Інтернет-банкінг

Маючи пластикову карту будь-якого українського банку, можна керувати своїми рахунками 24 години на добу з будь-якої крапки світу, де є доступ в Інтернет. Інтернет-банк "Приват24" дає можливість користувачам переглядати виписку і залишки по картах і рахункам, здійснювати платежі по Україні і грошові перекази між своїми рахунками, робити валютообмінні операції, відкривати депозитні рахунки, поповнювати рахунки мобільних телефонів, замовляти кредитні карти.

Аналіз послуг "Приватбанку" визначив, що зареєструватися в "Приват24" можливо двома способами: за допомогою кожного з банкоматів Приватбанку чи на сайті банку. У першому випадку, вибравши в банкомату пункт меню "Електронний банк", клієнт одержує чек із зазначеними на ньому логіном і паролем для доступу в систему, що і вводить у розділі для реєстрації на сайті Приватбанку. Для реєстрації на сайті, без допомоги банкомата, необхідно скористатися посиланням "Відкрий рахунок миттєво" і заповнити реєстраційну форму. Після цього відправити отриманий код зі свого мобільного телефону у виді SMS на зазначений номер, одержати пароль і підтвердити свою реєстрацію.

На початку 2011 року в платіжній системі "Приват24" була введена нова послуга – грошові перекази по електронній пошті. Ні відправнику, ні одержувачу грошей не прийдеться платити комісію за послугу переказу.

Перекази здійснюються в режимі реального часу; їхня безпека забезпечує динамічний код, необхідний для одержання грошового переказу – система "Приват24" автоматично відправляє його на поштову скриньку одержувача. Приватбанк, один з ведучих українських банків, штаб-квартира якого розташована в Дніпропетровську, поряд з активним впровадженням електронних платежів, займається також стільниковим зв'язком.

Банківська система України не на достатньому рівні відповідає європейським стандартам інтернет-обслуговування, причиною цього є необхідність хоча б одноразового відвідування клієнтом банку, що зводить практично нанівець власне сутність дистанційного обслуговування [30, с. 12].

Проблему малої кількості клієнтів банки почали активно вирішувати за допомогою скорочення витрат на обслуговування, або повне их скасування. Державі, зі свого боку, необхідно розробити законодавчу базу, яка б ефективно регулювала систему Інтернет-банкінгу в Україні.

Для нормального та повноцінного функціонування системи інтернет-платежів в Україні необхідно запровадити систему цифрових підписів, які дадуть змогу ідентифікувати особу на віддалі. Слід зазначити, що цифровий підпис має видаватися одночасно з паспортом та ідентифіка­ційним кодом і ця процедура повинна бути обов'язковою. Незважаючи на туднощі з впровадженням інтєрнет-технологій у банківській сфері, з кожним днем кількість бажаючих зайняти свій сегмент ринку банківсь­ких інтєрнет-технологій збільшується. Можна зробити висновки, що послу­ги, які надають банки через Інтернет, з кожним днем цікавлять все біль­шу кількість споживачів, саме тому банки, які першими досягнуть відоб­раження своєї діяльності в Інтернеті, займуть провідні позиції на бан­ківському ринку України.

2.2. Світовий досвід використання та розвитку інтернет-банкінгу

Інтернет-банкінг виник на початку 90-х років ХХ ст., але у країнах Західної Європи він став традиційною масовою послугою – кожен п'ятий європеєць користується послугами Інтернет-банкінгу [35, с. 38], а найближчими роками зростання становитиме приблизно 20 % на рік, найменше зростання буде відмічено в тих країнах, де вже сильно розвинений ринок банківських інтернет-послуг (наприклад, для Німеччини цей показник становитиме всього 11 %).

Банківський Інтернет-сервіс на Заході є одним з найбільш динамічних сегментів електронної комерції. В результаті досліджень було визначено: 80 зі 100 найбільших банків надають послуги Інтернет-банкінга. Всього сьогодні у світі нараховується понад 1500 банків, що надають своїм клієнтам можливість доступу до рахунка через Інтернет [25, с.44].

Найбільшою популярністю банківський інтернет-сервіс користується у таких країнах, як Німеччина, Великобританія, Швеція. За останні роки початку ХХІ ст. найзначніше зростання відбулося в Італії, де кількість клієнтів, які працюють з банком через Інтернет, зросло на 88 % та досягло 10 % від всього дорослого населення. У середньому даний показник у Європі на початок 2006 року становив 18 % та зріс на 28 % у 2007 році (табл. 2. 1.).

У розвинених країнах інтернет-банкінг набув широкого поширення у першу чергу серед клієнтів – фізичних осіб. Головні споживачі Інтернет-банкінгу – це представники малого і середнього бізнесу, а також фізичні особи віком до 30 років, які цінують свій час і не витрачають його на відвідування банківських відділень.

