Банкрутство

● розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю  та здоров'ю, виплаті заробітної плати  та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди;

● відомості про наявність  у боржника майна, у тому числі  грошових сум і дебіторської заборгованості;

● найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

● інші документи.

Заяву про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов'язані з  зобов'язаннями, що виникли внаслідок  заподіяння шкоди життю та здоров'ю  громадян, кредиторів, які мають  вимоги щодо стягнення аліментів, а  також інші вимоги особистого характеру.

Кредитори, вимоги яких пов'язані  із зобов'язаннями, що виникли внаслідок  заподіяння шкоди життю та здоров'ю  громадян, кредитори, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також  інші вимоги особистого характеру, мають  право заявити свої вимоги в процесі  провадження у справі про банкрутство.

До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство  може бути доданий план погашення  його боргів, копії якого направляються  кредиторам та іншим учасникам провадження  у справі про банкрутство.

Із заяв про порушення  справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.

За відсутності заперечень кредиторів господарський суд може затвердити план погашення боргів, що є підставою для зупинення  провадження у справі про банкрутство  на строк не більше трьох місяців.

План погашення боргів повинен включати: строк його виконання; розмір суми, яка щомісячно залишається  боржнику - громадянину-підприємцю та членам його сім'ї на споживання; розмір суми, яка буде щомісячно направлятися на погашення вимог кредиторів.

Необхідно мати на увазі, що Господарський суд має право, за мотивованим клопотанням учасників  провадження у справі про банкрутство  громадянина-підприємця, змінити план погашення боргів, у тому числі  збільшити чи зменшити строк його виконання, розмір суми, яка щомісячно  залишається боржнику і членам його сім'ї на споживання.

Якщо в результаті виконання  боржником плану погашення оргів  вимоги кредиторів задоволені в повному  обсязі, провадження у справі про  банкрутство припиняється.

У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної  маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним  законодавством України не може бути звернено стягнення.

Господарський суд має  право, за мотивованим клопотанням  громадянина-підприємця та інших учасників  провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної  маси майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним  законодавством України може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним  чи доход від реалізації якого  істотно не вплине на задоволення  вимог кредиторів. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка  виключається із складу ліквідаційної  маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати дві тисячі гривень.

Перелік майна громадянина-підприємця, яке виключається із складу ліквідаційної  маси відповідно до положень цієї частини, затверджується господарським судом, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому  порядку.

Господарський суд одночасно  з прийняттям заяви про порушення  справи про банкрутство громадянина-підприємця накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з  цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

У той же час, за клопотанням  громадянина-підприємця господарський  суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення  договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами.

За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти  розгляд справи про банкрутство  не більше ніж на два місяці для  проведення громадянином-підприємцем  розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь  громадянина-підприємця господарський  суд має право зупинити провадження  у справі про банкрутство для  вирішення питання щодо спадщини.

Якщо протягом не більше ніж на два місяці громадянин-підприємець  не подав доказів задоволення  вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

З дня прийняття господарським  судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом  і відкриття ліквідаційної процедури:

● строки виконання зобов'язань  громадянина-підприємця вважаються такими, що настали;

● припиняється нарахування  неустойки (штрафу, пені), процентів  та інших фінансових (економічних) санкцій  за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця;

● припиняється стягнення  з громадянина-підприємця за всіма  виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про  стягнення аліментів, а також  за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом  і інформацію про відкриття ліквідаційної  процедури господарський суд  направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення  кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.

Постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про  звернення стягнення на майно  громадянина-підприємця направляються  судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу  підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається  до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.

У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або  цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський  суд призначає для цієї мети ліквідатора  та визначає розмір його винагороди. У  цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Кошти, отримані від продажу  майна громадянина-підприємця, визнаного  банкрутом, а також наявні у нього  кошти у готівковій формі вносяться  на депозитний рахунок нотаріальної контори та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Задоволення вимог кредиторів громадянина-підприємця, визнаного  банкрутом мають певні особливості. Так, до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Вимоги кредиторів задовольняються  в такій черговості:

● у першу чергу задовольняються  вимоги громадян, перед якими громадянин-підприємець  несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних  періодичних платежів, а також  вимоги щодо стягнення аліментів;

● у другу чергу проводяться  розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і  щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування;

● у третю чергу задовольняються  вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця;

● у четверту чергу задовольняються  вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

● у п'яту чергу проводяться  розрахунки з іншими кредиторами.

