Розробка заходів щодо покращення фінансового стану АКБ „Укрсоцбанку”

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2011 в 14:43, курсовая работа

Описание работы

Метою дослідження є обґрунтування конкретних методів і механізмів забезпечення стабільної діяльності комерційних банків на основі підвищення рівня капіталізації.
Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання дослідження:
дослідити сучасний стан і рівень розвитку банківської системи України;
визначити стан і структуру капітальної бази комерційних банків;
визначити динаміку основних показників, що характеризують фінансову стійкість комерційних банків;
вдосконалити методики розрахунку показників капіталу банку, ліквідності та платоспроможності з урахуванням ризиків;
дослідити механізми збалансування обсягів і структури активів і пасивів з метою підвищення ефективності банківської діяльності;
вивчити методи організації та запропонувати механізми вдосконалення страхування банківських депозитів;
дослідити закономірності концентрації банківського капіталу на основі створення нових банківських об’єднань.

Содержание

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ . . . . . . . . 5
1.1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
1.2. Регулювання роботи комерційних банків Національним банком України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
1.3. Показники, що використовуються в практиці оцінки фінансового стану комерційних банків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ АКБ „УКРСОЦБАНКУ” . . . . . . . . . . 21
2.1. Оцінка фінансової стійкості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
2.2. Аналіз ділової активності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . 25
2.3. Аналіз ліквідності АКБ „Укрсоцбанку”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
2.3. Аналіз ефективності управління фінансової діяльності банку. . . . . . . . 33
РОЗДІЛ 3. Розробка заходів щодо покращення фінансового стану АКБ „Укрсоцбанку”. . . . . . . . . . . 40
3.1. Заходи поліпшення фінансового стану. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
3.2. Резерви поліпшення фінансового стану АКБ „Укрсоцбанку” . . . . . .. 43
ВИСНОВОК. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
ДОДАТКИ

Работа содержит 1 файл

Курсова.doc

— 694.00 Кб (Скачать)

        Організаційна стійкість банку. Організаційна структура банку і механізм її управління повинні відповідати як реалізації основної функції фінансово-кредитного закладу, так і конкретному асортименту банківських послуг і продуктів, що лежать в основі тактики і стратегії банку. Організаційна структурна стійкість комерційного банку визначається функціонально-технічною документацією, що регламентує всі аспекти його діяльності, які стосуються як організаційної структури, так і специфічних банківських операцій.

      Функціональна стійкість банку. Вона, по-перше, залежить від рівня спеціалізації банку в обмеженому колі послуг та продуктів, що дає змогу спеціалізованому банку раціональнише й ефективніше управляти власним і залученим капіталом. По-друге, універсалізація банку (або розширення його операцій ) також веде до підвищення функціональної стійкості, оскільки це сприяє тому, що багато хто з клієнтів має можливість задовольнити весь асортимент своїх потреб у банківських продуктах і послугах в одному банку.

        Фінансова стійкість банку. Ця характеристика діяльності банку вміщує зазначені вище основні показники, що розкривають і синтезують результативність інших складових стійкості фінансово-кредитного закладу, насамперед обсяг і стуктуру власних засобів, рівень доходності і прибутковості, норму прибутку на власний капітал, дотримання встановлених показників ліквідності, мультиплікативну ефективність власного капіталу, обсяг створеної додаткової вартості.

      Підтримання банком фінансової стійкості дає  змогу зберегти конкурентоспроможність на кредитному ринку. Проте це дуже складне  завдання. Фінансовій стійкості комерційних банків України на сучасному етапі найчастіше загрожують такі негативні фактори:

  • триваючий цілеспрямований підрив їхньої ділової репутації;
  • недосконала система набору кадрів для комерційних банків;
  • надання клієнтам недостовірної інформації;
  • використання фальшивих векселів, цінних паперів і гарантійних листів;
  • неповернення виданих кредитів, правова неврегульованість цієї проблеми у сфері банківської діяльності;
  • недосконала оцінка кредитних ризиків;
  • відсутність систематизованих даних про несумлінних позичальників;
  • маніпулювання кредитними картками, банкоматами;
  • шахрайське вторгнення до банківських комп’ютерних мереж;
  • витік конфіденційної йнформації;
  • недосконалість структур, що забезпечують внутрішню та зовнішню безпеку банківських установ.

      Для напрацювання загальноприйнятої методики аналізу роботи банку необхідно  визначити суму показників банківської  діяльності, вивчити їх оптимальні значення і на цій основі виробити критерії показників для рейтингової оцінки банку.

