Центробанк
Курс лекций, 22 Ноября 2011, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Сутність інфляції. Інфляція — це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. При цьому стрімке зростання грошової маси може бути як абсолютним, так і відносним. Наприклад, збільшення маси грошей за місяць на 15% протягом двох-трьох років неминуче викличе інфляційне знецінення грошей, оскільки економіка жодної країни не в змозі забезпечити відповідне збільшення фізичних обсягів пропозиції на товарних ринках. Таким же буде результат, коли грошова маса залишається незмінною чи зростає незначно, наприклад на 5% за рік, зате фізичні обсяги виробництва товарів і послуг скорочуються щорічно на 10—15% протягом кількох років, тобто постійно грошова маса буде швидко зростати відносно cпадаючих обсягів виробництва у натуральному виразі.
Работа содержит 16 файлов
ГКТема 7.doc
— 255.50 Кб (Скачать)ГКТема 8.doc
— 330.00 Кб (Скачать)ГКТема 9.doc
— 307.00 Кб (Скачать)ГКТема11.doc
— 835.00 Кб (Скачать) Аналіз
монетарної політики, яку НБУ проводив
протягом 1991—2001 рр., дає підстави для висновку,
що забезпечити рівномірне економічне
зростання, стабілізацію зайнятості і
цін за-
ходами тільки монетарної політики неможливо.
Для вирішення таких макроекономічних
завдань держава насамперед повинна забезпечити:
- прискорення реструктуризації реальної економіки;
- реалістичний державний бюджет на бездефіцитній основі.
У свою чергу, діяльність НБУ як центрального банку країни має бути спрямована на:
- забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні, як необхідної (але не єдиної і недостатньої) передумови економічного зростання та підвищення добробуту населення;
- забезпечення фінансової стійкості банківської системи;
- стимулювання кредитно-інвестиційної діяльності комерційних банків, з тим щоб вони більш інтенсивно підтримували реальну економіку.
ВИСНОВКИ
1. Центральний банк відіграє провідну роль на грошовому ринку. Він впливає на стан економіки через регулювання пропозиції грошей і через здатність впливати на рівень процентних ставок.
2. Центральні банки мають особливий правовий статус, оскільки вони поєднують у собі окремі риси банківської установи і державного органу управління.
3. У більшості країн з розвиненою ринковою економікою центральні банки є незалежними від органів державної влади у встановленні цільових орієнтирів монетарної політики й у виборі інструментів регулювання грошового обороту. Проте незалежність центрального банку не може бути абсолютною.
4. Основні напрямки діяльності центрального банку визначаються його призначенням. Центральний банк виступає:
- емісійним центром готівкового обороту;
- банком банків;
- органом банківського регулювання та нагляду;
- банкіром і фінансовим агентом уряду;
- провідником монетарної політики.
5. В історичному плані емісія готівки, точніше потреба в її централізації і державній монополізації, дала поштовх до надання одному з банків статусу емісійного. Поступово емісійні банки перетворились у центральні банки.
6. Глобалізація грошових ринків призвела до тісного співробітництва центральних банків на міждержавному рівні, до їх співпраці з міжнародними валютно-кредитними і фінансовими організаціями, а також до створення наднаціональних центральних банків.
7. Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, основним завданням (функцією) якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці — гривні. Згідно з Законом «Про Національний банк України» він здійснює діяльність, яка є традиційно притаманною центральному банку країни.
8. В умовах ринкової трансформації економіки основними тенденціями у діяльності НБУ стосовно формування і реалізації монетарної політики є:
— переорієнтація цільової спрямованості політики, зокрема, надання переваги цілям макроекономічної стабілізації, і в першу чергу цінової стабілізації;
— поступова відмова від адміністративних інструментів реалізації політики і введення в дію «класичних» ринкових інструментів, а саме: регулювання обов’язкових резервів, процентна політика, операції з цінними паперами та іноземною валютою на відкритому ринку.
Запитання для самоконтролю
- У чому полягає економічне призначення центрального банку?
- Яким чином центральний банк бере участь у формуванні безготівкової грошової маси?
- Які чинники визначають співвідношення обов’язкових і надлишкових резервів комерційних банків?
- Які чинники визначають співвідношення готівкової грошової маси і безготівкової?
- У чому полягає особливість статусу центрального банку?
- Які аргументи можна привести «за» і «проти» незалежності центрального банку у визначенні та реалізації грошово-кредитної політики?
- У чому проявляються істотні зміни, яких зазнала емісійна функція центрального банку у ХХ ст.?
- Призначення кредитів центрального банку.
- Охарактеризуйте основні способи рефінансування центральним банком комерційних банків.
- Які методи фінансування дефіциту державного бюджету використовують уряди країн? Які наслідки має їх використання для економіки?
- Чи є для центральних банків розвинених країн звичайними операції з купівлі державних цінних паперів на первинному ринку? Обґрунтуйте свою відповідь.
- Чи в усіх країнах світу центральний банк є єдиним органом нагляду за діяльністю комерційних банків? Які аргументи можна привести «за» і «проти» здійснення центральним банком нагляду за діяльністю комерційних банків?
- Чим відрізняються превентивні заходи впливу, які застосовують регулятивно-наглядові органи до комерційних банків від протекційних?
- Причини виникнення емісійних банків.
- Причини і шляхи створення центральних банків.
- Які банки виникли раніше — комерційні чи центральні? Обґрунтуйте свою відповідь.
- Охарактеризуйте відносини НБУ з органами державної влади.
- Що спільного і чим суттєво відрізняються операції комерційних банків від операцій центральних банків?