Банківські кредитні картки

 

 

 

2. Витрати:

Разові:

Вартість банкомату	63070	UAH
Вартість ліцензії АТМ	5724	UAH
Всього:	68794	UAH

 

Щомісячні:

Зарплата адміністратора	300	UAH
Витрати на купівлю готівки	10335	UAH
Технічне обслуговування банкомату	870	UAH
Операційні витрати	636	UAH
Абонплата за канал зв’язку	40	UAH
Моніторинг UPC	699,6	UAH
Всього:	12880,6	UAH

 

Результат роботи АТМ за 6 місяців роботи:

Місяць	Доход	Щомісячний прибуток	Валюта
1	-17279,60	-17279,60	UAH
2	103028,80	85749,20	UAH
3	154543,20	51514,40	UAH
4	206057,60	51514,40	UAH
5	257572,00	51514,40	UAH
6	309086,40	51514,40	UAH
Починаючи з 3 місяця роботи АТМ щомісячних доход становитиме	51514,4	-------------	UAH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Перспективи розвитку індустрії банківських платіжних карток в Україні

 

3.1. Розширення  сфери застосування пластикових  карток в системі пасових електронних платежів.

Використання міжнародних  платіжних карток для внутрішніх платежів 
має певні недоліки, зокрема: картки розраховані на громадян з високим 
рівнем доходу, у зв'язку чим вони не отримають найближчим часом 
широкого розповсюдження. Нині 80% операцій з картками зосереджено у 
Києві, решту -20% - в обласних центрах. Розраховуватися за допомогою 
картки можна лише у великих магазинах (середній розмір платежу по картці 
VISA - 300 грн.). Для того, щоб випускати міжнародні картки, банк повинен 
сплатити вступний внесок, заплатити за ліцензію та розмістити страховий 
депозит у розрахунковому банку платіжної системи. Усі ці витрати потім 
позначаються на тарифах банку, які досить високі і не доступні для широкого кола населення; крім того, не кожен банк зможе сплатити сотні тисяч доларів за членство в міжнародній платіжній системі.

Для вирішення цих  питань та поширення карткових розрахунків  в 
Україні необхідно вже сьогодні створювати національну платіжну систему 
до безготівкових розрахунків населення за товари та послуги.

Ми вважаємо, що створення  національної системи дозволить 
розширити коло банків - учасників карткового бізнесу за рахунок зниження 
порога входження до платіжної системи; здешевіти карткові продукти за 
рахунок зменшення страхових депозитів та плати за трансакції; розширити 
коло власників карток за рахунок здешевлення карткових продуктів. 
Водночас в Україні є чимало передумов, що сприятимуть успішному 
розв'язанню цього завдання в оптимальні строки і з мінімальними витратами. 
Передусім це можливість реалізувати новітній світовий досвід у цій сфері; по-друге, СМЕП створюється на державній основі при безпосередній участі 
національного банку України, що дасть можливість широко використати 
мережу і досвід функціонування СЕП та фінансову підтримку; по-третє, 
(кільки попит на послуги СМЕП поки що незначний і розвиватиметься 
поступово, в НБУ та комерційних банків є достатньо часу, щоб розробити 
комплексний проект системи і розпочати поступову його реалізацію, 
никаючи помилок і витрат на їх виправлення. Тому є підстави сподіватися, 
що Україна створить власну СМЕП на такому ж високому рівні, як і СЕП, 
хоч і не так швидко як цю останню.

Для впровадження національної платіжної системи з використанням 
карток у вересні 1995р. 17 комерційних банків на чолі з НБУ організували 
ВАТ "Укркарт"'. За 2,5 роки своєї діяльності це товариство спромоглося 
створити за підтримки VISA міжбанківський процесинговий центр, який 
дозволить проводити авторизацію, кліринг та розрахунки в межах України 
міжнародними картками VISA, EuroCard/MasterCard, а також внутрішніми 
платіжними картками, що створенні за міжнародними стандартами. Тобто всі 
локальні трансакції здійснюватимуться у межах України. Міжнародні 
трансакції з платіжних карток процесинговий центр спрямовуватиме у 
міжнародні системи.