      Необхідно створити рейтингову систему оцінки фінансового стану банку. Особливу увагу слід звернути на аналіз грошових потоків. Враховуючи, що інтереси бувають короткочасні та тривалі, можливо, є сенс мати дві паралельні групи рейтингових оцінок: моментальні та прогнозні рейтинги. Ідея методики полягає в тому, що спочатку будується модель «ідеального банку» на основі повноцінного набору найбільш інформативних коефіцієнтів, які адекватно характеризують банк.

      Для цього необхідно мати список значень відповідних коефіцієнтів, які можна вважати достатніми. Також необхідний перелік мінімально допустимих (критичних) значень коефіцієнтів. У таблиці1 (див. Додаток А) наведено один із можливих варіантів переліку таких значень.

      Комерційні  банки з допомогою аналізу своїх балансових даних перевіряють ступінь реалізації основних цільових установок у своїй діяльності: фактори їх доходності, збалансованість структури активних і пасивних операцій з метою підтримання ліквідності, дотримання економічних нормативів, встановлених НБУ, мінімізацію всіх видів банківських ризиків. Комерційні банки також зацікавлені аналізувати дані про стан інших банків, однак вони не мають (і не можуть мати) всієї необхідної при цьому інформації. За кордоном банки володіють великими можливостями аналізувати інформаційні потоки, маючи при цьому єдину форму звітності банків, налагоджений облік і практику обміну інформацією, яка складається десятиліттями. Тепер банкіри розуміють, що за деяким винятком всі виграють від опублікування банківської інформації. Це накладає певну ринкову дисципліну на банки. В різних країнах при цьому є певні особливості.

      НБУ цікавить в першу чергу стан і стійкість банківської системи. Він аналізує дотримання банками економічних нормативів, відрахувань в централізовані фонди і визначає ефективність регулювання державою банківської діяльності. Важливо відзначити, що НБУ, маючи всю необхідну для аналізу інформацію, складає свї рейтинги, але не публікує їх. НБУ широко публікує зведені, порівняльні та інші дані, необхідні для аналізу стійкості і надійності комерційних банків. У ході аналізу таблиць рейтингів було помічено, що рейтинги певного банку залежно від категорії користувачів інформації дещо відрізняються (див. додаток А) [Джерело інформації - Інформаційний Бюлетень Асоціації комерційних банків].

      НБУ може переводити комерційні банки на режим фінансового оздоровлення, підставою для чого може бути невиконання  протягом трьох місяців загальновстановлених пруденцентних норм та нормативів ведення  банківської справи, в обов’язковому порядку визначених НБУ. Невиконанням норм і нормативів слід вважати:

  • неякісну оцінку капіталу;
  • збиткову діяльність, яка характеризується наявністю збитків минулого та поточного років і неможливістю їх реального погашення протягом трьох місяців;
  • порушення встановлених НБУ економічних нормативів та оціночних показників діяльності банку;
  • неякісну структуру активів, в тому числі кредитного портфеля.

  Тоді  приймається рішення про надання  стабілізаційної позики - це позика, яка надається Нацбанком комерційному банку для оперативного забезпечення його платоспроможності і ліквідності та підтримки виконання заходів фінансового оздоровлення.

   НБУ здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків, їх відділень, філій, представництв на території України. Він спрямований на забезпечення стябільності банківської системи, захист інтересів вкладників шляхом зменшення ризиків в діяльності комерційних банків. Зміст нагляду визначається повноваженнями, встановленими законом України «Про банки і банківську діяльність». Система нагляду спрямована на скорочення внутрішніх і зовнішніх ризиків. Серед зовнішніх виділяють ризик ліквідності, валютний ризик, ризик облікової ставки та ризик по цінних паперах. До внутрішніх відносять «комерційні ризики», повязані з людським фактором (кваліфікація персоналу і ділові якості керівників, виконавська дисципліна та якість аудиторської служби і ін.), а також «операційно-технічні ризики», які відображають ступінь працездатності систем, які забезпечують зовнішню роботу банку: системи безпеки, бухобліку, матеріально-технічних засобів, засобів звязку і т. п. На зниження внутрішніх ризиків спрямовані процедури реєстрації банків, ліцензування, внутрішніх перевірок, інспекції діяльності комерційних банків Нацбанком. При цьому для забезпечення фінансової стійкості банку вважливим є не тільки визначення загальної концепції його розвитку, але й розробка раціональних схем формування пасивів і розподіл його ресурсів за основними категоріями активів.

