Організація та аналіз депозитних операцій банку

 

3.2. Закордонний досвід  в сфері організації депозитних  операцій банку та можливості  його використання в Україні

 

Закордонний досвід організації  депозитних операцій багато досліджувався  зі сторони науковців. В процесі  дослідження було зроблено наступні висновки, що мотиви вибору банків клієнтів, які проводяться в різних країнах  визначають що на першому місці клієнти  ставлять якість і кількість послуг, потім – потреби клієнтів, надалі – цілі. Це дуже важливо, оскільки доводить необхідну маневреність в психології клієнтів відносно вибору банку. Таким  чином, при організації банківської  діяльності, з одного боку полегшується боротьба з конкурентами за клієнтів банку, а з іншого – зростає  значення не тільки економічних, а й  психологічних факторів.

Основними джерелами банківських  ресурсів за кордоном є: чекові депозити, ощадні вклади, керовані пасиви, строкові депозити, депозити нерезидентів.

Чекові депозити являють  собою рахунки, які дозволяють виписувати чеки для здійснення розрахунків. Особа, яка володіє таким рахунком може по першій потребі забрати з нього  готівку.

Чекові депозити включають  до себе «НАУ» - рахунки і вклади до запитання, що надають вкладнику право виписувати чеки для вчинення платежів. Чекові депозити зручні, вони відрізняються простотою здійснення платежів. Чекові рахунки мають практично всі американські фірми і більш 85 % домашніх господарств США.

«НАУ»-рахунки – основний різновид розрахунків в американських банках,  із яких можна виписувати чеки і отримувати прибуток. мінімальною сумою для відкриття «НАУ»-рахунку може бути 100дол. Проте якщо щомісячних розмір залишку вкладу нижче 2500 доларів, проценти по вкладу банком не нараховуються і вкладник змушений доплачувати додаткові комісійні за ведення рахунку і виписку чеку. Процентні ставки по цих рахунках тим вище, чим більше коштів депоновано на рахунок. З 1983 р. американські банки почали пропонувати своїм клієнтам новий вид нау-рахунків – супер нау-рахунки. Їхня основна особливість необмежена можливість списання протягом місяця і виписки чеків для оплати товарів і послуг. відкривати такі рахунки можуть лише фізичні особи. Якщо залишок на рахунку перевищує встановлений банком розмір – банк нараховує відсоток близький до рівня, що переважає на грошовому ринку. 

Ощадні вклади поширені в  операціях із населення і призначенні для ліквідного вкладення невеликого заощадження. Вони відрізняються від вкладу до запитання способами зняття грошей і періодичністю перерахунку грошей.

У Франції і Бельгії  використовують вклади населення на ощадних книжках типу «А», у тому числі, Національної ощадної каси і  на блакитних книжках банку «Взаємний  кредит», відсотки по яким визначаються державою (4,5% на момент відкриття рахунку), підраховуються і виписуються кожні 15 днів. Вони звільняються від податків, максимальна сума вкладу для такого звільнення обмежується на момент відкриття  рахунку. Ощадна книжка типу «А» може бути відкрита тільки в ощадній касі або поштовому відділенні, блакитна книжка – у банку «Взаємний  кредит» рахунок CODEVN - у будь-якій банківській і квазібанківській установі. Особи з низькими прибутками можуть відкрити в будь-якій банківській установі народну ощадну книжку, що дає їм наступні переваги:

• більш високий відсоток;
• за умови, що вклад залишається на рахунку не менше 6 місяців підряд, можлива виплата премії з метою вирівнювання відсотка по темпах інфляції;
• звільнення від податків.

У Франції використовуються 3 види рахунків:

• ощадний рахунок для придбання житла;
• ощадний план (договір) для придбання житла;
• ощадна книжка для створення підприємства.

У Німеччині до ощадних  вкладів можна віднести депозитні  вклади по яким встановлюється строк  попереднього повідомлення. Віднесення до цього виду вкладу оправдано також тим, що 75% цих вкладів знаходяться в ощадних касах або в касах кооперативного або взаємного кредиту і належить до виду, який можна назвати народним поповненням.

В Італії та Іспанії всі  вклади, що не до запитання і не у  вигляді сертифікатів або бон, - депозитні вклади. До ощадних вкладів відносять вільні депозитні вклади. Відсоток по ним дуже низький – порядку 3% на дату відкриття рахунку.