Таблиця 2. 1.

Рівень проникнення Інтернет-банкінгу в країнах світу (2011 р.)

Аналіз даних таблиці показав, що за кількістю (часткою) банків, які надають Internet-послуги, лідерами є Ірландія, Люксембург, Греція, Бельгія. Аналіз таблиці показав, що не завжди цей показник корелює з часткою Internet-користувачів, що працюють із банками через Internet. Наприклад, у Греції 45% банків надають Internet-послуги, а частка користувачів банківських Internet-послуг становить лише 17%, у той час як для Фінляндії ці показники – 12% і 53% відповідно. Ця ситуація частково пояснюється тим, що в деяких країнах є велика кількість спеціалізованих банків, і їхні клієнти не потребують Internet-сервісу. Найбільш розповсюджений електронний банкінг у США, де практично кожний великий банк і безліч середніх та дрібних банків надають своїм клієнтам послуги з дистанційного керування рахунком через Інтернет.

Банки пропонують своїм клієнтам переважно такі послуги, як обмін валют; продаж страховок та паїв інвестиційних фондів, відкриття депозитних рахунків, замовлення платіжних карток, встановлення та зміна лімітів на операції з готівкою, блокування/розблокування платіжних карток, грошові перекази у національній валюті, у тому числі оплата комунальних та інших видів послуг, перегляд залишків на рахунках, отримання виписок та повідомлення про рух коштів на рахунку, консультування [26, с.22].

Слід зазначити, що здійснення послуг інтернет-банкінгу на Заході має специфічні особливості в порівнянні з подібними російськими й українськими проектами.

По-перше, система Інтернет-банкінгу не абстрагується від Web-сайта банку. Вона не має окремої назви, має єдиний користувальницький інтерфейс і дизайн, вхід у неї здійснюється з головної Web-сторінки банку.

По-друге, реєстрація в системі і відкриття Інтернет-рахунка може відбуватися без відвідування офісу банку (безпосередньо в Інтернет).

По-третє, для забезпечення захисту використовуються тільки стандартні методи, у тому числі найпоширеніший протокол шифрування інформації SSL

По-четверте, за користування системою не стягується абонентська плата і плата за підключення. Навпаки, клієнти заохочуються до використання Інтернет-банкінгу зниженням оплати за стандартні банківські послуги.

Проведені дослідження свідчать, що зростання кількості онлайнових платежів – одна з домінуючих тенденцій. Більше того, онлайнові платники стають все більш прибутково привабливими для банків. Саме до такого висновку прийшли аналітики ComScore Networks, проаналізувавши рахунки кількох тисяч користувачів інтернет-банкінгу в одинадцяти найбільших американських банках [31, с. 33]. Користувачі, які оплачують рахунки в онлайні через свій банк, мають удвічі більші суми залишків на рахунках в банку, ніж ті, які платежі в онлайні не здійснюють. Дослідження дозволяє зробити висновок, що безпаперові платежі стають стандартом для зростаючого числа споживачів, а інтернет-банкінг та оплата рахунків через Інтернет – два найбільш швидко зростаючих сектора онлайнових послуг[17, с.12].

Але на нашу думку, інтернет-банкінг ніколи не замінить цілком і повністю звичайних походів у банк. Не виправдається прогноз, згідно з яким Інтернет поховає традиційний банківський сервіс. Нині більшість банків Європи та США мають банкомати, представництва в Інтернеті і цілодобові телефонні сервіси, що дозволяють проводити основні фінансові операції в будь-який час доби, проте традиційні банківські офіси вперто не поступаються своїми позиціями. І це незважаючи на те, що створення системи інтернет-банкінгу обходиться всього в кілька разів дешевше, ніж відкриття нового банківського відділення. Проте кількість відділень банків як і раніше росте. Причиною цього є те, що психологія людини змінюється повільніше, ніж технологія. За даними дослідження маркетингової фірми Cornerstone Advisors, клієнт банку повинен регулярно і особисто перевіряти надійність установи, в якому зберігаються його гроші [23, с.58]. Інтернет і телефонний сервіс не дають можливості доторкнутися до стійки банку. У результаті, кожен третій клієнт банку відвідує банківські відділення щонайменше 4-5 разів на місяць. Таким чином, спостерігається масштабність і глибина проникнення інформаційних технологій у банківський бізнес в усьому світі
 

РОЗДІЛ ІІІ

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ

Розвиток інтернет-банкінгу  досить перспективен. Все більша кількість банків  впроваджують системи, які дозволяють їм взаємодіяти з клієнтами через Інтернет. Близько половини всіх клієнтів банків, які впровадили подібні системи, можуть надалі використовувати глобальну світову мережу Інтернет для взаємодії з банками.

