“Формування амортизаційної політики підприємства ( на прикладі ВАТ “Червоний металіст”)

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 12:44, курсовая работа

Описание работы

Метою даної роботи є розкриття сутності амортизаційних відрахувань, їх механізму та практичних проблем управління відтворенням основних фондів на прикладі ВАТ “Червоний металіст”.

Завдання :
виявити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами, тобто встановити відповідності величини, складу та технічного рівня засобів у виробничій програмі підприємства;
визначити рівень використання основних засобів і факторів які впливають на нього;
виявити резерви підвищення ефективності використання основних засобів;
дослідити та визначити найоптимальніші методи нарахування амортизації;
визначити найсуттєвіші заходи щодо вдосконалення амортизаційної політики.

Содержание

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування амортизаційної політики підприємства 5

1.1. Роль і значення основних фондів та амортизаційної політики в ринкових умовах господарювання. 5

1.2. Поняття амортизації та її суть. 9

1.3. Методи нарахування амортизаційних відрахувань. 15

РОЗДІЛ 2. Аналіз проведення амортизаційної політики на ВАТ “Червоний металіст” 18

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 18

2.2. Оцінка вартості основних фондів. 21

2.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань. 27

РОЗДІЛ 3. Розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності амортизаційної політики на підприємстві. 32

3.1. Вибір найефективнішого методу нарахування амортизації на ВАТ “Червоний металіст” 32

3.2. Шляхи вдосконалення амортизаційної політики 36

ВИСНОВКИ 38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40

Работа содержит 1 файл

Економика курсова.doc

— 370.00 Кб (Скачать)

     Критеріями  дієвості амортизаційної політики є: оцінка на базі показника амортизаційного  потенціалу підприємства та його динаміка, характер використання амортизаційного  капіталу (відтворення основних засобів чи обігове споживання), регулювання амортизаційних процесів на основі використання мультиплікатора амортизаційного капіталу, використання регіональних важелів впливу на амортизаційну політику підприємства з метою випуску високоякісної продукції на ґрунті найефективнішого використання фінансових ресурсів регіону. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

            ВИСНОВКИ                                                                                                      

      Отже, основні фонди протягом свого  тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння. Під фізичним (матеріальний) спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісниx техніко - експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості - економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів випивають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори.

      Безперервний  процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове від шкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію). Амортизація основних фондів - це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного від шкодування. Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації передовсім активної частини основних фондів, тобто від періоду їхнього функціонування у виробництві відповідно до первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

      На  сьогодні відсутні чіткі правила (рекомендації) щодо вибору методу амортизації, який був би найкращий для підприємств різних організаційно-правових форм та галузей, об'єктів основних засобів та способів їх використання.

      Підприємства  можуть нараховувати амортизацію основних засобів (крім інших необоротних нематеріальних активів), згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку " "Основні засоби", затвердженим Наказом Міністерства фінансів від 27 квітня 2000 року № 92, який набув чинності з 1 липня 2000 року, застосовуючи такі методи: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.

      Три останні є методами прискореної  амортизації. Крім того, підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

      Інтенсивність оновлення окремих видів операційних  необоротних активів залежить від  застосовуваної на підприємстві амортизаційної політики.

     Відповідно  до чинного законодавства ВАТ “Червоний металіст як базу для нарахування амортизації застосовує залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму  капітального ремонту  понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції. Розрахувавши амортизацію обладнання ВАТ “Червоний металіст різними методами, можна зробити висновок, що найкращим методом розрахунку амортизації для здійснення оптимальної амортизаційної політики, є кумулятивний, оскільки при розрахунку цим методом обладнання повністю амортизується, тобто на час закінчення його служби вартість повністю переноситься на вартість продукції.

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                 

  1. Азаренкова  Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси  підприємств: Навч. Посіб. Для самост. Вивчення дисципліни. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2006. – 287с.
  2. Борщ Н. Амортизація: податковий і бухгалтерський облік. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2002. – 152с.
  3. Гриньова В.М., Колода В.О. Фінанси підприємств: Навч.посіб. – 2-е вид., перероб.  і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424с.
  4. Економіка підприємства: Підручник За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.
  5. Економічний аналіз: Навч. посібник/  за ред. М.Г. Чумаченка. – вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556с.
  6. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05. 1997 року № 283/97 – ВР із змінами і доповненнями, вт. ч. Внесеними Законом України від 24.12.2002 року № 349 – ІV.
  7. Кузьмін О.Є., Князь С.В., Тувакова Н.В. Амортизаційна політика підприємств//Фінанси України. – 2002. - №12. – с. 20-24.
  8. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств. Підручник  для студентів   вищих  закладів освіти. – Львів:"Магнолія Плюс". – 2004. – 367 с.
  9. Орлов О. О.  Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336с.
  10. Орлов П., Орлов С. Державна амортизаційна політика та її відбиття в   стандартах бухгалтерського обліку.//Економіка України. – 2001. - №3. – ст.30-34.
  11. Петрович Й. М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін., Економіка    підприємства:        Підручник-За загальною редакцією Й.М. Петровича. – Львів: "Магнолія плюс", - 2004. – 680 с.
  12. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби",    затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92.
  13. Стадницький Ю., Саган Т. Амортизаційна політика вУкраїні: історія розвитку, існуючий стан та шляхи удосконалення// Економіст. – 2002. - №12.- ст.34-38.
  14. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. Посіб. -  К.: Знання. – 2004. – 654с.
  15. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБІНБУ, 2000. – 485с.
  16.   Фінанси підприємств: Підручник А.М. Поддєрогін. 5-те вид., перероб. та допов. – К. КНЕУ, 2004. – 546с.
  17. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів   вищих навчальних закладів. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 508 с.

Информация о работе “Формування амортизаційної політики підприємства ( на прикладі ВАТ “Червоний металіст”)