У  США ощадні вклади –  найбільш традиційна форма короткострокових і середньострокових накопичень, але в останні роки популярність цих рахунків знижується. Так, якщо на початку 50-х років на цих рахунках акумулювалось 30-40% усіх вкладів американців  у банках, то на початку 90-х років їхня частка ледь досягає 10-5%. Основні причини відтоку коштів – це розвиток нових видів рахунків, що у більшій мірі задовольняють фінансові потреби населення і широке впровадження споживчого кредиту, велику популярність досягли пенсійні та страхові фонди.

Відмінність американських  ощадних вкладів полягає у  розмірі відсотка, що складає 5-6% на рік, приблизно такі відсотки виплачувались  у російському ощадному банку  до перебудови. У великих американських  банках відсотки підраховуються щодня.

Більш детальніше розглянемо особливості строкових депозитів  в різних країнах. У Франції строкові депозити використовуються дуже рідко  по причині особливо значної фіскальної системи і більш жорсткої конкуренції  з боку безстрокових вкладів. У  Німеччині строкові депозити з фіскальної точки зору, використовуються більш справедливо і займають важливіше місце у німців.  У Німеччині розрізняють депозити строком менше 4 років і депозити строк яких більше 4 років. В Японії строкові депозити – традиційний засіб накопичення пенсії, 70% особистих накопичень здійснюються за даною програмою.

Самими популярними є  вклади з фіксованою процентною ставкою. Вони можуть бути анонімними, тобто  вилучення коштів із вкладу відбувається відповідно до японських традицій за допомогою простої печатки. Такі вклади включають: строковий вклад та ощадний із регулярними внесками. Термін строкового вкладу жорстко визначений. Мінімальний вклад 100 ієн, терміни – 3 і 6 місяців, один і два роки. переважна частина заощаджень населення зберігається у формі строкових вкладів; ощадний вклад із регулярними внесками. при залучені строкового вкладу на рахунок регулярно вноситься обумовлена сума грошей, і накопичені заощадження виплачуються на визначену дату. Банківські службовці збирають вклади, відвідуючи клієнтів у дома.

У Франції емісія сертифікатів застосовувалась в 1984році. Депозитні  сертифікати в цій країні розглядають  як касові бони, що обертаються. У них  висока одинична вартість (1 млн. фр.), фіксована процентна ставка і строк погашення від 10 днів і до 7 років, але частіше 3 місяця. погашення здійснюють по номіналу.

Банківські бони представляють  собою боргові зобов’язання на певний строк, які випускаються установами банку, для фізичних осіб і які можна повернути назад. Розрізняють бони іменні та на пред’явника. В деяких країнах існують бони з прогресивним відсотком, тобто ставка зростає зі зростанням строковості вкладу. У Франції розрізняють касові бони зі строковістю від 1міяця до 5 років та ощадні бони, які випускаються строком на 5 років. Розмір ставки по касовим бонам залежить від строку та номіналу бона:до 1 місяця відсоток не виплачується, від 1 до 3 місяців – 4,5%, більше 3 місяців – ставка встановлюється ринком. По ощадним бонам ставки змінюються по прогресивній ставці та залежать від строку збереження.

3.3. Заходи щодо підвищення  ефективності організації залучення  коштів в ПАТ «Фінанси і  кредит»  

Важливою складовою ресурсної  бази комерційних банків є вклади населення. Спостерігалося постійне підвищення їх питомої ваги в загальному обсязі залучених коштів юридичних та фізичних осіб. Ця тенденція продовжує розвиватися.

На ефективність роботи банківської  установи впливають внутрішні та зовнішні ризики. Серед зовнішніх  слід виділити:

- законодавчий ризик (він  пов'язаний із тим, що запровадження  законодавчими органами нових  законів, постанов, інструкцій може  негативно вплинути на здійснення  банком своїх операцій);

- технологічний (ризик  технологічного "старіння" банку);

- інфляційний (пов'язаний  з втратою банком внаслідок  інфляції реальної вартості активів).

Серед внутрішніх ризиків  передусім слід виділити ризики втрати ліквідності та платоспроможності. Як передбачено законодавством, банківські депозити мають відшкодовуватися за їх номінальною вартістю. Тому банківські установи, працюючи зі значними сумами вкладів, повинні підтримувати відповідний  рівень ліквідності, що можливо лише за умови нормального функціонування системи. У разі несприятливих подій  криза в одному з банків (якщо не вжити належних заходів) може негативно  вплинути на діяльність інших, власне, всієї банківської системи.