      У спробах розвязати дилему надійність, ліквідність - прибутковість у світовій банківській практиці визначились три основних підходи до управління активами:

  1. метод загального фонду коштів (об’єднання джерел), в основі якого

лежить  ідея об’єднати всі ресурси банку  з наступним їх розміщенням відповідно до визначених пріоритетів, призначення  котрих - допомогти керівництву оперативних  відділів розвязати проблему поєднання надійності, ліквідності і прибутковості (рис.1, див. Додаток В);

  1. метод розподілу активів або конверсія коштів, поділ джерел,

(рис.2, див. Додаток В). Головною перевагою цього методу є зменшення частки ліквідних активів та вкладень додаткових коштів у позики та інвестиції, що веде до збільшення норми прибутку, і, відповідно, до його фінансової стійкості;

  1. збалансований науковий підхід до розвязання управлінських

проблем регулювання фінансової стійкості  банку з використанням прогресивних методів та ЕОМ для вивчення елементів  у складних модулях, наприклад, лінійного  програмування.

Ці методи мають свої певні недоліки і переваги. 
 

     
    1. . Показники, що використовуються в практиці оцінки комерційного банку
 

   Фінансовий  аналіз в комерційному банку як складова частина управління його операціями включає: визначення значень показників, які визначають виконання нормативів діяльності комбанків, які встановлюються регулюючими органами; визначення і аналіз показників ефективності процесу управління капіталом (власними засобами) банку; визначення і аналіз показників, які характеризують процес управління активами і зобовязаннями банку в цілому і управління окремими видами його активних операцій з врахуванням забезпечення ліквідності вкладених в нього засобів; проведення розрахунків, повязаних з визначенням доходності різних активних операцій банку, як на етапі їх планування, так і при поточному управлінні.

      При проведенні фінансового аналізу в комерційному банку слід враховувати, що, по-перше, суть і кількості значення показників, які характеризують обмеження, введені регулюючими органами на діяльність комерційних банків, в різних країнах різні і можуть змінюватися. По-друге, крім показників, які характеризують виконання нормативів регулюючих органів, при фінансовому аналізі в комерційних банках можуть визначатись і аналізуватись різні додаткові внутрішні показники і нормативи, повязані, наприклад, із структурою активів і зобов’язань, плановим прибутком комерційного банку в цілому і по окремих видах його операцій, підрозділах. При фінансовому аналізі слід розглядати ті впливові внутрішні фактори, вибором котрих можна керувати. Зовнішні фактори, які безпосередньо не залежать від банку, повинні використовуватись при аналізі шляхом їх можливих (прогнозованих ) значень - мінімальних, максимальних, найбільш ймовірних і ін. Основним показником при аналізі результатів діяльності банку є одержаний прибуток за звітний період. Прибуток визначається як різниця між отриманими доходами і понесеними витратами, тому узагальнюючими факторами,які впливають на його суму, є сума доходів і сума витрат. Дані про це даються в звітах банку. В літературі з питань управління банківськими операціями наводиться така схема про прибутки і збитки банку: 
 

                                           ЗВІТ

Процентний  доход

- Процентні виирати

--------------------------

Чистий  процентний доход

+/- Інші процентні  доходи (втрати)

--------------------------------------------

  Валовий операційний  доход (втрати)

- Операційні витрати

-------------------------------------------------

Чистий  операційний доход (втрати)

- Витрати на створення  резервів на покриття  втрат по кредитах

----------------------------------------------------------------------------------------

Доходи (втрати) від непередбачених обставин

+/- Прибутки (збитки) від  непередбачених обставин

--------------------------------------------------------------------

Чистий  доход (втрати) від  сплати податків

- Податок на прибуток

-----------------------------------------------------------

Чистий  прибуток

-----------------------------

Розподіл  прибутку

------------------------

      Така  схема включає доходні і витратні статті, які відображають основні  узагальнюючі операції банку і включають процес формування прибутку із вказанням одержаного доходу, тобто прибутку на проміжних етапах.

Основні об’єкти дистанційного нагляду за діяльністю банку: порядок чи  заходи по формуванню капіталу банку; якість активів; доходність, ефективність роботи банку; ліквідність банку; темпи росту (розвитку) банку; чи чутливий банк до зміни процентних ставок; ризики.

   Основний  документ для аналізу фінансового  стану - це баланс комерційного банку. Баланси, які публікуються, складені за уніфікованою системою, яка діє в Україні. Для аналізу балансу необхідно співставити різні частини активу і пасиву, доходи по різних активах і пасивах (витрати на різні групи). Доцільно проводити аналіз банківського балансу в динаміці, в порівнянні з іншими комерційними банками.

Информация о работе Розробка заходів щодо покращення фінансового стану АКБ „Укрсоцбанку”