В Україні розроблена Програма впровадження Національної платіжної 
системи масових електронних платежів, яка затверджена постановою 
Правління НБУ № 18 від 28.01.97 р. НСМЕП - система безготівкових 
розрахунків за товари та послуги за допомогою банківських платіжних 
карток учасниками СМЕП є Національний банк України, комерційні банки, 
фізичні та юридичні особи — клієнти банків, підприємства торгівлі та сфери 
послуг. Вирішальну роль в й" функціонуванні відіграють комерційні банки. 
Вони реалізують пластикові картки своїм клієнтам, ведуть інформаційне 
забезпечення електронних платежів, поточні рахунки продавців та покупців і 
здійснюють остаточне урегулювання їхніх взаємних вимог. Тому через 
пластикові картки банки надають цілий комплекс послуг своїм клієнтам.

Комерційний банк для  здійснення таких операцій повинен отримати ліцензію НБУ.

НБУ фінансував розробку базових складових НСЕМП: систему 
безпеки- програмне забезпечення смарт-карток, процесингових центрів.

На даний час  в  системі працює  16 банків: "Хрещатик", 
"Кредитімпексбанк", "Одеса", "Мегабанк", "Грант" та ін. Пілотними 
проектами охоплено Київ, Харків, Одесу; планується охопити Чернігів, 
Донецьк.  У НСМЕП обслуговуються до 35 тисяч клієнтів, які 
використовують картки типу "електронний гаманець" та "електронний чек". 
Причому, обидва різновиди фізично розміщені на одній картці на одній, за 
договором з власником активізується один, інший чи обидва інструменти. 
Кожен з них має обмеження для щоденного використання: гаманець - 1 
тис.грн.; чек 50 тис. грн. для фізичних осіб,, 100 тис.грн. ~ для юридичних.

Для підвищення ефективності системи, НБУ працює над програмою 
освоєння технології електронного чека для розрахунків між юридичними 
особами. Для цього випускаються корпоративні картки.

Крім того, НБУ розробляється  технологія щодо обслуговування 
пільгових категорій громадян на транспорті, в аптеках, за комунальні 
послуги. Ця робота ведеться у співпраці з місцевими адміністраціями.

Простір для розширення сфери застосування платіжних карток у 
НСМЕП відкривають дисконтні системи, функції яких поєднуються у 
платіжній системі.

Великі перспективи  НБУ вбачає у впровадженні електронної  комерції. 
Клієнти з картками НСМЕП матимуть змогу користуватися послугами 
інтернет-магазинів, отримувати банківські послуги та сплачувати комунальні 
послуги через Інтернет.

Держава зацікавлена у залученні до банківських установ коштів 
населення, оскільки це дає змогу:

• Збільшити їхні кредитні можливості та спрямувати залучені 
  кошти на розвиток економіки країни.
• Скоротити державні потреби у готівці, а відтак зменшити витрати 
  ці виготовлення та підтримку готівкового обігу.
• Примножити  надходження  до  бюджету,  вдосконаливши 
  оподаткування сфери послуг та торгівлі.
• Підвищити довіру населення до банківської системи в цілому.

Інтерес комерційних  банків полягає, у:

- Розширенні безготівкових розрахунків.

- Поповненні кредитних  ресурсів залученими на карткові  рахунки датами.

- Появі нових клієнтів, зацікавлених новими банківськими  послугами.

-  Зменшення витрат, пов'язаних з готівковими розрахунками.

- Підвищення престижу  банківської установи і завоюванні лідерства на вітчизняному ринку пластикових карток.