Вимоги кожної наступної  черги задовольняються після  задоволення вимог попередньої  черги.

За недостатністю коштів на депозитному рахунку нотаріальної контори для повного задоволення  всіх вимог однієї черги кошти  розподіляються між кредиторами  відповідної черги пропорційно  сумам їх вимог.

Після завершення розрахунків  з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від  подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог щодо відшкодування  шкоди,заподіяної життю та здоров'ю  громадян.

Вимоги кредиторів щодо відшкодування  шкоди, заподіяної життю та здоров'ю  громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволенів порядку  виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після  закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або  в незадоволеній їх частині в  порядку, встановленому цивільним  законодавством України.

Протягом п'яти років  після визнання громадянина-підприємця банкрутом не може бути порушено провадження  у справі про банкрутство за його заявою.

 

У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п'яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий  громадянин-підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог  кредиторів. Не задоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому  цивільним законодавством України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне завдання

 

Господарський суд ухвалив  постанову про визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної  процедури. Банк-кредитор продовжує  нарахування процентів за кредитами, виданими до порушення справи про  банкрутство, а орган управління банкрутом перешкоджає розкриттю  відомостей про фінансове становище  останнього. Господарський суд наклав арешт на частину майна банкрута, яка не є спірною. Ліквідатор опублікував  відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної  процедури в газеті «Сільські  вісті» на дванадцятий день з дня  прийняття судом відповідної  постанови.

Оцінити, чи правомірно діяли:

а) банк-кредитор;

б) орган управління боржника;

в) господарський суд;

г) ліквідатор.

Відповідно до абзацу 3 ст. 23 Закону України "Про поновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом" припиняється нарахування неустойки (штрафу,  пені), процентів та  інших  економічних  санкцій  по  всіх   видах   заборгованості банкрута. Таким чином нарахування відсотків за виданими кредитами до порушення процедури банкрутства має бути припинено. Банк-кредитор порушив норму закону щодо припинення нарахування процентів за заборгованістю банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про поновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом" дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника    банкрутом    і   відкриття   ліквідаційної   процедури припиняються  повноваження  органів   управління   банкрута   щодо управління  банкрутом та розпорядження його майном. Таким чином орган управління банкрутом втратив свої повноваження щодо підприємства-банкрута. Відповідно він не має права перешкоджати розкриттю відомостей щодо фінансового становища банкрута.

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст. 23 Закону України "Про поновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом" скасовується арешт,  накладений на майно боржника,  визнаного банкрутом,  чи  інші  обмеження  щодо  розпорядження майном такого боржника.  Накладення  нових  арештів  або  інших  обмежень   щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Таким чином дії суду є незаконними.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про поновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом" опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття  ліквідаційної  процедури  здійснюється  ліквідатором  у офіційних  друкованих  органах  за  рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Таким чином, ліквідатор порушив норму закону щодо строків публікації відомостей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України "Про поновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом" Закон України від 14.05.1992 р. з наступними змінами. Відомості Верховної Ради України, 1992, N 31 (04.08.92), ст. 440.
2. Поляков Б.Н. Процедура банкротства. - . К., 2002 - с. 546.
3. Господарське право / Під ред. В.С.Щербини. — К.: Юрінком Інтер, 2001. —336 с.
4. Кондрашихін А.Б., Пепа Т.В., Федорова В.О. К 64 Фінансова санація і банкрутство підприємств. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://shron.chtyvo.org.ua/Kondrashykhin_Andrii/Finansova_sanatsia_i_bankrutstvo_pidpryiemstv.pdf
5. Копилюк О.І., Штангерт А.М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 168 с.