Важливим напрямом роботи фонду є контроль (у межах його повноважень) за ризиками в діяльності банків-учасників. Як відомо, управління ризиками – це процес передбачення і нейтралізації їх негативних фінансових наслідків. Для фонду головним завданням в управлінні ризиками є виявлення на ранніх етапах проблем у діяльності комерційних банків та подання рекомендацій Національному банку України щодо застосування заходів впливу до тих банків, діяльність яких є ризиковою як для вкладників, так і для фонду. У процесі управління ризиками враховуються:

- необхідність забезпечення  відповідного рівня і якості  доходів;

- взаємозв'язки між ризиком,  прибутком, капіталом і ліквідністю;

- характер, особливості,  обсяг і складність ризику, зв'язок  цих параметрів із параметрами  інших ризиків;

- вимоги "Методики аналізу  фінансового стану банків", затвердженої  рішенням виконавчої дирекції  Фонду гарантування вкладів фізичних  осіб (ФГВФО).

Контроль за ризиками може дати змогу фонду впливати на фінансову  стабільність банків. З огляду на це розроблено Положення "Про порядок  здійснення контролю за ризиками банків–учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", яким передбачається, шо контроль за банківськими ризиками з боку ФГВФО  здійснюватиметься шляхом моніторингу. Зазначений моніторинг – це постійне спостереження за діяльністю банків–учасників фонду з метою виявлення проблем  у їхній діяльності та негайного  вжиття заходів, спрямованих на захист вкладів громадян. Моніторинг має  забезпечувати виконавчу дирекцію фонду інформацією, необхідною для:

- прийняття програми управління  ризиками, виконання якої дасть  змогу утримувати їх у допустимих  межах;

- внесення рекомендацій  НБУ про застосування заходів  впливу щодо окремих банків, діяльність  яких є ризиковою (зокрема,  призупинення дії ліцензії на  залучення депозитів фізичних  осіб з одночасним контролем  за виконанням ними зобов'язань  за раніше залученими коштами);

- розробки і коригування  програми дій у надзвичайних  ситуаціях;

- надання інформації органам  державної влади та управління  про діяльність фонду.

Контроль за ризиками має  здійснюватися на основі аналізу  фінансового стану банків. Проводячи  його, фонд насамперед визначає ефективність діяльності банківських установ, ступінь  їхньої надійності, міру довіри до кожного  банку.¹⁴

Здатність керівництва банку  зацікавити клієнтів у відкритті  депозитних рахунків є головним критерієм  публічного визнання банку. Важливими  показниками ефективності управління для будь-якого банку є управління залученням коштів. Система управління залученням коштів на депозитні рахунки  полягає у встановленні рівня  процентних ставок за депозитами, визначення умов функціонування вкладних рахунків, управлінні асортиментним рядом  депозитних послуг банку.

Загальна мета управління залученням депозитних коштів – управління процентним ризиком банку, i при цьому  залучення коштів з мінімально можливими  витратами та можливість надавати такі обсяги кредитів, на які існує попит [17].

Беручи до уваги вищенаведене зауваження можна виділити дві ключові  задачі, які повинен вирішувати кожен  банк при управлінні своїми депозитними  коштами: намагатися отримувати кошти  з мінімальними витратами; гарантувати  схоронність депозитів, достатніх  для кредитування та надання інших  послуг, на які суспільство проявляє попит.

Станом на 1 січня 2012 року, розмір депозитів фізичних осіб залучених банком склав 10716995 грн, в той час як в 2011 році даний показник мав менше значення і становив 10124219 грн. Отже, обсяг депозитів залучених від фізичних осіб має тенденцію до збільшення.

Вцілому, враховуючи позитивну  динаміку приросту обсягів депозитних вкладів актуальною постає проблема оцінки привабливості депозитних послуг.

На основі проведених досліджень видно, що на привабливість депозитних послуг банку для клієнтів мають  вплив багато факторів, але лнайвагомішими є імідж банку, зручність комунікацій (вигідне місце розташування)  та вартість послуги. Однією з найважливіших характеристик доступності банківських послуг є наявність широкорозгалуженої системи філій банку.

¹ Банківські операції : Підручник. — 2-ге вид., випр. і доп. / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002. — 476 с.

² Алєксєєнко M. Трастові послуги та залучення коштів банками // Банківська справа. - 2001. - № 2. - С. 38-42.

³ Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М.Д.Алексєєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2003. – 599 с.