритому ринку - операції з купівлі-продажу державних цінних паперів, що можуть збільшувати або зменшувати розмір пасивів комерційних банків.

3. Встановлення економічних показників регулювання діяльності комерційних банків:

o мінімальний розмір статутного фонду;

o співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою активів (з урахуванням ступеня ризику їх втрати);

o обов'язкові резерви - частина ресурсів, внесених на безпроцентний рахунок в НБУ за його вимогою. Вони обмежують можливості кредитування і депозитної емісії;

o показники ліквідності комерційного банку і максимального розміру ризику на одного позичальника;

o інші показники.

Інструменти НБУ можуть бути ефективними лише в умовах погодження їх з податковою політикою та чинним законодавством. Вилучення ресурсів Національним банком України для покриття бюджетного дефіциту тягне за собою зменшення ресурсів у комерційних банків.

В процесі управління ресурсами банк повинен вирішувати такі завдання:

1. Виконувати вимоги НБУ щодо дотримання встановлених економічних нормативів.

2. Не допускати наявності в банку коштів, які не приносять доходу, крім тієї її частини, яка забезпечує формування обов'язкових резервів.

3. Підтримувати певне співвідношення між власними і залученими коштами. Надмірна наявність залучених коштів збільшує ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності банку. Переважне формування банківських ресурсів за рахунок власного капіталу веде до втрати певною групою акціонерів контролю над банком, зниження рівня виплати дивідендів та ринкової вартості акцій.

4. Забезпечувати одержання банком прибутку за рахунок залучення якомога "дешевших" ресурсів.

5. Забезпечувати взаємозв'язок і взаємоузгодженість між депозитними операціями і операціями по видачі позик за їх строками та сумами.

6. Особливу увагу в процесі організації депозитних операцій приділяти строковим депозитам, які в найбільшій мірі забезпечують підтримку ліквідності балансу банку.

7. Постійно намагатись, щоб резерви вільних (не залучених в активні операції) коштів на депозитних рахунках були мінімальними (резерв вільних банківських ресурсів визначається як різниця між залишками коштів на поточних та інших депозитних рахунках і величиною позичкової заборгованості).

8. Здійснювати заходи щодо розвитку банківських послуг і підвищенню якості та культури обслуговування клієнтів, що буде сприяти залученню вільних грошових коштів.

При управлінні кредитними ресурсами на рівні комерційного банку останній складає плани, в яких прогнозуються надходження вкладів та їх вилучення. При цьому враховуються загальні економічні умови, сезонність, рух процентних ставок, потреби клієнтів (особливо великих) у коштах.