Проте для отримання  вказаних вигод потрібно здійснити  значні 
капіталовкладення у створення інфраструктури СМЕП. Кризовий стан 
бюджету навряд чи дасть можливість державі виділити необхідні для цього 
інвестиції. Тим більше, що інвестиції потрібні не тільки для внутрішньо - та 
міжбанківських заходів (процесингові центри, програмне забезпечення, 
банкомати тощо), а й на реконструкцію суміжних сфер (торгівлі, сфери 
послуг, зв'язку, виробництва комп'ютерної техніки та ін.). З іншого боку, 
низький рівень життя населення та зумовлений ним недостатній 
платоспроможний попит, а також низький рівень довіри до банківської 
системи не додають оптимізму щодо достатності попиту на пластикові 
картки населення України, щоб затрати на створення СМЕП окупилися в 
близькій перспективі. Так розробники СМЕП підрахували, що система 
досягне своїх цілей, а отже окупиться, якщо 30-40% готівкового обороту буде 
замінено безготівковим, буде емітовано близько 10 млн. пластикових карт, 
установлено близько 100 тис. платіжних терміналів та банкоматів.

Але якщо вести мову про  перспективи розвитку ринку платіжних  карток в Україні, то майбутнє, безумовно, - за національною чи національними  платіжними системами. Міжнародні платіжні системи займатимуть свою нішу на ринку, обслуговуючи туризм та ділові поїздки за кордон.

 

 

 

4.2. Перспективи  розвитку нових видів платіжних карток

Тепер  тенденція йде  убік використання пластикових карт із чіпом 
смарт-картки). На відміну від карт із магнітною смугою, смарт-картки 
більш "розумні", вмонтований в них чіп має пам'ять і самий елементарний 
процесор який виконує деякий обсяг вмонтованих команд платіжної 
системи. На основі смарт-карток можуть працювати в режимі оn-linе, так 
само системи на основі таких карт більш захищені від шахраїв. У світі 
створюються спеціалізовані організації з цілю ввести єдину платіжну 
Систему або який-небудь загальний стандарт, більш досконалий, чим нині 
існуючі. Керівники цих організацій у головному бачать платіжну картку 
майбутнього - чіповою (смарт-карткою). Одна з таких організацій розробила 
універсальну електронну Систему UEPS (Universal Electronic Payment System). UEPS - розроблена французькою компанією NЕТ1 International і на 
протязі декількох років функціонує в ряді країн. Відзначимо що, головним 
технологічним принципом UEPS є здійснення трансакцій у торгових точках у режимі оn-line при безпосередній взаємодії двох карт - карти покупця і продавця.

Інформаційні можливості смарт карт набагато ширші чим, у 
карток із магнітною смугою (8 тис. біт у порівнянні з 1 тис. біт, із 
можливістю наступного розширення в 24 рази). Крім того, перевагою її є 
можливість оперативного відновлення даних у пам'яті мікропроцесора. 
Нарешті, важливою гідністю картки є її більш висока надійність. Чіп має 
декілька ступенів захисту і підробити інформацію, записану у ньому, дуже77 
важко або зовсім неможливо. Якщо картка вкрадена і не належний власник 
захоче нею скористатися для одержання грошей в автоматі, то при 
неправильному введенні ПІН-коду чіп руйнується і картка не може бути 
використана.

Але смарт карти мають  високу вартість (у 5-7 разів вище в  порівнянні з 
магнітною карткою). Крім того, їхнє введення в оборот у країнах, що із 
початку створення Системи карткових розрахунків орієнтувалися на магнітні 
картки є дуже важким завданням. Там встановлені десятки і сотні тисяч 
одиниць  устаткування, не пристосованого для зчитування інформації з 
мікросхеми, а заміна цього устаткування на пристрої, сумісні з смарт- 
картками, зажадала б значних капіталовкладень. Тому експерти не очікують 
швидкого впровадження смарт-карток у таких країнах як США, Канада, 
Бельгія і т.д., хоча експерименти по розробці міжнародного стандарту на ці 
картки проводяться найбільшими картковими асоціаціями світу.

Зважаючи на очевидні переваги смарт-картки, Україна повинна 
орієнтуватися, приступаючи до розбудови власної СМЕП, відразу на широке 
впровадження смарт-карток. "Престрибнувши" вже пройдені в західній 
практиці етапи розвитку масових електронних платежів, Україна відразу 
вийде на рівень найновіших технологій у цій сфері, сприятиме прискоренню 
цих платежів, їх здешевленню, посиленню захищеності, підвищенню 
авторитетів банків тощо.