На початок ХХ ст. більшість споживачів послуг Інтернет-банкінгу – це бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки, отримують виписки, відправляють платіжні доручення через Інтернет. Наступною сходинкою подальшого розвитку Інтернет-банкінгу може стати робота з конкретними галузями промисловості. Хотілося б відзначити сучасні тенденції розвитку Інтернет-банкінгу в Україну. По-перше, зросла активність і посилилася роль розробників спеціалізованого обладнання та програмного забезпечення для потреб Інтернет-банкінгу: як вітчизняних компаній, що спеціалізуються на банківській автоматизації, так і західних розробників, що виходять на наш ринок.

Повинні відбутися серйозні зміни в сегменті персонального Інтернет-банкінгу. Зростання платоспроможного попиту з боку населення, активізація небанківської конкуренції за заощадження і платежі фізичних осіб, вихід на ринок декількох великих банків з повноцінною послугою Інтернет-банкінгу збільшить активність інших банків у цьому сегменті їх діяльності. Потужним поштовхом у розвитку ринку має стати випуск провідними розробниками систем Інтернет-банкінгу рішень, орієнтованих виключно на фізичних осіб. Проте головною тенденцією розвитку ринку найближчим часом має стати зміна стратегічних установок банкірів щодо Інтернет-банкінгу, що знаменують перехід від стратегії "щоб було", до стратегії "ефективного використання". Недостатньо мати в банківському портфелі просто якусь послугу, яку можна презентувати як Інтернет-банкінг. Клієнтам – і корпоративним і приватним – потрібні якісні послуги в сфері Інтернет-банкінгу (причому різні для різних сегментів), що мають повний набір сервісів по управлінню фінансами через мережу Інтернет. А це вимагатиме від банків як мінімум зміни ставлення до Інтернет-банкінгу.

Ефективне використання Інтернет-банкінгу неможливо без чіткої економічної спрацьованості проектів з впровадження і подальшого просування інтернет-послуг. Тут особливе значення має правильне розуміння ролі і місця інтернет-банкінгу для конкретного банку. Інтернет-банкінг – це віртуальний автоматизований операційний зал банку (а не ще одна додаткова послуга), який може приносити реальний прибуток [21, с.675]. Тому для банку дуже важливо мати стратегію розвитку свого віртуального фронт-офісу. Важливо включити стратегію розвитку віддаленого банківського сервісу в якості одного з важливих напрямів розвитку бізнесу банку. І це буде виправдано, – адже вже найближчим часом Інтернет-банкінг стане однією з ключових послуг, якість і умови обслуговування за якою будуть визначальними для клієнтів при ухваленні рішення про вибір банку. На Заході банківський інтернет-сервіс, будучи одним з найбільш динамічних сегментів електронної комерції, продовжує розвиватися стрімкими темпами разом із зростанням числа користувачів мережі Інтернет, частка яких у населенні розвинених західних країн вже складає в середньому більше 40%. Проаналізувавши розвиток Інтернет-банкінгу, можна виділити три найбільш важливі характеристики систем Інтернет-банкінгу, необхідні для клієнта:

1)функціональні можливості (доступні клієнтам операції);

2)зручність користування системою (користувальницький інтерфейс);

3)забезпечення безпеки зберігання та передачі фінансової інформації.

Чим ширше функціональні можливості системи Інтернет-банкінгу, тобто чим більше послуг доступна клієнтам банку через мережу Інтернет, тим більш повноцінної і затребуваною є така система. Дійсно, свідоме чи вимушене обмеження функціональних можливостей банківського інтернет-сервісу дуже сильно зменшує привабливість подібних систем, тому що за деякими з банківських послуг клієнтові все-таки доведеться йти в банк. Тому, прагнучи зробити системи Інтернет-банкінгу конкурентоспроможними, банки намагаються наділити їх практично всім спектром послуг, які доступні клієнтам в офісі банку. У числі цих послуг операції з коштами на власних рахунках (виписки, перекази по своїх рахунках, робота з пластиковими картами), інвестування коштів (депозити, цінні папери), розрахунки з контрагентами (разові і періодичні платежі) і т.д. Комфортність тієї чи іншої системи Інтернет-банкінгу, як правило, виражається в наступному:

- наскільки дружній користувальницький інтерфейс має клієнтська частина системи;

- наскільки зрозуміла і проста установка і налаштування програмного забезпечення;

- наскільки зручні і прості звичайні прийоми виконання операцій в системі для отримання різних банківських послуг, особливо для користувачів-новачків.